Справа № 991/1639/26
Провадження 1-кс/991/1653/26
24 лютого 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3
на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_4
у кримінальному провадженні №52025000000000084 від 19.02.2025,
1. Стислий опис судового провадження.
23.02.2026 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 (далі - скаржник) в інтересах ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 23.01.2026, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад скарги.
2.1. Скаржник у скарзі просив: «1. Скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Другого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів ОСОБА_4 від 23.01.2026 про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про відкриття матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні 52025000000000084 від 19.02.2025; 2. Зобов'язати посадових осіб- детективів Національного антикорупційного бюро України, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні 52025000000000084 від 19.02.2025, надати стороні захисту для ознайомлення повні тексти протоколів огляду, які були надані в сканованому вигляді у файлах "129_102том Скан том огляд 26.11- 29.11 ОСОБА_3 1.pdf', "130_1030гляд телефону ОСОБА_3 3.pdf' та "131_Ю4Огляд ОСОБА_3 3.pdf', та забезпечити відкриття зазначених протоколів у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000084 від 19.02.2025, яке було виділено з кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022.
В цьому кримінальному провадженні я здійснюю захист ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно якого 07.03.2025 було складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
07 березня 2025 року у кримінальному провадженні 52025000000000084 від 19.02.2025 завершено досудове розслідування…
Постанова детектива, якою відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту
21 січня 2026 року мною, в інтересах пана Шила, у межах кримінального провадження №52025000000000084 від 19.02.2025, подано до детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) клопотання про відкриття матеріалів досудового розслідування.
Клопотання я обґрунтував тим, що стороні захисту було відкрито не повний обсяг матеріалів досудового розслідування, а лише витяги з окремих протоколів огляду, що прямо випливає зі змісту та описів наданих сканкопій матеріалів. Надання лише витягів із процесуальних документів унеможливлює повне та всебічне ознайомлення з доказами, позбавляє сторону захисту доступу до повного змісту проведених процесуальних дій, їх обсягу, порядку проведення, додатків та інших істотних обставин.
У зв'язку з цим у клопотанні було поставлено питання про відкриття повних текстів протоколів огляду в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, з метою забезпечення реального, а не формального здійснення права на захист та дотримання принципів змагальності й рівності сторін кримінального провадження.
11 лютого 2026 року мною було отримано постанову детектива від 23.01.2026 про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту.
Зазначену постанову обґрунтовано тим, що з кримінального провадження №52022000000000169 виділене кримінальне провадження №52025000000000084, зокрема в тому об'ємі, що стосуються предмета розслідування (доказування) зазначеного провадження, та наразі у зазначеному кримінальному провадженні виконуються вимоги ст. 290 КПК України.
Спростування висновків детектива у винесеній постанові..
Таким чином, протокол процесуальної дії є самостійним процесуальним документом та повноцінним джерелом доказів. Він має цілісний характер і повинен надаватися стороні захисту у повному обсязі…
Надання стороні захисту лише витягу з протоколу означає надання неповного документа, який унеможливлює встановлення наявності чи відсутності процесуальних порушень та позбавляє сторону захисту можливості оцінити допустимість відповідного доказу.
Витяг із протоколу може існувати як допоміжний матеріал для зручності користування інформацією, однак він не може замінювати повний процесуальний документ, який відповідно до ст. 99 КПК України є джерелом доказів.
Отже, надання витягів з протоколів огляду замість повних протоколів суперечить вимогам статей 99 та 104 КПК України та порушує право сторони захисту на повноцінний доступ до матеріалів кримінального провадження.
В оскаржуваній постанові детектив обґрунтовує відмову, зокрема, тим, що кримінальне провадження №52025000000000084 було виділене з іншого провадження (№ 52022000000000169), та що наразі "виконуються вимоги ст. 290 КПК України". Однак таке посилання є юридично неспроможним та не має відношення до предмета поданого клопотання.
По-перше, сторона захисту не оскаржує сам факт виділення з кримінального провадження відповідно до ст. 217 КПК України.
По-друге, виділення матеріалів в окреме провадження жодним чином не звільняє сторону обвинувачення від обов'язку дотримуватись вимог ст. 290 КПК України у межах того провадження, в якому ці матеріали використовуються.
Частина 2 ст. 290 КПК України встановлює імперативний обов'язок сторони обвинувачення надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в її розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які можуть бути використані під час судового розгляду.
Обов'язок відкриття стосується саме тих матеріалів, які перебувають у фактичному або юридичному розпорядженні сторони обвинувачення, та використовуються або можуть бути використані як докази у конкретному кримінальному провадженні.
У даному випадку протоколи огляду, витяги з яких були відкриті стороні захисту, беззаперечно перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення та використовуються у межах цього провадження. Отже, вони підлягають відкриттю у повному обсязі.
Посилання детектива на факт виділення провадження фактично підміняє предмет розгляду та не містить жодного правового пояснення, чому саме повні протоколи не можуть бути відкриті…
Щодо строку подачі скарги..
Копію оскаржуваної постанови детектива стороні захисту було вручено 11.02.2026 під час судового розгляду скарги на бездіяльність детектива, що полягала у нерозгляді клопотання від 21.01.2026.
Факт вручення підтверджується:
1. Журналом судового засідання 5884408 від 11.02.2026, в якому зафіксовано заяву детектива про долучення постанови до матеріалів справи; 2. Технічним записом судового засідання від 11.02.2026 (файл 7a979dl2436600af99cd2c9c3a4df337_labl3504-c94c-426a-a847-ed4a38fdlb 6а (таймкод 00:10-00:50).
Отже, перебіг строку на оскарження розпочався з 12.02.2026. Таким чином строк подачі скарги мною не пропущений.»
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні (а саме: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу), а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Системне тлумачення цих норм свідчить, що КПК передбачає право під час досудового розслідування звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність чи рішення слідчого, дізнавача, прокурора, а лише передбачених їх безпосередніми обов'язками, конкретний строк виконання яких регламентований КПК.
3.2. Частинами 1, 2 статті 220 КПК визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети . Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній . Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Таким чином, клопотання про відкриття повних текстів протоколів не належить до категорії клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій, оскільки до таких належать винятково слідчі (розшукові) дії, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК.
3.3. Окрім того, КПК встановлює особливий порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування для учасників кримінального провадження, для недопущення вчинення протиправних дій, що можуть зашкодити досудовому розслідуванню, а саме процесуальний інститут нерозголошення відомостей досудового розслідування, який регламентується статтею 222 КПК, згідно з якою відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Тобто на стадії досудового розслідування саме слідчий або прокурор є уповноваженою особою, яка визначає обсяг відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування, і ухвалює рішення про надання дозволу на розголошення відповідних відомостей чи самостійно їх розголошує, оскільки частиною 1 статті 36 та частиною 5 статті 40 КПК визначено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відтак вирішення питання щодо надання прокурором або слідчим відомостей досудового розслідування будь-якій особі або відмова у наданні таких відомостей належить до їхніх дискреційних повноважень та саме вони визначають, які саме відомості й у який спосіб та на якій стадії досудового розслідування можуть бути розголошені, враховуючи що розголошення таких може негативно вплинути на хід і результати досудового розслідування, дати можливість винному приховати або знищити сліди злочину, речі, предмети і документи, що можуть бути джерелами доказів, сфальсифікувати докази, ухилитися від правоохоронних органів і суду тощо, тобто може завдати шкоди не тільки швидкому й об'єктивному дослідженню обставин кримінального провадження, а й законним інтересам заявника, потерпілого, свідка, інших учасників кримінального провадження.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (ККС ВС) від 20.01.2025 у справі №357/12623/21 - «статтями 22, 290, 349 КПК України визначено право сторони обвинувачення обґрунтовувати свою позицію про доведеність винуватості особи доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування, обсягу яких, на переконання сторони обвинувачення, буде достатньо для доведення винуватості особи та притягнення її до кримінальної відповідальності за інкримінований їй злочин. При цьому законодавець не встановив перед прокурором вимоги долучати під час судового розгляду абсолютно всі зібрані під час досудового розслідування докази. При цьому згідно з принципом змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів, закріпленим у ст. 22 КПК України, прокурор, підтримуючи публічне обвинувачення в суді, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, у тому числі щодо визначення обсягу доказів, які сторона обвинувачення буде долучати в суді та на підставі яких доводитиме винуватість особи. Аналогічна позиція була висловлена в постановах Верховного Суду від 18лютого 2021 року у справі № 193/375/19 (провадження № 51-4204 км 20), 12серпня 2021 року у справі № 648/434/18 (провадження № 51-1059 км 21), 10лютого 2022 року у справі № 643/583/19 (провадження № 51-3904 км 21), 26травня 2022 року у справі № 755/20311/15-к (провадження № 51-5354 км 21)», відтак вже під час судового розгляду кримінального провадження №52025000000000084 суд вправі вирішувати питання щодо доведення винуватості особи винятково на підставі доказів, наданих суду стороною обвинувачення.
3.4. Відповідно до частин 4, 5 статті 304 КПК, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Вимоги скаржника щодо відкриття стороні захисту повних текстів протоколів огляду в порядку, передбаченому статтею 290 КПК, не підпадають під будь-яку підставу оскарження бездіяльності чи рішення або дій слідчого, дізнавача або прокурора, визначених пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК, відтак належить відмовити у відкритті провадження за скаргою на постанову детектива про відмову у такому, оскільки оскарження такої не передбачене КПК.
Керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК суд
Відмовити у відкритті провадження та повернути скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _________