Cправа №991/615/26
Провадження №11-сс/991/146/26
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
19 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
його захисника - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) адвокату ОСОБА_6 повернуто скарги на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_8 щодо нерозгляду клопотань про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 22024000000001148 від 12.12.2024 разом з усіма доданими матеріалами.
Захисником підозрюваного ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 на вищезазначене рішення подано апеляційну скаргу, у якій посилається на такі обставини.
04.12.2025 та 05.12.2025 ОСОБА_5 до старшого детектива НАБУ в межах кримінального провадження № 22024000000001148 від 12.12.2024 подано клопотання про виклик та допит свідків.
11.12.2025 детективом ОСОБА_8 складено листи № 511-294/38455, 511-294/38410, 511-294/38411, які за своїм змістом мають виключно формально-інформаційний характер та невідповідають вимогам КПК України.
Вищевказані листи детектива стороною захисту отримано 12.01.2026. Тобто, 12.01.2026 стороні захисту стало відомо, що клопотання фактично залишені без розгляду, а детектив ухилився від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Після встановлення факту бездіяльності детектива та з метою реалізації права на судовий контроль, у порядку ст. ст. 303-304 КПК України, адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 подано скарги на бездіяльність старшого детектива НАБУ ОСОБА_8 , у яких просив поновити строк на звернення зі скаргою на бездіяльність детектива.
Твердження слідчого судді про відсутність поважних причин пропуску строку ґрунтується не на встановлених фактах, а на припущеннях, що прямо суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України щодо оцінки доказів та принципу верховенства права.
Сторона захисту фактично була позбавлена можливості своєчасно реалізувати право на оскарження бездіяльності детектива у встановлений законом строк, оскільки достовірна інформація про остаточну позицію органу досудового розслідування щодо клопотань стала відомою лише 12.01.2026, після отримання листів детектива, які були направлені звичайною поштовою кореспонденцією без статусу рекомендованих відправлень, без повідомлення про вручення та без можливості їх відстеження.
Просить ухвалу слідчого судді від 26.01.2026 скасувати та постановити нову, якою призначити новий розгляд скарг сторони захисту на бездіяльність детектива НАБУ
ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 22024000000001148 від 12.12.2024 у ВАКС.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 підтримали подану апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, наведені у ній. Прокурор ОСОБА_7 заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , пояснення прокурора ОСОБА_7 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
04.12.2025 до НАБУ поштою направлено клопотання ОСОБА_5 № 82 про проведення слідчих дій, зареєстроване у НАБУ 08.12.2025 вх. № 294/30144-00, у відповідь на яке направлено лист детектива НАБУ ОСОБА_8 від 11.12.2025 вих. № 511-294/38455 (направлено 13.12.2025 поштовим відправленням L067056860816, яке вручено 12.01.2025 за твердженням скаржника).
04.12.2025 до НАБУ поштою направлено клопотання ОСОБА_5 № 86 про проведення слідчих дій, зареєстроване у НАБУ 09.12.2025 вх. № 294/30283-00, у відповідь на яке направлено лист детектива НАБУ ОСОБА_8 від 11.12.2025 вих. № 511-294/38410 (направлено 13.12.2025 поштовим відправленням L067056858307, яке вручено 12.01.2025 за твердженням скаржника).
05.12.2025 до НАБУ поштою направлено клопотання ОСОБА_5 № 87 про проведення слідчих дій, зареєстроване у НАБУ 09.12.2025 вх. № 294/30285-00, у відповідь на яке направлено лист детектива НАБУ ОСОБА_8 від 11.12.2025 вих. № 511-294/38411 (направлено 13.12.2025 поштовим відправленням L067056858307, яке вручено 12.01.2025 за твердженням скаржника).
22.01.2026 до ВАКС надійшли скарги-1,-2,-3 адвоката ОСОБА_6 (далі-заявник) в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_8 щодо нерозгляду клопотань про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні
№ 22024000000001148 від 12.12.2024, для розгляду яких відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_9 в судових справах № 991/615/26 (провадження 1-кс/991/616/25), № 991/616/26 (провадження
1-кс/991/617/26), № 991/617/26 (провадження 1-кс/991/618/26).
26.01.2026 ухвалою суду об'єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи № 991/615/26 (провадження 1-кс/991/616/25) матеріали судових справ № 991/615/26 (провадження 1-кс/991/616/25), № 991/616/26 (провадження
1-кс/991/617/26), № 991/617/26 (провадження 1-кс/991/618/26).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов висновку, що скаржник не надав будь-яких доказів наявності поважних причин для поновлення пропущеного строку та існування реальних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій, оскільки очікування відповіді на подані клопотання не належить до таких, а тому відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Цей висновок відповідає положенням закону та встановленим обставинам.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. (ч. 1 ст. 304 КПК України)
З положень ч. 1 ст. 304 КПК України слідує, що при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
А відтак, правильним є висновок слідчого судді, що подання скарг 22.01.2026 здійснено поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України, оскільки останнім днем строку подання скарг на бездіяльність детектива було 22.12.2025 (10-й день строку, який відраховується з 4-го дня отримання НАБУ клопотання № 82 про проведення слідчих дій - 08.12.2025), 23.12.2025 (10-й день строку, який відраховується з 4-го дня отримання НАБУ клопотань № 87, 86 про проведення слідчих дій - 09.12.2025).
Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Норми КПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Тобто, поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. У разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Враховуючи, що вищевикладене свідчить про те, що сторона захисту з 08.12.2025 та з 09.12.2025 не могла не знати про бездіяльність детектива НАБУ щодо розгляду поданих клопотань, колегія суддів вважає безпідставним посилання апеляційної скарги на те, що 12.01.2026 стороні захисту стало відомо про фактичне залишення клопотань без розгляду у зв'язку з отриманням листів детектива НАБУ.
А відтак, оскільки сторона захисту не навела поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для поновлення строку на оскарження.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції»); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»).
Однак, в апеляційній скарзі не наведено доводів на підтвердження відсутності практичної можливості оскаржити бездіяльність, перевищення міри обмеження можливості оскарження рішення суду у зв'язку з недотриманням строку на оскарження, та створення перешкод для використання доступних засобів правового захисту, а тому помилковими є посилання апеляційної скарги на порушення права сторони захисту на доступ до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Із огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 376, 404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
Апеляційну захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2026 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3