Справа № 173/2219/25
Провадження №2/173/192/2026
іменем України
24 лютого 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про припинення обтяжень нерухомого майна,
21.08.2025 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області звернувся представник позивача Точилін М.В. з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про припинення обтяжень нерухомого майна.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 17 квітня 2003 року нею придбано з прилюдних торгів житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за 24000 грн., який належав ОСОБА_4 . Сума внесена позивачем повністю на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції в Дніпропетровській області.
Позивач зазначає, що житловий будинок придбаний нею в період перебування у шлюбі, тобто вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 успадкував ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер та його син ОСОБА_3 успадкував після його смерті 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 .
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_1 стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав міститься запис про обтяження вказаного об'єкта нерухомого майна у вигляді арешту нерухомого майна, внесений на підставі постанови про арешт, серія та номер: АА 940556, виданий 13.01.2003: Верхньодніпровська ДНК, ВДВС, особа, майно права якої обтяжуються: ОСОБА_4 та заборони на нерухоме майно, внесений на підставі договору застави, серія та номер: 1784, виданий 30.07.2001: Верхньодніпровська ДНК, ОСОБА_7 , особа, майно права якої обтяжуються: ОСОБА_4 .
З метою припинення обтяжень такого майна ОСОБА_1 зверталася до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), однак отримала відповідь, що в системі відсутні будь-які виконавчі провадження відносно ОСОБА_4 , в тому числі і в рамках яких винесена постанова про арешт, серії та номер: АА 940556, видана 13.01.2003, паперові матеріали відсутні, так як зберігаються три роки після чого підлягають знищенню.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожеввник О.А.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 22 серпня 2025 року відкрите провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2025 року до участі в розгляді вказаної справи в якості співвідповідача залучено Акціонерне товариство «Райффайзен Банк».
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2025 року вирішено питання про виправлення описки в ухвалі суду, якою, зокрема, в частині припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді заборони на нерухоме майно, номер запису про обтяження № 53691496 від 10.04.2007 (до поновлення/перенесення № 4774997 від 10.04.2007), підстава обтяження: договір застави, серія та номер: 1784, виданий 30.07.2001, видавник: Верхньодніпровська ДНК, ОСОБА_7 провадження закрито.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання 24.02.2026 року сторони не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Від представника позивача, адвоката Точиліна М.В., представника відповідача Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, представника співвідповідача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»та представника третьої особи Верхньодніпровської державної нотаріальної контори, від кожного окремо надійшли заява про розгляд справи у їх відсутність. Проти задоволення позовних вимог заперечень не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 17 квітня 2003 року придбала з прилюдних торгів житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за 24000 грн., які внесено на депозитний рахунок відділу ДВС, який належав ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу 06 лютого 1998 рок, реєстр № 120, зареєстрованим у Верхньодніпровському БТІ та записаний в реєстраційній книзі № 9 під реєстраційним № 8, що підтверджується копією Акту продажу житлового будинку з прилюдних торгів від 17 квітня 2003 року.
З копії Свідоцтва, долученого до матеріалів справи вбачається, що 17.04.2003 приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровській області Листопадом О.М. видано ОСОБА_1 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, що підтверджує право власності ОСОБА_1 на вказаний житловий будинок.
Витягом КП «Верхньодніпровське БТІ» про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12 грудня 2003 року підтверджено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2010 року, шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано.
Відповідно до копії рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2015 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину майна в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_8 задоволено, визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , а саме на жилий будинок А-1 та підвал загальною площею 218,7 кв.м.; сарай Б-1 площею 75 кв.м.; навіс Г-1 площею 12,8 кв.м.; басейн В-1 площею 11,2 кв.м.; паркан № 1 (50,4 кв.м.); хвіртка №2 (1,3 кв.м.); ворота (5,2 кв.м.); мощення (105 кв.м.) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 успадкував після смерті ОСОБА_6 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.07.2025.
Судом встановлено, що 30 липня 2001 року між ОСОБА_4 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» укладено Договір застави, який відповідно до п. 1.1. забезпечує вимоги Заставодержателя, що витікають з Кредитного договору № 011/05-11-56 від 17 липня 2001 року, що підтверджується копією відповідного договору.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав за індексним номером 451808180 від 12 листопада 2025 року обтяження за № 53691496 припинено на підставі документу, що підтверджує наявність факту виконання умов правочину, лист-повідомлення, серія та номер 81/23/2/674204, видавник: АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».
З копії інформаційної довідки № 438938862 від 11 серпня 2025 року вбачається, що обтяження у вигляді арешту накладено на підставі постанови про арешт, серія та номер: АА 940556, виданий 13.01.2003, видавник: Верхньодніпровська ДНК, ВДВС Верхньод. району, особа, майно права якої обтяжуються: ОСОБА_4 . В системі відсутні будь-які виконавчі провадження стосовно ОСОБА_4 , в тому числі і в рамках яких винесена постанова про арешт, серія та номер: АА 940556, видана 13.01.2003, видавник: Верхньодніпровська ДНК, ВДВС Верхньодніпровського району на підставі якої зареєстровано обтяження: реєстраційний номер 53691521.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року, відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950р. Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи безперешкодно користуватись своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
На підставі ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Разом з тим позивач обмежена у реалізації своїх прав щодо спадкового майна, зокрема щодо оформлення права власності на нього у зв?язку з накладеним арештом на це нерухоме майно.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За приписами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності обтяжень накладених на майно, порушується право позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття обтяження з майна.
Враховуючи клопотання позивача, заявлене при поданні позовної заяви, понесені судові витрати по сплаті судового збору суд вважає за можливе залишити за позивачем.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про припинення обтяжень нерухомого майна - задовольнити.
Припинити обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді арешту нерухомого майна, номер запису про обтяження № 53691521 від 10.04.2007 (до поновлення/перенесення № 4778659 від 10.04.2007), підстава обтяження: постанова про арешт, серія та номер: АА 940556, виданий 13.01.2003, видавник: Верхньодніпровська ДНК, ВДВС Верхньод. Району.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.
Суддя О.А. Кожевник