Постанова від 18.12.2025 по справі 908/835/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2025 року м.Дніпро Справа № 908/835/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від позивача: ПРОСКУРНЯ ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА (поза межами приміщення суду) - від ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» - адвокат, ордер серія АІ №1994424 від 05.07.2018р.

від відповідача: СОКУРЕНКО АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ (поза межами приміщення суду) - від ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" - витяг з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" на рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2025р. (Суддя Науменко А.О. Повне судове рішенн складено та підписано 01.08.2025р.) у справі №908/835/25.

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко", ідентифікаційний код юридичної особи 40107752 (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 16А, оф. 2)

до відповідача: Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", ідентифікаційний код юридичної особи 00191218 (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, офіс 210)

про стягнення 4 192 425 грн 95 коп.

та за зустрічним позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", ідентифікаційний код юридичної особи 00191218 (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, офіс 210)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко", ідентифікаційний код юридичної особи 40107752 (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 16А, оф. 2)

про стягнення 3 643 126 грн 65 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Запорізької області 29.03.2025 через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко" до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованість за договором від 09.09.2021 року № 20/990 у розмірі 4 192 425,95 грн, з яких: 3 817 425,95 грн - вартість обладнання, 375 000,00 грн - вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко" мотивовано тим, що позивачем на виконання умов Договору від 09.09.2021 № 20/990 було виготовлено відповідне обладнання та зареєстровано податкову накладну від 07.10.2021 №4 на суму передоплати на його виготовлення - 2 768 126,65 грн з ПДВ, отриманої від відповідача. Також позивачем зареєстровано податкову накладну від 08.12.2021 №2 на здійснену відповідачем передоплату за монтажні та пусконалагоджувальні роботи на суму 875 000,00 грн з ПДВ (додаток 3). Після погодження з відповідачем листами від 26.11.2021 № 452, від 11.10.2021 № 362 та від 29.11.2021 № 457 та від 13.12.2021 № 487, обладнання завезено на територію Замовника: Веселівське шосе 7 км. с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька обл. 28.01.2022 ТОВ "Грінекс Еко" звернулось з листом №36 до ПрАТ "ЗЗРК" про проведення пусконалагоджувальних робіт за договором на об'єкті замовника. Відповідачем на адресу позивача було направлено лист від 02.02.2022 №74, яким замовник просив надати програму проведення пусконалагоджувальних робіт за договором, графік виконання пусконалагоджувальних робіт за договором від поелементної наладки та випробувань одиниць обладнання до комплексних випробувань під навантаженням. Позивачем було підготовлено програму пусконалагоджувальних робіт за договором, графік виконання пусконалагоджувальних робіт за договором від поелементної наладки та випробувань одиниць обладнання до комплексних випробувань під навантаженням, що мало бути передано позивачем відповідачу разом з документами на прийняття об'єкту в експлуатацію. До 21.02.2022 року позивачем закінчено проведення монтажних робіт, про що свідчать відео, зроблені фахівцями позивача на об'єкті і з боку відповідача залишилось тільки скликати спільну комісію та прийняти Роботи на об'єкті. Отже, позивачем як підрядником, до 24.02.2022 було поставлено обладнання на територію замовника на загальну суму 5 777 879,69 грн з ПДВ та виконано монтажні роботи на загальну суму 1 250 000,00 грн з ПДВ. Через збройну агресію російської федерації проти України, що має місце в країні з 24.02.2022 року (підтверджується Торгово-промисловою палатою України відповідним листом, що публічно розміщений за посиланням: https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf), що в розумінні чинного законодавства та умов пункту 9 договору є форс-мажорними обставинами соціального, політичного і міжнародного походження і що не заперечується сторонами, відповідачем не було прийнято Роботи.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 27 вересня 2022 року №185 прийняти пусконалагоджувальні роботи та обладнання на території замовника: ПрАТ "ЗЗРК", Веселівське шосе 7 км. с. Мала Білозерка. Василівський район, Запорізька обл. та підписати акти за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3. Вимога була направлена 1 жовтня 2022 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_14. Відповідачем не було надано відповіді на вимогу, не повернуто підписані документи, що направлялись додатками до вимоги.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.07.2025 у справі № 908/835/25 первісний позов задоволено.

Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", ідентифікаційний код юридичної особи 00191218 (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, офіс 210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко", ідентифікаційний код юридичної особи 40107752 (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 16А, оф. 2) 3 817 425 (три мільйони вісімсот сімнадять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн 95 коп. вартості обладнання, 375 000 (триста сімдесят п'ять тисяч) грн 00 коп. вартості робіт, а також 50 309 (п'ятдесят тисяч триста дев'ять) грн 11 коп. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що укладений між сторонами договір № 20/990 від 09.09.2021 є змішаним договором, що містить елементи договорів поставки та будівельного підряду, що відповідає сталій судовій практиці Верховного Суду щодо договорів, за якими підрядник виконує роботи із своїх матеріалів та обладнання.

Первісний позивач ТОВ «Грінекс Еко» на підтвердження факту поставки обладнання та виконання демонтажно-монтажних робіт надав сукупність доказів, зокрема: висновок комп'ютерно-технічної експертизи від 15.05.2025 № 104/25, яким підтверджено достовірність електронного листування між працівниками сторін та відсутність внесення до нього будь-яких змін; товарно-транспортні накладні на поставку обладнання (фільтрів картриджних, газоходів, відцентрового вентилятора); документи про відрядження працівників на виробничий майданчик ПрАТ «ЗЗРК»; переписку в месенджері Telegram з фотографіями та відеозаписами з об'єкту; додаткову угоду від 14.01.2022 № 2 про продовження строку дії договору до 31.03.2022; акт від 10.02.2022 прийому-передачі технічної документації.

Застосовуючи стандарт доказування «більшої переконливості» відповідно до ст. 79 ГПК України та враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21, суд визнав допустимими електронні докази у вигляді роздруківок електронних листів та повідомлень месенджера, оскільки вони дозволяють встановити учасників листування та підтверджують наявність правовідносин з фактичного виконання договору.

Суд встановив, що працівниками ТОВ «Грінекс Еко» активно проводились підрядні роботи згідно з договором, замовник оформляв перепустки для підрядника, погоджував проходження інструктажу, організацію робіт, а також те, що відбувались поставки обладнання на територію ПрАТ «ЗЗРК», що спростовує твердження первісного відповідача про невиконання робіт та непоставку обладнання.

Суд відхилив посилання ПрАТ «ЗЗРК» на відсутність підписаних актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та актів введення обладнання в експлуатацію, оскільки така відсутність обумовлена повномасштабним вторгненням рф 24.02.2022 та окупацією с. Мала Білозерка Василівського району Запорізької області, де знаходився об'єкт робіт, а також відмовою замовника від виконання договору.

Суд констатував, що ПрАТ «ЗЗРК», починаючи з 19.02.2022, не забезпечило перед пусконалагоджувальними роботами постачання стисненого повітря відповідної якості, не зібрало спільну комісію відповідно до п. 4.2 договору та не прийняло роботи, завершені підрядником, чим фактично зупинило виконання своїх зобов'язань на невизначений термін, що по суті є відмовою від договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, проте з обов'язком виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 02.02.2022 у справі № 922/3961/20.

Суд застосував принцип заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), оскільки ПрАТ «ЗЗРК» заявляє про відсутність поставки обладнання та виконання робіт, водночас матеріали справи свідчать про допуск підрядника на територію замовника, активне погодження дій з відповідальними працівниками, підписання додаткової угоди через 4 місяці з моменту укладення договору та акту приймання-передачі технічної документації на обладнання.

Суд визнав, що в сукупності наданих доказів ТОВ «Грінекс Еко» доведено факт поставки обладнання на суму 5 777 879,69 грн з ПДВ та виконання демонтажних і монтажних робіт на загальну суму 1 250 000,00 грн з ПДВ. З урахуванням отриманих від замовника авансових платежів (2 768 126,65 грн та 875 000,00 грн), первісний позов про стягнення заборгованості у розмірі 4 192 425,95 грн підлягає задоволенню, а зустрічний позов ПрАТ «ЗЗРК» про повернення авансу є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду, через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою звернулось Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 29.07.2025 у справі № 908/835/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЕКС ЕКО» до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ про стягнення 4 192 425,95 грн відмовити повністю, зустрічний позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЕКС ЕКО» задовільнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЕКС ЕКО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40107752) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00191218) грошові кошти попередньої оплати (авансу) перерахованої за Договором підряду № 20/990 від 09.09.2021 у загальній сумі 3 643 126,65 грн (три мільйони шістсот сорок три тисячі сто двадцять шість гривень 65 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЕКС ЕКО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40107752) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00191218) судові витрати, сплачені у зв'язку з розглядом і вирішенням справи у суді.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував пояснення та докази Відповідача, подані на підтвердження невиконання Позивачем умов Договору, натомість безпідставно поклав в основу рішення докази Позивача, які не відповідають вимогам належності, допустимості та достовірності. Висновки Суду не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні доказів у їх сукупності.

На переконання скраржника, суд дійшов помилкового висновку про належне виконання Позивачем зобов'язань за договором № 20/990 від 09.09.2021, незважаючи на відсутність передбачених Договором двосторонніх документів, що підтверджують поставку обладнання та виконання робіт (Акту введення в експлуатацію, актів КБ-2в, довідок КБ-3, письмового повідомлення про завершення робіт тощо).

Апелянт наголошує, що суд першої інстанції безпідставно визнав роздруківки електронних листів і повідомлень у месенджерах належними доказами виконання договору, оскільки вони не дозволяють ідентифікувати уповноважених осіб Замовника, суперечать погодженому сторонами у Договорі порядку офіційного листування та не підтверджують юридично значимі факти виконання робіт чи поставки обладнання.

Висновок комп'ютерно-технічної експертизи стосується лише факту існування приватного листування між фізичними особами і не доводить виконання зобов'язань між юридичними особами за договором підряду.

За доводами скражника, господарський суд поклався на переклади іноземних документів, які не були нотаріально засвідчені, а також на електронні документи, що не містять електронного цифрового підпису та обов'язкових реквізитів, чим порушив вимоги законодавства про докази та електронний документообіг.

Документи, на які послався суд (ТТН, накладні на переміщення, акти третіх осіб, договори Позивача з іншими суб'єктами), не підтверджують факту приймання обладнання Замовником, у зв'язку з відсутністю підписів та реквізитів уповноважених осіб ПрАТ «ЗЗРК». Окрім того, у документах Замовник не зазначений як вантажоодержувач. Також, апелянт зауважує відсутність передбачених внутрішніми правилами Замовника актів приймання ТМЦ. Отже, ключовий елемент договору поставки - приймання товару покупцем - не доведений.

Разом з тим, скаржник стверджує, що Позивач не надав жодного належного доказу завершення робіт у повному обсязі відповідно до проєктно-кошторисної документації та умов Договору. Подані накази про відрядження, листи інформативного характеру, показання зацікавлених свідків, фото- та відеоматеріали не можуть підтверджувати виконання робіт, оскільки такі обставини відповідно до закону та умов Договору мають підтверджуватися виключно первинними та двосторонніми документами.

Матеріали справи, у тому числі листи самого Позивача, підтверджують, що роботи не були виконані у строк до 08.01.2022. Суд першої інстанції фактично визнав наявність прострочення, але безпідставно позбавив Відповідача права посилатися на нього, неправильно застосувавши норми матеріального права щодо строків виконання зобов'язань та передоплати.

На переконання скаржника, суд суперечливо застосував положення Договору: з одного боку визнав незмінність п.5.1 щодо розміру передоплати, а з іншого - при визначенні суми стягнення застосував механізм валютного перерахунку за п.5.4., що призвело до неправильного висновку про відсутність повної передоплати та, як наслідок, до помилкових висновків щодо перебігу строків виконання робіт.

Суд помилково визнав, що Відповідач був зобов'язаний забезпечувати матеріально-технічні умови виконання робіт (зокрема, стисненим повітрям), хоча за законом і умовами Договору обов'язок матеріально-технічного забезпечення покладений на Підрядника.

Апелянт також акцентує увагу, що суд першої інстанції порушив принципи змагальності та рівності сторін, надавши перевагу доказам Позивача без належної оцінки заперечень Відповідача, не навівши вмотивованих причин відхилення його доказів та доводів, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

19.09.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» на апеляційну скаргу, за змістом якого останній зазначає наступне:

За доводами позивача, апелянт безпідставно стверджує, що неможливо встановити учасників електронного листування. Судом першої інстанції витребувано та досліджено документи, які підтверджують, що всі особи, з електронних адрес яких здійснювалось листування, перебували у трудових правовідносинах з ПрАТ «ЗЗРК» у відповідний період.

Адреси з доменами ІНФОРМАЦІЯ_15 та ІНФОРМАЦІЯ_16 є корпоративними адресами ПрАТ «ЗЗРК», що підтверджено документально та довідкою про власника доменного імені. Надання таких адрес працівникам свідчить про їх використання саме у службових цілях.

Позивач зазначає, що зміст електронних листів стосується виключно робочих питань щодо виконання Договору № 20/990 від 09.09.2021, що додатково підтверджує автентичність та належність такого листування до спірних правовідносин.

За доводами позивача, ПрАТ «ЗЗРК» не довело належними та допустимими доказами відсутність доступу до корпоративних серверів або неможливість отримання інформації про листування. Більшість працівників, які брали участь у комунікації, продовжують перебувати у трудових відносинах з підприємством.

Посилання апелянта на "неофіційність" електронних адрес не спростовує доказову силу листування. Факт того, що адреси не є "офіційними" у розумінні ЄСІТС, не означає, що вони не можуть бути належними та допустимими доказами у господарському процесі, оскільки їх корпоративний характер, належність конкретним працівникам та зв'язок із виконанням договору підтверджені матеріалами справи.

На переконання позивача, апелянт не надав жодного контрдоказу фальсифікації або недостовірності листування. Твердження про "одноосібні заяви позивача" є оціночними та не підтверджені жодними доказами, тоді як електронне листування узгоджується з іншими матеріалами справи.

Позивач зазначає, що апеляційні доводи про те, що висновок експерта не стосується предмета доказування та не підтверджує направлення повідомлень працівникам ПрАТ «ЗЗРК», є безпідставними. Експертиза була призначена з метою встановлення автентичності електронних доказів та факту відсутності будь-яких змін у їх змісті. Експерт дослідив архів електронної пошти безпосередньо в офісі ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», здійснив технічний аналіз маршрутних записів листів, перевірив цифрові підписи (DKIM) та підтвердив неможливість внесення змін до повідомлень. Таким чином, експертиза підтверджує достовірність і цілісність електронного листування, що має безпосереднє значення для встановлення обставин виконання договору між сторонами.

Водночас Апелянт у суді першої інстанції не заявляв клопотань про виклик експерта, надання роз'яснень або призначення додаткової чи повторної експертизи, а отже не скористався процесуальними правами, передбаченими статтями 69 та 107 ГПК України. Тому посилання на недоліки експертизи в апеляційній інстанції є запізнілими та необґрунтованими.

Факт поставки обладнання ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» на територію ПрАТ «ЗЗРК» належно доведений сукупністю доказів: договорами, видатковими та товарно-транспортними накладними, договорами на перевезення, платіжними документами, електронним листуванням про погодження ввезення ТМЦ, а також фото- та відеофіксацією робіт на об'єкті.

Позивач зауважує, що ТТН і супровідні документи містять чітко визначений пункт доставки - територію ПрАТ «ЗЗРК», що спростовує твердження апелянта про відсутність поставки. Навіть за відсутності окремих актів приймання-передавання, реальний рух товару підтверджується іншими допустимими доказами, що відповідає позиції Верховного Суду.

Допуск працівників і техніки ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» на об'єкт, погодження кожного ввезення з відповідальними особами ПрАТ «ЗЗРК» та підписаний акт прийому-передачі документації від 10.02.2022 свідчать про фактичне виконання зобов'язань. Поведінка апелянта, який раніше визнавав ці обставини, а нині їх заперечує, є суперечливою та порушує принцип добросовісності.

Позивач вказує на те, що ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» належно виконувало роботи та здійснило поставку обладнання за Договором, що підтверджується електронним листуванням, повідомленнями в месенджерах, фото- та відеодоказами, ТТН і накладними. За своєю правовою природою Договір є змішаним - містить елементи як договору підряду, так і договору поставки. ПрАТ «ЗЗРК» фактично відмовилось від Договору, не прийнявши завершені роботи та не зібравши комісію, що відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України тягне обов'язок оплатити виконану частину робіт і поставлене обладнання. Відсутність підписаних актів КБ-2в/КБ-3 не звільняє Замовника від оплати, оскільки реальність господарської операції підтверджена іншими доказами та позицією Верховного Суду. Посилання на відсутність ЕЦП є безпідставним, адже Договір допускає електронне листування без обов'язкового підпису, а Замовник сам визнавав такі документи.

Надсилання оригіналів поштою після 24.02.2022 було об'єктивно неможливим через окупацію та припинення поштового зв'язку.

На переконання позивача, доводи про порушення строків виконання робіт спростовуються тим, що перебіг строків був прив'язаний до повної передоплати, яку ПрАТ «ЗЗРК» не здійснило у встановленому розмірі, а роботи фактично були завершені до 19.02.2022 і готові до пусконалагодження.

Позивач зазначає, що апелянт безпідставно стверджує про неправильний розрахунок заборгованості. ПрАТ «ЗЗРК» підміняє поняття передоплати та остаточної ціни обладнання з урахуванням курсових різниць. За Договором належна передоплата мала становити 2 888 939,84 грн з ПДВ, але була сплачена не в повному обсязі. Остаточна вартість обладнання обґрунтовано перерахована відповідно до умов Договору (п. 5.4) з урахуванням курсу євро, тому сума боргу визначена правильно. Крім того, у суді першої інстанції апелянт не заперечував проти цих розрахунків, отже не має права робити це вперше в апеляції.

Щодо стисненого повітря позивач доводить, що обов'язок забезпечити систему підготовки та належну якість стисненого повітря для запуску аспіраційної системи покладався на ПрАТ «ЗЗРК», а не на підрядника. Це прямо випливає з техніко-комерційної пропозиції та листування сторін. Відсутність такої системи унеможливила запуск обладнання і стала незалежною від ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» причиною незавершення пусконалагоджувальних робіт, що підтверджується письмовими доказами та показами свідків.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" на рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2025р. у справі №908/835/25. (Суддя Науменко А.О.). Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.12.2025 об 14:00 годин.

В судовому засіданні, що відбулось 09.12.2025, колегія суддів перейшла до стадії прийняття судового рішення, оголошення вступної та резолютивної частини якого призначено на 18.12.2025р. о 12:30год.

18.12.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

09.09.2021 між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко" (Підрядник) укладено договір № 20/990 (Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами, а також з використанням своїх матеріалів виконати роботи по об'єкту: «Дробильно-сортувальна фабрика. Технічне переоснащення в частині заміни системи аспірації мокрого пиловидалення на фільтр-картридж (далі по тексту - Обладнання) будівлі надшахтної ЦГС (інв.№01008)» (надалі за текстом - Роботи). (Код за ДК 016:2010-33.20.29).

Згідно із п. 1.2. Договору обсяг, найменування робіт, найменування використаного обладнання, матеріалів за цим Договором визначається Кошторисом (додаток №1 до Договору), який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до умов п. 1.3. Договору Підрядник гарантує, що має всі передбачені чинним законодавством України ліцензії, дозволи та інші документи, необхідні для виконання робіт, має ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт і має досвід виконання аналогічних робіт.

Пунктом 1.4. Договору передбачено виконання робіт на території Замовника: ПрАТ «ЗЗРК», Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізької області.

Загальна вартість робіт згідно з положеннями п.2.1 Договору становить 7 027 879,69 грн з ПДВ, з яких:

- вартість обладнання - 5 777 879,69 грн з ПДВ;

- вартість пусконалагоджувальних робіт - 1 250 000 грн з ПДВ.

Згідно із пунктом 2.1 Договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 06.10.2021 №1, Сторони дійшли згоди, що вартість імпортної складової Обладнання встановлена у гривні по відношенню до євро та визначена виходячи з офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, згідно з даними з сайту http://bank.gov.ua на 13.07.2021 року, де 1 євро дорівнює 32,3459 грн.

Загальний строк виконання робіт згідно із умовами п. 3.1 Договору становить 110 календарних днів, з яких:

- поставка обладнання для виконання робіт - 80 календарних днів, починаючи з наступного дня від дати зарахування попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості Обладнання на поточний рахунок Підрядника відповідно до п. 5.1. Договору.

- монтажні, пусконалагоджувальні роботи - 30 календарних днів, починаючи з наступного дня від дати зарахування попередньої оплати у розмірі 70% від вартості Робіт на поточний рахунок Підрядника відповідно до п.5.1. Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору після проведення монтажних робіт Обладнання Підрядник проводить пусконалагоджувальні роботи Обладнання.

Згідно із положеннями пункту 4.2 Договору Виконання Підрядником всього обсягу робіт, передбачених цим Договором, оформляється Актом прийому - передачі виконаних робіт і здійснюється спільною комісією, що складається з уповноважених представників двох Сторін. Результат прийому-передачі здачі-приймання виконаних робіт засвідчується Актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2 та довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які подаються підрядником замовнику.

За пунктом 5.4 Договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 06.10.2021 №1, сторони домовились, що у випадку зміни (збільшення або зменшення) офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ на дату передоплати та (або) Акту приймання - передачі викнаних робіт більше ніж на 2% в порівнянні з курсом на 13.07.2021, вартість Обладнання підлягає пропорційному перерахуванню згідно з визначеною цим пунктом Договору формулою.

Строк Договору визначений пунктом 14.1 Договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 14.01.2022 №2) - до 31.03.2022.

Згідно з положеннями пункту 14.11 Договору сторони погодили, що між ними офіційне листування у рамках Договору може здійснюватись також шляхом направлення листів в елетронній формі за допомогою пошти з наступних поштових скриньок сторін:

Підрядника - ІНФОРМАЦІЯ_13;

Замовника - ІНФОРМАЦІЯ_14.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко", вважаючи порушеними умови Договору щодо розрахунків за поставлене обладання та виконані роботи звернулось з первісним позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованість за Договором у розмірі 4 192 425,95 грн, з яких: 3 817 425,95 грн - вартість обладнання, 375 000 грн - вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" в совю чергу заявило зустрічний позов, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО" грошові кошти попередньої оплати (авансу) перерахованої за Договором у загальній сумі 3 643 126,65 грн через невиконання зобов'язань з поставки Обладанння та невиконання робіт.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорених сторонами обставин справи відносно того, що: 09.09.2021 між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко" (Підрядник) укладено договір № 20/990 (Договір).

Відповідно до приписів частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість виконання договору сторонами.

Згідно з ч.2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Тобто правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення як спрямованості їх дій, так і певних правових наслідків. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 19.06. 2019 року у справі №923/496/18.

Враховуючи умови укладеного між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінекс Еко» договору від 09.09.2021 № 20/990, колегія суддів зазначає про змішаний характер договору, оскільки правовідносини сторін включають в себе елементи різних договорів, поставки та підряду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У свою чергу, окремим видом підряду є договір будівельного підряду.

Відповідно до частини першої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частини друга, третя статті 875 ЦК України).

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника.

Згідно зі статтею 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду договір за умовами якого підрядник виконує роботи та надає свої матеріали або здійснює поставку обладнання та за умовами якого підрядник приступає до виконання робіт за цим договором після отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт, є змішаним та містить елементи договору поставки та договору будівельного підряду (постанови Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18; від 18.08.2021 у справі № 910/1798/20; від 26.01.2021 у справі № 910/15152/19; від 18.02.2020 у справі № 911/728/18; від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18; від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18; від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18; від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18, тощо).

Частинами першою, другою статті 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Предметом Договору було виконання технічного переоснащення, а саме заміна системи аспірації мокрого пиловидалення на фільтр-картридж дробильно-сортувальної фабрики за адресою: Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область. Усі роботи мали виконуватися Підрядником власними силами та з використанням власних матеріалів.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору визначено порядок здачі та приймання робіт. Після завершення монтажу Підрядник здійснює пусконалагоджувальні роботи, після чого Сторони проводять тестовий пуск і експлуатаційні випробування обладнання протягом 72 годин безперервно до виходу на робочий режим. За умови належної роботи обладнання та відповідності його показників технічній документації, Сторони підписують Акт введення в експлуатацію.

У разі виявлення під час випробувань недоліків або невідповідності обладнання чи робіт умовам Договору, Підрядник зобов'язаний за власний рахунок і в погоджений строк усунути всі дефекти. Після усунення недоліків Підрядник повторно проводить пусконалагоджувальні роботи, які здійснюються після кожного такого усунення.

Факт повного виконання Підрядником усіх робіт оформлюється Актом приймання-передачі виконаних робіт, який складається спільною комісією з представників обох Сторін. Комісія має зібратися протягом двох робочих днів з моменту письмового повідомлення Замовника про повне виконання робіт.

Згідно з доводами позивача, ним виконано всі договірні зобов'язання щодо поставки обладнання, його монтажу та пусконалагодження, у зв'язку з чим позивач вважає обґрунтованими свої вимоги про стягнення вартості поставленого обладнання та виконаних робіт.

Водночас відповідач заперечує ці обставини, посилаючись на відсутність підписаного Акта введення в експлуатацію та двосторонніх актів за формами КБ-2в і КБ-3, а також відсутність доказів їх направлення замовнику для належного оформлення, надання зауважень чи відмови від прийняття робіт.

Пунктом 5.1 Договору визначено порядок розрахунків. Оплата здійснюється у гривнях шляхом перерахування коштів на рахунок Підрядника.

Замовник сплачує аванс у розмірі 50% вартості обладнання протягом 5 банківських днів з дати підписання Договору, а остаточний розрахунок у розмірі 50% - протягом 5 банківських днів після підписання Акту приймання-передачі та Акту введення в експлуатацію за результатами 72-годинних випробувань.

Аналогічно, за монтажні та пусконалагоджувальні роботи передбачено попередню оплату 70% і остаточний розрахунок 30% після підписання відповідних актів та введення обладнання в експлуатацію.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та свідчить з матеріалів справи, фактично Акти приймання-передачі виконаних робіт і Акт введення обладнання в експлуатацію з боку Відповідача підписані не були.

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:

«Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».

Звертаючись із позовом про стягнення з Підприємтсва з іноземними інвестицій у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» заборгованості за договором від 09.09.2021 року №20/990 у розмірі 4 192 425,95 грн, з яких: 3 817 425,95 грн - вартість обладнання, 375 000,00 грн - вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінекс Еко» наводило наступні юридичні факти та докази, що їх підтверджують:

16.09.2021, після укладення Договору та до початку виконання робіт, головний інженер ТОВ «Грінекс Еко» ОСОБА_1 (наказ про прийняття на роботу - додаток 1 до відповіді на відзив на первісний позов) разом з іншими технічними спеціалістами здійснив виїзд на виробничий майданчик ПрАТ «ЗЗРК», де було зафіксовано фактичний обсяг демонтажних робіт. Вказані обставини підтверджуються заявою свідка ОСОБА_1 (додаток 2), фотоматеріалами з об'єкта (додаток 3), а також документами, оформленими у зв'язку з відрядженням працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема: наказом від 14.09.2021 №8/9-В, звітами про використання коштів від 17.09.2021 №136 та №137, рахунком від 15.09.2021 №479287 та фіскальним чеком (додаток 4). Під час зазначеного візиту ОСОБА_1 та іншим спеціалістам були видані тимчасові перепустки для доступу на територію ПрАТ «ЗЗРК» (перепустка ОСОБА_1 - додаток 5, перепустка ОСОБА_50).

З метою належної організації виконання проєкту та оперативного обміну інформацією між працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» головним інженером ОСОБА_1 було створено канал у месенджері «Telegram», у якому відповідні спеціалісти розміщували фото- та відеоматеріали з ходу виконання робіт на об'єкті.

Відповідно до п. 14.11 Договору сторони погодили, що офіційне листування у межах Договору здійснюється з використанням таких електронних адрес: підрядника - ІНФОРМАЦІЯ_13, замовника - ІНФОРМАЦІЯ_14.

Разом з тим, у процесі фактичного виконання Договору всі робочі та технічні питання узгоджувалися безпосередньо відповідальними представниками сторін, а саме: проєкт-менеджером ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та начальником відділу технічного нагляду управління капітального будівництва ПрАТ «ЗЗРК» ОСОБА_14 (ІНФОРМАЦІЯ_12), шляхом електронного листування.

До матеріалів справи первісним позивачем долучено висновок комп'ютерно-технічної експертизи від 15.05.2025 №104/25 судового експерта Ускова К.Ю., який має відповідну технічну освіту, кваліфікацію та чинне свідоцтво, і був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України (т. 6, а.с. 1- 243).

Згідно з висновком експерта, зміст електронного листування у поштовій скриньці ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також листування в групі «ЗЖРК» у месенджері Telegram не зазнавав змін після відправлення або отримання повідомлень, що підтверджує автентичність наданих електронних доказів.

Крім того, первісним позивачем надано нотаріально засвідчені переклади листування з архіву електронної пошти проєкт-менеджера ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_3 та економіста ОСОБА_4 , тимчасової перепустки ОСОБА_5 , з перекладом відповідних документів, що були подані ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» у якості доказів до відповіді на відзив до первісного позову, справжність підпису перекладача ОСОБА_6 засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошель І.А. (т. 4, а.с 3-211); та переклади повідомлень, що складені російською мовою з архіву електронної пошти проєкт-менеджера системи аспірації та газоочищення ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_3 та економіста ОСОБА_4 з перекладом відповідних документів, що були поадні у якості доказів до відзиву на зустрічну позовну заяву, справжність підпису перекладача ОСОБА_6 засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошель І.А. (т. 5, а.с. 1-235).

За правилами частини 3 статті 78 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою.

Згідно з пунктами 1 та 2 глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, при вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом України «Про нотаріат».

З викладеного слідує, що засвідчуючи справжність підпису перекладача, нотаріус не несе відповідальності за неправильно зроблений переклад, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою, та те, що кваліфікацію такої особи перевірено. Отже, надані ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» до суду переклади паперових копій електронних доказів (листування з архіву електронної пошти) були прикріплені до копії супровідного листа ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», прошнуровані та скріплені підписом нотаріуса та його печаткою, що повністю відповідає нормам чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.21 головний конструктор ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_7 був відряджений до ПрАТ «ЗЗРК» для проведення робіт в рамках техніко- комерційної пропозиції, що підтверджується: наказом від 11.10.21 №7/10-В, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 18.10.21 №168, рахунком від 12.10.2021 №0956, платіжною інструкцією від 12.10.21, посадочним документом 000В431А-2FF1-7FC1-0001 (додаток 6 до відповіді на відзив на первісний позов).

04.11.21 головний інженер ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_1 та інженер-конструктор ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_8 були відряджені до ПрАТ «ЗЗРК» для проведення технічної наради з замовником, що підтверджується документами Відповідача, оформленими у зв'язку з відрядженням працівників: наказом від 04.11.21 №4/11-В, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 08.11.21 №187, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 08.11.21 №186 (додаток 7 до відповіді на відзив на первісний позов).

08.11.2021 первісним позивачем направлено первісному відповідачу лист від 08.11.21 № 409 (додаток 8 до відповіді на відзив на первісний позов), у якому просив узгодити постійний режим роботи роторного живильника Ш5-30 на картриджному фільтрі CF 30 виробництва ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО». З резолюції відповідальних працівників ПрАТ «ЗЗРК» на даному листі вбачається, що прохання первісного позивача погоджено ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Того ж дня ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» було направлено лист від 08.11.21 № 411 (додаток 9 до відповіді на відзив на первісний позов), у якому зазначено перелік обладнання, що монтується, у якому товариство просило забезпечити підключення електроенергії. З резолюції відповідальних працівників ПрАТ «ЗЗРК» з даного листа вбачається, що лист погоджено ОСОБА_9 та ОСОБА_11 та передано в роботу ОСОБА_10 .

У додатках 3-7 до відзиву на зустрічний позов міститься листування наступного змісту:

09.11.2021 ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 креслення газоходів з правками.

10.11.2021 о 9 год. 56 хв. ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 креслення газоходів з правками, Проект організації робіт (ПОР) та лист від 08.11.2021 №411.

10.11.2021 о 13 год. 07 хв. ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 креслення газоходів з додатковими правками.

12.11.2021 ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 креслення газоходів з підписами, які вони обговорюють у листуванні та копії листів ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» від 08.11.21 № 409, від 08.11.21 № 411 та кресленням газоходів з резолюціями відповідальних працівників ПрАТ «ЗЗРК» на зазначених документах.

15.11.2021 між сторонами у справі відбувається погодження переліку осіб, що будуть здійснювати роботи на виробничому майданчику ПрАТ «ЗЗРК», що підтверджується листуванням з електронної пошти ОСОБА_3 , та відповідальним працівником ПрАТ «ЗЗРК» - ОСОБА_14 . ОСОБА_15 зауважив, що ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» має розпочати роботи 23.11.2021 та просить направити листи з переліком людей для оформлення перепусток та проведення інструктажа по О.Т.

З листування між ОСОБА_16 та ОСОБА_14 15.11.2021 вбачається, що ОСОБА_14 після погодження з іншими працівниками ПрАТ «ЗЗРК», а саме: ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ОСОБА_22 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), було направлено ПОР для коригування. Того ж дня, ОСОБА_23 та ОСОБА_15 обговорюють порядок оплати за договором.

Згідно довідки № 14/54 від 28.04.25 ОСОБА_15 є начальником відділу технічного нагляду управління капітального будівництва ПрАТ «ЗЗРК».

Згідно довідки № 14/59 від 05.05.25 ОСОБА_24 є начальником дробильно-сортувальної фабрики ПрАТ «ЗЗРК».

Згідно довідки № 14/58 від 05.05.25 № 14/58 ОСОБА_25 призначений на посаду головного механіка ПрАТ «ЗЗРК».

Згідно довідки № 14/55 від 28.04.25 № 14/58 ОСОБА_26 призначений на посаду начальника управління капітального будівництва дирекції з будівництва та реконструкції.

Згідно довідки № 14/61 від 05.05.25 ОСОБА_27 призначений на посаду головного енергетика ПрАТ «ЗЗРК», звільнений 14.06.22.

Згідно довідки № 14/62 від 05.05.25 ОСОБА_28 призначений на посаду заступника технічного директора - начальника технічного відділу ПрАТ «ЗЗРК», звільнений 16.06.22.

Згідно довідки № 14/63 від 05.05.25 ОСОБА_29 призначений на посаду директора з охорони праці ПрАТ «ЗЗРК», звільнений 03.04.23.

Згідно довідки № 14/56 від 28.04.25 ОСОБА_30 призначений на посаду директора з будівництва та реконструкції ПрАТ «ЗЗРК», звільнений 20.03.23.

16.11.2021 - ОСОБА_15 та ОСОБА_23 продовжують погодження робочих питань та здійснюють обмін документами в електронному вигляді.

17.11.2021 головного інженера ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_1 було відряджено до ПрАТ «ЗЗРК» з метою проведення технічної наради із замовником.

Факт відрядження підтверджується документами первісного позивача, оформленими у зв'язку з направленням працівника у відрядження, а саме (додаток 12 до відповіді на відзив на первісний позов):

- наказом від 17.11.2021 № 15/11-В;

- звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, від 22.11.2021 № 202;

- рахунком-фактурою від 19.11.2021 № БОО-00617;

- свідоцтвом про реєстрацію ФОП Бондаренко Т.С.;

- витягом з ЄДР щодо ФОП Бондаренко Т.С.;

- витягом з реєстру платників єдиного податку ФОП Бондаренко Т.С.;

- довідкою Головного управління статистики у м. Києві № 5243/08;

- фіскальним чеком від 19.11.2021.

19.11.2021 - ОСОБА_15 направив ОСОБА_31 зразки листів для оформлення перепусток (додаток 8 до відзиву на зустрічний позов).

22.11.2021 - ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 лист від 22.11.2021 №437, яким Відповідач просить провести вступний інструктаж для робітників підприємства (додаток 9 до відзиву на зустрічний позов).

23.11.2021 - ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 новий ПОР (додаток 10 до відзиву на зустрічний позов).

25.11.2021 - ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 листи від 22.11.2021 №433, від 25.11.2021 №440 та № 441, якими просить узгодити право доступу на територію проммайданчика співробітників ТОВ «Грінекс Еко» та проведення для них вступного інструктажу (додаток 11 до відзиву на зустрічний позов).

26.11.2021 ОСОБА_15 пояснює алгоритм дій щодо завезення матеріалів та інструментів на територію ПрАТ «ЗЗРК» (додаток 12 до відзиву на зустрічний позов).

29.11.2021 працівники ТОВ «Грінекс Еко» розпочали виконання демонтажних робіт на виробничому майданчику ПрАТ «ЗЗРК».

Зазначені обставини підтверджуються фотографіями з виробничого майданчика ПрАТ «ЗЗРК» (додаток 13 до відповіді на відзив на первісний позов), а також документами Відповідача, оформленими у зв'язку з відрядженням працівника, а саме (додаток 14 до відповіді на відзив на первісний позов):

- наказом від 26.11.2021 № 26/11-В;

- звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, від 02.12.2021 № 215;

- рахунком від 29.11.2021 № 1127;

- фіскальним чеком від 29.11.2021;

- відомостями з ЄДР щодо ТОВ «Міленіум».

ОСОБА_16 було направлено лист від 03.12.2021 № 466 з переліком осіб, що мають розпочати роботи у рамках Договору (додаток 11 до відповіді на відзив на первісний позов).

04.12.2021 інженер ОСОБА_1 разом із працівниками проектного відділу ОСОБА_32 та ОСОБА_5 повторно відвідали виробничий майданчик ПрАТ «ЗЗРК» та в присутності представників ПрАТ «ЗЗРК» погодили розміщення повітроводів.

Зазначене підтверджується фотографіями (додаток 15 до відповіді на відзив на первісний позов), з яких убачається, що огляд здійснювався у присутності представників ПрАТ «ЗЗРК», одягнутих у спеціальний одяг з брендуванням «ЗЗРК».

Крім того, порівняльний аналіз фотографій, зроблених головним інженером ОСОБА_1 під час візиту на виробничий майданчик ПрАТ «ЗЗРК» 16.09.2021 (додаток 3 до відповіді на відзив на первісний позов), та фотографій, на яких зафіксовані працівники ПрАТ «ЗЗРК» (додаток 15 до відповіді на відзив на первісний позов, додаток 2 до цього відзиву), свідчить, що маркування труб є ідентичним.

Це підтверджує, що всі зазначені зображення зроблені на одному й тому самому виробничому майданчику, який належить ПрАТ «ЗЗРК».

06.12.2021 ОСОБА_15 направляє лист, у якому звертає увагу ОСОБА_3 на те, щоб особи прибули з посвідченнями по О.Т. та зазначає, що список уже був, коли особи проходили вступний інструктаж по О.Т. (додаток 16 до відповіді на відзив на первісний позов).

08.12.2021- 09.12.2021 між ОСОБА_14 та ОСОБА_16 відбувалось погодження поставки обладнання на територію ПрАТ «ЗЗРК», що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток 17 до відповіді на відзив на первісний позов та додаток 13 до відзиву на зустрічний позов).

Протягом 13.12.2021 ОСОБА_12 погоджує текст листа № 487 з ОСОБА_14 , яким просить завезти ТМЦ на територію ПрАТ «ЗЗРК», що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток 18 до відповіді на відзив на первісний позов).

Поставка фільтра картриджного CF-30 GREENEX-ECO у кількості 3 (три) одиниці на територію ПрАТ «ЗЗРК» 13.12.2021 підтверджується транспортними документами ТОВ «ЄВРАЗІЯ ТРАНС» (додаток 19 до відповіді на відзив на первісний позов), а саме:

- разовим договором від 13.12.2021 № 13122021;

- платіжним дорученням від 15.12.2021 № 1574;

- актом наданих послуг від 14.12.2021 № 1018;

- актом наданих послуг від 15.12.2021 № 1019;

- товарно-транспортною накладною від 13.12.2021 № П3/1;

- товарно-транспортною накладною від 13.12.2021 № П3/2;

- накладною на переміщення від 13.12.2021 № 3.

13.12.2021 начальник дільниці ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_2 був відряджений до ПрАТ «ЗЗРК» з метою проведення монтажних робіт, що підтверджується документами первісного позивача, оформленими у зв'язку з відрядженням працівника: наказом від 13.12.21 №06/12-В, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, рахунком від 12.12.2021 №1193, рахунком від 14.12.2021 №1190 фіскальними чеками від 12.12.21 та від 14.12.21 (додаток 20 до відповіді на відзив на первісний позов).

16.12.2021 первісним позивачем було завершено демонтаж діючої системи аспірації, що підтверджується листом ОСОБА_3 на електронну пошту ОСОБА_34 , у зв'язку з чим було направлено первісному відповідачу локальний кошторис на будівельні роботи №02-001-001 (додаток 21 до відповіді на відзив на первісний позов).

17.12.2021 ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 лист №495, у якому зазначено про детальний об'єм демонтажних робіт у рамках договору, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток 22 до відповіді на відзив на первісний позов).

17.12.2021 начальника дільниці ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_2 було відряджено до ПрАТ «ЗЗРК» з метою виконання монтажних робіт. Зазначене підтверджується документами ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», оформленими у зв'язку з відрядженням працівника, а саме (додаток 23 до відповіді на відзив на первісний позов):

- наказом від 17.12.2021 № 09/12-В;

- звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, від 24.12.2021 № 228;

- рахунком від 21.12.2021 № 1222;

- рахунком від 22.12.2021 № 1224;

- фіскальними чеками від 21.12.2021 та 22.12.2021;

- листом від 20.12.2021 № 499.

21.12.2021 ОСОБА_23 направив ОСОБА_13 лист від 20.12.2021 № 502, у якому первісний позивач звернувся з проханням продовжити строк дії Договору до 31.03.2022 (додаток 24 до відповіді на відзив на первісний позов).

У подальшому сторони уклали та підписали додаткову угоду від 14.01.2022 № 2, якою строк дії Договору було продовжено до 31.03.2022 (т. 1, а.с. 38).

22.12.2021 ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 лист від 22.12.2021 №509, у якому первісний позивач просить узгодити доступ на територію ПрАТ «ЗЗРК» восьми правціників ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» та лист від 22.12.2021 №510, у якому просить провести інструктаж для працівників ОСОБА_35 та ОСОБА_36 . Також о 14 годин 12 хвилин ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 на електронну адресу креслення та візуалізацію газоходів (додаток 25 до відповіді на відзив на первісний позов).

24.12.2021 начальник дільниці ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_2 був відряджений до ПрАТ «ЗЗРК» з метою проведення монтажних робіт, що підтверджується наступникми документами (додаток 26 до відповіді на відзив на первісний позов):

- наказом від 24.12.21 №12/12-В;

- звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 31.12.2021 №236;

- рахунком від 28.12.2021 №1236;

- фіскальним чеком від 28.12.21.

29.12.2021 ОСОБА_12 погоджує ввезення газоходів листом №518 з ОСОБА_14 , направляє накладну № 4 від 29.12.21 на переміщення газоходів, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток 27 до відповіді на відзив на первісний позов).

Разом з тим, переміщення газоходів на територію ПрАТ «ЗЗРК» підтверджується наступними документами (додаток 28 до відповіді на відзив на первісний позов):

1. договір поставки від 23.11.2021 №23/11;

2. специфікацією від 23.11.2021 №1;

3. додаток №1 до специфікації №1 до договору поставки від 23.11.2021 №23/11;

4. видатковою накладною від 28.12.2021 №8;

5. товарно-транспортна накладна від 28.12.2021 №Р8;

6. сертифікат №2 на конструкцію;

7. товарно-транспортна накладна від 29.12.2021 №Р8.

04.01.2022 - 06.01.2022 ОСОБА_12 погоджує з ОСОБА_14 робочі питання, як то: фарбування металевих конструкцій, направлення сертифікатів на фарбу та грунт тощо, направляє лист від 04.01.2022 №521/1 на ввезення ТМЦ на територію ПрАТ «ЗЗРК», а саме: відцентрового вентилятора GF/RU 630/2R виробництво MORO, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток 29 до відповіді на відзив на первісний позов).

4.01.2022 на територію ПрАТ «ЗЗРК» було здійснено поставку відцентрового вентилятора GF/RU 630/2R виробництва MORO.

Зазначена поставка підтверджується транспортними документами ТОВ «ФТП» (додаток 30 до відповіді на відзив на первісний позов), а саме:

- договором від 13.06.2016 № ФТП/114 з додатковими угодами від 20.09.2018 № 1 та № 2;

- заявкою від 17.12.2021 № DEC6294;

- платіжним дорученням від 12.01.2022 № 24;

- актом наданих послуг від 31.12.2021 № 2467;

- товарно-транспортною накладною від 04.01.2022 № П3/1;

- накладною на переміщення від 04.01.2022 № 1.

Поставка Відповідачем обладнання за Договором на територію ПрАТ «ЗЗРК», а також його монтаж працівниками Відповідача додатково підтверджуються фотографіями (додаток 31 до відповіді на відзив на первісний позов) та матеріалами з месенджера «Telegram», у яких відповідні спеціалісти розміщували фото- та відеофіксацію робіт на об'єкті (додаток 2 до відзиву на зустрічний позов).

Із зазначених матеріалів убачається, що вантажний автомобіль із причепом, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував на території ПрАТ «ЗЗРК» для розвантаження, що відповідає даним транспортного засобу, зазначеним у товарно-транспортній накладній від 04.01.2022 № П3/1 (додаток 30 до відповіді на відзив на первісний позов).

11.01.2022 о 9 годин 19 хвилин ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 лист від 11.1.2022 №509/2, у якому первісний позивач просить узгодити доступ на територію ПрАТ «ЗЗРК» правціника ОСОБА_37 . Того ж дня об 11 годин 59 хвилин ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 інструкцію на відцентровий вентилятор GF/RU 630/2R виробництво MORO (додаток 32 до відповіді на відзив на первісний позов).

12.01.2022 ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 лист від 12.01.22 №004, у якому пояснює зміну конструкції газоходів. Того ж дня, ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 відомість відправних елементів (додаток 33 до відповіді на відзив на первісний позов).

13.01.2022 ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 лист від 13.01.22 №8, у якому ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» просить надати дозвіл на завезення ТМЦ на територію ПрАТ «ЗЗРК» (додаток 34 до відповіді на відзив на первісний позов).

13.01.2022 начальник дільниці ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_2 був відряджений до ПрАТ «ЗЗРК» з метою проведення монтажних робіт, що підтверджується: наказом від 13.1.22 №6/01-В, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 10.1.2022 № 3 (додаток 35 до відповіді на відзив на первісний позов).

17.01.2022 ОСОБА_12 погоджує з ОСОБА_14 робочі питання, як то: товщина воздуховодів, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток 36 до відповіді на відзив на первісний позов).

18.01.2022 ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 креслення газоходів (додаток 37 до відповіді на відзив на первісний позов). На одній зі сторінок креслень є резолюція погодження посадової особи ПрАТ «ЗЗРК» ОСОБА_11

20.01.2022 ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 сертифікати на метал та вироби з друком, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток 38 до відповіді на відзив на первісний позов).

24.01.2022 ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 графік виконання робіт, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток 39 до відповіді на відзив на первісний позов).

25.01.2022 ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист на ввезення фарби, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток 40 до відповіді на відзив на первісний позов та листом №32 (додаток 42 до відповіді на відзив на первісний позов).

28.01.2022 ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист від 28.01.2022 №36, яким повідомив Позивача про те, що Відповідач планує завершити виконання будівельно-монтажних робіт і приступити до пусконаладки та провести тестовий пуск 10.02.2022, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток 41 до відповіді на відзив на первісний позов).

01.02.2022 ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист на ввезення фарби (№32) та на ввезення труби (№42), що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток 42 до відповіді на відзив на первісний позов).

02.02.2022 ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист на ввезення труби (№47), що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток 43 до відповіді на відзив на первісний позов).

03.02.2022 начальника дільниці ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_2 та інженера з організації експлуатації та ремонту ОСОБА_38 було відряджено до ПрАТ «ЗЗРК» з метою виконання монтажних робіт.

Зазначене підтверджується документами, оформленими у зв'язку з відрядженням працівників, а саме (додаток 44 до відповіді на відзив на первісний позов):

- наказом від 03.02.2022 № 4/02-В;

- звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, від 07.02.2022 № 18;

- звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, від 07.02.2022 № 19.

07.02.2022 ОСОБА_23 направив ОСОБА_13 лист № 50, додатково надав графік пусконаладки та паспорти на обладнання, які ОСОБА_15 запитував, а також погоджував завезення труби на територію ПрАТ «ЗЗРК».

У відповіді ОСОБА_39 (лист надісланий о 14:07) обговорювалися питання підключення вентилятора до змонтованого обладнання та інші робочі моменти (додаток 45 до відповіді на відзив на первісний позов).

08.02.2022 Геннадій Царковський повідомив ОСОБА_3 про те, що він буде у відпустці з 09.02.2022 та просив усі електронні листи направляти на електронну пошту його колеги - ОСОБА_40 ІНФОРМАЦІЯ_10 ; направив окремим листом її мобільний телефон для зв'язку - НОМЕР_2 (додаток 46 до відповіді на відзив на первісний позов).

09.02.2022 ОСОБА_12 направив на електронну адресу ОСОБА_13 та ОСОБА_41 програму пусконалагоджувальних робіт та програму навчання (додаток 47 до відповіді на відзив на первісний позов).

09.02.2022 начальник дільниці ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_2 та інженер з організації експлуатації та ремонту ОСОБА_42 були відряджені до ПрАТ «ЗЗРК» з метою проведення монтажних робіт, що підтверджується документами, оформленими у зв'язку з відрядженням працівника: наказом від 09.02.22 №7/02-В, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 11.02.2022 №20, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 11.02.2022 №21 (додаток 48 до відповіді на відзив на первісний позов).

11.02.2022 ОСОБА_12 направив на електронну адресу ОСОБА_13 та ОСОБА_41 лист №56, у якому просив директора з безпеки ПрАТ «ЗЗРК» ОСОБА_43 надати дозвіл на пересування автомобіля ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» по території ПрАТ «ЗЗРК» у вихідні та святкові дні з 14.02.2022 по 16.02.2022 (додаток 49 до відповіді на відзив на первісний позов).

11.02.2022 роботи з встановлення основного технологічного обладнання були виконані та фахівці Відповідача розпочали виконувати монтаж кабельно провідникової продукції, що підтверджуєтья фотографіями з виробничого майданчика ПрАТ «ЗЗРК» (додаток 50 до відповіді на відзив на первісний позов).

15.02.2022 ОСОБА_12 направив на електронну адресу ОСОБА_13 та ОСОБА_41 лист №60, у якому просив дозвіл на ввезення ТМЦ на територію Позивача (додаток 51 до відповіді на відзив на первісний позов).

17.02.2022 ОСОБА_12 направив на електронну адресу ОСОБА_41 та ОСОБА_13 лист №67, у якому Відповідач просив дозвіл на вивіз ТМЦ з території Позивача (додаток 52 до відповіді на відзив на первісний позов).

19.02.2022 всі будівельно-монтажні роботи було виконано, та технологічне обладнання було готово до проведення пусконалагоджувальних робіт, про що первісний позивач заздалегідь попередив замовника листом від 28.01.2022 №36, який було направлено на електронну адресу ОСОБА_13 (додаток 41 до відповіді на відзив на первісний позов).

За поясненнями ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», запуск аспіраційної системи не відбувся, адже була відсутня система підготовки стисненого повітря на майданчику ПрАТ «ЗЗРК», що було обов'язковою технічною умовою, передбаченою техніко-комерційною пропозицією (додаток 53 до відповіді на відзив на первісний позов) та погодженою ПрАТ «ЗЗРК».

До того ж ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» звертало увагу на якість стисненого повітря у листі від 13.08.2021 №289 (додаток 54 до відповіді на відзив на первісний позов), який був скерований ПрАТ «ЗЗРК» під час переговорного процесу з ним до укладення Договору. Без підготовленого стисненого повітря певної якості (згідно з технічними умовами) запуск системи міг призвести до того, що повітря, яке могло містити вологу, пошкодило б аспіраційне обладнання.

Відповідно до підпункту 12 пункту 2.1 Техніко-комерційної пропозиції «Встановлення системи аспірації на дробильно-сортувальній фабриці ПрАТ «ЗЗРК»» та листів ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» від 13.08.2021 № 289 та від 08.02.2022 № 50 встановлено, що для запуску аспіраційної системи, передбаченого Договором, замовник повинен був забезпечити наявність компресорного та осушувального обладнання для подачі повітря необхідної якості.

Ці обставини підтверджуються заявами свідків - директора ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_44 та головного інженера ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_1 , які свідчать, що ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» виконало всі свої обов'язки за Договором, включно з виробництвом, постачанням та монтажем обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2022 директор ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_49 прибув на зустріч із керівництвом ПрАТ «ЗЗРК» для прискорення приймання робіт. Під час зустрічі представники замовника підтвердили, що обладнання для підготовки стисненого повітря буде змонтовано протягом найближчих одного-двох тижнів і запуск аспіраційної системи можливий лише після цього. При цьому вони визнали, що затримка сталася з причин, незалежних від ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО».

Дані обставини підтверджуються також публічною інформацією про керівний склад Позивача та іншими додатками до справи.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що починаючи з 19.02.2022 фактичне прийняття робіт зі сторони замовника затрималося через непідготовленість об'єкта до проведення пусконалагоджувальних робіт, що не може бути віднесено до відповідальності ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО».

23.02.2022 ОСОБА_23 направив на електронну адресу ОСОБА_34 акт прийому-передачі від 10.02.2022 (додаток 58 до відповіді на відзив на первісний позов), який також був надісланий у паперовому вигляді на адресу первісного відповідача та підписаний з боку первісного позивача. Даний акт підтверджує, що документація на обладнання була передана замовнику ще 10.02.2022.

Того ж дня ОСОБА_23 надіслав ОСОБА_13 лист із доданими актами КБ-2в відповідно до п. 4.2 Договору (додаток 59 до відповіді на відзив на первісний позов), у якому просив розпочати їх перевірку та погодження.

01.04.2022 представник ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» - економіст ОСОБА_45 - надіслала на електронні адреси представників Позивача ( ОСОБА_46 , ОСОБА_51 та ОСОБА_52) лист від 01.04.2022 № 082 про настання форс-мажорних обставин (додаток 15), що підтверджується також первісним відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив.

З наданих довідок (додаток 1) убачається, що електронні корпоративні адреси з доменним ім'ям ІНФОРМАЦІЯ_11 належать ПрАТ «ЗЗРК», що підтверджується довідкою від 20.06.2025 № 106/2025-Д, виготовленою ТОВ «ЦЕНТР КОМПЕТЕНЦІЇ З ФОРМУВАННЯ ДОКАЗІВ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ «ВЕБ-ФІКС».

Отже, з наведеного вбачається, що внаслідок листування з начальником відділу технічного нагляду управління капітального будівництва ПрАТ «ЗЗРК» ОСОБА_53 (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_12 ) у ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» з'явилися:

- паперова додаткова угода від 14.01.2022 № 2 до Договору про продовження його дії;

- акт від 10.02.2022 прийому-передачі технічної документації;

- листи з резолюціями відповідальних осіб ПрАТ «ЗЗРК» та інші документи.

З наведеного вбачається, що ПрАТ «ЗЗРК» систематично реагував на документи, які ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» направляло на електронну адресу ОСОБА_10 .

23.02.2022 ОСОБА_23 надіслав на електронну адресу ОСОБА_34 лист із доданими актами КБ-2в відповідно до п. 4.2 Договору (додаток 59 до відповіді на відзив на первісний позов), у якому просив ОСОБА_34 розпочати їх перевірку та погодження.

Згідно зі статтею 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 Господарського процесуального кодексу України, у подібних правовідносинах.

Колегія суддів також зазначає, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами. Велика Палата Верховного Суду у постанові № 916/3027/21 (висновкам якої оскаржувана скаржницею постанова апеляційного суду відповідає в повній мірі) чітко зазначила, що кожна з наведених відповідачем постанов Верховного Суду стосується виключно того, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами в розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

При цьому у вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду не сформулювали висновок, що роздруківки електронного листування взагалі не можуть бути прийняті як допустимі докази (електронні докази).

Відповідно до п.п. 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.1, ч.4, статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1, ч. 2, статті 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» саме Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, тоді як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Вінчіч та інші проти Сербії», заява № 44698/06). Право на справедливий суд, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), також пов'язане з вимогами єдиного застосування закону. Розбіжності в тлумаченні правових норм можуть сприйматися як невід'ємна риса судової системи, що складається з певної мережі судів. Тобто різні суди можуть дійти неоднакових, але водночас раціональних та обґрунтованих висновків стосовно подібного юридичного питання, з подібними фактичними обставинами. Однак за певних обставин суперечливі рішення національних судів, особливо найвищих інстанцій, можуть становити порушення вимоги щодо справедливого суду, яку сформульовано в пункті 1 статті 6 Конвенції. У цьому контексті треба проаналізувати: чи глибинні та довготривалі розбіжності в судовій практиці національних судів, чи національне право пропонує засоби для подолання таких розбіжностей, чи ці засоби застосовуються, і якщо застосовуються, то якими є наслідки (рішення ЄСПЛ у справі «Томіч та інші проти Чорногорії», заява № 18650/09, у справі «Шахін і Шахін проти Туреччини», заява № 13279/05).

З метою дотримання принципу юридичної визначеності та забезпечення єдності судової практики, колегія суддів при вирішенні даної справи виходить саме з вищевказаних висновків Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині: «… Щодо листування у вигляді роздруківок електронних листів, які зберігаються у електронній поштовій скриньці ІНФОРМАЦІЯ_2 і містять листування абонента "ОСОБА_12" ІНФОРМАЦІЯ_1 та листування між абонентами системи обміну миттєвими повідомленнями Telegram у абонентській групі "ЗЖРК", створеній користувачем "ОСОБА_54" аб. № НОМЕР_3, яке, на думку Суду першої інстанції, дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати доводи первісного позивача про наявність між сторонами правовідносин з фактичного виконання Договору, ведення певних перемовин щодо порядку такого виконання, фактичного прийняття обладнання та погодження всіх етапів робіт від демонтажу старого обладнання до монтажу нового поставленого обладнання на об'єкті.

З такого листування неможливо встановити його учасників за відсутності ідентифікації конкретної особи, яка бере участь у спілкуванні за допомогою електронних засобів зв'язку, тому обставини такого листування, зокрема чи дійсно воно мало місце, його зміст, можуть підтвердити безпосередньо його учасники, інакше це виключно одноосібні твердження Позивача, правдивість яких Відповідач не підтверджує і ставить під сумнів, про що було вказано у заяві про надання додаткових пояснень Відповідача на стадії підготовчого засідання.

Порядок спілкування сторін визначено Договором, для чого у п. 14.11 сторони чітко погодили, що між ними офіційне листування може здійснюватися також шляхом направлення листів в електронній формі за допомогою електронної пошти з наступних поштових скриньок сторін: адреса електронних поштових скриньок Підрядника ІНФОРМАЦІЯ_13; адреса електронних поштових скриньок Замовника ІНФОРМАЦІЯ_14.

Працівники ПрАТ «ЗЗРК», які вказані у електронному листуванні, особами, уповноваженими вчиняти юридично значимі дії від імені Замовника по договору № 20/990 від 09.09.2021, не призначались, до комісії з приймання - здачі виконаних робіт не входили і відповідальними особами, як це вказує Суд першої інстанції, не являлись. Якщо таке спілкування і справді мало місце, воно здійснювалось з власної ініціативи цих осіб, по суті має консультативний характер і з нього неможливо встановити фактичні наслідки такого спілкування, а тим більш робити висновки про реальне виконання договірних відносин. …

… З урахуванням викладеного, надані Позивачем роздруківки електронних листів, у кращому випадку, можуть підтвердити наявність загальної комунікації між працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» та ПрАТ «ЗЗРК», але жодним чином не свідчити ані про належне виконання робіт Підрядником, ані про поставку обладнання, тому що такими документами є виключно ті, які визначені договором підряду № 20/990 від 09.09.2021 (Акт введення в експлуатацію, Акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3), а також первинні документи, що підтверджують факт приймання-передачі товару та оформлені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Таким чином, висновок Суду першої інстанції, що вказані роздруківки електронних листів можуть підтвердити фактичну поставку та прийняття Обладнання, а також належне виконання Підрядником робіт є помилковим.

Щодо відповідності законодавству України наданих Позивачем перекладів документів

Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Главою 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача на перекладі тексту документа за правилами, передбаченими пунктом 6 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012.

Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ. Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

З доданих копій документів - перекладів повідомлень, що складені російською мовою з архіву електронної пошти проєкт-менеджера системи аспірації та газоочищення ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_3 та економіста ОСОБА_4 (т. 5, а.с. 1 235), вбачається, що вони не відповідають встановленим вимогам законодавства, зазначеним вище. …» оскільки надані докази свідчать про використання цих адрес саме як корпоративних засобів службового листування у межах виконання договору.

Разом з тим, належність доменних імен ІНФОРМАЦІЯ_15 та ІНФОРМАЦІЯ_16 ПрАТ «ЗЗРК» підтверджена довідкою ТОВ «Центр компетенції з формування доказів у мережі Інтернет «ВЕБ-ФІКС» від 20.6.2025 №106/2025-Д з відомостями про власника вебсайту (вебсторінки), реєстранта доменного імені або інформацією про його встановлення, виготовленої на замеовлення ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО».

Відтак, колегія суддів доходить висновку, що використання зазначених адрес працівниками ПрАТ «ЗЗРК» є здійсненням ділової комунікації від імені підприємства, а не приватним листуванням фізичних осіб.

Як встановлено судом, позивач за первісним позовом долучив до матеріалів справи переклади листування з архіву електронної пошти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з представниками ПрАТ «ЗЗРК». Зазначені матеріали за своєю правовою природою є електронними доказами, оскільки містять електронне листування, а не паперові документи.

Водночас первинні електронні докази були складені російською мовою. З огляду на вимоги законодавства щодо обов'язкового застосування державної мови у судочинстві, позивач вжив заходів для забезпечення їх перекладу українською мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. У рішеннях Конституційного Суду України від 14.12.1999 № 10-рп/99 та від 14.07.2021 № 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та у публічних сферах суспільного життя.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та ст. 10 Господарського процесуального кодексу України судочинство та діловодство в судах України здійснюються державною мовою.

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для справи. Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних), які містять такі дані. Разом із тим електронні докази можуть бути подані у вигляді паперових копій із дотриманням вимог процесуального закону.

Колегія суддів враховує, що для належної оцінки доказів суд повинен мати можливість зрозуміти їх зміст, перевірити їхню належність, допустимість, достовірність та взаємний зв'язок у сукупності (статті 76- 78, 86 ГПК України). Відтак процесуальні документи та докази, які є предметом судового розгляду, мають бути викладені державною мовою або подані разом з перекладом.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» направило листування з архіву електронної пошти перекладачу разом із супровідним листом. Перекладач здійснив переклад наданих документів українською мовою, а нотаріус відповідно до ст. 79 Закону України «Про нотаріат» засвідчив вірність перекладу документа з однієї мови на іншу.

При цьому, згідно зі ст. 78 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені в документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою, та що її кваліфікацію перевірено. Отже, нотаріальне засвідчення перекладу означає підтвердження справжності підпису перекладача, а не оцінку змісту документа.

Надані до суду переклади паперових копій електронних доказів були прошнуровані, скріплені підписом нотаріуса та його печаткою і приєднані до супровідного листа ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», що відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що переклади електронних доказів були подані у спосіб, який забезпечує можливість їх дослідження судом та відповідає вимогам щодо мови судочинства і допустимості доказів.

Доводи апеляційної скарги щодо недопустимості вказаних доказів у зв'язку з їх мовою та формою подання є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи й наведеними нормами права.

Відповідно до частин 1, пунктів 4-6 частини 3, частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України:

1. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

3. Відзив повинен містити:

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

4. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

В своєму відзиві на позовну заяву (то 1, а.с. 103-106), Відповідач наводив свої заперечення: «… Виконання Підрядником всього обсягу робіт, передбачених цим Договором, оформляється Актом прийому-передачі виконаних Робіт і здійснюється спільною комісією, що складається з уповноважених представників двох Сторін. Спільна комісія збирається протягом двох робочих днів з дати письмового повідомлення Підрядником Замовника про виконання робіт за даним Договором в повному обсязі.

Результат прийому-передачі/здачі-приймання виконаних робіт засвідчується Актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які подаються Підрядником Замовнику.

Строк дії договору підряду № 20/990 від 09.09.2021 встановлений п.14.1. Договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2 від 14.01.2022) скінчився 31.03.2022. Під час дії договору підряду № 20/990 від 09.09.2021 доставка Обладнання для виконання робіт на територію Замовника здійснена не була, об'єкт, де повинні бути виконані роботи, Підрядником прийнято не було, роботи за договором 20/990 від 09.09.2021 у встановлені строки товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІНЕКС ЕКО» не виконані, документів, які б підтверджували виконання робіт за Договором відповідно до його умов (п. 4.1., п. 4.2. Договору), ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» не надано.

Так, ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» не надано підписаного сторонами акту - допуска або наряду - допуска відповідно до «Порядку допуску до виконання робіт з підвищеною небезпекою в ПрАТ «ЗЗРК» на підтвердження прийняття об'єкту де повинні бути виконані Роботи (як це передбачено п. 3.2. Договору), який свідчив би про можливість початку виконання робіт Підрядником.

Також, Позивачем на підтвердження факту виконання робіт по договору № 20/990 від 09.09.2021 не надано ані підписаного Акту введення в експлуатацію, ані підписаних з двох сторін актів за формою КБ-2в приймання виконаних робіт разом з довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 (як це передбачено положеннями п. 4.1., п. 4.2. договору), ані доказів направлення складених актів та довідок про вартість виконаних робіт Замовнику, задля розгляду, належного двостороннього оформлення, надання зауважень щодо виявлених недоліків і відповідного оформлення відмови від прийняття таких робіт.

Вимога № 185 від 27.09.2022, на яку посилається Позивач і до якої, як він стверджує, крім інших документів було додано акт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, в установленому Договором порядку Замовнику не надсилалась.

Наданий електронний доказ - скріншот з офіційної електронної адреси Позивача ІНФОРМАЦІЯ_13 (додаток до позовної заяви № 15), не є належним доказом відправлення Позивачем та отримання Відповідачем вимоги № 185 від 27.09.2022 та додатків до неї, адже:

по-перше, наданий документ - це фактично роздруківка із поштової скриньки Позивача, яка не містить обов'язкових реквізитів передбачених ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про електронний цифровий підпис». При цьому, з наданої паперової копії неможливо встановити чи це скріншот з офіційної електронної адреси Позивача, чи просто знімок з екрану, також неясно лист якого саме змісту, з якими додатками і на яку електронну адресу відправлено, зокрема, електронна адреса Замовника вказана у п. 14.11 Договору «ІНФОРМАЦІЯ_14» відмінна від вказаної у листі (подібні правові позиції оцінки електронних листувань сторін викладені у постановах Касаційного господарського суду від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 15.04.2025 5 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19, від 15 квітня 2021 року у справі № 910/8554/20, від 28 червня 2022 року у справі № 922/1280/21);

по-друге, Сторони приймають документи, передані факсимільним зв'язком або засобами електронного зв'язку (електронною поштою), при підтвердженні їх оригіналами протягом 10 (десяти) робочих днів (п. 14.10. Договору), чого зроблено не було, тобто оригінали Акту введення в експлуатацію, актів за формою КБ-2в приймання виконаних робіт разом з довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 Підрядником Замовнику не надсилалось.

Лист № 36 від 28.01.2022, на який посилається Позивач, у Відповідача та у матеріалах справи відсутній, внаслідок чого неможливо визначити про що саме у ньому йшлося. В свою чергу, лист № 74 від 02.02.2022 взагалі не містить реквізитів, які б вказували на те, що він стосується взаємовідносин сторін за договором № 20/990 від 09.09.2021, та може свідчити про виконання робіт за Договором.

У листах від 26.11.2021 р. №452, від11.10.2021 №362 та від 29.11.2021 р. №457 та від 13.12.2021 р. №487), які буцім - то направлялись Позивачем, мова йде суто про необхідність надання дозволу на ввезення матеріалів, що ніяким чином не свідчить про їх фактичне ввезення на територію ПрАТ «ЗЗРК» для виконання робіт за Договором. Зазначені листи з боку ПрАТ «ЗЗРК» не погоджувались, як про це стверджує Позивач, при цьому відсутні також докази надсилання цих листів Підрядником та їх отримання Замовником.

Додані фото та відеоматеріали, не містять інформації щодо місця виконання робіт, об'єкту виконання робіт, місцезнаходження цього об'єкту, осіб, які виконують роботи, тощо, у зв'язку з чим, ці умовні докази не дають можливості встановити жодні обставини, котрі підтверджують здійснення Підрядником робіт за договором на яких наполягає Позивач.

Зареєстровані ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» податкова накладна від 07.10.2021 р. № 4 на суму передоплати - 2 768 126,65 грн з ПДВ та податкова накладна від 08.12.2021 р. №2 на суму передоплати - 875 000,00 грн з ПДВ, складені згідно із п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України (податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс)) свідчать виключно про перерахування ПрАТ «ЗЗРК» передоплати на поточний рахунок Підрядника відповідно до п.5.1. Договору, але жодним чином не про поставку Обладнання та виконання робіт Підрядником за Договором.

Не витримують ніякої критики і надані Позивачем в якості доказу поставки Обладнання накладна від 13.12.2021 р. №3 на переміщення, товарно-транспортна накладна від 13.12.2021 р. №П3/2, накладна від 04.01.2022 р. №1 на переміщення, товарно-транспортна накладна від 04.01.2022 р. №П3/1. …

… Зазначені накладні на переміщення, товарно-транспортні накладні не містять посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення зі сторони ПрАТ «ЗЗРК», або додаткові реквізити (штамп, печатка) ПрАТ «ЗЗРК», а також дані про те що господарська операція відноситься до договору № 20/990 від 09.09.2021. У товарно-транспортних накладних замовником, вантажовідправником, вантажоодержувачем одноосібно значиться ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», крім цього і товарно-транспортні накладні, і накладні на переміщення підписані виключно працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», як з боку особи, що відвантажила (здала) товар, так і з боку особи, що його отримала (прийняла).

Таким чином, доказів на підтвердження наведених у позовній заяві обставин виконання ТОВ ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» у повному обсязі своїх зобов'язань за договором 20/990 від 09.09.2021, направлення ПрАТ «ЗЗРК» складених актів та довідок про вартість виконаних робіт, задля їх розгляду, належного двостороннього оформлення, надання зауважень щодо виявлених недоліків і відповідного оформлення відмови від прийняття таких робіт, порушення ПрАТ «ЗЗРК» своїх зобов'язань з прийняття робіт, підписання відповідних первинних документів та оплати по Договору, Позивачем не надано. …».

В подальшому, продовжуючи відстоювати власну позицію, відповідач за первісним позовом подав до суду першої інстанції заперечення на відповідь на відзив наступного змісту (том 2, а.с. 230-235): «… Проте, у відповіді на відзив Позивач щодо наведених Відповідачем у відзиві заперечень взагалі не навів конкретних доводів їх відхилення, обмежившись загальними твердженнями про неправдивість даних, невідповідність реальним обставинам аргументів Відповідача та перекручування ним практики Верховного суду.

Натомість надав велику кількість нових доказів, якими фактично намагається наново довести підстави та предмет позову, залишивши докази подані разом з позовною заявою, невідповідність цих доказів встановленим вимогам та спростування їх Відповідачем, без оцінки, тим самим опосередковано визнаючи недостатність доказів, якими підтверджувались позовні вимоги.

Маніпулюючи даними, які містяться у поданих документах, Позивач намагається надати їм ознак належності доказів, які у сукупності, в тому числі з доказами доданими до позову, мають доводити на його думку виконання ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» своїх зобов'язань за Договором, а також обґрунтованість позовних вимог.

Насправді це не так, подані Позивачем документи на відрядження працівників, договори з іншими суб'єктами господарювання, електронна переписка між працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» і ПрАТ «ЗЗРК», листи, які буцім-то направлялись ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» підтверджують хіба що факт відрядження робітників товариства, наявність загальної комунікації між спеціалістами ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» та ПрАТ «ЗЗРК», втім вони жодним чином не свідчать ані про належне виконання робіт Підрядником, ані про поставку обладнання, тому що такими документами є виключно ті, які визначені Договором (Акт введення в експлуатацію, Акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3), а також первинні документи, що підтверджують факт приймання-передачі товару та оформлені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Більш того, в документах про відрядження працівників ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» місцем відрядження вказано або м. Харків, або м. Київ, або м. Запоріжжя, при тому, що місцезнаходженням ПрАТ «ЗЗРК» на той час було - Запорізька область, Василівський район, с.Мала Білозерка, Веселівське шосе,7 км., також відсутні і звіти працівників про виконану роботу.

Листи № 409 та № 411 від 08.11.2021 направлені на ім'я директора з будівництва та реконструкції ПрАТ «ЗЗРК» ОСОБА_22 (нібито з резолюціями ПрАТ «ЗЗРК») мають інформативний характер, на ці листи відсутня відповідь самого ОСОБА_22 по суті звернення. Крім цього, судячи з листів і тверджень Позивача, що вони містять резолюції посадових осіб ПрАТ «ЗЗРК», ці листи є внутрішньою документацією ПрАТ «ЗЗРК», але у ПрАТ «ЗЗРК» відсутні як копії, так і оригінали цих листів, а також інших листів із вхідними номерами 1680, 1681 за 08.11.2021.

Електронна переписка, окрім того, що вона може підтвердити лише обставини спілкування між працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» і ПрАТ «ЗЗРК», це фактично роздруківка із поштової скриньки Позивача або месенджеру для обміну повідомленнями в інтернеті, котра не містить обов'язкових реквізитів передбачених ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про електронний цифровий підпис». …

… до відповіді на відзив ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» додається інший скріншот (додаток до відповіді № 62) ніж той, який було додано до позовної заяви, котрий містить інші дані ніж попередній документ (додаток до позовної заяви № 15).

Звертаємо увагу суду і на наданий Позивачем акт прийому - передачі від 10.02.2022 який, як він стверджує, також був надісланий на адресу Позивача у паперовому вигляді (на його прохання), підписаний з боку Відповідача і цей акт підтверджує, що документація на обладнання була передана Позивачем Відповідачу 10 лютого 2022 року. Цей акт зі сторони ПрАТ «ЗЗРК» замість Голови Правління - Генерального директора та Заступника Голови Правління - Фінансового директора, котрі зазначені у преамбулі акту, взагалі підписано невідомою особою.

У листах на ім'я директора з безпеки ОСОБА_43, (як і у листах від 26.11.2021 року №452, від 11.10.2021року №362, від 29.11.2021 року №457, від 13.12.2021 року №487), які буцімто направлялись Позивачем, мова йде суто про необхідність надання дозволу на ввезення матеріалів, що ніяким чином не свідчить про їх фактичне ввезення на територію ПрАТ «ЗЗРК» для виконання робіт за Договором. Зазначені листи з боку ПрАТ «ЗЗРК» не погоджувались, як про це стверджує Позивач, при цьому відсутні також докази надсилання цих листів Підрядником та їх отримання Замовником.

Додані фото та відеоматеріали, не містять інформації щодо місця виконання робіт, об'єкту виконання робіт, місцезнаходження цього об'єкту, осіб, які виконують роботи, тощо, у зв'язку з чим, ці умовні докази не дають можливості встановити жодні обставини, котрі підтверджують здійснення Підрядником робіт за Договором на яких наполягає Позивач. Договори ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» з іншими суб'єктами господарювання підтверджують лише господарські відносини безпосередньо між цими особами і ніяким чином не відносяться до правовідносин між ПрАТ «ЗЗРК» та ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» за договором № 20/990 від 09.09.2021.

Знов надані Позивачем у сукупності з договором на перевезення вантажів № 13122021 від 13.12.2021 в якості доказу поставки Обладнання накладна від 13.12.2021 р. №3 на переміщення, товарно-транспортна накладна від 13.12.2021 р. №П3/2, накладна від 04.01.2022 р. №1 на переміщення, товарно-транспортна накладна від 04.01.2022 р. №П3/1, як вже було вказано у відзиві, не витримують ніякої критики. …

… Зазначені накладні на переміщення, товарно-транспортні накладні не містять посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення зі сторони ПрАТ «ЗЗРК», або додаткові реквізити (штамп, печатка) ПрАТ «ЗЗРК», а також дані про те що господарська операція відноситься до договору № 20/990 від 09.09.2021. У товарно-транспортних накладних замовником, вантажовідправником, вантажоодержувачем одноосібно значиться ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», крім цього і товарно-транспортні накладні, і накладні на переміщення підписані виключно працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», як з боку особи, що відвантажила (здала) товар, так і з боку особи, що його отримала (прийняла).

…. Щодо заяв свідків ОСОБА_47 та ОСОБА_1 .

Показаннями сторони та показами свідків не може доводитись факт виконання зобов'язання за договором. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 143/280/17 (провадження № 61-33033св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 569/24347/18 (провадження № 61-16630св19).

Окрім цього, у своїх заявах, як джерело обізнаності свідки зазначають одні й ті ж самі накази про відрядження, листи, які направлялись ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» до ПрАТ «ЗЗРК», фото та відеоматеріали, електронна переписка між працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» і ПрАТ «ЗЗРК», акт прийому - передачі, товарно-транспортні накладні, котрі додані до позову та відповіді й жодним чином не свідчать ані про належне виконання робіт Підрядником, ані про поставку обладнання.

Додатково, на підтвердження факту невиконання ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» зобов'язань по договору № 20/990 від 09.09.2021, а також на спростування тверджень про те, що після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України представники Позивача у телефонному режимі безуспішно намагались узгодити підписання актів КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 у відповідності до п.4.2 Договора, надаємо лист Позивача № 082 від 01.04.2022. У листі № 082 від 01.04.2022 Позивач визнає, що починаючи з 01.03.2022 не мав можливості належним чином виконувати свої обов'язки згідно з Договором у зв'язку із форс-мажорними обставинами і зазначає, що після припинення дії форс-мажорних обставин, всі перенесені зобов'язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим Договором, з урахуванням пропорційності продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин. У листі Позивач зокрема вказує, що компанія «ГРІНЕКС ЕКО» не мала змоги сповістити про форс-мажорні обставини в строки, визначені у п. 9.2 Договору, так як працівникам компанії не було можливості надати доступ до віддалених серверів, тобто визнає, що взаємодія між сторонами Договору була унеможливлена з вини Позивача. …

… Як вбачається з позовної заяви, відповіді на відзив, Позивачем не надано жодного належного доказу в обґрунтування підстав та предмету позову. Подані Позивачем докази ні окремо, ні у їх сукупності та взаємному зв'язку не підтверджують ані доставку обладнання на територію ПрАТ «ЗЗРК», ані факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором. …».

В наданих до суду першої інстанції додаткових поясненях відповідач наводив наступні аргументи: «… У первісній позовній заяві Позивач посилається на акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в (№ 1 без дати) та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за жовтень 2022 (без номеру і дати) додані до вимоги № 185 від 27.09.2022, котра буцім-то була направлена на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_14.

Оригінали акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в (№ 1 без дати) та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за жовтень 2022 (без номеру і дати) у встановленому Договором порядку Підрядником подані не були, що визнає і сам Позивач вказуючи на направлення актів та довідки, як додатків до вимоги № 185 від 27.09.2022 лише засобами електронного зв'язку (електронною поштою).

На підтвердження відправки вимоги № 185 від 27.09.2022 ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» надало електронний доказ - скріншот з офіційної електронної адреси Позивача ІНФОРМАЦІЯ_13 (додаток до позовної заяви № 15), який не є належним доказом відправлення Позивачем та отримання Відповідачем вимоги № 185 від 27.09.2022 та додатків до неї, адже це фактично роздруківка із поштової скриньки Позивача, яка не містить обов'язкових реквізитів передбачених ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про електронний цифровий підпис». При цьому, з наданої паперової копії неможливо встановити чи це скріншот з офіційної електронної адреси Позивача, чи просто знімок з екрану, також неясно лист якого саме змісту, з якими додатками (лист містить лише вкладені файли без повної назви тому ідентифікувати надіслані на електронну пошту документи неможливо) і на яку електронну адресу відправлено, зокрема, електронна адреса Замовника вказана у п. 14.11 Договору «ІНФОРМАЦІЯ_14» відмінна від вказаної у листі (додаток до первісного позову № 15), а скріншоти з офіційної електронної адреси ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ІНФОРМАЦІЯ_13 (додаток до первісного позову № 15 в одному випадку і додаток до відповіді № 62 в іншому) містять різні дані, що взагалі викликає сумнів у їх достовірності. Подібні правові позиції оцінки електронних листувань сторін викладені у постановах Касаційного господарського суду від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19, від 15 квітня 2021 року у справі № 910/8554/20, від 28 червня 2022 року у справі № 922/1280/21.

В свою чергу документи направлені електронною поштою мають повністю відповідати вимогам чинного законодавства. Стаття 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Відповідно до ст.6 цього ж Закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису.

Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу (приєднані файли), скріпленого електронним цифровим підписом. Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису (ЕЦП) не належать до офіційних.

З доданих до первісного позову копії вимоги № 185 від 27.09.2022, акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в (№ 1 без дати) та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за жовтень 2022 року (без номеру і дати) вбачається, що вони не скріплені електронним цифровим підписом.

Отже, Позивачем на підтвердження факту виконання робіт по договору № 20/990 від 09.09.2021 не надано ані письмового повідомлення Підрядником Замовника про виконання робіт за даним Договором в повному обсязі, ані підписаного Акту введення в експлуатацію, ані підписаних з двох сторін актів за формою КБ-2в приймання виконаних робіт разом з довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 (як це передбачено положеннями п. 4.1., п. 4.2. Договору), ані доказів направлення складених актів та довідок про вартість виконаних робіт Замовнику, задля розгляду, належного двостороннього оформлення, надання зауважень щодо виявлених недоліків і відповідного оформлення відмови від прийняття таких робіт.

У позовній заяві Позивач посилається на судову практику Верховного Суду, зокрема постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20, з якою висновується, що підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту за умови, якщо він (підрядник) надіслав такий акт замовнику і може це довести.

Звертаємо увагу, що, за твердженням Позивача, вимога № 185 від 27.09.2022 разом з додатками, була направлена 01.10.2022, тобто вже після закінчення строку Договору, довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 складена за жовтень 2022 року, а акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в № 1 взагалі містить лише рік його складання - 2022. У цей час територія Василівського району Запорізької області, на якій знаходяться виробничі потужності ПрАТ «ЗЗРК», а також Об'єкт де повинні бути виконані роботи, була тимчасово окупована включно з 26.02.2022, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

Таким чином, навіть за умови реального виконання Підрядником робіт, ПрАТ «ЗЗРК» був позбавлений, через незалежні від нього обставини, можливості фактично прийняти виконані ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» підрядні роботи за Договором, а саме: оглянути місце виконання робіт, перевірити їх фактичне виконання, тощо. В цій ситуації, окрім іншого, вже само по собі, фактичне надання (як стверджує Позивач, електронною поштою у жовтні 2022) Відповідачу на підписання акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 виконаних за лютий 2022(як вказує Позивач), заздалегідь унеможливило прийняття робіт згідно із Договором, і це є власним ризиком Позивача при здійсненні ним господарської діяльності.

Щодо доказів реального виконання робіт за Договором.

Як вже зазначалось, територія Василівського району Запорізької області, на якій знаходяться виробничі потужності ПрАТ «ЗЗРК», а також Об'єкт де повинні бути виконані роботи, була тимчасово окупована, що робить неможливим встановити обставини виконання Підрядником робіт за Договором за допомогою безпосереднього огляду Об'єкта де повинні бути виконані роботи.

З наявних же документів наданих сторонами у справі вбачається, що докази реального виконання робіт за Договором відсутні. Так, останнім днем строку виконання робіт являється 08.01.2022 року. Підрядник повинен прийняти Об'єкт, де будуть виконані Роботи, протягом 5 робочих днів з дати доставки Обладнання на територію Замовника.

Проте обладнання на територію Замовника завезено не було.

Накладна від 13.12.2021 р. №3 на переміщення, товарно-транспортна накладна від 13.12.2021 р. №П3/2, накладна від 04.01.2022 р. №1 на переміщення, товарно-транспортна накладна від 04.01.2022 р. №П3/1, в якості письмових доказів не витримують ніякої критики. …

… Ці накладні на переміщення, товарно-транспортні накладні не містять посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення зі сторони ПрАТ «ЗЗРК», або додаткові реквізити (штамп, печатка) ПрАТ «ЗЗРК», а також дані про те що господарська операція відноситься до договору № 20/990 від 09.09.2021. У товарно-транспортних накладних замовником, вантажовідправником, вантажоодержувачем одноосібно значиться ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», крім цього і товарно-транспортні накладні, і накладні на переміщення підписані виключно працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», як з боку особи, що відвантажила (здала) товар, так і з боку особи, що його отримала (прийняла).

В цьому контексті стає зрозумілим відсутність акту-допуску або наряду-допуску, підписаного обома Сторонами відповідно до «Порядку допуску до виконання робіт з підвищеною небезпекою в ПрАТ «ЗЗРК» (п.3.2. Договору) - акт не було підписано внаслідок не поставки обладнання.

Зареєстровані ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» податкова накладна від 07.10.2021 р. № 4 на суму передоплати - 2 768 126,65 грн з ПДВ та податкова накладна від 08.12.2021 р. №2 на суму передоплати - 875 000,00 грн з ПДВ, складені згідно із п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України (податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс)), свідчать виключно про перерахування ПрАТ «ЗЗРК» передоплати на поточний рахунок Підрядника відповідно до п.5.1. Договору, але жодним чином не про поставку Обладнання та виконання робіт Підрядником за Договором.

Про поставку Обладнання та виконання робіт могли б опосередковано свідчити складені ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні на повну суму поставленого Обладнання і виконаних робіт, але ж вони відсутні, що додатково свідчить про невиконання Позивачем своїх зобов'язань. …

… Крім іншого, факт невиконання ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» зобов'язань по договору № 20/990 від 09.09.2021 визнає сам Позивач у листі № 082 від 01.04.2022, в якому зазначає, що починаючи з 01.03.2022 не мав можливості належним чином виконувати свої обов'язки згідно із Договором у зв'язку із форс-мажорними обставинами і після припинення дії форс-мажорних обставин, всі перенесені зобов'язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим Договором, з урахуванням пропорційності продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин.

Подані ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» документи на відрядження працівників, договори з іншими суб'єктами господарювання, електронна переписка між працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» і ПрАТ «ЗЗРК», листи, які буцім-то направлялись ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» підтверджують хіба що факт відрядження робітників товариства, наявність загальної комунікації між спеціалістами ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» та ПрАТ «ЗЗРК», втім вони жодним чином не свідчать ані про належне виконання робіт Підрядником, ані про поставку обладнання, тому що такими документами є виключно ті, які визначені Договором (Акт введення в експлуатацію, Акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3), а також первинні документи, що підтверджують факт приймання-передачі товару та оформлені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Більш того, в документах про відрядження працівників ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» місцем відрядження вказано або м. Харків, або м. Київ, або м. Запоріжжя, при тому, що місцезнаходженням ПрАТ «ЗЗРК» на той час було - Запорізька область, Василівський район, с.Мала Білозерка, Веселівське шосе,7 км., також відсутні і звіти працівників про виконану роботу.

Листи № 409 та № 411 від 08.11.2021 направлені на ім'я директора з будівництва та реконструкції ПрАТ «ЗЗРК» ОСОБА_22 (нібито з резолюціями ПрАТ «ЗЗРК») мають інформативний характер, на ці листи відсутня відповідь самого ОСОБА_22 по суті звернення. Крім цього, судячи з листів і тверджень Відповідача за зустрічним позовом, що вони містять резолюції посадових осіб ПрАТ «ЗЗРК», ці листи є внутрішньою документацією ПрАТ «ЗЗРК», але у ПрАТ «ЗЗРК» відсутні як копії, так і оригінали цих листів, а також інших листів із вхідними номерами 1680, 1681 за 08.11.2021.

У листах на ім'я директора з безпеки ОСОБА_43, (як і у листах від 26.11.2021 року №452, від 11.10.2021року №362, від 29.11.2021 року №457, від 13.12.2021 року №487), які буцімто направлялись ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО»(при чому, як слідую з пояснень Відповідача не особисто директору з безпеки ОСОБА_48 , а чомусь через інших працівників), мова йде суто про необхідність надання дозволу на ввезення різних матеріалів, що ніяким чином не свідчить про їх фактичне ввезення на територію ПрАТ «ЗЗРК» для виконання робіт за Договором. Зазначені листи з боку ПрАТ «ЗЗРК» не погоджувались, як про це стверджує Відповідач, при цьому відсутні також докази надсилання цих листів Підрядником та їх отримання Замовником.

Працівники ПрАТ «ЗЗРК», які вказані у електронному листуванні, особами уповноваженими вчиняти юридично значимі дії від імені Замовника по договору № 20/990 від 09.09.2021 не призначались, до комісії з приймання - здачі виконаних робіт не входили. Якщо таке спілкування і справді мало місце, воно здійснювалось з власної ініціативи цих осіб, по суті має консультативний характер і з нього неможливо встановити фактичні наслідки такого спілкування.

Порядок спілкування сторін визначено Договором, для чого у п. 14.11. сторони погодили, що між ними офіційне листування може здійснюватися також шляхом направлення листів в електронній формі за допомогою електронної пошти з наступних поштових скриньок сторін: адреса електронних поштових скриньок Підрядника ІНФОРМАЦІЯ_13; адреса електронних поштових скриньок Замовника ІНФОРМАЦІЯ_14. Електронна переписка, окрім того, що вона може підтвердити лише обставини спілкування між працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» і ПрАТ «ЗЗРК», це знову ж таки лише роздруківка із поштової скриньки Відповідача або месенджеру для обміну повідомленнями в інтернеті, котра не містить обов'язкових реквізитів передбачених ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про електронний цифровий підпис». Водночас обставини такого листування, зокрема чи дійсно воно мало місце, можуть підтвердити безпосередньо його учасники, інакше це виключно одноосібні судження Позивача, правдивість яких Відповідач не підтверджує і ставить під сумнів. Додані фото та відеоматеріали, не містять інформації щодо місця виконання робіт, об'єкту виконання робіт, місцезнаходження цього об'єкту, осіб, які виконують роботи, тощо, у зв'язку з чим, ці умовні докази не дають можливості встановити жодні обставини, котрі підтверджують здійснення Підрядником робіт за Договором на яких наполягає Відповідач.

Договори ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» з іншими суб'єктами господарювання підтверджують лише господарські відносини безпосередньо між ними і ніяким чином не відносяться до правовідносин між ПрАТ «ЗЗРК» та ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» за договором № 20/990 від 09.09.2021. …

… При поданні первісного позову Позивачем були надані: вимога № 185 від 27.09.2022, котра буцім-то направлялась (разом з актом введення в експлуатацію, актом за формою КБ-2в приймання виконаних робіт, довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3) Відповідачу; податкові накладні; накладні на переміщення; товарнотранспортні накладні. Проте ці докази не доводять обґрунтованість позовних вимог, про що вже було зазначено вище. У подальшому, в процесі розгляду справи, Позивач додатково надав нові документи, які у сукупності з доказами доданим до позову, мають доводити на його думку виконання ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» своїх зобов'язань за Договором, а також обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом. Однак у позовній заяві доводи з посиланням на ці докази в обґрунтування позову не наводились, крім цього, докази подані з позовною заявою і додатково подані документи взагалі не містять дані які їх пов'язують, не кажучи вже про можливість підтвердження ними обставин, які входять в предмет доказування. Позивачем також не було наведено належного обґрунтування неможливості подання додаткових доказів разом з позовною заявою.

Така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом додаткових доказів незалежно від причин їх неподання позивачем. Навпаки, саме допущення такої можливості судом матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 19.10.2021 у справі №903/533/21). …».

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Так, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" Європейський суд з прав людини наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Враховуючи конкретні обставини даної справи, приймаючи до уваги висновок комп'ютерно-технічної експертизи від 15.05.2025 № 104/25, заяви свідків ОСОБА_44 від 28.04.2025 та ОСОБА_1 від 21.04.2025, факт укладення ПрАТ «ЗЗРК» 14.01.2022 додаткової угоди № 2 до Договору (через понад три місяці після перерахування першої частини попередньої оплати за Договором), підписання акту від 10.02.2022 прийому-передачі технічної документації до Договору, а також загальновідомий факт повномасштабного вторгнення рф на територію України (24.02.2022) - момент завершення пусконалагодження та оформлення результатів поставки та підрядних робіт, колегія суддів вважає за необхідне прийняти наведене листування у вигляді роздруківок електронних листів, які зберігаються в електронній поштовій скриньці ІНФОРМАЦІЯ_2 і містять листування абонента ОСОБА_23 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та листування між абонентами системи обміну миттєвими повідомленнями Telegram у групі «ЗЖРК», створеній користувачем «ОСОБА_54» (аб. № НОМЕР_3), оскільки таке листування дозволяє встановити його учасників і підтверджує доводи первісного позивача щодо наявності правовідносин, фактичного виконання Договору, ведення перемовин щодо порядку виконання робіт, прийняття обладнання та погодження всіх етапів робіт - від демонтажу старого обладнання до монтажу нового на об'єкті.

Колегія суддів також зауважує, що завданням експертизи було зафіксувати, що до змісту листів у архіві електронної пошти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також у повідомленнях месенджеру «Telegram», не було внесено жодних змін.

Разом з тим, із роздруківок електронних листів та повідомлень у Telegram вбачається, що працівники ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» активно виконували підрядні роботи за графіком, погоджувалися перепустки для підрядника, проходили інструктажі та дотримувалися правил організації робіт.

Також вбачається, що відбувалися поставки обладнання на територію ПрАТ «ЗЗРК» на виконання Договору, що спростовує аргументи представника ПрАТ «ЗЗРК» про нібито ненадіслане обладнання, непідтверджене прийняття об'єкта та невиконання робіт у встановлені строки.

Суд, оцінюючи докази з огляду на їх вірогідність, вважає, що наведені факти скоріше мали місце, ніж не мали, та що в сукупності доказів доведено:

- факт поставки обладнання на суму 5 777 879,69 грн з ПДВ;

- факт виконання демонтажних і монтажних робіт на загальну суму 1 250 000,00 грн.

Суд визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх взаємозв'язку та вірогідності, яка дозволяє дійти висновку про наявність обставин справи, що підлягають доказуванню. Сторона, яка не погоджується з доводами опонента, мала обґрунтувати свою позицію шляхом надання доказів, аргументів та пояснень.

Оцінюючи доводи сторін та надані докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції враховує, зокрема:

- висновок комп'ютерно-технічної експертизи від 15.05.2025 № 104/25;

- заяви свідків ОСОБА_44 від 28.04.2025 та ОСОБА_1 від 21.04.2025;

- факт укладення ПрАТ «ЗЗРК» 14.01.2022 додаткової угоди до Договору;

- підписання 10.02.2022 акта приймання-передачі технічної документації;

- загальновідомий факт повномасштабного вторгнення РФ на територію України з 24.02.2022.

З урахуванням наведеного суд приймає як докази роздруківки електронних листів з поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 та листування між абонентами месенджера Telegram у групі «ЗЖРК», оскільки відповідне листування дає змогу ідентифікувати його учасників і підтверджує факт фактичного виконання Договору, ведення перемовин щодо порядку його реалізації, прийняття обладнання та погодження етапів робіт від демонтажу старого обладнання до монтажу нового.

Завданням експертизи було встановлення відсутності змін у змісті зазначених електронних повідомлень. Із наданих матеріалів убачається, що працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» здійснювались підрядні роботи за графіком, замовник оформляв перепустки, погоджував інструктажі, а також відбувались поставки обладнання на територію ПрАТ «ЗЗРК». Це спростовує доводи відповідача про невиконання договору.

Оцінюючи докази з позицій вірогідності, суд виходить із того, що висновки можуть ґрунтуватися на тому, що відповідні факти скоріше мали місце, ніж не мали. У сукупності поданих доказів суд дійшов висновку, що ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» довело факт поставки обладнання на суму 5 777 879,69 грн з ПДВ та виконання робіт на суму 1 250 000,00 грн.

Заперечення ПрАТ «ЗЗРК» зводяться до формального посилання на відсутність підписаних актів КБ-2в, КБ-3 та Акту введення в експлуатацію. Однак відсутність таких документів обумовлена, зокрема, повномасштабним вторгненням РФ та фактичною відмовою Замовника від договору, тоді як до 24.02.2022 у нього була можливість завершити приймання робіт.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що ПрАТ «ЗЗРК» застосувало формальний підхід до заперечення факту виконання договору, тоді як матеріали справи підтверджують реальне здійснення поставки обладнання та виконання підрядних робіт.

Здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи доказів, а саме: разовий договір від 13.12.2021 № 13122021; платіжне доручення від 15.12.2021 № 1574; акти наданих послуг від 14.12.2021 № 1018 та від 15.12.2021 № 1019; товарно-транспортні накладні від 13.12.2021 № П3/1 і № П3/2; накладну на переміщення від 13.12.2021 № 3 (поставка фільтра картриджного CF-30 GREENEX-ECO у кількості 3 шт.); лист ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» № 518 від 29.12.2021 щодо погодження з ПрАТ «ЗЗРК» ввезення ТМЦ (газоходів); договір поставки від 23.11.2021 № 23/11; специфікацію від 23.11.2021 № 1 та додаток № 1 до неї; видаткову накладну від 28.12.2021 № 8; товарно-транспортну накладну від 28.12.2021 № Р8; сертифікат № 2 на конструкцію; товарно-транспортну накладну від 29.12.2021 № Р8 (поставка газоходів); договір від 13.06.2016 № ФТП/114 з додатковими угодами від 20.09.2018 № 1 та № 2, заявку від 17.12.2021 № DEC6294; платіжне доручення від 12.01.2022 № 24; акт наданих послуг від 31.12.2021 № 2467; товарно-транспортну накладну від 04.01.2022 № П3/1; накладну на переміщення від 04.01.2022 № 1 (поставка відцентрового вентилятора GF/RU 630/2R виробництва MORO); а також акт приймання-передачі технічної документації від 10.02.2022, - з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, колегія суддів доходить висновку про доведеність факту поставки ПрАТ «ЗЗРК» спірного обладнання за Договором.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належності доказів направлення ПрАТ «ЗЗРК» актів за формою КБ-2в, акта вартості устаткування та акта введення обладнання в експлуатацію.

Так, вимога № 185 від 27.09.2022, сформована з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_13 та адресована на ІНФОРМАЦІЯ_14 (адресу, визначену Договором), у сукупності з листом від 23.02.2022, яким ОСОБА_23 направив ОСОБА_13 акти КБ-2в для перевірки відповідно до п. 4.2 Договору, підтверджує факт їх надсилання та отримання замовником. Вказане листування досліджене у висновку комп'ютерно-технічної експертизи від 15.05.2025 № 104/25 та дозволяє встановити учасників комунікації, час відправлення та зміст вкладень. До матеріалів справи додано роздруківки відповідних документів.

З урахуванням пункту 14.8 Договору, яким передбачено обов'язок сторін повідомляти одна одну про зміну реквізитів у п'ятиденний строк, апеляційний суд зазначає, що ПрАТ «ЗЗРК» не виконало цього обов'язку. АТ «Укрпошта» припинило доставку кореспонденції до с. Мала Білозерка у зв'язку з окупацією, а зміна місцезнаходження ПрАТ «ЗЗРК» у ЄДР відбулася лише 22.11.2022. Іншої адреси для листування на момент направлення вимоги № 185 не було повідомлено.

Отже, доводи апелянта про ненадсилання актів КБ-2в та іншої виконавчої документації є безпідставними.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» належним чином виконало свої обов'язки за змішаним договором, здійснивши поставку обладнання та виконання демонтажно-монтажних робіт. Водночас ПрАТ «ЗЗРК» з лютого 2022 року не забезпечило умов для пусконалагоджувальних робіт, не сформувало спільну комісію та не прийняло виконані роботи, фактично припинивши виконання власних зобов'язань на невизначений строк.

Такі дії відповідача за своїми правовими наслідками є відмовою від договору в розумінні ч. 4 ст. 849 ЦК України, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.02.2022 у справі № 922/3961/20 та від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19.

Колегія суддів також враховує принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) та доктрину venire contra factum proprium. Поведінка ПрАТ «ЗЗРК», яке спочатку погоджувало роботи, підписувало додаткові угоди та акти, а згодом заперечує сам факт поставки та виконання робіт, є суперечливою та такою, що не відповідає стандартам чесної ділової практики.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у ПрАТ «ЗЗРК» обов'язку оплатити вартість поставленого обладнання та виконаних робіт, а апеляційні доводи у цій частині спростовуються матеріалами справи та нормами матеріального права.

Разом з тим, колегія апеляційного господарського суду відхиляє доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі відносно того, що: «… Відповідач наполягає, що вказані документи не є належним доказом поставки Обладнання з огляду на наступне.

3.1. Товарно-транспортна накладна від 13.12.2021 №П3/2, накладна на переміщення від 13.12.2021 №3 (поставка фільтра картриджного CF-30 GREENEX-ECO у кількості 3 шт.), товарно-транспортна накладна від 04.01.2022 №П3/1, накладна на переміщення від 04.01.2022 №1 (поставка відцентрового вентилятора GF/RU 630/2R виробництво MORO) не містять посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення зі сторони ПрАТ «ЗЗРК», або додаткові реквізити (штамп, печатка) ПрАТ «ЗЗРК», а також дані про те, що господарська операція відноситься до договору №20/990 від 09.09.2021. У товарно-транспортних накладних замовником, вантажовідправником, вантажоодержувачем одноосібно значиться ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», крім цього і товарно-транспортні накладні, і накладні на переміщення підписані виключно працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», як з боку особи, що відвантажила (здала) товар, так і з боку особи, що його отримала (прийняла).

Фактично директор ОСОБА_49 відвантажив, а головний інженер ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_1 прийняв Обладнання, і до цієї операції ПрАТ «ЗЗРК» взагалі не мав ніякого відношення. Таким чином, відсутній ключовий елемент договору поставки - приймання товару покупцем. Відсутні документи приймання товару за кількістю, комплектністю та якістю товару, які передбачені Регламентом ПрАТ «ЗЗРК» про порядок приймання товарно-матеріальних цінностей, що поступають на склад ПРАТ «ЗЗРК», зокрема, Акт приймання ТМЦ та Акт приймання ТМЦ за якістю та комплектністю, підписані продавцем і покупцем. Навіть якщо автотранспорт Позивача дійсно заїжджав на територію Відповідача за вказаними вище товарно- транспортними накладними, без приймання покупцем факт поставки обладнання не є доведеним. Ці автомобілі могли бути пустими, або могли завозити, наприклад, пісок чи інші ТМЦ, що не мають відношення до договору підряду №20/990. Підтвердження відвантаження і приймання обладнання лише працівниками Позивача суперечить правовій природі договору поставки.

3.2. Акт прийому передачі технічної документації від 10.02.22, окрім того, що не є документом, підтверджуючим поставку Обладнання, не підписаний зі сторони ПрАТ «ЗЗРК» повноважними особами, які зазначені в преамбулі акту (Голова Правління - Генеральний директор ОСОБА_55 і Заступник Голови Правління - Фінансовий директор ОСОБА_56).

3.3. Інші зазначені Судом першої інстанції документи - це договори Позивача з окремими суб'єктами господарювання та додатки до них, які жодним чином не відносяться до правовідносин між ПрАТ «ЗЗРК» та ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» за договором № 20/990 від 09.09.2021 та свідчать лише про існування господарських відносин безпосередньо Позивача з цими особами.

Таким чином, висновок Суду першої інстанції, що надані Позивачем документи, вказані у цьому пункті, є доказами фактичної поставки та прийняття Обладнання є помилковими.

При цьому, Суд першої інстанції не дав оцінки факту відсутності акту-допуску або наряду-допуску, підписаного обома Сторонами відповідно до «Порядку допуску до виконання робіт з підвищеною небезпекою в ПрАТ «ЗЗРК», як обов'язкового документу, складання якого передбачено п.3.2. Договору протягом п'яти робочих днів з дати доставки Обладнання. …» як безпідставні та такі, що спростовуються сукупністю письмових і електронних доказів у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» не виконало свої зобов'язання за договором № 20/990 від 09.09.2021, не надало належних доказів поставки обладнання та виконання робіт, а також що суд першої інстанції безпідставно прийняв електронне листування і скріншоти як докази, а саме: «… З обставин справи вбачається, що Підрядник свої зобов'язання за договором не виконав: не поставив обладнання для виконання робіт протягом 80 календарних днів, починаючи з наступного дня від дати зарахування попередньої оплати у розмірі 50% (п.3.1. Договору), не прийняв Об'єкт, де повинні бути виконані Роботи (п.3.2. Договору), у встановлені строки до 08.01.2022 не виконав монтажні, пусконалагоджувальні роботи, не забезпечив матеріально технічне забезпечення виконання робіт, помилково вважаючи це обов'язком Замовника. Передбачені договором документи: Акт введення в експлуатацію, письмове повідомлення, про виконання робіт за даним Договором в повному обсязі, Акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, в установленому договором порядку не надав.

Взагалі Позивачем не надано жодного двостороннього документу на підтвердження виконання ним зобов'язань за Договором.

Подані ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» документи на відрядження працівників, підтверджують хіба що факт відрядження робітників товариства в іншу місцевість, більше того, в документах про відрядження працівників ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» місцем відрядження вказано або м. Харків, або м. Київ, або м. Запоріжжя, при тому, що місцезнаходженням ПрАТ «ЗЗРК» на той час було - Запорізька область, Василівський район, с.Мала Білозерка, Веселівське шосе,7 км, також відсутні і звіти працівників про виконану роботу, які б могли підтвердити обставини, про які заявляє Позивач, і які Суд першої інстанції прийняв за докази виконання підрядних робіт.

Листи № 409 та № 411 від 08.11.2021 направлені на ім'я директора з будівництва та реконструкції ПрАТ «ЗЗРК» ОСОБА_22 (нібито з резолюціями ПрАТ «ЗЗРК») мають інформативний характер, на ці листи відсутня відповідь самого ОСОБА_22 по суті звернення. Крім цього, судячи з листів і тверджень Відповідача за зустрічним позовом, що вони містять резолюції посадових осіб ПрАТ «ЗЗРК», ці листи є внутрішньою документацією ПрАТ «ЗЗРК», але у ПрАТ «ЗЗРК» відсутні як копії, так і оригінали цих листів, а також інших листів із вхідними номерами 1680, 1681 за 08.11.2021.

У листах на ім'я директора з безпеки ОСОБА_43 , (як і у листах від 26.11.2021 року №452, від 11.10.2021року №362, від 29.11.2021 року №457, від 13.12.2021 року №487), які буцімто направлялись ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» (при чому, як слідує з пояснень Відповідача за зустрічним позовом, не особисто директору з безпеки ОСОБА_48 , а чомусь через інших працівників), мова йде суто про необхідність надання дозволу на ввезення різних матеріалів, що ніяким чином не свідчить про їх фактичне ввезення на територію ПрАТ «ЗЗРК» для виконання робіт за Договором. Зазначені листи з боку ПрАТ «ЗЗРК» не погоджувались, як про це стверджує Відповідач за зустрічним позовом, при цьому відсутні також докази надсилання цих листів Підрядником та їх отримання Замовником.

Відносно заяв свідків - директора ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_44 (додаток 55 до відповіді на відзив на первісний позов) та головного інженера ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ОСОБА_1 (додаток 2 до відповіді на відзив на первісний позов) зауважуємо, що відповідно до ч. 2 статті 88 Господарського процесуального кодексу України у заяві свідка серед іншого зазначаються обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (ч. 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України).

Договором № 20/990 від 09.09.2021 встановлено чіткий порядок, строки та умови виконання робіт та їх прийняття, а також підтвердження факту виконання робіт Підрядником і прийняття робіт Замовником, тому в даному випадку показаннями свідків не може доводитись факт виконання зобов'язання за договором.

Окрім цього, у своїх заявах, як джерело обізнаності свідки зазначають одні й ті ж самі накази про відрядження, листи, які направлялись ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» до ПрАТ «ЗЗРК», фото та відеоматеріали, електронну переписку між працівниками ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» і ПрАТ «ЗЗРК», акт прийому - передачі, товарно-транспортні накладні, які додані до заяв по суті справи й жодним чином не свідчать ані про належне виконання робіт Підрядником, ані про поставку Обладнання.

Додані фото та відеоматеріали, як слідує з їх цифрових даних, були створені лише у 2025 році, а не у період існування спірних відносин, а також не містять інформації щодо місця виконання робіт, об'єкту виконання робіт, місцезнаходження цього об'єкту, осіб, які виконують роботи, тощо, у зв'язку з чим ці умовні докази не дають можливості встановити жодні обставини, котрі підтверджують здійснення Підрядником робіт за Договором, на яких наполягає Позивач.

Проте Суд першої інстанції у рішенні безпідставно приходить до прямо протилежних висновків.

Суд першої інстанції також визнає вимогу № 185 від 27.09.22 (скріншот з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_13) належним доказом направлення акту форми КБ-2, акту вартості устаткування, акту введення в експлуатацію обладнання, на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_14, що передбачена Договором, оскільки вказана вимога у сукупності з листом від 23.02.2022, яким ОСОБА_23 на електронну адресу ОСОБА_34 направив акти КБ-2в у відповідності до п. 4.2 Договору для перевірки, і який в свою чергу досліджений експертом у висновку комп'ютерно-технічної експертизи від 15.05.2025 № 104/25.

Однак скріншот з офіційної електронної адреси Позивача ІНФОРМАЦІЯ_13 (додаток до позовної заяви № 14), не є належним доказом відправлення Позивачем та отримання Відповідачем вимоги № 185 від 27.09.2022 та додатків до неї, адже це фактично роздруківка із поштової скриньки Позивача, яка не містить обов'язкових реквізитів, передбачених ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про електронний цифровий підпис». Разом з тим, з наданої паперової копії неможливо встановити чи це скріншот з офіційної електронної адреси Позивача, чи просто знімок з екрану, також неясно лист якого саме змісту, з якими додатками (лист містить лише вкладені файли без повної назви, тому ідентифікувати надіслані на електронну пошту документи неможливо) і на яку електронну адресу відправлено, зокрема, електронна адреса Замовника, вказана у п. 14.11 Договору «ІНФОРМАЦІЯ_14», відмінна від вказаної у листі «reception.oks» (додаток до первісного позову № 14), а скріншоти з офіційної електронної адреси ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» ІНФОРМАЦІЯ_13 (додаток до первісного позову № 14 в одному випадку і додаток до відповіді на відзив № 61 в іншому) містять різні дані, що взагалі викликає сумнів у їх достовірності, про що було зазначено у заяві Відповідача про надання додаткових пояснень. Подібні правові позиції оцінки електронних листувань сторін викладені у постановах Касаційного господарського суду від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19, від 15 квітня 2021 року у справі № 910/8554/20, від 28 червня 2022 року у справі № 922/1280/21. …

… З доданих до первісного позову копії вимоги № 185 від 27.09.2022, акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в (№ 1 без дати) та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за жовтень 2022 року (без номеру і дати) вбачається, що вони не скріплені електронним цифровим підписом.

Лист від 23.02.2022, зазначений Судом першої інстанції у рішенні, яким ОСОБА_23 на електронну адресу ОСОБА_34 направив акти КБ-2в у відповідності до п. 4.2 Договору для перевірки, і який досліджений експертом у висновку комп'ютерно експертизи від 15.05.2025 № 104/25, містить у вкладенні ніким не підписані проекти актів КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт № 1 за лютий 2022 та вартості устаткування до зовсім іншого договору № 111 від 27.07.2021 (стор. 177, стор. 178 висновку комп'ютерно-технічної експертизи від 15.05.2025 № 104/25). …

… Однак Суд першої інстанції не дає оцінку цьому факту невиконання Підрядником свого обов'язку, більш того, висновує винуватість Замовника у невиконанні ним приписів пункту 14.8 Договору, який, по-перше, на той час вже закінчив строк дії, по-друге, Відповідач обґрунтовано вважав обов'язки Підрядника за Договором невиконаними.

Звертаємо увагу, що вимога № 185 від 27.09.2022 разом з додатками, була, за твердженням Суду першої інстанції, направлена 01.10.2022, тобто вже після закінчення строку Договору, довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 складена за жовтень 2022 року, а акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в № 1 взагалі містить лише рік його складання - 2022. У цей час територія Василівського району Запорізької області, на якій знаходяться виробничі потужності ПрАТ «ЗЗРК», а також Об'єкт, де повинні бути виконані роботи, була тимчасово окупована з 26.02.2022, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

Таким чином, навіть за умови реального виконання Підрядником робіт, ПрАТ «ЗЗРК» був позбавлений, через незалежні від нього обставини, можливості фактично прийняти виконані ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» підрядні роботи за Договором, а саме: оглянути місце виконання робіт, перевірити їх фактичне виконання, тощо. В цій ситуації, окрім іншого, вже само по собі фактичне надання (як стверджує Позивач, електронною поштою у жовтні 2022) Відповідачу на підписання акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, виконаних за лютий 2022(як вказує Позивач), заздалегідь унеможливило прийняття робіт згідно із Договором, і це є власним ризиком Позивача при здійсненні ним господарської діяльності.

Таким чином, з наявних документів наданих сторонами у справі, вбачається, що докази реального виконання робіт за Договором відсутні, а порушення його умов сталось з вини Позивача. …» не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з установленими фактичними обставинами справи, що не є підставою для скасування рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» прострочило виконання робіт за Договором № 20/990 від 09.09.2021, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з п. 3.1 Договору загальний строк виконання робіт становить 110 календарних днів, з яких:

- 80 календарних днів - на поставку обладнання, що починають свій перебіг з наступного дня після зарахування 50% попередньої оплати за Обладнання;

- 30 календарних днів - на монтажні та пусконалагоджувальні роботи, що починають свій перебіг з наступного дня після зарахування 70% попередньої оплати за Роботи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПрАТ «ЗЗРК» не здійснило передоплату в розмірі, визначеному п. 5.1 Договору, у повному обсязі. Фактично було сплачено 2 768 126,65 грн замість передбачених 2 888 939,84 грн, що не відповідало умовам Договору та не запускало перебіг строку для поставки обладнання та, відповідно, подальших робіт.

За таких обставин апелянт не вправі посилатися на прострочення виконання робіт Підрядником, оскільки строк виконання зобов'язань не міг розпочатися без належного виконання Замовником свого обов'язку щодо попередньої оплати.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що, незважаючи на неповну передоплату, ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» фактично розпочало виконання зобов'язань та здійснило поставку обладнання і монтажні роботи, що підтверджується товарно-транспортними накладними, актами, листуванням сторін та висновком комп'ютерно-технічної експертизи.

Посилання апелянта на лист Позивача від 28.01.2022 №36 не свідчить про визнання порушення строків, а лише підтверджує готовність об'єкта до завершальної стадії - пусконалагоджувальних робіт, які не були здійснені з причин, що не залежали від Підрядника.

Крім того, укладення сторонами Додаткової угоди №2 від 14.01.2022 про продовження строку дії Договору до 31.03.2022 свідчить про узгоджене сторонами розуміння можливості завершення робіт у цей період та спростовує твердження апелянта про остаточний строк виконання до 08.01.2022.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність прострочення з боку ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» є законним та обґрунтованим.

Доводи апелянта в частині: «… Суд першої інстанції у рішенні вказує, що Позивачем належним чином та у встановлений строк було поставлене обладнання і виконані роботи, а Відповідач, починаючи з 19 лютого 2022 року, не забезпечив перед пусконалагоджувальними роботами аспіраційної системи обладнанням щодо постачання стисненого повітря відповідної якості, не зібрав спільну комісію у відповідності до п. 4.2 Договору та не прийняв роботи, що були завершені ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», у відповідності до Договору.

Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (абз.1 ч.1 ст.879 Цивільного кодексу України).

Ні предмет договору № 20/990 від 09.09.2021, ні його умови, не містять обов'язків Замовника здійснювати матеріально-технічне забезпечення підрядних робіт, яке цілком покладено на Підрядника - ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО», який взяв на себе зобов'язання своїми силами, а також з використанням своїх матеріалів забезпечити поставку обладнання та виконати роботи по об'єкту, у тому числі монтажні та пусконалагоджувальні роботи, що, окрім предмету Договору, безпосередньо вбачається з пунктів 2.1. (вартість монтажних, пусконалагоджувальних робіт становить разом з ПДВ -1 250 000,00 грн), 3.1. (загальний строк виконання робіт - 110 календарних днів, з яких монтажні, пусконалагоджувальні роботи - 30 календарних днів, починаючи з наступного дня від дати зарахування попередньої оплати у розмірі 70% від вартості Робіт на поточний рахунок Підрядника відповідно до п.5.1. Договору), 4.1. ( після проведення монтажних робіт Обладнання Підрядник проводить пусконалагоджувальні роботи Обладнання ) Договору.

Будь якого обов'язку Замовника щодо забезпечення можливості проведення Підрядником пусконалагоджувальних робіт, в тому числі і стисненим повітрям належної якості, ні умовами Договору, ні додатками до нього не передбачено.

Техніко-комерційна пропозиція (додаток 53 до відповіді на відзив на первісний позов) та лист від 13.08.2021 №289 (додаток 54 до відповіді на відзив на первісний позов) скерована ПрАТ «ЗЗРК» під час переговорного процесу, на які посилається Суд першої інстанції, мали місце до укладення Договору, а тому, у відповідності з п.14.3. Договору (після набуття чинності цим Договором все попереднє листування і переговори, які стосуються предмета цього Договору, втрачають юридичну силу) - не мають жодної юридичної сили.

Спільна ж комісія у відповідності до п. 4.2 Договору збирається після виконання Підрядником всього обсягу робіт на підставі письмового повідомлення Підрядником Замовника про виконання робіт за даним Договором в повному обсязі, яке Підрядником направлене не було. Втім і в даному випадку відповідальність за невиконання Підрядником обов'язків за Договором Суд першої інстанції невиправдано покладає на Замовника, невірно трактуючи поняття прострочки кредитора (ст. 613 Цивільного кодексу України). …» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Із техніко-комерційної пропозиції, яка була погоджена сторонами та стала підставою для укладення Договору, вбачається, що для запуску аспіраційної системи Замовник повинен був забезпечити на об'єкті наявність компресорного та осушувального обладнання для подачі повітря відповідної якості.

Зазначені умови були доведені до відома ПрАТ «ЗЗРК» ще на етапі переговорів та підтверджуються листом ТОВ «ГРІНЕКС ЕКО» від 13.08.2021 №289, а також узгодженими технічними показниками фільтру CF-30.

Ненадання Замовником на об'єкті системи підготовки стисненого повітря унеможливило проведення пусконалагоджувальних робіт та створювало ризик пошкодження обладнання, що підтверджено матеріалами справи та заявами свідків.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що саме бездіяльність ПрАТ «ЗЗРК» щодо створення технічних умов для запуску системи стала причиною незавершення пусконалагоджувального етапу, а не неналежне виконання зобов'язань Підрядником.

Щодо доводів скаржника про порушення норм процесуального права

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції застосував «надмірну гнучкість» і порушив вимоги статей 80, 81, 269 ГПК України, колегія суддів відхиляє як надумані з огляду на наступне:

Як убачається з матеріалів справи, Позивач надав разом із позовною заявою основний обсяг доказів, що підтверджують факт поставки обладнання, виконання монтажних робіт та направлення Відповідачу документів для приймання результатів робіт. Додаткові докази були подані у процесі розгляду справи з метою уточнення та підтвердження вже заявлених обставин і не змінювали предмет та підстави позову.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийняв ці докази, оскільки вони стосуються предмета доказування, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи, а їх подання не порушило принципів змагальності та рівності сторін.

Посилання апелянта на порушення принципу правової визначеності є декларативними, оскільки не доведено, що прийняття судом додаткових доказів істотно вплинуло на можливість Відповідача реалізувати своє право на захист.

Щодо сумнівів у достовірності електронного листування та скріншотів, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що Відповідач не заявляв клопотань про призначення експертизи, не надав контрдоказів підроблення документів та не довів їх недопустимість у розумінні статей 76-79 ГПК України. Самі по собі сумніви сторони без належного доказового підтвердження не можуть бути підставою для відхилення доказів.

Щодо доводів скаржника про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції помилково застосував ч. 4 ст. 849 ЦК України та фактично стягнув збитки, не відповідають змісту оскаржуваного рішення.

Суд першої інстанції не здійснював стягнення збитків у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, а задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором, що складається з вартості поставленого обладнання та виконаних робіт. Рішення ґрунтується на встановленому факті виконання Підрядником своїх зобов'язань та ухилення Замовника від прийняття результатів робіт і оплати.

Посилання апелянта на відсутність односторонньої відмови від договору з боку ПрАТ «ЗЗРК» не спростовує обов'язку відповідача оплатити фактично виконані та передані за договором роботи і поставлене обладнання. Відсутність формального розірвання договору не звільняє сторону від виконання грошового зобов'язання.

Також є безпідставними доводи про неправильне застосування статей 612, 613, 854, 875, 879, 882, 883 ЦК України, оскільки суд першої інстанції правильно встановив, що саме Відповідач допустив прострочення кредитора, не забезпечивши умов для завершення пусконалагоджувальних робіт та не прийнявши виконані роботи.

З огляду на встановлені факти та досліджені матеріали справи, висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні зустрічного позову є обґрунтованим і правомірним.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів виснує, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, здійснену у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 29.07.2025 у справі №908/835/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 141 041,00 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" на рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2025р. у справі №908/835/25 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2025р. у справі №908/835/25- залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 141 041,00 грн. покласти на Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат".

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 23.02.2026.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов