ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
23 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3744/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.12.2025, постановлену суддею Сулімовською М.Б., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 12.01.2026, про залишення заяви без розгляду
у справі № 916/3744/25
за позовом: Акціонерного товариства «Сенс Банк»
до відповідачів:
1. Приватної виробничо-комерційної фірми «Стиль-Плюс»;
2. ОСОБА_2 ;
3. ОСОБА_1 ;
4. Приватного підприємства «Фабрика хімчистки 2012»,
про: стягнення 817 841,25 грн,
У вересні 2025 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми «Стиль-Плюс», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Приватного підприємства «Фабрика хімчистки 2012» про стягнення 817841,25 грн.
05.11.2025 до суду першої інстанції надійшло клопотання від ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
10.12.2025 до суду першої інстанції надійшла заява від Акціонерного товариства «Сенс Банк» про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог до ОСОБА_1 та продовження розгляду даної справи по суті заявлених вимог щодо інших відповідачів в загальному порядку.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 у справі № 916/3744/25, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» про роз'єднання позовних вимог, задоволено заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про залишення без розгляду позову в частині вимог до ОСОБА_1 , залишено без розгляду позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» у справі № 916/3744/25 в частині вимог до ОСОБА_1 , залишено без розгляду клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволення заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк» про залишення без розгляду позову в частині вимог до ОСОБА_1 та залишення без розгляду клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній справі, просить ухвалити нове рішення в цій частині, яким у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк» про залишення без розгляду позову в частині вимог до ОСОБА_1 відмовити та задовольнити клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній справі.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з суду першої інстанції.
03.02.2026 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України та встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів надсилання копії апеляційної скарги ОСОБА_2 шляхом надсилання листом з описом вкладення.
20.02.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано лист з описом вкладення на ім'я та адресу ОСОБА_2 .
Отже вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 про залишення апеляційної скарги без руду скаржником виконані.
Разом з тим, статтею 258 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, пунктом 2 ч. 3 якої визначено, що до обов'язкового числа документів, що додаються до апеляційної скарги, відносяться докази сплати судового збору.
Водночас, скаржником не надано жодних доказі сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 у справі № 916/3744/25.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3328 грн (ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік»).
При цьому, колегією суддів враховується, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді з використанням підсистеми «Електронний суд», в той час як підпунктом «б» підпункту 1 пункту 17 параграфа 1 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147а-VIII від 26.05.2021 до статті 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину 3 такого змісту: «При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору».
Отже судовий збір за апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 у справі № 916/3744/25 складає 2662,40 грн.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 надав копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 28.07.2023.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Пункт 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 і про відсутність підстав для відступу від нього в подальшому вказано в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2025 у справі № 905/1426/23.
Крім того, згідно з відкритими та загальнодоступними даними офіційного вебпорталу парламенту України у березні місяці 2020 року у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України, з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності, а саме: запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення п. 13 ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте, Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Аналогічна позиція Великої Палати Верховного Суду щодо неможливості звільнення учасників бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору при зверненні до суду у зв'язку з порушенням будь-яких їх прав, а не тільки тих, що безпосередньо пов'язані з їх соціальним статусом учасника бойових дій, міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 567/79/23.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що, з огляду на предмет та підстави позову Акціонерного товариства «Сенс Банк», а також характер та природу спірних правовідносин, спір у цій справі жодним чином не пов'язаний із комплексом прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій або з виконанням ним військового обов'язку, або виконанням службових обов'язків.
Отже, враховуючи те, що позов не стосується прав апелянта, які випливають із статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та не зачіпає обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, Південно-західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для застосування у даному випадку п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та звільнення скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 у справі № 916/3744/25.
Колегією суддів також враховується, що в матеріалах цієї справи, окрім посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 28.07.2023 (а.с.180 т.1), міститься також інші документи (а.с.181-182 т.1), які підтверджують, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у відповідній військовій частині.
Згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є військовослужбовці.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Натомість, скаржником не було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», як і не було наведено наявність визначених цією нормою підстав для звільнення та відповідних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 09.08.2023 у справі № 757/1592/21 вказав на те, що у випадку, якщо апеляційний суд після подання заяви про усунення недоліків, установив наявність інших недоліків апеляційної скарги, які в ухвалі не зазначались, суд не позбавлений можливості повторно залишити апеляційну скаргу без руху із зазначенням таких недоліків та встановлення заявнику строку для їх усунення.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, оскільки скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, апеляційна скарга відповідно до статей 174, 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (за належними реквізитами для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду) - протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити, що у разі невиконання вимог даної ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська