Рішення від 19.02.2026 по справі 905/55/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

РІШЕННЯ

іменем України

19.02.2026р. Справа №905/55/24 (905/1127/25)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Сухіна В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ліквідатора ТОВ "ДТЕК Східенерго" арбітражного керуючого Паркулаб Володимира Григоровича

до відповідачів Держави Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації (ідентифікаційний код 1037700255284, адреса 119160, рф, м. Москва, вул. Знаменка, буд. 19) та Федерального Казначейства (ідентифікаційний код 1047797019830, адреса 101000, рф, м. Москва, провулок Великий Златоустинський, будинок 6, будівля 1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство юстиції Російської Федерації (ідентифікаційний код 1037739668834, 119991, рф , м.Москва, вул.Житня, буд.14, будівля 1)

про стягнення збитків у розмірі 3 073 988 317,61 грн,

в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго»

Представники сторін участь у засіданні не приймали

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.10.2025 шляхом застосування підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ліквідатор ТОВ "ДТЕК Східенерго" арбітражий керуючий Паркулаб В.Г. звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Держави Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації та Федерального Казначейства про стягнення збитків у розмірі 3 073 988 317,61 грн.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.10.2025, справа №905/55/24 (905/1127/25) передана до провадження судді Зекунова Е.В. на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з перебуванням у провадженні судді Зекунова Е.В. справи №905/55/24 про банкрутство ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942).

Ухвалою від 28.10.2025 Господарський суд Донецької області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №905/55/24 (905/1127/25); розгляд справи вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 25.11.2025 об 11:15.

Ухвалою від 25.11.2025 відкладено підготовче засідання на 23.12.2025, вирішено судове засідання 23.12.2025 провести судове засідання в режимі відеоконференції за участю представника позивача Кравчука А.С.

Ухвалою від 23.12.2025 суд закрив підготовче провадження у справі справа №905/55/24 (905/1127/25) та призначив розгляд справи на 20.01.2026 об 11 год. 10 хв.

Проте, засідання з розгляду справи №905/55/24 (905/1127/25) по суті, призначене на 20.01.2026, теж не відбулось, у зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Донецької області. Враховуючи це, суд ухвалою від 20.01.2026 призначив іншу дату судового засідання - на 10.02.2026 року о 12:20 год., визначено провести це судове засідання в режимі відеоконференції за участю представника позивача Кравчука А.С.

10.02.2026 року о 12:20 год. судове засідання не відбулось через оголошення у Харківської області та м.Харків сигналу "Повітряна тривога" (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com).

Враховуючи введення в Україні воєнного стану, поточну ситуацію, що склалася в місті Харкові та Харківській області щодо активізації бойових дій, суд ухвалою від 10.02.2026 призначив судове засідання у справі на іншу дату - 19.02.2026 року об 11:20 год., явка сторін обов'язковою не визнавалась, вирішено провести судове засідання 19.02.2026 об 11:20 год. в режимі відеоконференції за участю представника позивача Кравчука А. С.

Станом на 19.02.2026 відзиву до суду не надходило.

Судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 19.02.2026 об 11:20 за участі представника позивача в режимі відеоконференції, не вдалося провести у запланованому форматі через сукупність об'єктивних обставин.

Зокрема, у визначений час зафіксовано технічний збій сервісу відеоконференцзв'язку (акт наявний в матеріалах справи), а з 12:23 по 14:37 у м. Харкові тривала повітряна тривога, що унеможливило перебування складу суду в залі засідань. Проведення засідання під час дії сигналу «Повітряна тривога» було неможливим, оскільки це створює пряму загрозу життю та здоров'ю судді та секретаря судового засідання, які згідно з правилами безпеки зобов'язані перебувати в укритті. Відповідно до правової позиції Верховного Суду (зокрема, у постанові від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21), ігнорування сигналів тривоги є недопустимим, оскільки збереження життя і здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю. У приміщенні Господарського суду Донецької області було відсутнє електропостачання, що підтверджується відповідним актом (наявний в матеріалах справи), що унеможливило повторне підключення до системи відеозв'язку.

Враховуючи, що встановлений законом строк розгляду справи по суті закінчився, а подальше відкладення розгляду в умовах регулярних обстрілів та енергетичної нестабільності призведе до надмірного затягування справи, суд прийняв рішення, з метою дотримання розумних строків правосуддя, про розгляд справи у період між повітряними тривогами. Зважаючи на відсутність електропостачання та неможливість забезпечення участі сторін дистанційно, розгляд справи по суті здійснено без участі представників сторін, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування не здійснювалось.

Суд наголошує, що учасникам неодноразово роз'яснювалася специфіка роботи в умовах воєнного стану, зокрема щодо перебоїв з енергоживленням та тривалих тривог, у зв'язку з чим сторонам пропонувалося максимально реалізувати права шляхом подання письмових пояснень.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови, для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу.

Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.

Справа розглянута протягом розумного строку в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, проте з перевищенням строку, встановленого ст. 195 ГПК України, з об'єктивних причин, пов'язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харків (ракетні обстріли, відсутність електропостачання), особливим режимом роботи суду (дистанційний (віддалений) або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), обмежений доступ до приміщення суду).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Цей позов поданий в рамках справи №905/55/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (далі - ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО").

Постановою Господарського суду Донецької області від 28.10.2024 у справі №905/55/24 визнано банкрутом боржника - ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича.

Частиною 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 17.12.2001. Діюча редакція Статуту зареєстрована 02.10.2020. Розмір статутного капіталу ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" відповідає діючий редакції Статуту та складає 12 702 300 грн. Місцезнаходженням цього товариства є: 85612, Україна, Покровський р-н, Донецька обл., місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок, 34. Основним видом діяльності Позивача було виробництво і реалізація електричної та теплової енергії на території України, зокрема, у Донецькій (міста Зугрес, Харцизьк та Курахове) та Луганській областях (місто Щастя) (детальний опис викладений у Розділі ІІ цього позову).

З 2014 року російська федерація (далі за текстом - рф) здійснює збройну агресію проти України, тобто вчиняє дії, визначені статтею 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 14.12.1974, як акт збройної агресії.

Згідно з заявою Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків", текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 №337-VІІІ, збройна агресія рф проти України розпочалася 20.02.2014 з тимчасової окупації Кримського півострову, зокрема, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (перша фаза збройної агресії). Друга фаза збройної агресії рф проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами російської федерації озброєні бандитські формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (07.04.2014) та "Луганської народної республіки" (27.04.2014). Третя фаза збройної агресії рф розпочалася 27.08.2014 масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів збройних сил рф. Наслідком збройної агресії рф проти України стала нелегітимна воєнна окупація і подальша незаконна анексія території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя - невід'ємної складової державної території України, воєнна окупація значної частини державної території України у Донецькій та Луганській областях. Загарбання українських територій супроводжується незаконним привласненням державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також тотальним знищенням інфраструктури і промислових підприємств у Донецькій та Луганській областях.

Відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" (в редакції розпорядження від 07.11.2014), м. Харцизьк та м. Зугрес внесені до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Згідно вказаного розпорядження (в редакції від 02.02.2022 № 117-р), м. Щастя внесено до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування.

21.02.2022 президент рф видав Указ №71 "Про визнання Донецької Народної Республіки" та №72 "Про визнання Луганської Народної Республіки" в яких рф визнано Донецьку Народну Республіку та Луганську Народну Республіку в якості суверенних та незалежних держав. Надалі 30.09.2022 підписані договори про входження до складу рф нових суб'єктів - окупованих українських територій, а саме Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Отже, рф в порушенні національних та міжнародних норм, окупувала територію Донецької та Луганської областей, на територіях яких були розміщені потужності Позивача.

Разом з цим, рада федерації федеральних зборів рф 22.02.2022 надала дозвіл президенту рф на використання збройних сил рф за межами росії. Наведена обставина підтверджується оприлюдненою інформацією офіційним виданням ради федерації "Парламентська газета" (В Совфед поступило обращение президента об использовании армии РФ за рубежом - Парламентская газета. https://www.pnp.ru/politics/matvienko-v-sovfed-postupilo-obrashhenie-prezidenta-ob-ispolzovanii-armii-rf-za-rubezhom.html; Путин получил согласие сенаторов на использование войск за рубежом - Парламентская газета https://www.pnp.ru/politics/putin-poluchil-soglasie-senatorov-na-ispolzovanie-voysk-za-rubezhom.html).

24.02.2022 президент рф оголосив про проведення спеціальної воєнної операції в Україні. Наведене підтверджується інформаційними повідомленнями та записами відеотрансляції наведеного звернення, розміщеними як на офіційному вебсайті президента рф (http://kremlin.ru) та на каналі YOUTUBE російська служба Бі-бі-сі (https://www.youtube.com/watch?v=taYTXHsUU5w. Путин о начале «специальной военной операции» в Донбассе. Главное | Новости Би-би-си).

Факт здійснення рф проти України широкомасштабної військової агресії, яка прикривалася так званою спеціальною воєнною операцією підтверджується Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення в Україні воєнного стану", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-1X, Резолюцією ГА ООН від 01.03.2022 №А/ES-11/L.1, наказом Міжнародного суду справедливості ООН від 16.03.2022 №182.

Постановою Верховної Ради України №2188-IX від 14.04.2022 "Про Заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва рф під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами рф та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Парламентська Асамблея Ради Європи 07.04.2022 ухвалила резолюцію "Наслідки продовження агресії рф проти України: роль і відповідь Ради Європи" №2433 і визнала, що агресія рф проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни

Згідно ст. 1 Закону України "Про оборону України", збройна агресія це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.

Наслідком саме збройної агресії рф відносно України, що є загальновідомими фактами, стали не тільки численні випадки ракетно-бомбових обстрілів та із застосуванням дронів, але і застосування війська рф, яке бере активну участь у бойових діях, зокрема у Донецькій та Луганській областях та діють у складі угруповань військ з використанням важкого озброєння для підтримки наступальних операцій та утримання окупованих територій.

Внаслідок збройної агресії РФ Позивач був позбавлений можливості володіти товарно-матеріальними цінностями, які знаходяться на тимчасово окупованій території. У зв'язку з цим Позивачу завдано значної матеріальної шкоди, розмір якої і визначає позовні вимоги у даній справі.

Відтак, керуючись ч. 2 ст. 7 КУзПБ, ліквідатор ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" в межах справи №905/55/24, керуючись ст. ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, звернувся до господарського суду Донецької області у якому просить стягнути з держави російська федерація (russian federation код ISO ru/rus 643) в особі міністерства оборони рф (основний державний реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб рф: 1037700255284; місцезнаходження: 119160, рф, м. Москва, вул. Знаменка, буд. 19) та федерального казначейство (основний державний реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб рф: 1047797019830; місцезнаходження: 101000, рф, м. Москва, провулок Великий Златоустинський, буд. 6, будівля 1) на користь ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (ідентифікаційний код: 31831942; місцезнаходження: 85612, Україна, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34) заподіяні збитки у розмірі 74 963 805,99 Доларів США, що є еквівалентом 3 073 988 317,61 грн.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Щодо юрисдикції та ігнорування державного імунітету рф

Пунктом 3 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що суди України розглядають будь-які справи з іноземним елементом, якщо, серед іншого, у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України та у відповідності до п. 7 вказаної норми - якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Частина 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.

Згідно до правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі №428/11673/19 загальновідомо (тобто таке, що не потребує доказування), що рф відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях в Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду рф.

Вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, рф не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі - громадянину України. Названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14.04.2022 у справі №308/9708/19 та від 08.06.2022 у справі №490/9551/19 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Статуту ООН Організація Об'єднаних Націй переслідує ціль підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією ціллю вживати ефективні колективні заходи для попередження та усунення загрози світу й актів агресії чи інших порушень миру, і проводити мирними засобами, відповідно до принципів справедливості і міжнародного права, залагодження чи вирішення міжнародних спорів чи ситуацій, які можуть призвести до порушення миру.

У міжнародному праві, зокрема Декларації про принципи міжнародного права щодо дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН від 24.10.1970, кодифіковані підстави для обмеження судового імунітету іноземної держави внаслідок завдання фізичної шкоди особі або збитків майну, так званий "деліктний виняток" (англ. "tort exсeption"). Умовами, необхідними для застосування "деліктного винятку", є: 1) принцип територіальності: місце дії/бездіяльності має бути на території держави суду; 2) присутність автора дії/бездіяльності на території держави суду в момент вчинення дії/бездіяльності (агента чи посадової особи іноземної держави); 3) дія/бездіяльність ймовірно може бути привласнена державі; 4) відповідальність за дії/бездіяльність передбачена положеннями законодавства держави суду; 5) завдання смерті, фізичної шкоди особі, збитків майну чи його втрата; 6) причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю і завданням смерті, фізичної шкоди особі або збитків майну чи його втратою.

Визначаючи, чи поширюється на рф судовий імунітет у даній справі, господарський суд враховує наступне:

предметом позову є відшкодування шкоди, завданої Позивачу як юридичній особі внаслідок збройної агресії рф проти України;

місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна;

передбачається, що шкода завдана рф, яка порушила принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України;

вчинення актів збройної агресії рф не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН;

національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом "генерального делікту").

Звертаючись із даним позовом до рф, для правильного вирішення спору Позивач не потребує згоди компетентних органів держави рф на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та рф з цього питання.

Отже, враховуючи, що даний спір стосується відшкодування шкоди, завданої на території України внаслідок повномасштабної військової агресії рф, а держава-відповідач рф не в праві користуватися судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ, тому компетентним судом для вирішення даного спору є український суд, зокрема, Господарський суд Донецької області, який розглядає справу про банкрутство Позивача.

Щодо визначення відповідачів у справі

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

При цьому держава є специфічним суб'єктом правовідносин. Під державою розуміється організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами. До визначальних ознак держави відноситься наявність для виконання своїх завдань та функцій специфічного апарату, який володіє владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень. Реалізація функцій держави здійснюється через специфічний апарат, порядок формування, правовий статус та повноваження якого визначаються самою державою.

За приписами пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року передбачено, що договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Таким чином, відповідно до наведених положень ЦК України та вказаної Конвенції, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава (держава-агресор) в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

Статтею 13 федерального закону рф "Про оборону" встановлено, що керівництво збройними силами рф здійснює президент рф, а управління збройними силами рф здійснює міністерство оборони рф.

Згідно Положення Про міністерство оборони рф, що затверджено указом президента рф від 16.08.2004 №1082, міністерство оборони рф є федеральним органом виконавчої влади, що проводить військову політику та здійснює державне управління у сфері оборони рф, а також є органом управління збройними силами рф. Керівництво діяльністю міністерства оборони рф здійснює президент рф.

Статтею 1069 ЦК рф визначено, що шкода, заподіяна громадянину чи юридичній особі внаслідок незаконних дій (бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування або посадових осіб цих органів, у тому числі внаслідок видання акту державного органу або органу місцевого самоврядування, що не відповідає закону або іншому правовому акту, підлягає відшкодуванню. Шкода відшкодовується за рахунок відповідно казни російської федерації, казни суб'єкта російської федерації чи казни муніципального утворення.

Положенням про федеральне казначейство, затвердженого Постановою уряду російської федерації від 01.12.2004 №703 "Про Федеральне казначейство", визначено, що федеральне казначейство є федеральним органом виконавчої влади (федеральною службою), який здійснює правозастосовну та контрольно-наглядові функції у фінансово-бюджетній сфері.

З урахуванням публічного статусу заподіювача шкоди в даній справі та характеру його протиправної діяльності, стягнення відповідної шкоди має здійснюватися із держави-агресора в цілому, через органи, які відповідають за проведення державної політики та здійснюють державне управління у відповідній сфері. В даному випадку міністерство оборони рф проводить військову політику відповідно до положення цього міністерства, а федеральне казначейство, згідно його положення - політику в фінансово-бюджетній сфері, що в силу ст. ст. 1064 та 1069 ЦК рф дає достатні підстави Позивачу визначити ці органи в цьому спорі належними відповідачами.

Слід також зауважити, що господарськими судами розглядалися спори у аналогічних справах, де відповідачем виступало міністерство оборони рф (рішення: від 22.12.2022 у справі №910/1051/22 ; від 27.06.2023 у справі №908/1143/23 ; від 16.07.2024 у справі №904/1509/24 ; від 01.11.2023 у справі №908/2090/23 ; від 24.09.2024 у справі №910/11588/23).

Господарський суд звертає увагу, що у спорах про відшкодування шкоди, завданої державою або іноземною державою, належним відповідачем є відповідна держава як учасник цивільних правовідносин, зазвичай в особі органу, дії чи бездіяльність якого позивач вважає такими, що порушили його права. Держава Україна, як і іноземна держава, бере участь у таких справах як відповідач через відповідні органи державної влади - переважно той орган, діями якого завдано шкоду. При цьому закон не вимагає конкретизації позовних вимог до кожного з представницьких органів держави, якщо позивач зазначив їх декілька (Постанова ВС від 06 листопада 2023 року у справі № 910/5699/23).

Відтак, стягнення завданої шкоди з рф в особі міністерства оборони рф та федерального казначейства, не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права Позивача.

Щодо залучення до участі у справі третьої особи

Частиною 1 ст. 50 ГПК України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можуть бути залучені до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно з п.п. 3.1) п. 3 Розділу І указу президента рф від 13.10.2004 №1313 "Питання Міністерства юстиції рф" основними задачами Міністерства юстиції рф є забезпечення в межах своїх повноважень представництва та захисту інтересів рф в судах іноземних держав та міжнародних судових органах (п. п. 3.1 введено в дію указом президента рф від 28.05.2018 №271).

Відповідно до зазначеного указу до Положення про Міністерство юстиції внесено наступні зміни: а) пункт 1 доповнено підпунктом 5 наступного змісту: "5) функції щодо забезпечення в межах своїх повноважень представництва і захисту інтересів рф в судах іноземних держав і міжнародних судових (арбітражних) органах, включаючи Європейський Суд з прав людини і Суд Євразійського економічного розвитку".

Таким чином Міністерство юстиції рф є представницьким органом держави рф в судових органах.

Більше того, Міністерство юстиції рф визначено Центральним Органом для цілей ст. 2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція 1965 року), а також органом, уповноваженим приймати документи, передані консульськими каналами, відповідно до ст. 9 Конвенції 1965 року.

Відтак, господарський суд погоджується з доводами Позивача, що розгляд даного спору має здійснюватися за участі вказаного суб'єкта, оскільки рішення за наслідками його розгляду судом може впливати на права та інтереси такого учасника справи.

ОБСТАВИНИ ВИНИКНЕННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Як вже зазначалося вище, основним видом діяльності Позивача було виробництво електричної енергії на території України, що підтверджується відомостями з ЄДР (Витяг з ЄДР додається [Додаток №1]): Основний: 35.11 Виробництво електроенергії; Інші: 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 71.12. Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування.

З метою організації виробничої діяльності, Позивачем отримано понад 100 ліцензій. Частина таких ліцензій є діючими, що зокрема, підтверджується:

1) Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) "Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (ліцензія №818 від 28.05.2019 - Виробництво електричної енергії (діє відносно ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС");

2) Постановою НКРЕКП від 22.05.2015 №1605 "Про видачу ліцензії з виробництва теплової енергії та теплоцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та у установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", видані три копії ліцензії для філій Позивача: ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС", ВП "КУРАХІВСЬКА ТЕС", ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС" - Ліцензія №1605 від 22.05.2015 (переоформлено постановою №2333 від 21.09.2015) - Виробництво теплової енергії (діє відносно ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС";

3) Ліцензія від 25.05.2012 №191 (АВ 597420) - Транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами;

4) Ліцензія від 25.05.2012 №191 (АВ 597421) - Постачання теплової енергії;

5) Ліцензія від 25.05.2012 №326 (АГ 572419) - Централізоване водовідведення та водопостачання;

6) Ліцензія від 21.08.2012 №221 (АД №065472) - Перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом;

7) Ліцензія від 16.07.15 №71 (переоформлення ліцензії АД №037268) - Придбання, зберігання, перевезення та використання прекурсорів списку 2 таблиці IV Переліку;

8) Ліцензія від 24.03.2020 №05380414202000477- на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Здійснення Позивачем (у т.ч. його структурними підрозділами) господарської діяльності, яка підлягала ліцензуванню також підтверджується інформацію, що розміщена на вебпорталі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП):

постанова НКРЕКП від 17.09.2014 №16;

постанова НКРЕКП від 25.12.2014 №1038;

постанова НКРЕКП від 22.05.2015 №1605;

постанова НКРЕКП від 30.03.2017 №452;

постанова НКРЕКП від 04.07.2017 №868.

Листом від 28.08.2018 №6809/3/4.4.-ДП-18 Держпраці, за наслідками розгляду звернення ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" та наданої Декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства про працю з питань охорони праці та промислової безпеки повідомило Позивача про внесення відомостей про останнього як суб'єкта господарювання, який проводить навчання з питань охорони праці інших суб'єктів господарювання.

Отже, отримання Позивачем дозвільних документів, зокрема, ліцензій, підтверджує проведення певних видів господарської діяльності при наявності відповідної матеріально-технічної бази (виробничих потужностей), кваліфікованого персоналу, а також дотримання інших вимог, передбачених законодавством, здійснюючи цю діяльність безперервно до моменту фактичної втрати своїх потужностей.

Позивач здійснював господарську діяльність у Донецькій (міста Зугрес, Харцизьк і Курахове) та Луганській областях (місто Щастя), при цьому з метою організації виробничої діяльності, у складі ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" були виділені відокремлені підрозділи (детальне описання: 2.5.1., 2.5.2.).

ЩОДО ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС"

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЗУЇВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", (Код ЄДРПОУ ВП:26160818, Місцезнаходження: Україна, 86783, Донецька обл., місто Харцизьк, місто Зугрес, вул. 60 років жовтня, будинок 100) - (далі - ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС"). Основний вид діяльності: 35.11 Виробництво електроенергії; Інші види діяльності: Неспеціалізована оптова торгівля; Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Верховною Радою України 02.09.2014 прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII (далі Закон №1669), з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Розпорядження №1275-р), відповідно до якого м. Зугрес Донецької області (Зугреська міська рада) визначена територією проведення антитерористичної операції.

Крім цього, розпорядженням Кабінету міністрів України №1085-р від 07.11.2014 місто Зугрес, Донецької області, включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Приймаючи до уваги положення Закону №1669 та Розпоряджень №1275-р, №1085-p, Позивач здійснював господарську діяльність на території проведення АТО у порядку передбаченому законодавством України, зокрема, здійснював виробництво електричної та теплової енергії.

Водночас, все нерухоме та рухоме майно, необхідне для здійснення господарської діяльності ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС", розташоване на території Донецької області в зоні проведення АТО. Окрім цього, вся первинна, бухгалтерська та інша документація, бази даних, облікові системи знаходилися у зоні проведення АТО.

З березня 2017 року ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" втратило операційний контроль і доступ до майна ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС" у зв'язку з військовими діями на неконтрольованій Українською владою території м. Зугрес Донецької області та взяттям активів Позивача під контроль незаконно самопроголошеною владою. В результаті виробництво електричної енергії та теплової енергії ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС" припинено.

13.03.2017 невідомі особи незаконно заблокували діяльність ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС", що стало підставою для скерування 15.03.2017 до правоохоронних органів відповідної заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку, станом на дату втрати контролю, за ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС" обліковувалися активи на загальну суму 1 492 234 055,48 грн (первинна вартість):

основні засоби та нематеріальні активи - 1 050 560 116,10 грн;

незавершені капітальні інвестиції - 301 523 219,17 грн;

запаси - 111 749 656,49 грн;

грошові кошти - 28 301 593,42 грн.

Листом від 16.03.2017 №47 сповіщено Донецьку облдержадміністрацію, Державну регуляторну службу, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Міністерство соціальної політики та інші органи про наведені обставини та неможливість контролювати потужності ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС". Аналогічні листи скеровані і до ДП "ЕНЕРГРИНОК" від 16.03.2017 №17/221, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ДП НЕК "УКРЕНЕРГО".

Листом від 17.03.2017 Позивач повідомив податковий орган про неможливість з 13.03.2017 забезпечення виконання податкових зобов'язань у зв'язку із захоплення майнового комплексу.

Внаслідок наведеного, Позивачем виданий Наказ від 17.03.2017 №23/1-ОД "Про підготовку фінансової звітності" [Додаток №34], згідно з яким вжиті заходи по знеціненню необоротних та оборотних активів (включаючи цінні папери в документальній формі), над якими Позивач втратив контроль і за якими немає вірогідності отримання економічних вигід відповідно до МСБО, МСФЗ станом на 31.03.2017.

Сума знецінення на зазначену дату склала 1 291 606 167,62 грн. Згідно з бухгалтерських довідок:

№3 від 31.03.2017 відбулося знецінення необоротних активів на суму 878 333 291,96 грн, перелік і склад яких зазначений у Додатку №1 до вказаної бухгалтерської довідки;

№4 від 31.03.2017 відбулося знецінення незавершеного капітального будівництва на суму 301 523 219,17 грн, перелік і склад яких зазначений у Додатку №1 до вказаної бухгалтерської довідки;

№5 від 31.03.2017 відбулося знецінення оборотних активів на суму 111 749 656,49 грн .

Крім цього, згідно з бухгалтерською довідкою №2 від 31.03.2017, відбулося списання оборотних активів станом на 31.03.2017 - залишків у касі на суму 28 301 593,42 грн.

За заявами Позивача 18.03.2017 розпочаті кримінальні провадження №12017100000000150 та №12017100000000159, що підтверджується відповідними Витягами [Додаток №43-44], в яких зазначено: "В період 13.03.2017 невстановлені особи здійснюють протидію законній господарській діяльності ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 31831942), шляхом зборони відчуження майна, відчуження грошових коштів, встановлення обтяжено на майно, що належить Товариству, захоплення майнового комплексу за адресою: Донецька обл., м. Харцизьк, вул. 60 Років Жовтня, 100, чим заподіяно майнової шкоди у великому розмірі".

Наказом від 20.03.2017 "Про зміни у організації ведені діяльності", у зв'язку із втратою контролю над всім нерухомим та рухомим майном (у т.ч. документації, архівів комп'ютерних систем, систем обліку, програмного забезпечення та інш.), Позивач припинив виробничу діяльність підприємства з використанням майна, над яким втрачений контроль.

В межах кримінального провадження №12017100000000150 ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" визнано потерпілим і у зв'язку з вищевказаними подіями, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2017 у справі №761/10926/17 (провадження №1-кс-7616923/2017), з метою нівелювання незаконного відчуження майна потерпілого, на останнє накладено арешт.

Указом Президента України "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях" від 07.02.2019 №32/2019, затверджено Межі та Перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях. В затвердженому Президентом Переліку є і місто Харцизьк (у тому числі місто Зугрес) (п. 1 Переліку).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 затверджено "Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", даний наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786. У другому розділі "Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України" вказані населені пункти які перебувають під окупацією чи були в окупації. Відповідно до цього переліку, Донецький район (UA14080000000098686), в якому розташований ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС", перебуває під окупацією.

Отже, за наведених обставин, у Позивача немає не тільки доступу до свого майна, але і підстав вважати таке майно збереженим та придатним для використання, тому очевидно, що майно ВП «ЗУЇВСЬКА ТЕС» є остаточно втраченим.

ЩОДО ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС"

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЛУГАНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", (Код ЄДРПОУ ВП:26174683, Місцезнаходження: Україна, 91480, Луганська обл., Новоайдарський р-н, місто Щастя, вул. Гагарина, будинок 1»О»)- (далі - ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС"). Основний вид діяльності: 35.11 Виробництво електроенергії. Інші види діяльності: Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; Неспеціалізована оптова торгівля; Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів.

У зв'язку з повномасштабним вторгненням російських військ в Україну 24.02.2022 та окупацією м. Щастя Луганської області виробничу діяльність ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС" припинено.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 затверджено "Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786. У вказаному переліку значиться Щастинська міська територіальна громада (UA44160090000075695) Луганської області (24.02.2022), на території якої розміщувалися потужності Позивача. З 24.02.2022 і донині Щастинська міська територіальна громада є окупованою, що дає достатні підстави вважати розміщене на її території майно ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС" втраченим.

Національна поліція України та Центральне управлінню СБУ проінформовані про те, що починаючи з 21.02.2022 територія ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС" знаходиться під постійними обстрілами збройних формувань рф та з боку тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, що підтверджується заявою про вчинення кримінальних правопорушень, підписаною електронним підписом адвокатом Пеліхосем Є.М. та скерованою електронною поштою.

Наведені вище події також висвітлювалися у ЗМІ:

22.02.22 16.41, На Луганській ТЕС внаслідок російських обстрілів горять 3 трансформатори, - ДСНС. ФОТО

У Луганській області внаслідок обстрілів горять 3 трансформатори на ТЕС у м. Щастя.

Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу ДСНС https://censor.net/ua/photonews/3318085/na_luganskiyi_tes_vnaslidok_r;

22 лютого 2022, 14:16 24 Канал. Новини України. На Луганській ТЕС спалахнула пожежа через обстріл бойовиками Шестя. На Луганській ТЕС спалахнула пожежа через обстріл бойовиками Щастя. Олена Данилів (https://24tv.ua/olena-daniliv_tag9259/) Джерело: пресслужба ДСНСC (https://dsns.gov.ua/uk/news/nadzvicaini-podiyi/luganska);

09:51, 23.02.22, Україна: "Навмисно стріляли спочатку артилерією, потім "Градами": голова Луганської ОДА розповів про обстріл ТЕС у Щасті. На думку очільника області, бойовики навмисне цілили у теплоелектростанцію. Джерело: ТСН. Україна.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку, станом на дату втрати контролю, за ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС" обліковувалися активи на загальну суму 121 342 183,78 грн (первинна вартість):

основні засоби на суму 96 659,29 грн ;

незавершені капітальні інвестиції та модернізація основних засобів на суму 81 342 199,82 грн;

запаси на суму 39 902 494,70 грн ;

грошові кошти в сумі 830,00 грн .

Позивачем 01.03.2022 виданий Наказ "Про тимчасове призупинення виробничої діяльності ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕС" №18 [Додаток №54], а 25.03.2022 - "Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕС" № 19 .

Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань: номер кримінального провадження №42022130000000017, дата реєстрації провадження 21.02.2022 , вказано: починаючи з 21.02.2022 в наслідок збройної агресії збройних сил рф та підконтрольних ним НЗФ так званої ЛНР, ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС" ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" спричинено пошкодження цілісно майнового комплексу останнього, чим завдано майнової шкоди ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", що унеможливило виробництво теплової електроенергії для споживачів в Луганській області, зокрема для споживачів м. Щастя.

Листом ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" від 19.03.2022 №01/80 (щодо вказаного кримінального провадження) повідомлено Офіс Генерального прокурора, Національну поліцію України та Службу безпеки України про те, що внаслідок окупації збройними формуваннями рф міста Щастя Луганської області повністю втрачено контроль над майном ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС".

Листом ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" від 28.02.2023 №01-12 ГУ СБУ в Донецькій і Луганській областях повідомлено, що за результатами додатково проведеної бухгалтерської звірки та відповідного оновлення бухгалтерських даних, має місце збільшення суми втраченого майна ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", за рахунок витрат, що обліковувалися на балансі Товариства. Вказана інформація надавалася в межах кримінального провадження №42022130000000017 з проханням долучити до його матеріалів бухгалтерську довіку станом на 28.02.2022 .

Листом ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" від 03.02.2023 №17-9 надано ГУ СБУ в Донецькій і Луганській областях інформацію про завдану матеріальну шкоду, зокрема бухгалтерську довідку для долучення її до матеріалів кримінального провадження №42022130000000017.

Листом ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" від 31.03.2023 №13-15 [Додаток №61] повідомлено ГУ СБУ в Донецькій і Луганській областях, що за результатами звірки розрахунків з контрагентами виявлено, що станом на 28.02.2023 на складах ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС" також знаходились додаткові ТМЦ .

Внаслідок наведеного та з врахуванням зазначених звернень до правоохоронних органів про втрату контролю над своїм майном, у 2023 році активи Позивача (в частині потужностей ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС") були списані, що підтверджуються: 1) Актом списання запасів №1 від 28.02.2023 на суму 38 408 185,03 грн (підписаний ЕП ) ; 2) Актом списання НКБ №2 від 28.02.2023 на суму 81 342 199,82 грн (підписаний ЕП );3) Актом списання запасів №3 від 31.03.2023 на суму 1 495 139,67 грн (підписаний ЕП ). Крім цього знецінення основних засобів відбулося 31.12.2022 на 59 074,75 грн, що підтверджується відомістю від 31.12.2022 . Внаслідок амортизації залишкова вартість активів Позивача становить 285,57 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою .

Отже, за наведених обставин ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" втратило контроль над всіма своїми виробничими потужностями, які, зокрема, були задіяні у роботі ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС" та ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС". В межах справи №905/55/24 про банкрутство ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", за зверненням розпорядника майна боржника та на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 05.02.2024, підготовлений ТОВ "СТАНДАРТ-АУДИТ" аудиторський звіт.

Серед іншого, у розділі Звіту "Втрата контролю над активами та резерви на знецінення" зазначено, що: "Важливим фактором, що значно впливає на фінансовий стан компанії, є втрата операційного контролю над основними активами внаслідок війни".

Як зазначено в аудиторському звіті, контроль над майновими об'єктами такими як Зуївська та Луганська теплові електростанції було втрачено через окупацію, що призвело до нарахування резервів на знецінення основних засобів, нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій та запасів.

В рамках справи №905/55/24 про банкрутство ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", при проведенні інвентаризації була відсутня можливість встановити фактичну наявність та оглянути стан і склад майна вказаних відокремлених підрозділів, перевірити відповідність критеріям згідно вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014, в зв'язку зі знаходженням їх на тимчасово окупованій рф території України.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", при проведенні інвентаризації (на підставі Наказу від 01.03.2024, встановлено, що за останнім обліковувалися активи:

Інші основні засоби та нематеріальні активи ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС" у кількості 11 позицій;

Інші основні засоби та нематеріальні активи роботі ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС" у кількості 15 656;

Товарно-матеріальні цінності ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС" у кількості 2 753 позицій;

Незавершені капітальні інвестиції ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС" у кількості 719 позицій.

(підтверджується Протоколом інвентаризаційної комісії від 15.03.2024 та додатками до Протоколу.

Оскільки майно Позивача розташовано на тимчасово окупованій території України та з огляду на його фактичну втрату через відсутність до нього доступу, достовірно встановити його подальшу долю і склад не можливо. За відсутності виробничої діяльності на даних втрачених потужностях та втратою документів, інформація про об'єм активів підприємства встановлювалася на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності на дату втрату контролю над своїми потужностями.

Для визначення точного обсягу завданих Позивачу збитків, внаслідок втрати ним майна у зв'язку із збройною агресією рф проти України, суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Ачкасовим Олександром Миколайовичем (далі - ФОП Ачкасов О.М.), діючого на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №599/2023 від 26.10.2023, виданого Фондом державного майна України, у відповідності до вимог Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 із змінами та доповненнями, виконаний Звіт про оцінку збитків, що призвели до завдання майнової шкоди ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" згідно переліку майна ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС" та ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС", над яким втрачено контроль, внаслідок його знаходження на тимчасово окупованій рф території України (далі - Звіт про оцінку збитків).

Згідно доводів Позивача, внаслідок збройної агресії РФ ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" було позбавлене можливості володіти товарно-матеріальними цінностями, які знаходяться на тимчасово окупованій території. Тому, керуючись ч. 2 ст. 7 КУзПБ, ліквідатор ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" в межах справи №905/55/24, керуючись ст. ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, звернувся до господарського суду Донецької області у якому просить стягнути з держави російська федерація в особі міністерства оборони рф та федерального казначейство на користь ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" заподіяні збитки у розмірі 74 963 805,99 Доларів США, що є еквівалентом 3 073 988 317,61 грн.

Господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що кореспондується із приписами ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України) щодо суб'єктів господарювання.

Частиною 2 ст.16 ЦК України унормовано, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Частинами 1, 2 ст.22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦК України).

Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків не настає.

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того Російську Федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень у геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов'язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засудила військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, у тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року про захист жертв війни та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №2188-IX від 14.04.2022 Про заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії, вчинені Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом під час збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Доручено Голові Верховної Ради України звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Згідно з ч.3 ст.75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відтак, господарський суд погоджується з доводами Позивача про те, що протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Російської Федерації проти України, у розумінні ч.3 ст.75 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою Україна на законодавчому рівні, а також визнано на найвищому міжнародному рівні.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. У контексті означеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.09.2023 у справі №910/7035/22, від 07.11.2023 у справі №922/3928/20, від 21.04.2021 у справі №648/2035/17, від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.

Як зазначалося вище за текстом рішення, обов'язковою умовою покладення відповідальності у вигляді стягнення збитків є також безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Надаючи оцінку доводам позивача та доказам, наявним у матеріалах справи, щодо наявності збитків позивача та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача, господарський суд зазначає наступне.

24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05:30год 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому відповідними Указами Президента України було неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який триває станом на сьогодні.

Постановою Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" установлено, зокрема, таке:

- перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій;

- у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

- території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією.

Розпорядженням Кабінету міністрів України №1085-р від 07.11.2014 місто Зугрес, Донецької області, включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 затверджено "Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786. У вказаному переліку значиться Щастинська міська територіальна громада (UA44160090000075695) Луганської області (24.02.2022), на території якої розміщувалися потужності Позивача. З 24.02.2022 і донині Щастинська міська територіальна громада є окупованою.

За наведених обставин, на теперішній час ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" позбавлений володіння товарно-матеріальними цінностями ВП «ЗУЇВСЬКА ТЕС» та ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС" внаслідок їх перебування на тимчасово окупованій території.

З аналізу постанови Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 та роз'яснень, наданих Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 13.01.2023 та опублікованих на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал», територіями активних бойових дій визначаються території: через які проходить лінія бойового зіткнення або які межують з тимчасово окупованими територіями; та на яких наразі неможливо у повному обсязі виконувати функції держави, зокрема в частині доступу до публічних електронних реєстрів, та існує значна загроза життю і здоров'ю населення. Територіями можливих бойових дій вважаються території, які межують з територіями активних бойових дій або тимчасово окупованими територіями чи прилеглі до державного кордону з державою-агресором та на яких можливо забезпечувати функції держави, до яких може повертатися населення, втім періодично піддаються ворожим обстрілам.

Господарський суд враховує, що обставини збройної агресії Російської Федерації проти України мають негативний вплив на господарську діяльність усіх суб'єктів господарювання, зокрема і позивача. Проте зауважує, що до матеріалів справи не надано належних та допустимих у контексті норм ГПК України доказів того, що основні засоби та нематеріальні активи, об'єкти незавершених капітальних інвестиції зазнали руйнувань, пошкоджень чи були знищені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, як і не містять доказів того, що майно (основні засоби, товарно-матеріальні цінності) яке знаходилось на виробничих обєктах, постраждало/викрадено/розграбовано.

Відтак, за висновками господарського суду, включення вартості основних засобів та нематеріальних активів, об'єктів незавершених капітальних інвестиції, тощо, за відсутності доказів їх знищення/псування, до збитків позивача є передчасним.

За наслідками проведення вказаного дослідження, встановлено розмір збитків, що призвели до завдання майнової шкоди ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" згідно переліку майна зазначених вище відокремлених підрозділів, над яким втрачено контроль на тимчасово окупованій рф території України, у розмірі 3 073 988 317,61 грн (що еквівалентно 74 963 805,99 Доларів США за курсом валют - станом на дату проведення оцінки завданих збитків - 01.08.2024).

Надаючи оцінку наявному у матеріалах справи Звіту про оцінку збитків, господарський суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №326 від 20.03.2022 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, починаючи з 19.02.2014.

Згідно з підпунктом 18 пункту 2 Порядку №326 визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються:

вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна державних підприємств, у тому числі господарських товариств, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв);

вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності;

вартість втрачених фінансових активів державних підприємств, у тому числі господарських товариств, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв);

вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності;

упущена вигода державних підприємств, у тому числі господарських товариств, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв);

упущена вигода підприємств недержавної форми власності;

втрати державних підприємств, у тому числі господарських товариств, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях;

втрати підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.

Визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна.

Відповідно до пункту 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, (додаток до Постанови №326) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Проведення судової експертизи, що пов'язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов'язана з оцінкою майна, здійснюються на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії Російської Федерації, визначених цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Цим же Додатком до Порядку визначено, що збитки - вартість втраченого, пошкодженого та (або) знищеного майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів в ході збройної агресії Російської Федерації, а також розмір витрат, необхідний для відновлення порушеного права (реальні збитки); та/або розмір доходу, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації (упущена вигода).

Об'єктом збитків є майно, майнові права та інші активи, що належать постраждалим та зазнали руйнівного впливу, за секторами, один з яких є виробничий сектор, що включає промисловість. До збитків також належить дохід, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації (упущена вигода) (п.6 Додатку до Порядку №326).

18.10.2022 наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України за №3904/1223 затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Пунктом 1 Методики №3904/1223 передбачено, що вона застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб'єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб'єктів господарювання.

Ця Методика є обов'язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов'язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності.

Ця Методика передбачає механізми оцінки (визначення розміру) збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям та іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності внаслідок збройної агресії, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб'єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб'єктів господарювання станом на дату оцінки, яка є датою не раніше ніж 23 лютого 2022 року.

Як вбачається з наданого позивачем до матеріалів справи Звіту, позбавлення ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" станом на 01.08.2024 володіння товарно-матеріальними цінностями ВП "ЛУГАНСЬКА ТЕС" та ВП "ЗУЇВСЬКА ТЕС" внаслідок їх фактичного перебування на тимчасово окупованій території призвели до завдання збитків ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" у розмірі 3 073 988 317,61 грн, які складаються з вартості основних засобів та нематеріальних активів, об'єктів незавершених капітальних інвестицій.

За результатами дослідження суб'єкт оціночної діяльності виснував про підтвердження розміру реальних збитків ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" у результаті позбавлення володіння і неможливості використання товарно-матеріальними цінностями цих відокремлених підрозділів.

З урахуванням викладених вище за текстом постанови приписів Порядку №326 від 20.03.2022 та Методики №3904/1223 від 18.10.2022, за відсутності належних та допустимих у контексті норм ГПК України доказів втрати, знищення чи пошкодження майна, втрати фінансових активів підприємства, втрати від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях, станом на дату складання Звіту, як і станом на дату звернення ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" з розглядуваною позовною заявою до суду та вирішення спору по суті, кваліфікація належних ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" товарно-матеріальних цінностей та інвестицій в якості «збитків» є передчасною.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 Закону України "Про судову експертизу").

Згідно з ч.ч.1-4 ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

На переконання господарського суду, наданий позивачем Звіт може бути належним доказом розміру збитків виключно у випадку встановлення факту, що належне позивачу майно (в тому числі фінансові активи) було втрачено, викрадено чи знищено внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України. Станом на дату вирішення спору по суті матеріали справи відповідних доказів не містять.

Так, у постанові від 14.05.2025 у cправі №916/758/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАВІОН К" до російської федерації в особі Міністерства оборони російської федерації про відшкодування збитків, Верховний Суд зазначив, що Звіт може бути належним доказом розміру збитків виключно у випадку встановлення факту, що належне позивачу майно було втрачено, викрадено чи знищено в наслідок агресії рф. На території, на якій знаходяться товарно-матеріальні цінності, не проведено заходів із розмінування цих територій. Жодним чином немає можливості встановити обставин знищення належного позивачу майна.

Приймаючи дане судове рішення, Верховний Суд виходив з того, що разом із позовною заявою, а також під час розгляду справи, позивачем не було надано суду документа, який би підтверджував факт завдання йому збитків у заявленому ним до стягнення, або в будь-якому іншому розмірі. Тому доводи позивача стосовно завдання йому матеріальної шкоди внаслідок військового вторгнення збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації на території України не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, та є передчасними, з огляду на те, що на території, на якій знаходяться товарно-матеріальні цінності, не проведено заходів із розмінування цих територій.

Господарський суд акцентує увагу позивача на те, що позбавлення ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" на теперішній час володіння товарно-матеріальними цінностями та їх фактичне перебування на тимчасово окупованій території не можна вважати збитками у розумінні ст. 22 ЦКУ (збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Доводи щодо завдання матеріальної шкоди є передчасними, оскільки встановити факт знищення або пошкодження майна за відсутності доступу до нього не можливо.

За таких обставин, враховуючи наведене вище у сукупності, з огляду на недостатність доказової обґрунтованості позовних вимог, суд дійшов висновку щодо залишення без задоволення позову ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" до держави - російської федерації про стягнення збитків в сумі 3 073 988 317,61 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам позивача судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Отже, при зверненні до суду з позовом про відшкодування збитків позивачем повинно бути доведено факт нанесення саме неправомірною діяльністю відповідача певної матеріальної шкоди матеріальної шкоди позивачу та наявність причинно-наслідкового зв'язку між нанесеною шкодою та діяльністю відповідача. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Оцінюючи вказані доводи позивача на предмет наявності всіх складових предмету доказування у відповідній категорії спорів, суд дійшов висновку щодо недостатньої обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО".

Господарський суд звертає увагу Позивача, що відмова ґрунтується саме на недоведеності наявності у сукупності всіх складових елементів делікту як підстави для стягнення з Відповідача суми реальних збитків, а не на відсутності у Позивача права як власника майна на таке відшкодування загалом.

Щодо інформування відповідачів та третьої особи про справу та направлення ним копій позовної заяви і доданих до неї документів

Направлення процесуальних документів доступним способом

Пунктом 1 ч. 1. ст. 164 ГПК України визначено, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, серед іншого, направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з листом Міністерства юстиції України №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами рф на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

У зв'язку з агресією з боку рф та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з рф.

Міністерство юстиції України листом №91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 "Щодо вручення судових документів резидентам рф" повідомило, що функціонування закордонних дипломатичних установ України на території рф та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади рф за посередництва третіх держав також не здійснюється.

У листі Міністерства юстиції України №11867/10410-22-25/12.1.2 від 27.01.2025 зазначено про те, що у відносинах між Україною та рф чинною є Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція 1965 року).

Статтею 1 Конвенції 1965 року передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном. Згідно зі ст. 3 Конвенції 1965 року орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

За змістом ст. 5 Конвенції 1965 року Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави. Частина прохання, яка відповідає формуляру, доданому до цієї Конвенції, що містить короткий виклад суті документу, що підлягає врученню, вручається разом з документом.

Пунктами 6.6, 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 за №573/15264, передбачено, що у разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі відповідно до ч. 1 ст. 5 Конвенції 1965 року, має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави. Суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального Органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до ст. 2 цієї Конвенції, напряму.

З анкети рф, розміщеної на офіційній сторінці Гаазької конференції з міжнародного приватного права в мережі Інтернет (https://www.hcch.net/en/states/authorities/details3/?aid=699) вбачається, що Центральним Органом рф є Міністерство юстиції рф (The Ministry of Justice of the Russian Federation) (ul.Zhitnaya, 14, Moscow, 119991, Russian Federation).

При цьому, міністерство юстиції рф визначено Центральним Органом для цілей ст. 2 Конвенції 1965 року, а також органом, уповноваженим приймати документи, передані консульськими каналами, відповідно до ст. 9 Конвенції 1965 року.

Щодо положень ст. 1, 6, 9 і 15 Конвенції 1965 року Центральним Органом рф повідомлено, що юридичні документи, видані іноземними правовими органами і призначені для вручення особам, які проживають на території рф, а також правові розпорядження вищезазначених правоохоронних органів повинні бути направлені для виконання у відповідні російські установи дипломатичними каналами через Міністерство закордонних справ рф.

Статтею 9 Конвенції 1965 року передбачено, що кожна Договірна Держава може крім того використовувати консульські канали для передачі документів, які підлягають врученню, тим органам іншої Договірної Держави, які визначені останньою з цією метою. Кожна Держава може, якщо цього вимагають надзвичайні обставини, використовувати з цією ж метою дипломатичні канали.

Отже, з урахуванням того, що відповідачі та третя особа є іноземними особами публічного права - державні органи рф, які не мають зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, та з огляду на розірвання дипломатичних відносини між Україною та рф і як наслідок - припинення обміну міжнародними поштовими відправленнями з рф, з метою дотримання вимог п. 1 ч. 1. ст. 164 ГПК України, Позивачем в порядку Конвенції 1965 року скеровані копії позовної заяви з доданими до них документами для відповідачів через Міністерство юстиції рф, шляхом направлення цих документів до посольства рф в Румунії за адресою: 011346, Румунія, м. Бухарест, сектор 1, шосе П.Д. Кисельова, буд.6 та до посольства рф в Словацькій Республіці за адресою: 81106, Словаччина, м. Братислава вул. Годрова 4, - із використанням міжнародної кур'єрської служби EMS (докази додаються).

Відтак, направлення Позивачем копій позовної заяви з доданими до неї документами безпосередньо поштою (міжнародною кур'єрською службою EMS) на адресу посольств рф в Румунії та Словаччини відповідає також і Гаазькій Конвенції.

Опублікування на офіційному сайті суду (загальнодоступне інформування)

Про дату, час та місце судового засідання відповідачів слід інформувати шляхом опублікування оголошення на офіційній сторінці Господарського суду міста Києва вебсайту "Судова влада" в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України (відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи).

Оголошення для відповідачів у цій справі розмішені судом на на офіційному веб-сайті судової влади України.

Надсилання на відомі електронні адреси відповідачів у справі

Задля дотримання процесуальних прав Відповідачів та третьої особи, як учасників даного спору, Позивач здійснив альтернативне інформування Міністерства оборони рф, Федерального казначейства та Міністерства юстиції рф про подання до господарського суду позову з вимогами до вказаних осіб, шляхом направлення його сканкопії (з доданими до нього документами) на електронні поштові скриньки: uvpminob@mail.ru, info@roskazna.ru та pr@minjust.gov.ru, які зазначені на офіційних сайтах цих установ (http://mil.ru, http://roskazna.gov.ru, http://minjust.gov.ru), що підтверджується роздруківками з поштового сервісу (додаються).

Таким чином, при розгляді справи судом поряд з дотриманням основоположних процесуальних принципів - права на доступ до суду, закріпленого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та дотримання встановленої процесуальним законом процедури необхідно ужиті додаткові заходи забезпечення процесуальних прав відповідачів.

Щодо судових витрат

Приймаючи до уваги, що при зверненні з позовом ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" не сплачувало судовий збір у силу приписів п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (яким визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно), керуючись приписами ч.ч.2, 4 ст.129 ГПК України, судовий збір за розгляд справи не стягується.

Керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-80, 86, 129, ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальність "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" про стягнення з держави російська федерація (russian federation код ISO ru/rus 643) в особі міністерство оборони рф (основний державний реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб рф: 1037700255284; місцезнаходження: 119160, рф, м. Москва, вул. Знаменка, буд. 19) та федерального казначейство (основний державний реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб рф: 1047797019830; місцезнаходження: 101000, рф, м. Москва, провулок Великий Златоустинський, буд. 6, будівля 1) заподіяних збитків у розмірі 3 073 988 317,61 грн - відмовити повністю.

У судовому засіданні 19.02.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 24.02.2026.

Суддя Е.В. Зекунов

Попередній документ

134304437

Наступний документ

134304439

Інформація про рішення:

№ рішення:	134304438
№ справи:	905/55/24
Дата рішення:	19.02.2026
Дата публікації:	25.02.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Донецької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (20.01.2026)
Дата надходження:	23.10.2025

Розклад засідань:

Минулі засідання (73)

05.02.2024 12:30	Господарський суд Донецької області
15.04.2024 11:00	Господарський суд Донецької області
15.04.2024 12:00	Господарський суд Донецької області
20.05.2024 12:00	Господарський суд Донецької області
27.05.2024 11:30	Господарський суд Донецької області
10.06.2024 11:45	Господарський суд Донецької області
17.06.2024 11:15	Господарський суд Донецької області
08.07.2024 11:30	Господарський суд Донецької області
10.07.2024 10:30	Східний апеляційний господарський суд
22.07.2024 11:00	Господарський суд Донецької області
29.07.2024 11:00	Господарський суд Донецької області
05.08.2024 11:20	Господарський суд Донецької області
30.09.2024 11:15	Господарський суд Донецької області
28.10.2024 11:30	Господарський суд Донецької області
14.11.2024 10:00	Східний апеляційний господарський суд
14.11.2024 10:15	Східний апеляційний господарський суд
21.11.2024 10:15	Касаційний господарський суд
16.12.2024 11:30	Господарський суд Донецької області
09.01.2025 13:45	Господарський суд Донецької області
14.01.2025 11:00	Господарський суд Донецької області
28.01.2025 11:15	Господарський суд Донецької області
29.01.2025 11:15	Касаційний господарський суд
29.01.2025 11:30	Касаційний господарський суд
10.02.2025 13:55	Господарський суд Донецької області
19.02.2025 10:15	Касаційний господарський суд
19.02.2025 10:30	Касаційний господарський суд
26.02.2025 10:30	Касаційний господарський суд
03.03.2025 13:55	Господарський суд Донецької області
10.03.2025 14:10	Господарський суд Донецької області
18.03.2025 13:55	Господарський суд Донецької області
18.03.2025 14:15	Господарський суд Донецької області
18.03.2025 14:40	Господарський суд Донецької області
01.04.2025 13:55	Господарський суд Донецької області
01.04.2025 14:10	Господарський суд Донецької області
08.04.2025 12:30	Господарський суд Донецької області
08.04.2025 14:10	Господарський суд Донецької області
15.04.2025 14:25	Господарський суд Донецької області
22.04.2025 14:25	Господарський суд Донецької області
14.05.2025 10:30	Східний апеляційний господарський суд
17.05.2025 11:00	Господарський суд Донецької області
28.05.2025 10:00	Східний апеляційний господарський суд
28.05.2025 10:30	Східний апеляційний господарський суд
28.05.2025 11:00	Східний апеляційний господарський суд
28.05.2025 11:30	Східний апеляційний господарський суд
10.06.2025 14:25	Господарський суд Донецької області
24.06.2025 14:35	Господарський суд Донецької області
25.06.2025 10:00	Східний апеляційний господарський суд
07.07.2025 12:00	Східний апеляційний господарський суд
09.07.2025 10:00	Східний апеляційний господарський суд
09.07.2025 11:30	Східний апеляційний господарський суд
17.07.2025 11:30	Східний апеляційний господарський суд
17.07.2025 11:45	Східний апеляційний господарський суд
06.08.2025 10:00	Східний апеляційний господарський суд
13.08.2025 12:15	Східний апеляційний господарський суд
01.10.2025 11:00	Касаційний господарський суд
07.10.2025 14:10	Господарський суд Донецької області
28.10.2025 11:00	Господарський суд Донецької області
29.10.2025 10:15	Касаційний господарський суд
11.11.2025 12:15	Касаційний господарський суд
25.11.2025 11:15	Господарський суд Донецької області
16.12.2025 11:00	Господарський суд Донецької області
23.12.2025 11:15	Господарський суд Донецької області
23.12.2025 11:45	Господарський суд Донецької області
13.01.2026 11:00	Господарський суд Донецької області
20.01.2026 11:10	Господарський суд Донецької області
10.02.2026 11:45	Господарський суд Донецької області
10.02.2026 12:20	Господарський суд Донецької області
17.02.2026 12:00	Господарський суд Донецької області
19.02.2026 11:45	Господарський суд Донецької області
19.02.2026 12:10	Господарський суд Донецької області
19.02.2026 12:20	Господарський суд Донецької області
17.03.2026 11:35	Господарський суд Донецької області
24.03.2026 11:00	Господарський суд Донецької області

Заплановані засідання (2)

14.04.2026 11:10	Господарський суд Донецької області
19.05.2026 10:30	Східний апеляційний господарський суд