17.02.2026 м.Дніпро
Справа № 904/6246/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Кошлі А.О., суддів: Демчини Т.Ю., Стефанів Т.В.,
за участі
секретаря судового засідання Рибалка Г.Д.
представника позивача Губорєва Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2026 у справі 904/6246/25 (суддя Кеся Н.Б.)
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 399 447,72 грн
Стислий виклад змісту рішення господарського суду першої інстанції:
Акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі-Позивач) 04.11.2025 звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь збір за зберігання вантажу в сумі 57926,40 грн, плату за користування вагонами в сумі 341521,32 грн та витрати по сплаті судового збору при поданні позовної заяви в сумі 5991,72 грн. Здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами у справі.
В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що на адресу Відповідача в липні 2025 року по повним перевізним документам надходили вагони, які були затримані на станціях у зв'язку з тим, що одержувачем своєчасно не забиралися на свою під'їзну колію попередні вагони, про що залізницею складені акти форми ГУ-23а та видані накази про затримку.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.26 у справі 904/6246/25 позов Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволено у повному обсязі. Ухвалено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (50079, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49600, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) збір за зберігання вантажу в сумі 57926,40 грн, плату за користування вагонами в сумі 341521,32 грн та витрати по сплаті судового збору при поданні позовної заяви в сумі 5991,72 грн
Мотивуючи оскаржуване рішення, господарський суд дійшов висновку про доведеність Позивачем підстав для нарахування Відповідачу плати за користування вагонами за спірний період. Натомість Відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, які відповідно до законодавства звільняють його від сплати спірних сум.
Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.26 у справі 904/6246/25 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі
Зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України щодо обґрунтованості, оскільки ухвалене без повного та всебічного з'ясування обставин, на які посилався відповідач як на підставу своїх заперечень.
Скаржник зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач посилався на Лист Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, яким було доведено до відома структурних підрозділів та регіональних філій рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) про затвердження «Переліку виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні».
Апелянт наголошує, що відповідно до вказаного Переліку, у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів на під'їзні колії, до часу користування вагоном не включається час затримки вагону, що виник, серед іншого, у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин.
Скаржник стверджує, що плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу були нараховані позивачем за період затримки вагонів після 24.02.2022, тобто за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення. Однак позивачем було здійснено нарахування без урахування вимог Листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції призначення.
Апелянт наполягає, що звільнення замовника від плати за користування вагонами за час дії комендантської години за місцезнаходженням станції призначення не залежить від будь-яких додаткових обставин, а є безумовною підставою для неврахування часу дії комендантської години в загальний час затримки вагонів та, відповідно, звільнення від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаний час.
Скаржник посилається на телеграмне розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, яким працівників залізниці зобов'язано організувати його виконання, зокрема здійснити перерахунок часу затримки вагонів і контейнерів з 24.02.2022, скласти акти форми ГУ-23 та забезпечити об'єктивний розгляд претензій і перерахунок нарахувань.
На переконання скаржника, відсутність актів про запровадження комендантської години не спростовує факту її існування, який є загальновідомим і не потребує доказування. При цьому обов'язок складання таких актів покладено на позивача, а не на відповідача.
Також скаржник вказує, що суд першої інстанції не з'ясував причин нескладання актів позивачем і не врахував надані відповідачем докази щодо запровадження та строків дії комендантської години.
В спірний період вагони подавались з порушенням умов Договору про експлуатацію, тому відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 були підписані представниками відповідача із запереченнями: із затримкою вагонів не згодні, оскільки вагони прийнято до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції; вагони затримані через незалежні від ПрАТ «ПІВНГЗК» причини; вагони на під'їзну колію ПрАТ «ПІВНГЗК» не подавались, зважаючи на закінчення термінів на деповський ремонт.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції вказані доводи відповідача були залишені поза увагою, а позивач в порушення приписів статті 162 ГПК України в позовній заяві не навів жодних підстав, з яких він вважає, що нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в даному спірному випадку є правомірним з його боку, а заперечення відповідача необґрунтованим.
Позиція учасників справи, викладена у відзиві на апеляційну скаргу
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та вважає її необґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач зазначає, що невизнання суми вимог відповідачем з посиланням на лист ЦМ-13/693 від 05.04.2022 щодо виключення часу дії комендантської години з часу нарахування плати за користування вагонами є безпідставним, оскільки відсутні підстави для звільнення замовника послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язків вносити плату за користування вантажними вагонами під час воєнного стану в Україні.
Позивач посилається на те, що механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573. Відповідно до пункту 7 цього Порядку, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Згідно доводів позивача, до підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/2950 від 19.12.2022, яким визначено Перелік виняткових умов для звільнення замовників від плати за користування вагонами під час дії воєнного стану. Такі обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування, із зазначенням конкретного опису обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акту. Саме такий складений акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, визначених Переліком. Відповідні акти загальної форми із зазначенням даних обставин не складались.
Позивач наголошує, що перебуваючи на території станції під час комендантської години та виконуючи свої трудові обов'язки, її працівники, кожен з яких має службове посвідчення, не порушують жодну із заборон, впроваджених у зв'язку із введенням особливого правового режиму, оскільки станція Терни, Рядова не є громадським місцем або місцем, доступним для сторонніх осіб, а під'їзна колія підприємства, що примикає до станції, не є місцем загального користування. Будь-які документи, які б забороняли роботу залізничної станції Терни, Рядова Придніпровської залізниці під час дії комендантської години, відсутні.
Позивач вказує, що підстав для складання актів загальної форми, які б засвідчували обставини, що звільняють вантажовласника від відповідальності, згідно телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, що є внутрішнім локальним документом залізниці, не було.
Щодо заперечень відповідача про подавання вагонів у кількості більше ніж добова заявка, позивач зазначає, що планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці. Тобто, залізницею виконується лише роль перевізника по доставці вантажу, зазначеного в накладній.
Позивач зазначає, що ПрАТ «Північний ГЗК» несвоєчасно вивільняв колії станції Терни від вантажу, який прибув на його адресу, чим спричинив ситуацію, з якої залізниця не мала можливості виконати свої зобов'язання за договором на перевезення по накладним і довести власні вагони на станцію призначення його одержувачу. При цьому, через затримку вагонів на станції призначення і на підході до неї з вини комбінату була знижена пропускна спроможність для перевезення і інших поїздів. Акти на затримані вагони відповідачем були підписані без заперечень.
Позивач наголошує, що заперечення ПрАТ «Північний ГЗК» у відомостях плати за користування вагонами безпідставні, оскільки не існує норми права, яка б звільняла вантажовласників від сплати нарахованої плати за користування вагонами у разі, коли порожні вагони одержувач забирає на свою під'їзну колію своїм локомотивом та згідно договору в тій кількості, в якій вони прибули на станцію Терни.
На переконання позивача, судом першої інстанції повно та всебічно надана оцінка доказам у справі, а відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутність своєї вини у спричиненні затримки вагонів. Документи, додані до позовної заяви, повністю доводять вину відповідача в затримці вагонів, правомірність нарахування плати за користування та збору за зберігання вантажу, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду у справах № 904/2019/22, 908/1219/22, 908/1295/22, 904/2589/22, 904/2022/22.
Процесуальні дії суду апеляційної інстанції під час перегляду справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кошлі А.О. (доповідач), судді - Демчина Т.Ю., Стефанів Т.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.26 у справі 904/6246/25. Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області справу №904/6246/25. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 17.02.2026 на 12:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Представник скаржника - Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» в призначене судове засідання не з'явився, відомостей про причини неявки до суду не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до положень ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи належне повідомлення учасників провадження про дату, час і місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для розгляду оскаржуваного рішення та з огляду на те, що явка повноважених представників в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія апеляційного суду дійшла висновку про можливість розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, без участі представника скаржника, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
В судовому засіданні, що відбулось 17.02.2025 проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини постанови.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені в апеляційному порядку
Відповідно до електронного повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45-00191023/2020-0001 від 01.07.02020 року AT «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Отже, Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» було приєднано AT «Українська залізниця» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Догвоору).
Відповідно до пункту 1.4 надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Обов'язками Замовника, за цим договором, зокрема, є: надання або організація надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів; сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України; оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника; та ін. (п.п. 2.1.1, 2.1.4, 2.1.5 Договору).
Відповідно до п.2.3.2 договору залізниця зобов'язана Приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів. Розрахунки за Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» AT «Укрзалізниця» (пункт 4.1 Договору).
Пунктом 7.3 Договору сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випливають з правовідносин Сторін за Договором, становить один рік.
14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Українська залізниця») в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі - залізниця) та Приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо - збагачувальний комбінат», яка примикає до станцій Терни і Рядова регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Договір про експлуатацію) №ПР/М-172/14-744/НЮдч.
На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11,2000р. за №863/5084 (зі змінами та доповненнями). Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. ... Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.20004р. №856 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.10.2004р. за №1316/9915 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що перевезення власних вагонів у завантаженому і порожньому стані у всіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з правилами оформлення перевізних документів. Згідно п.1.5 Правил оформлення перевізних документів перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 «Найменування вантажу» відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - «Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора, орендаря)»; для порожніх вагонів - «Порожній власний (орендований) вагон. З-під... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора або орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)».
У липні 2025 року за залізничними накладними №42425603, 42425587, 42425595, 42425553, 42425249, 42425256, 42425579, 42425561, 42426031, 42426049, 42426056, 42426064, 42425629, 42425652, 42425678, 42425645, 42425660, 42425686, 42426114, 42426122, 42426148, 42426130, 42426155, 42426072, 42426080, 42426098, 42426106, 42426189, 42426213, 42426163, 42426684, 42426304, 42426288, 42426254, 42426692, 42426239, 42426296, 42426247, 42426759, 42426767, 42426775, 42426783, 42426791, 42426718, 42426700, 42426742, 42426726, 42426734, 42426841, 42427997, 42428011, 42428060, 42428094, 42428078, 42428128, 42426833, 42426817, 42426809, 42426825, 46159232, 46159141, 46159240, 46159257, 46160669, 46158028, 46158911, 46158903, 46158937, 46196366, 46196333, 46196382, 46196523, 46196606, 46171989, 46160685, 46171740, 46171997, 46197034, 46196986, 46197109, 46197059, 46197117, 46197695, 46197760, 46196671, 46196705, 46196648, 46196739, 46197794, 46206199, 46206280, 46206355, 46206512, 46206520, 46197919, 46197968, 46197836, 46206124, 46206157, 46214029, 46213997, 46214003, 46214011, 46214086, 46214037, 46206538, 46213286, 46213989, 46213294, 46215034, 46215059, 46215067, 46215117, 46214094, 46215141, 46214102, 42397869, 42397877, 42397844, 42397851, 42397786, 42397893, 42397794, 42397810, 42397828, 42397836, 42398040, 42397992, 42398032, 42397943, 42397919, 42398008, 42397901, 42398024, 42397950, 42397976, 42398107, 42398115, 42398057, 42398131, 42398156, 42398065, 42398123, 42398081, 42398073, 42398099, 42400556, 42400457, 42400440, 42400564, 42400572, 42398164, 42400226, 42400432, 42400424, 42400416, 42400622, 42401844, 42400648, 42400614, 42400630, 42401851, 42400580, 42400606, 42400598, 42404293, 42404368, 42404335, 42404426, 42404400, 42404434, 42404277, 42401919, 42401893, 42401935, 42404285, 42401992, 42394361, 42394353, 42394346, 42394338, 42372961, 42377051, 42372953, 42394320, 42372946, 42394452, 42394429, 42394403, 42394437, 42394395, 42394478, 42394460, 42394379, 42394387, 42394411, 42394528, 42394403, 42394544, 42394536, 42394551, 42394494, 42394486, 42394502, 42394510, 42394593, 42396390, 42394619, 42394569, 42410142, 42410159, 42410134, 42410118, 42410126, 42387969, 42387829, 42387894, 42387977, 36455996, 42427948, 42377036, 42377010, 42387803, 42428029, 42428003, 42428037, 42428045, 42428086, 42427955, 42428052, 42427989, 42427971, 42427963, 42428151, 42428144, 42428169, 42428110, 42428185, 42428177, 42428193, 42428136, 42428102, 42428219, 42428250, 42428201, 42431239, 42431353, 42431429, 42431171, 42431205, 42431221 на адресу одержувача ПрАТ «Північний ГЗК» були прийняті до перевезення порожні власні вагони та вагони перевізника (арк.с. 9-250 Т.1, арк.с. 1-17 Т.2).
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, вагони були затримані:
- по станції П'ятихатки за наказами № 406 від 25.07.2025, №407 від 25.07.2025, №408 від 25.07.2025, №414 від 27.07.2025 (арк.с. 125 Т.2),
- по станції Рядова за наказом № 404 від 26.07.2025(арк.с. 124 Т.2),
- по станції Савро за наказом №406 від 27.07.2025 (арк.с. 125 Т.2), через зайнятість колій станції Терни вагонами, що своєчасно не забиралися комбінатом на під'їзну колію та вагонами, які знаходилися під обробкою до подавання на під'їзну колію.
За цим фактом затримки вагонів станціями затримки у порядку передбаченому п.9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №138 від 25.07.2025, №136 від 26.07.2025, №139 від 25.07.2025, №137 від 26.07.2025, №140 від 25.07.2025, №138 від 27.07.2025, №142 від 27.07.2025, №140 від 29.07.2025, №61 від 26.07.2025, №63 від 28.07.2025, №73 від 27.07.2025, №74 від 28.07.2025 (арк.с. 129-140 Т.2), та станцією призначення Терни передано представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів.
Повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПрАТ «Північний ГЗК» зареєстровані у Книзі повідомлень ф.ГУ-2. Тож, не пізніше 2 годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів, ПрАТ «Північний ГЗК» повинен був їх забрати на свою під'їзну колію з передавальних колій, які є приймально-відправними. Інакше кажучи, через те, що ПрАТ «Північний ГЗК» несвоєчасно вивільняв колії станції Терни від вантажу, який прибув на його адресу - спричинив ситуацію з якої залізниця не мала можливості виконати свої зобов'язання за договором на перевезення по накладним і довести власні вагони на станцію призначення його одержувачу - ПрАТ «Північний ГЗК». При цьому, через затримку вагонів, на станції призначення і на підході до неї, з вини комбінату була знижена пропускна спроможність для перевезення і інших поїздів.
Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення було надано через наявність на коліях станції призначення Терни вагонів в очікувані подачі під вантажні операції з вини клієнта, тобто вагони що надійшли на адресу підприємства, що підтверджується актами загальної форми ГУ-23 на початок затримки та відповідно на кінець затримки (арк.с. 18-57 Т.2), а саме:
- Акти загальної форми складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Рядова по наказу №404 за період з 09год.20хв. 26.07.2025 по 28.07.2025 01 год. 03хв;
- Акти загальної форми складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Савро по наказу №406 за період з 00год.56хв. 27'.07.,2025 по 28.07.2025 11год.35хв;
- Акти загальної форми складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу П'ятихатки по наказу №406 за період з 12год.40хв. 25.07.2025 по 26.07.2025 17год. 10хв;
- Акти загальної форми складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу підходу П'ятихатки по наказу №407 за період з 13год.17хв. 25.07.2025 по 26.07.202517год.10хв;
- Акти загальної форми складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу П'ятихатки по наказу №408 за період з 13год.20хв. 25.07.2025 по 27.07.2025 09год.15хв;
- Акти загальної форми складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу П'ятихатки по наказу №414 за період з 14год.00хв. 27.07.2025 по 29.07.2025 05год.55хв.
Акти загальної форми підписані представниками відповідача без заперечень.
По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ «Північний ГЗК» у відповідності з п.4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф.ГУ-2 станції Терни. Окрім цього, повідомлення одержувача про прибуття вантажу підтверджується відмітками у графі 49 накладних внутрішнього сполучення і графі 35 накладних міжнародного сполучення (Е повідомлення).
За час затримки вагонів з вини вантажовласника на підставі актів була нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №28079591, 29079592, 29079593, 29079594, 31079598, 31079599, 01089238, 01089605, 02089611, 02089612, 02089614, 02089615, 02089616, 02089617, 02089619, 07089631, 12089643 в сумі 341521,32 грн з ПДВ (арк.с. 64-103 Т.2) та збір за зберігання вантажу по накопичувальним карткам ф.ФДУ-92 №27079174, 29079175, 29079178, 29079180, 01089192, 01089191 в сумі 57926,40 грн з ПДВ, на загальну суму 399 447,72 грн з ПДВ (арк.с. 58-63 Т.2).
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки підписані відповідачем із зауваженнями. Зокрема, Відповідачем зазначено, що з нарахованими сумами збору та зберігання не згодні, вагони затримані в дорозі через незалежні від Відповідача причини, із затримкою не згодні, оскільки вагони прийнято до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції.
Підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом стала наявна заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» збору за зберігання вантажу в сумі 57926,40 грн, плату за користування вагонами в сумі 341521,32 грн
Правові підстави та норми права, застосовані судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2026, яким задоволено позов АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» до ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення збору за зберігання вантажу в сумі 57 926,40 грн та плати за користування вагонами в сумі 341 521,32 грн.
Дослідивши наявні у справі докази, перевіривши повноту їх дослідження місцевим господарським судом та правильність висновків суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Згідно з п.42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до статті 46 Статуту, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Плата за користування вагонами є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав належні та допустимі докази, які підтверджують, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення сталася через неможливість їх приймання станцією призначення.
Така неможливість була зумовлена скупченням на станції вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям їх вантажовласником - Приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», а також несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, який прибув на його адресу.
Подані докази складені відповідно до вимог чинного законодавства.
Накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення видано через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих ПрАТ «Пінвчний гірничо-збагачувальний комбінат» вагонів, що надійшли на його адресу.
За час затримки вагонів з вини вантажовласника на підставі актів була нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 № №28079591, 29079592, 29079593, 29079594, 31079598, 31079599, 01089238, 01089605, 02089611, 02089612, 02089614, 02089615, 02089616, 02089617, 02089619, 07089631, 12089643 в сумі 341521,32 грн з ПДВ (арк.с. 64-103 Т.2) та збір за зберігання вантажу по накопичувальним карткам ф.ФДУ-92 №27079174, 29079175, 29079178, 29079180, 01089192, 01089191 в сумі 57926,40 грн з ПДВ, на загальну суму 399 447,72 грн з ПДВ.
Пунктом 16 Правил користування вагонами передбачено випадки, за якими вантажовласники звільняються від сплати за користування вагонами, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі «Примітки» відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Як вбачається з матеріалів справи, у відомостях плати за користування вагонами, які підписані відповідачем із запереченнями, зазначено про незгоду з нарахуванням через те, що вагони прийнято до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції.
Колегія суддів зазначає, що перевезення вантажів у власних вагонах планується вантажовідправником за окремим замовленням та за погодженням із власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені між відправником і власником вагонів, та виконує функції перевізника щодо доставки вантажу, зазначеного в накладній.
Отже, подання вагонів у кількості, що перевищує добову заявку відвантаження, саме по собі не свідчить про порушення залізницею умов договору про експлуатацію під'їзної колії та не є безумовною підставою для звільнення від плати за користування вагонами.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що у спірний період мало місце перевищення максимальної переробної спроможності фронтів навантаження (вивантаження), визначеної договором, або що затримка вагонів виникла з причин, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами. Також відповідачем не доведено наявності обставин непереборної сили чи інших причин, що об'єктивно унеможливлювали прийняття спірних вагонів.
Сам факт підписання відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 із запереченнями не є доказом неправомірності нарахування відповідної плати та не підтверджує наявності передбачених законодавством підстав для звільнення від неї.
Частинами 1, 2 ст.614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Проте, відповідачем не надано доказів в обґрунтування відсутності своєї вини в затримці вагонів.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, а доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги в частині посилання скаржника на телеграмне розпорядження Департаменту комерційної роботи Акціонерного товариства «Українська залізниця» № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 як на підставу для відмови у здійсненні нарахованої плати за користування вагонами за час їх затримки в період дії комендантської години не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення такої плати з огляду на таке.
Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг від внесення плати за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат під час дії воєнного стану. Зміст зазначеного рішення було доведено до підрозділів залізниці телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
Із положень вказаних документів убачається, що час дії комендантської години не включається до часу користування вагоном за умови належного документального підтвердження відповідних обставин актом загальної форми ГУ-23, складеним згідно з вимогами Правил користування вагонами і контейнерами.
Разом з тим, як установлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, акти загальної форми ГУ-23 із зазначенням обставин затримки вагонів саме у зв'язку із запровадженням комендантської години не складались, що виключає можливість застосування передбаченого внутрішніми актами Акціонерне товариство «Українська залізниця» порядку невключення часу дії комендантської години до часу користування вагонами.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що відповідач був у встановленому порядку повідомлений про готовність вагонів до передачі та їх подавання на під'їзну колію, однак своєчасного прийняття таких вагонів не здійснив. Доказів того, що саме дія комендантської години унеможливила прийняття вагонів або що робота під'їзної колії у відповідний період була припинена, відповідачем не надано.
Отже, затримка спірних вагонів перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з діями (бездіяльністю) відповідача щодо їх своєчасного прийняття та вивільнення колій, а не із запровадженням на території області комендантської години. За відсутності належних та допустимих доказів існування обставин, передбачених статтею 121 Статут залізниць України та пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, підстави для звільнення відповідача від плати за користування вагонами відсутні.
Правова позиція щодо застосування зазначених положень викладена у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/2019/22 (Верховний Суд), у якій суд касаційної інстанції дійшов висновку, що за відсутності належно оформлених актів ГУ-23 та доведеності причинно-наслідкового зв'язку між запровадженням комендантської години і затримкою вагонів підстави для невключення відповідного часу до плати за користування вагонами відсутні.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що рішення правління АТ «Укрзалізниця» є локальним (внутрішнім) актом товариства і не змінює положень статті 121 Статут залізниць України та Правил користування вагонами і контейнерами, а тому саме по собі не створює безумовних підстав для звільнення від плати без дотримання встановленої процедури фіксації відповідних обставин.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не доведено, що у спірний період робота станцій або його під'їзної колії припинялась на час дії комендантської години; що виробничі підрозділи не здійснювали діяльність у нічний час; що позивача було повідомлено про неможливість прийняття вагонів; що вживались заходи щодо зміни умов договору в частині подавання/забирання вагонів у період дії обмежень.
Згідно з положеннями статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх заперечень, вважаються доведеними лише за умови надання належних, допустимих і більш вірогідних доказів. Таких доказів відповідач суду не надав.
З урахуванням установлених обставин апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що затримка спірних вагонів виникла внаслідок їх скупчення на станції призначення та несвоєчасного вивільнення колій відповідачем, тобто з причин, що залежали від вантажовласника. Позивачем дотримано встановлений порядок фіксації відповідних обставин та складено необхідні акти, тоді як відповідач не довів наявності передбачених законодавством підстав для звільнення від плати.
За таких обставин підстави для звільнення відповідача від нарахованої плати за користування вагонами відсутні, а рішення суду першої інстанції про задоволення позову є законним та обґрунтованим.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарський суд Дніпропетровської області від 08.01.2026 у справі № 904/6246/25 є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним і всебічним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, та з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам.
Доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом першої інстанції обставин та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а відтак підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2026 у справі №904/6246/25 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволенню не підлягає.
Вирішення питання щодо розподілу судових витрат
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7 190,06 грн покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2026 у справі 904/6246/25 - залишити без змін.
Судовий збір у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 23.02.2026.
Головуючий суддя А.О. Кошля
Суддя Т.Ю. Демчина
Суддя Т.В. Стефанів