майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
10 лютого 2026 р. м. Житомир Справа № 906/185/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
секретар судового засідання: Бура Д.А.
за участю представників сторін:
від відповідача-1 : Кулик Н.Д. (довіреність від 25.12.25)
від відповідача-2 : Лях І.М.
за участю прокурора Бондарчук Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут",
2. Коростишівської міської ради
про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності, стягнення 687934,94 грн .
Зміст позовних вимог та заперечень.
Керівник Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до відповідачів про:
- визнання недійсним договору на закупівлю електричної енергії від 10.01.2023 №5, укладеного між Коростишівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут";
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на користь Коростишівської міської ради грошові кошти у розмірі 687934,94 грн.,
- стягнення з Коростишівської міської ради - 687934,94 грн. в дохід держави.
Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що Коростишівська міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" під час укладення договору №5 від 10.01.2025 вчинили дії, які суперечать інтересам держави та суспільства, та які полягають у незаконному укладенні спірного договору з боку ТОВ "Твій Газзбут" всупереч застосованим до товариства спеціальних економічних санкцій, з метою одержання прибутку та усвідомлюючи протиправність таких дій.
У відзиві на позовну заяву Коростишівська міська рада позов не визнала (а.с.142 т.1). Заперечення грунтуються на тому, що санкції, застосовані персонально до фізичної особи ( ОСОБА_1 ), не можуть бути застосовані до юридичної особи (ТОВ "Твій Газзбут"), кінцевим бенефіціарним власником якої є така фізична особа.
У Додаткових поясненнях Коростишівська окружна прокуратура, зазначила, що ОСОБА_1 є єдиним бенефіціарним власником та вигодонабувачем від прибутку ТОВ "Твій Газбуд"; спірний договір укладений всупереч рішенню РНБО та Указу Президента України, порушує введений санкційний режим та не узгоджується із захистом національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, а відтак суперечить таким інтересам; виконання зобов'язань за спірним договором призвело до отримання прибутку ТОВ "Твій Газбуд", та збагачення особи, до якої застосовані санкції, що суперечить меті застосування таких санкцій (а.с.167 т.1).
Рух справи
10.02.2025 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з допущеними недоліками в її оформленні та надано строк для їх усунення.
Ухвалою від 11.03.2025 суд відкрив провадження у справі №906/185/25 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження .
27.03.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Коростишівської міської ради (а.с.142 ).
07.04.2025 до суду надійшли Додаткові пояснення від Коростишівської окружної прокуратури (а.с.167 т.1).
Ухвалою від 14.04.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
Ухвалою від 13.05.2025 суд зупинив провадження у справі до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23, в якій вирішувалося питання про застосування частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України в сукупності з частиною 1 статті 203 вказаного Кодексу до подібних відносин, з метою єдності судової практики, дотримання принципу якісної правової визначеності задля недопущення свавілля у застосуванні матеріального права.
Ухвалою від 12.01.2026 суд поновив провадження у справі.
23.01.2026 до суду надійшло письмове пояснення від ТОВ "Твій Газбуд" (а.с.1 т.2).
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Представники відповідачів у судовому засіданні позов не визнали з підстав викладених у відзивах на позовну заяву.
Встановлені судом обставини.
14 грудня 2022 року Коростишівською міською радою оприлюднено в електронній системі закупівель оголошення UA-2022-12-14-020201-а про проведення відкритих торгів за предметом "Електрична енергія, ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія, 168670 кіловат-година" очікуваною вартістю 1 018 020,00 гривень.
Тендерні пропозиції до участі у процедурі відкритих торгів подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (з остаточною ціновою пропозицією 750 411,05 грн) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (з остаточною ціновою пропозицією 753 465,11 грн).
Рішенням уповноваженої особи замовника, документально оформленого протоколом №89 від 27.12.2022, переможцем відкритих торгів за предметом закупівлі "Електрична енергія. Код CPV за ДК 021:2015 - 09310000-5 "Електрична енергія" визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут".
На цій підставі між Коростишівською міською радою та ТОВ "Твій Газзбут" укладено договір на закупівлю електричної енергії №5 від 10.01.2023, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача на суму 750 411,05 гривень, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 5.1. вказаного договору, ціна за 1 кВт електричної енергії дорівнює 4,422768 гривень за 1 кВт/год, в тому числі 0,41477 гривень - ціна передачі електричної енергії. В подальшому тариф на електричну енергію і її передачу неодноразово підвищувався шляхом укладення додаткових угод: №1 - тариф на послуги передачі елекроенергії до 0,38028 грн, а загальну ціну до 4,466334 грн за кВт/год. електричної енергії; №2 тариф на послуги передачі до 0,43025 грн, загальну ціну договору до 4,5242976 грн за кВт/год. електричної енергії; №3 - ціну електричної енергії визначено у розмірі 4,5901176 грн за 1 кВт/год., з яких ціна за передачу електричної енергії - 0,58212 грн.; №4 ціна електричної енергії - 3,8899 грн, тариф послуги передачі електричної енергії оператору системи передачі ПрАТ "НЕК "Укренерго" - 0,4851 грн.
Пунктом 3.5. договору визначено, що період постачання електричної енергії за цим договором - до 31 грудня 2023 року включно.
Надалі на виконання пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), замовником оприлюднено звіт про виконання договору про закупівлю UA-2022-12-14-020201-а, відповідно до якого за результатами виконання договору №5 від 10.01.2023 Коростишівською міською радою сплачено на рахунок ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" 687 934,94 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №139 від 20.02.2023, №305 від 17.03.2023, №492 від 19.04.2023, №669 від 18.05.2023, №910 від 14.06.2023, №1079 від 24.07.2023, №1248 від 25.08.2023, №1377 від 21.09.2023, №1539 від 17.10.2023, №1675 від 16.11.2023, №1781 від 18.12.2023, №1818 від 20.12.2023.
Обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на наступне:
- Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут" є ОСОБА_1 , (Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив, частка в статутному капіталі: 100%).
- Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи тощо.
- Статтею 1 Закону України "Про санкції" передбачено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
- Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про санкції" застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об'єктивності, відповідності меті та ефективності.
- Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
- Згідно з рішенням від 18.06.2021 Рада національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) вирішила підтримати внесені Службою безпеки України пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а також застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1.
- У позиції 538 Додатку № 1 відповідного рішення РНБО значаться наступні відомості: ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Бересток Заліщицького р-ну Тернопільської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
- До ОСОБА_1 терміном на три роки застосовано наступні види обмежувальних заходів (відповідно до Закону України "Про санкції"): 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсіїз, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; 9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 11) заборона передання технологій, прав на. об'єкти права інтелектуальної власності; 12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції".
- Таким чином, додатком №1 до вищевказаного рішення передбачено застосування до ОСОБА_1 строком на три роки обмежувальних заходів, зокрема, блокування активів, обмеження торговельних операцій, зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань. Дія наведених обмежувальних заходів позбавляє ОСОБА_1 права на здійснення господарських та економічних операцій, виключає можливість його участі у майнових господарських правовідносинах, а отже і на укладення господарських договорів, що такі правовідносини породжує.
- Водночас у даному випадку господарський договір був укладений не безпосередньо ОСОБА_1 , а від імені підконтрольної йому юридичної особи - ТОВ "Твій Газзбут", що, з огляду на принцип автономності відповідальності засновника та юридичної особи (частина третя статті 96 ЦК України), створило можливість для продовження здійснення ним економічної діяльності на території України всупереч застосованим санкціям.
- Згідно з висновками ЄСПЛ у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії", "Євгенія Міхаєліду ЛТД" та Майк Тимвіос проти Туреччини" коли одна й та сама фізична особа повністю володіє компанією та керує її діяльністю, суд розглядатиме таку компанію як "засіб реалізації економічних цілей такої фізичної особи", й не розрізнятиме їхніх інтересів.
У зв'язку з викладеним вище прокурор просить визнати недійсним Договір від 10.01.2023 № 5 , як такий, що укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади держави, а також норми санкційного регулювання, та стягнути сплачені за електроенергію кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на користь Коростишівської міської ради у розмірі 687934,94 грн., а потім ці кошти стягнути з Коростишівської міської ради в дохід держави з посиланням на ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.
Висновки суду та норми права щодо вимоги про стягнення.
Відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України, на яку посилається прокурор в якості правової підстави позову, - У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Дана норма містить підставу для визнання правочину недійсним - недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, та наслідки.
Наслідки недійсності такого правочину залежать від наявності умислу обох сторін чи однієї сторони правочину.
При наявності умислу у обох сторін: в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою. Тобто зі сторони-1 стягується в дохід держави одержане від сторони-2, так само зі сторони-2 стягується в дохід держави одержане від сторони-1
При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Тобто винна сторона повинна повернути добросовісній стороні одержане від останньої, а те, що отримала добросовісна сторона від винної сторони за правочином стягується в дохід держави.
Іншими словами, якщо за сторонами укладений договір поставки товару, який виконаний обома сторонами, то в разі наявності умислу лише у постачальника на укладення такого договору, постачальник має повернути кошти отримувачу товару, а отриманий товар не повертається постачальнику, а стягується у дохід держави.
За загальними правилами, в разі визнання договору недійсним сторони повертаються в попередній стан. Однак частина 3 статті 228 ЦК України містить спеціальну норму, відповідно до якої повернути за недійсним правочином собі своє майно (кошти, тощо) має право лише сторона, яка не мала умислу на укладення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А та сторона правочину, яка мала такий умисел, позбавлена права на повернення собі майна (коштів), оскільки це майно (кошти), яке до укладення правочину належали цій стороні, стягуються в дохід держави.
З урахуванням викладеного, у даній справі в разі визнання недійним договору №5 від 10.01.23 з підстав, на які вказує прокурор, наслідками недійсного правочину мають бути такими: у ТОВ "Твій Газзбут" виникає обов'язок повернути на користь Коростишівської міської ради 687934,94 грн., а одержану Коростишівською міською радою за правочином електричну енергію та послуги з її постачання мають бути стягнуті (передані) в дохід держави.
Саме такий зміст має останнє речення частини 3 статті 228 ЦК України. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином (тобто одержане винною стороною від добросовісної) повинно бути повернуто іншій стороні (тобто добросовісній), а одержане останньою (тобто одержане добросовісною стороною від винної за правочином) за рішенням суду стягується в дохід держави.
Однак прокурор неправильно розтлумачив зміст останнього речення частини 3 статті 228 ЦК України, і як наслідок сформулював позовні вимоги в частині наслідків недійсного правочину ( в частині стягнення), які суперечать закону, тому задоволенню не підлягають.
Висновки суду та норми права щодо вимоги про визнання недійсним договору.
Як уже зазначено у цьому рішенні, відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України, на яку посилається прокурор в якості правової підстави позову, - У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
У постанові від 11.10.2023 у справі №927/864/21 Верховний суд зробив висновок, що задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору, який вже виконаний його сторонами, само по собі не призведе до поновлення майнових прав держави, на захист яких спрямований позов прокурора, без застосування наслідків його недійсності.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 (п.48), від 09.02.2021 у справі №381/622/17 (п.14), від 15.02.2023 у справі №910/18214/19 (п.9.12).
Спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 зазначено, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження, суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України). Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.
Щодо обставин даної справи, суд прийшов до висновку, що вимоги прокурора про застосування наслідків недійсності договору від 10.01.2023 задоволенню не підлягають. Звідси, виходячи з вищевказаних висновків Верховного суду задоволення позову про визнання недійсним договору не буде ефективним способом захисту, оскільки таке рішення не призведе до виникнення жодних прав чи обов'язків у учасників справи і права держави, на захист яких звернувся прокурор, не відновляться без пред'явлення нового позову, тому позов задоволенню не підлягає.
Прокурор не доводив, що внаслідок укладення правочину держава понесла майнову шкоду, переплатила кошти або отримала товар/роботу неналежної якості. За цих умов відсутній причинно-наслідковий зв'язок між недобросовісною поведінкою постачальника за правочином та погіршенням майнового становища держави, що виключає можливість кваліфікації правочину як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Аналогічний висновок сформований Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №922/3456/23.Об'єднана палата звернула увагу, що, незважаючи на тривалу публічну критику, ч.3 ст.228 ЦК так і не була виключена з ЦК, хоча її аналог у ГК (ст.208) втратив чинність у зв'язку з втратою чинності цим Кодексом в цілому у 2025 році. Крім того, питання щодо існування цієї норми наразі знаходиться на вирішенні законодавця (проєкт рекодифікації ЦК) - за таких умов втручання суду у вирішення цього питання не може вважатися доцільним. При визначенні підстав для застосування ч.3 ст.228 ЦК, яка містить санкцію конфіскаційного характеру, не властиву нормам цивільного законодавства, і яка несе в собі високі ризики втручання держави в право власності приватних осіб, суд має враховувати критерії, визначені ЄСПЛ, щодо пропорційності покарання (конфіскації без вироку суду) та можливості обрання менш обтяжливого заходу для винної сторони правочину (двосторонньої реституції, стягнення збитків, штрафу тощо). Ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.02.26
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
- учасникам до ЕК