вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" січня 2026 р. Справа № 910/8756/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від ТОВ "Вєк технолоджі": Єграшина Т.Г. (у режимі відеоконференції)
від КП "Київпастранс": Шинкаренко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 (суддя Зеленіна Н.І.)
у справі № 910/8756/25 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства обмеженою відповідальністю "Вєк технолоджі"
до Комунального підприємства "Київпастранс", Відокремленого підрозділу Комунального підприємства "Київпастранс" "Станція технічного об слу го ву ва н ня автобусів"
про стягнення 709 623,44 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєк технолоджі" (далі - ТОВ "Вєк технолоджі") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" (далі - КП "Київпастранс"), Відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" "Станція технічного обслуговування автобусів" про стягнення 709 623,44 грн, з яких 424 669,92 грн основної заборгованості, 55 253,63 грн трьох процентів річних та 284 953,52 грн інфляційних збитків.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань із здійснення повної оплати за постачання (закупівлю) електричної енергії у розмірі 424 669,92 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у справі № 910/8756/25 позовні вимоги ТОВ "Вєк технолоджі" задоволено частково та стягнуто з КП "Київпастранс" на користь ТОВ "Вєк технолоджі" 424 669,92 грн боргу, 3 % річних у сумі 53 578,22 грн, інфляційні збитки у сумі 267 929,15 грн та 8 515,48 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що постачання позивачем відповідачу електроенергії та прийняття цієї електроенергії відповідачем є підставою виникнення в останнього зобов'язання оплатити спожиту електроенергію відповідно до умов договору та чинного законодавства шляхом здійснення оплати за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виставленими рахунками на оплату вартості спожитої активної електроенергії.
Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних збитків, правильно визначивши період прострочення, суд встановив, що сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 53 578,22 грн, а інфляційних збитків - 267 929,15 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у справі № 910/8756/25, КП "Київпастранс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Скаржник вказує, зокрема, що судом першої інстанції не враховано, що лист оператора системи розподілу та адміністратора комерційного обліку є технічним документом, який містить дані обліку, але не є первинним бухгалтерським документом між сторонами договору; акти приймання-передачі електричної енергії за "надлишкові" обсяги не були підписані КП "Київпастранс", у матеріалах справи відсутні докази узгодження з підприємством саме такого обсягу споживання й відповідної вартості; позивач не довів, що спірна сума 424 669,92 грн відповідає узгодженим сторонами, належним чином оформленим господарським операціям, а не є одностороннім донарахуванням.
За доводами скаржника, позивачем до матеріалів справи не надано жодної додаткової угоди до договору, якою б сторони погодили збільшення обсягу постачання електричної енергії понад 323 000 кВт*год та збільшення загальної вартості договору понад 557 000 грн з ПДВ; суд першої інстанції, фактично, визнав за КП "Київпастранс" грошове зобов'язання, яке виходило за межі погоджених істотних умов договору про закупівлю, базуючись виключно на даних оператора системи розподілу та внутрішньому розрахунку позивача, тим самим суд не врахував дію спеціальної норми Закону України "Про публічні закупівлі" та сформовану практику Верховного Суду. Відтак, на переконання скаржника, за відсутності належно встановленого боргу вимоги про стягнення 3 % річних і інфляційних втрат є похідними та такими, що також не підлягають задоволенню.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Київпастранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у справі № 910/8756/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 27.01.2026 об 11:00.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2025 задоволено заяву ТОВ "Вєк технолоджі" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позиції учасників справи
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, вказуючи, що лист № 22153/3/01/5 від 12.05.2025 ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", який є оператором системи розподілу, є достатнім та необхідним доказом для визначення споживання відповідача у грудні 2020 року; відповідач не оспорював акти та рахунки, а навпаки оплатив за спожиту електроенергію у вересні, жовтні, листопаді 2020 року повністю та частково за грудень 2020 року. Щодо посилань скаржника в апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду, позивач вказує, що в даній справі фактичні обставини принципово відрізняються від обставин тих справ, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі.
Явка представників учасників справи
У судовому засіданні 27.01.2026 взяли участь представник ТОВ "Вєк технолоджі" (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) та представник КП "Київпастранс".
У судовому засіданні представник КП "Київпастранс" (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Представник ТОВ "Вєк технолоджі" проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, між ТОВ "Вєк технолоджі" (Постачальник) та КП "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу "Станція технічного обслуговування автобусів" (Споживач) був укладений договір № 52.20-321 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 01.09.2020 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 1.3 Договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії за вересень-грудень 2020 р. становить 323 000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії у оператора системи розподілу.
Строк (термін) поставки Товару: 01 вересня - 31 грудня 2020 р. (п. 2.1 Договору).
Умовами пунктів 4.1, 4.10 та 4.11 передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 1,4370485 грн (одна гривня 4370485 копійок) без ПДВ.
Оплата рахунка та акта прийняття-передавання товарної продукції Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем протягом 60 (шістдесяти) банківських днів з дня отримання оригіналів рахунків, актів приймання-передачі електричної енергії за електричну енергію, спожиту в розрахунковому періоді.
Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у передбачені Договором строки або не допустив представників Постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу за умови попередження Споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання. При розрахунку пені використовується розміри облікових ставок НБУ, що діяли у період прострочки, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.2 Договору, зокрема, визначено, що Споживач зобов'язується: 1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору; 4) протягом 5 робочих днів до дати постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, зазначеної у цьому Договорі, розрахуватися з Постачальником за спожиту електричну енергію; 7) відшкодовувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим Договором.
Пунктом 6.1 Договору визначено, що Постачальник має право: 1) отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2020 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 12.1 Договору).
У Специфікації Товару, яка є додатком № 1 до Договору, визначено: кількість електричної енергії для Станції технічного обслуговування автобусів - 323 000 кВт/год; ціна за одиницю - 1,4370485 грн без ПДВ; сума всього з ПДВ - 557 000,00 грн.
У листі № 22153/3/01/5 від 12.05.2025 ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", яке є оператором системи розподілу, вказано, що загальний обсяг споживання електричної енергії з вересня по грудень 2020 року по особовому рахунку № 368 зі споживачем Відокремлений підрозділ КП "Київпастранс" "Станція технічного обслуговування автобусів" становить 557 976 кВт, у тому числі у вересні 2020 року - 25 643,00 кВт, у жовтні 2020 року - 73 307,00 кВт, у листопаді 2020 року - 193 437,00 грн, у грудні 2020 року - 265 589,00 кВт.
Загальна вартість поставленої електричної енергії становить 962 206,29 грн (ціна за 1 кВт - 1,4370485 грн без ПДВ).
Звертаючись із позовом у даній справі, позивач стверджував, що виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, однак, внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань у частині своєчасної оплати, в останнього утворилась заборгованість з оплати послуг з постачання електричної енергії в сумі 424 669,92 грн, що і стало підставою для звернення ТОВ "Вєк технолоджі" до суду з даним позовом. Також позивач на суму заборгованості здійснив нарахування та заявив до стягнення з відповідача 55 253,63 грн трьох процентів річних та 284 953,52 грн інфляційних втрат.
Заперечуючи проти позовних вимог, КП "Київпастранс" вказувало, що ним систематично та своєчасно сплачуються належні до виплати суми, зазначені у виставлених рахунках, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи. Загальна сума сплачених коштів становить 537 536,35 грн, тому, на переконання КП "Київпастранс", вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України, який був чинний до 28.08.2025).
Положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та приписами Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), регламентовані взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Частиною другою статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Перевіряючи доводи скаржника, які полягають в непогодженні з висновками суду першої інстанції щодо врахування даних, наданих оператором системи розподілу, щодо обсягів споживання електричної енергії Відокремленим підрозділом КП "Київпастранс" "Станція технічного обслуговування автобусів", колегія суддів встановила таке.
Між ТОВ "Вєк технолоджі" як Постачальником та КП "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу "Станція технічного обслуговування автобусів" як Споживачем був укладений договір № 52.20-321 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 01.09.2020, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладаючи Договір, сторони в пункті 4.15 Договору погодили, що у разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи розподілу) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку, Постачальник може надавати Споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. Але в будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи розподілу) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим Договором. Наявність заперечень з боку Споживача або спорів щодо показів засобів обліку не є підставою для затримки та/або неповної оплати коштів, згідно виставлених Постачальником рахунків (актів прийняття-передавання товарної продукції).
Крім того, п. 4.12 ПРРЕЕ встановлює, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Пункт 4.3 ПРРЕЕ також передбачає, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації, наданої ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (виконує функції адміністратора комерційного обліку), обсяги спожитої Відокремленим підрозділом КП "Київпастранс" "Станція технічного обслуговування автобусів" електричної енергії за вересень-грудень 2020 року становлять 557 976 кВт.
Отже, загальна вартість електричної енергії, поставленої позивачем Відокремленому підрозділу КП "Київпастранс" "Станція технічного обслуговування автобусів" на підставі укладеного між сторонами Договору, становить 962 206,29 грн (ціна за кВт - 1,4370485 грн без ПДВ), що відповідає виставленим позивачем Відокремленому підрозділу КП "Київпастранс" "Станція технічного обслуговування автобусів" рахункам за спожиту електричну енергію.
Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи скаржника, що лист оператора системи розподілу та адміністратора комерційного обліку ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" № 22153/3/01/5 від 12.05.2025 є суто технічним документом, оскільки такий згідно з умовами Договору та ПРРЕЕ є достатнім та необхідним доказом для визначення обсягу споживання Споживача, зокрема, у грудні 2020 року.
Щодо доводів скаржника про відсутність підпису КП "Київпастранс" в актах прийому-передачі електричної енергії за "надлишкові" обсяги, суд апеляційної інстанції зазначає, що підписання вказаних актів залежало від волевиявлення Споживача та непідписання таких актів Споживачем не спростовує обсягів спожитої ним у вересні-грудні 2020 року електричної енергії, обсяги якої підтверджено оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".
Перевіряючи доводи скаржника про недоведення позивачем, що спірна сума 424 669,92 грн відповідає узгодженим сторонами, належним чином оформленим господарським операціям, а не є одностороннім донарахуванням, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відтак саме на скаржнику лежить обов'язок доведення відсутності своєї вини в порушенні зобов'язання, а не, як помилково вказує апелянт, - на позивачу.
Колегія суддів зауважує, що не обмеживши власне споживання в межах замовленої потужності та не здійснивши контроль за таким споживанням, Споживач перевищив обсяги споживання, у зв'язку із чим зобов'язаний здійснити оплату фактично спожитої електричної енергії.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про визнання судом першої інстанції за КП "Київпастранс" грошового зобов'язання, яке виходило за межі погоджених істотних умов договору про закупівлю, та про відсутність у матеріалах справи доказів узгодження з підприємством саме такого обсягу споживання.
Також колегія суддів зазначає, що наведені скаржником в апеляційній скарзі правові позиції Верховного Суду не є релевантними до правовідносин, які склались у даній справі.
Як встановлено апеляційним господарським судом, Споживач за спожиту у грудні 2020 року електричну енергію в повному обсязі не розрахувався, доказів на спростування заявленого позивачем обсягу споживання за вказаний період ні до місцевого господарського суду, ні до суду апеляційної інстанції не надав.
Відтак, з огляду на встановлені обставини та обсяги фактичного споживання електричної енергії, Споживач зобов'язаний оплатити спожиту (прийняту) ним енергію, що випливає із змісту Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, за фактом споживання та виставлення рахунків Постачальником.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням зазначеного вище, встановленим є факт невиконання Споживачем визначеного обов'язку у встановлений строк, чим порушено законні права позивача, а відтак, правомірним є часткове задоволення позовних вимог та стягнення з КП "Київпастранс" 424 669,92 грн боргу, а також 267 929,15 грн інфляційних втрат та 53 578,22 грн 3 % річних, нарахованих на суму боргу (з урахуванням здійсненого судом перерахунку інфляційних втрат та 3 % річних).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у справі № 910/8756/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко