Справа № 536/2072/23 Номер провадження 22-ц/814/592/26Головуючий у 1-й інстанції ФАДЄЄВА С. О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
18 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І, Пікуля В. П.
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ходіної Наталії Володимирівни
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 липня 2025 року, ухвалене в місті Кременчук під головуванням судді Фадєєвої С. О.
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2023 року представник ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», яке в подальшому, 25.11.2024 змінило своє найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 4608910 від 12.08.2021 у розмірі 40 851,81 грн, з яких сума кредиту - 10 000 грн, сума процентів за користування кредитом - 22 750 грн, інфляційні втрати - 6 648,25 грн, 3% річних - 1 453,56 грн, а також сплаченого судового збору в сумі 2 147,20 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
Позов мотивовано тим, що 12.08.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 4608910 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 10 000 грн строком на 30 днів, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит у строки, встановлені договором, та сплатити проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою - 1,90% в день, зниженою процентною ставкою - 0,01% в день.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за договором виконало та перерахувало на платіжну картку відповідача грошові кошти в сумі 10 000 грн.
Відповідач, у свою чергу, 10.09.2021 здійснив на рахунок кредитора оплату в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом в сумі 30,00 грн, внаслідок чого відбулося продовження строку дії кредиту ще на 30 днів - до 09.10.2021.
Станом на 09.10.2021 відповідач свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв'язку з чим на підставі пункту 4.3 договір було пролонговано на 90 календарних днів.
21.06.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 21-06/2022, на підставі якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 4608910 від 12.08.2021, про що було повідомлено відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідного повідомлення.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2023 року вказану цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області (а. с. 70-71, т. 1).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 жовтня 2023 року прийнято вказану справу до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду (а. с. 75-77, т. 1).
Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 січня 2024 року позовну заяву ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованість за договором № 4608910 від 12.08.2021 у розмірі 32 750 грн, 1 721,41 грн судового збору та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (а. с. 96-101, т. 1).
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 січня 2024 року та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 53-56, т. 2).
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 липня 2025 року позов ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованість за договором № 4608910 від 12.08.2021 у сумі 32 750 грн.
Здійснено розподіл судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» 1 721,41 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 206,80 грн (а. с. 96-101, т. 2).
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти та проценти за кредитом вчасно не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», що набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4608910 від 12.08.2021.
У стягненні інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми в порядку статті 625 ЦК України позивачу судом відмовлено на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
Не погодившись з вказаним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, представник ОСОБА_1 - адвокат Ходіна Н. В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку наявних в матеріалах справи доказів, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованість у розмірі 15 700 грн, яка складається з 10 000 грн тіла кредиту та 5 700 грн процентів за кредитом.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що за умовами договору строк кредитування складає 30 днів, який закінчився 11.09.2021. При цьому, у самому кредитному договорі міститься Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно якої, дата платежу - 11.09.2021, сума платежу за розрахунковий період - 15 700 грн, проценти за користування кредитом - 5 700 грн, загальна вартість кредиту - 15 700 грн.
Звертає увагу на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Наголошує, що відповідно до частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.
Зазначає, що позичальником всупереч вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» включені до умов кредитного договору несправедливі умови, які полягають у тому, що фінансова установа незалежно від того, чи споживач здійснить погашення заборгованості за кредитним договором, може в односторонньому порядку, без повідомлення споживача продовжити дію такого договору для подальшого нарахування та стягнення процентів за кредитним договором, що вносить істотний дисбаланс до договірних правовідносин та ставить споживача в несправедливе становище по відношенню до кредитної установи.
Тому, на думку апелянта, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми процентів, які нараховані позивачем на період часу після закінчення строку кредитування є необґрунтованими.
Вважає також, що визначений позивачем розмір заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом в сумі 22 750 грн не є співмірним із розміром заборгованості за кредитом, який становить 10 000 грн, а тому не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором. Фактично позивач порушує питання про стягнення з позичальника суми процентів за користування кредитом у розмірі, що більше ніж в 3 рази перевищує розмір кредиту.
На переконання апелянта позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Вважає, що розмір процентів, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача, необхідно зменшити до 5 700 грн, і саме такий розмір процентів буде справедливим, надасть відповідачу можливість сплатити борг, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується та у відповідності до вимог частини першої статті 367 ЦПК України не переглядається апеляційним судом.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що 12.08.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 4608910 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кошти у розмірі 10 000 грн на умовах їх повернення позичальником у межах встановленого договором строку кредитування та сплатою процентів за користування кредитом за зниженою денною процентною ставкою - 0,01% протягом пільгового періоду та стандартною денною процентною ставкою - 1,90% згідно графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору (а. с. 9-13, т. 1).
Згідно пункту 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.
Відповідно до підпункту 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: 1) у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього договору; 2) у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до пункту 4.2 договору; 3) у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до пункту 4.3 договору.
Знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач в межах строку, визначеного в пункті 1.4 договору або протягом трьох календарних днів, які слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник Програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в пункті 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою (підпункт 1.5.2).
ТОВ «Авентус Україна» належним чином виконало свої зобов'язання за вказаним договором та надало у строкове користування відповідача зазначену суму кредиту шляхом зарахування кредитних коштів у сумі 10 000 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ ФК «Контрактовий дім» про перерахування кредитних коштів, а також інформацією банку-емітента картки - АТ «ПриватБанк» й випискою по рахунку № НОМЕР_1 за 12.08.2021, наданою на виконання ухвали суду від 20.01.2025 (а. с. 27, т. 1, а. с. 190-191, т. 2).
Згідно картки обліку договору (розрахунку заборгованості) внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором станом на 20.06.2022 розмір заборгованості становить 32 750 грн та складається з: 10 000 грн - заборгованість за кредитом, 22 750 грн - заборгованість за процентами (а. с. 15-23, т. 1).
21.06.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 21-06/2022, на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог за формою, встановленою у відповідному додатку № 2 до договору. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром прав вимоги (а. с. 36-40, т. 1).
Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 21-06/2022 від 21.06.2022 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 4608910 від 12.08.2021, у загальному розмірі 32 750 грн, з яких: 10000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 22 750 грн сума заборгованості за процентами (а. с. 31, т. 1).
21.06.2022 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» направило на електронну адресу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги та необхідності сплати заборгованості (а. с. 32, т. 1).
Отже, по справі встановлено та не спростовано доводами апеляційної скарги факт укладення ОСОБА_1 кредитного договору з ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», та виникнення у відповідача обов'язку з повернення суми кредиту - 10 000 грн та процентів за користування кредитом відповідно до вимог статей 536, 1054, 1048 ЦК України.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Згідно статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У частині першій статті 1048 ЦК України, яка згідно частини другої статті 1054 ЦК України застосовуються до відносин за кредитним договором, вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (див., зокрема, постанови ВП ВС від 31.10.2018 № 202/4494/16-ц (14-318цс18), 28.03.2018 № 444/9519/12 (14-10 цс 18), 04.07.2018 № 310/11534/13-ц (14-154цс18)).
Даючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо встановленого спірним договором строку кредитування відповідача, колегія суддів виходить з наступного.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина перша, друга статті 639 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом укладеного Договору № 4608910 про надання споживчого кредиту від 12.08.2021, з дотриманням обов'язкової письмової форми сторони погодили порядок продовження (пролонгації) строку кредитування у разі неповернення позичальником кредиту у 30-денний строк, встановлений пунктом 1.4 Договору та Графіком платежів, що є додатком № 1 до цього договору.
Згідно пункту 4.1. строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену у пункті 1.4 Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, зазначеному у пункті 4.2 (підпункти 4.2.1 - 4.2.4) Договору або в порядку автопролонгації на кількість днів та відповідно до умов, визначених у пункті 4.3 (підпункти 4.3.1 - 4.3.2) Договору.
Пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство має надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач, здійснюючи вказаний платіж, не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов'язаний повідомити про це товариство (підпункт 4.2.2 пункту 4.2. Договору)
Згідно підпункту 4.3.2 пункту 4.3 Договору відповідач дав згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених у підпункті 4.3.1 Договору, та вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача у порядку, передбаченому пунктом 4.2 Договору.
У разі автопролонгації договору, якщо на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача відповідно до підпунктів 4.2.2 - 4.2.4 Договору (підпункт 4.3.1 пункту 4.3. Договору).
Якщо споживач ініціював пролонгацію строку кредиту у порядку, визначеному підпунктами 4.2.1 - 4.2.4 пункту 4.2 Договору шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше нарахованих або несплачених на дату платежу процентів та не повідомив товариство про те, що він не бажає продовжувати строк користування кредитом у способи, визначені абзацами другим, третім підпункту 4.2.2 пункту 4.2 Договору, строк кредитування продовжується на кількість днів, визначену в пункті 1.4 Договору - 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою 1,33% в день згідно підпункту 1.5.2 пункту 1.5 Договору в межах строку кредиту, зазначеного в пункті 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації протягом встановленого строку кредиту. У випадку наявності заборгованості за кредитом на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту) та за відсутності пролонгації за ініціативою споживача на наступні 30 днів, відбувається автопролонгація згідно підпункту 4.3.1 пункту 4.3 Договору і строк кредиту продовжується кожен раз на кожен наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, і у такому випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Таким чином, для продовження строку кредитування на наступні 30 календарних днів споживач має вчинити дії щодо сплати нарахованих процентів на дату платежу або строк кредитування продовжується за домовленістю сторін на кожен наступний календарний день після закінчення строку кредиту, але не більше, ніж на 90 календарних днів поспіль, внаслідок продовження користування кредитом споживачем.
Станом на дату закінчення строку кредиту, встановленого у пункті 1.4 Договору - 11.09.2021, проценти за користування кредитом складали 30 грн, що були сплачені 10.09.2021, а, отже, строк кредитування за ініціативою споживача продовжено до 10.10.2021.
В подальшому жодних платежів по кредиту відповідачем не здійснювалось, внаслідок чого відбулась автопролонгація кредиту на новий строк протягом 90 календарних днів та загальний строк правомірного користування відповідачем кредитом склав 149 календарних днів (29 + 30 + 90) - до 08.01.2022 включно.
Таким чином, розмір процентів за кредитом, обрахованих за стандартною та зниженою процентними ставками відповідно до умов пункту 1.5 кредитного договору у межах строку кредитування становить 22 750 грн, як вірно встановлено судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги представника відповідача в цій частині не відповідають умовам укладеного між сторонами кредитного договору та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Виходячи з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо несправедливих умов договору про споживчий кредит, оскільки укладений між сторонами кредитний договір в установленому законом порядку недійсним не визнавався, а норми Законів України «Про споживче кредитування» та «Про захист прав споживачів» не встановлюють нікчемність положень договору у разі включення у договір із споживачем несправедливих умов, визначених статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Такі умови є підставою для оспорювання договору споживчого кредиту відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, що по справі не встановлено.
За своєю правовою природою проценти за кредитом входять до складу кредитного зобов'язання та обов'язок позичальника сплатити проценти за надані йому грошові кошти (кредит) є істотною умовою кредитного договору відповідно до Цивільного кодексу України та вимог статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідач фактично погодився на запропоновані позивачем умови кредитування, своїм правом на відмову від договору про споживчий кредит відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» не скористався, Договір № 4608910 про надання споживчого кредиту від 12.08.2021 не оспорював та презумпцію його правомірності не спростував, тому доводи апеляційної скарги представника відповідача є безпідставними.
Оскільки кредитні кошти відповідачу надавалися з умовою повернення та сплати процентів за користування кредитом у межах встановленого договором строку кредитування, що належним чином відповідачем не виконано, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги представника відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ходіної Наталії Володимирівни залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
В. П. Пікуль