ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
23 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1605/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення та виклику сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства Агрофірма "Промінь"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2025 (складено та підписано 10.11.2025, суддя Щавинська Ю.М.)
у справі №916/1605/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаммаріс"
до Приватного підприємства Агрофірма "Промінь"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 545 474 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адаммаріс" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом в якому просило стягнути з Приватного підприємства Агрофірма "Промінь" на свою користь грошову суму в розмірі 545 474 грн, в якості відшкодування збитків.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2025 по справі №916/1605/25 позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства Агрофірма "Промінь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаммаріс" заборгованість у сумі 239 669 грн, штраф у сумі 30 000 грн, судовий збір у сумі 6 545 грн 69 коп., витрати на правничу допомогу у сумі 9 100 грн, в задоволенні решти позову відмовлено.
Приватне підприємство Агрофірма "Промінь" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про виправлення описки в якій просило виправити описку в абзаці 14 та 15 розділу 5 (позиція суду) у повному рішенні суду по справі № 916/1605/25 від 22.10.2025 замінивши помилково внесену недостовірну інформацію про осіб, які мали право діяти від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори від імені Приватного підприємства Агрофірма "Промінь", замінивши при цьому помилково вказане судом визначення - ОСОБА_1 на зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які дійсно мали у період підписання спірного договору № АДМ24/04-30 від 24.04.2023 виключне право щодо вчинення юридичних дій від імені юридичної особи приватного підприємства агрофірми «Промінь» беї довіреності, у тому числі право на підписання договорів.
В обґрунтування такої заяви відповідач зазначив, що при виготовлені повного тексту рішення було допущено описку, а саме помилково невірно зазначено уповноважену особу. Абзац № 14. розділу 5 (позиція суду) рішення суду по справі № 916/1605/25 від 22.10.2025 викладено у наступній редакції:
- З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства агрофірма "Промінь" також вбачається, що у період підписання спірного договору ОСОБА_1 мав право діяти від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори.
Абзац 15. розділу 5 (позиція суду) - викладено у наступній редакції:
- Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 на період укладення договору №АДМ24/04-30 від 24.04.2023 мав право діяти від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори, тобто, був уповноваженою особою на представництво Приватного підприємства агрофірма "Промінь" особою.
Отже, як вважає заявник, у абзаці 14 та 15 розділу 5 (позиція суду) рішення суду по справі № 916/1605/25 від 22.10.2025 помилково внесено недостовірну інформацію, а саме хибно зазначена інформація про осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи беї довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.
Як зазначає заявник, в наявних у матеріалах справи доказах та в офіційній інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства агрофірма "Промінь" чітко зазначено, що у період підписання спірного договору № АДМ24/04-30 від 24.04.2023 особами які мали право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи-приватного підприємства агрофірми «Промінь» без довіреності, у тому числі підписувати договори були (не помилково зазначений ОСОБА_1) а офіційно внесені до реєстру особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.11.2025 по справі №916/1605/25 у задоволенні заяви Приватного підприємства Агрофірма "Промінь" про виправлення описки відмовлено.
В мотивах оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд зазначив, що подана відповідачем заява за своєю правовою природою не є заявою про виправлення описки, оскільки не відповідає за змістом і направленістю меті виправлення описки, натомість, спрямована на уточнення змісту судового рішення (шляхом зазначення також іншого представника, який мав право у спірний період підписувати від імені юридичної особи договори, та повного імені та по-батькові вказаного судом представника - ОСОБА_1).
При цьому, суд першої інстанції також зауважив, що за результатами дослідження наявних у справі документів, судом вже було встановлено, що належним прізвищем, ім'ям по-батькові третьої особи є ОСОБА_1, а не ОСОБА_1 , як зазначає відповідач в заяві про виправленні описки.
Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось Приватне підприємство Агрофірма "Промінь" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу суду по справі № 916/1605/25 від 10.11.2025 та прийняти відповідне судове рішення, яким зобов'язати господарський суд Одеської області виправити допущену ним описку в абзаці 14 та 15 розділу 5. (Позиція суду) у повному Рішенні суду по справі № 916/1605/25 від "22" жовтня 2025 р. замінивши помилково внесену недостовірну інформацію про осіб, які мали право діяти від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори від імені ППА Промінь, замінивши при цьому помилково вказане судом визначення - ОСОБА_1 . на зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які дійсно мали у період підписання спірного договору № АДМ24/04-30 від 24.04.2023 виключне право щодо вчинення юридичних дій від імені юридичної особи Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.10.2025 2 приватного підприємства агрофірми «Промінь» беї довіреності, у тому числі право на підписання договорів.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з наступних підстав:
- в оприлюдненому тексті рішення суду по справі №916/1605/25 від 22.10.2025 відсутні жодні посилання на скорочення будь яких слів або словосполучень, тому всі написання тексту повинні бути викладені в повному об'ємі без допущення будь-яких непередбачених структурою документу скорочень;
- відмовляючи у виправленні очевидно допущеної помилки суд першої інстанції фактично визнав факт умисного внесення у рішення суду недостовірної інформації про осіб, які мали право діяти від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори;
- місцевим господарським судом невірно зазначено, що представник відповідача у заяві про виправлення описки просив суд виправити написання прізвища, ім'я та по-батькові третьої особи у справі. У справі відсутній будь який процесуальний документ про встановлення фактів що мають юридичне значення;
- в матеріалах справи відсутнє будь-яке процесуальне рішення щодо заміни третьої особи ОСОБА_1 на ОСОБА_1 та відповідне обґрунтування такої заміни. При цьому незрозуміло на якій підставі у тексті судового рішення написання третьої особи по батькові було судом замінено буквою «Д».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження по цій справі та визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
За приписами ч.2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Пунктом 18 частини 1 статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення.
Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
Відповідно до частин першої, другої статті 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Правила цієї норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного, арифметичного (неюридичного) характеру.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунуті тим самим судом, що його ухвалив. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у розділових знаках тощо). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 910/3386/18.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення). Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення. Схожі правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 905/2135/19 та від 01.11.2022 у справі № 904/4790/21.
У постанові від 28.09.2021 у справі № 910/11695/20 Верховний Суд також визначив, що з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні судами застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) та очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру).
Отже, диспозиція статті 243 ГПК України не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема, змінювати висновки та мотиви ухваленого судового рішення. Виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.
У даному випадку, як було вірно зазначено місцевим господарським судом, заява Приватного підприємства Агрофірма "Промінь" за своїм змістом та за своєю правовою природою не є заявою про виправлення описки, оскільки направлена не на виправлення (усунення) описки, арифметичної помилки тощо в рішенні суду, а спрямована на внесенні змін до рішення суду шляхом зазначення іншого представника, який мав право у спірний період підписувати від імені юридичної особи договори, та повного імені та по-батькові вказаного судом представника - ОСОБА_1
При цьому, судова колегія зазначає, що за результатами дослідження наявних матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією і тією самою особою.
А тому застосування у рішенні суду відповідного скороченні ім'я та по-батькові такої особи не є та не може вважатись опискою в судовому рішенні.
Відповідно, у даному випадку заява Приватного підприємства Агрофірма "Промінь" стосується не виправлення будь-яких описок, арифметичних помилок допущених судом першої інстанції, а стосується перегляду справи по суті, зміни встановлених судом у рішенні обставин та висновків, що не узгоджується з положеннями ст. 243 ГПК України, оскільки вказана норма дозволяє суду виправити допущені описки, а не змінити його.
При цьому, в силу вимог п.п.1-3 ч.1 ст.277 ГПК України нез'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав вставленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи є підставою для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду відповідної апеляційної скарги.
З огляду на таке, порушення наведені апелянтом не знайшли свого підтвердження, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність висновку місцевого господарського суду щодо необхідності відмову у задоволенні заяви про виправлення описки у судовому рішенні.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2025 у справі №916/1605/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Датою складання та підписання даної постанови є 23.02.2026.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.