Житомирський апеляційний суд
Справа №294/1277/24 Головуючий у 1-й інст. Шакалов А. В.
Категорія 31 Доповідач Павицька Т. М.
23 лютого 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.,
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №294/1277/24 за позовом Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Журбей Володимир Леонідович про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації, за апеляційною скаргою Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області на ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Шакалова А.В. в селищі Романів Житомирської області,
У червні 2024 року Чуднівська окружна прокуратура Житомирської області в інтересах держави звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати недійсним договір дарування житлового будинку та земельної ділянки від 16 вересня 2023 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1368 га, кадастровий номер 825855100:01:001:0914, укладений між ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (обдаровані), від імені яких діяла їх законний представник мати ОСОБА_2 , посвідчений 16 вересня 2023 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Журбеєм В.Л. та зареєстрований в реєстрі за №4351;
- скасувати державну реєстрацію 1/2 права власності ОСОБА_3 на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 97,1 кв.м., житлова площа 53,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 711642218258, номер відомостей про речове право 51756780) та на 1/2 земельної ділянки площею 0,1368 га, кадастровий номер 1825855100:01:001:0914 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 814485718258, номер відомостей про речове право 51756792), яка проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.09.2023 державним реєстратором приватним нотаріусом Журбей В.Л. Житомирський районний нотаріальний округ, Житомирська область;
- скасувати державну реєстрацію 1/2 права власності ОСОБА_4 на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 97,1 кв.м., житлова площа 53,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 711642218258, номер відомостей про речове право 51756788) та на 1/2 земельної ділянки площею 0,1368 га, кадастровий номер 25855100:01:001:0914 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 814485718258, номер відомостей про речове право 51756801), яка проведена в Державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно 16.09.2023 державним реєстратором приватним нотаріусом Журбей В.Л. Житомирський районний нотаріальний округ, Житомирська область.
В обґрунтування позову зазначала, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022060000000487 від 25.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України. У ході досудового розслідування на підставі зібраних доказів 11.08.2023 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України. Санкція статті ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції статті на момент вчинення інкримінованого злочину) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Зазначає, що санкцією ч. 4 ст. 190КК України також передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна. Вказує, що після повідомлення ОСОБА_1 11.08.2023 про підозру і до накладення арешту на належне йому майно, останній згідно договору дарування укладеного між ним та ОСОБА_2 , своєю дружиною, яка виступила законним представником спільних дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відчужив належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1368 га кадастровий номер 1825855100:01:001:0914, своїм дітям - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частинах.
Зазначає, що 16.09.2023 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування №4351 від 16.09.2023, номер відомостей про речове право 51756801, реєстраційний номер нерухомого майна 814485718258 на 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 1825855100:01:001:0914 площею 0,1368 га, а також за номером відомостей про речове право 51756788, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 711642218258 на 1/2 житлового будинку площею 97,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, 16.09.2023 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право приватної власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування №4351 від 16.09.2023, номер відомостей про речове право 51756792, реєстраційний номер нерухомого майна 814485718258 на 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 1825855100:01:001:0914 площею 0,1368 га, а також за номером відомостей про речове право 51756780, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 711642218258 на 1/2 житлового будинку площею 97,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що укладений договір дарування є фраудаторним, оскільки дії ОСОБА_1 з відчуження належного йому житлового будинку та земельної ділянки своїм неповнолітнім дочкам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказують на те, що спірний правочин вчинено ним без наміру створення правових наслідків, обумовлених цим договором. Дії сторін цього договору направлені на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близьких родичів з метою приховати це майно від його примусової конфіскації, а також уникнення цивільно-правової відповідальності щодо погашення грошових зобов'язань з відшкодування заподіяної шкоди. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача - Коки В.А. про повернення позовної заяви відмовлено. Провадження у цивільній справі за позовом керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Журбей В.Л. про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору. Скасовано арешт накладений ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 26 червня 2025 року на 1/2 житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 97,1 кв.м., житлова площа 53,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно 711642218258) та на 1/2 земельної ділянки площею 0,1368 га, кадастровий номер 1825855100:01:001:0914, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_3 . А також на 1/2 житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 97,1 кв.м., житлова площа 53,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно 711642218258) та на 1/2 земельної ділянки площею 0,1368 га, кадастровий номер 1825855100:01:001:0914, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_4 .
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Чуднівська окружна прокуратура Житомирської області подала апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що предметом позову є визнання недійсним договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 16 вересня 2023 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1368 га, кадастровий номер 825855100:01:001:0914, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , від імені яких діяла їх законний представник мати ОСОБА_2 , що посвідчений 16 вересня 2023 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Журбеєм В.Л. та зареєстрований в реєстрі за №4351. Зазначає, що ОСОБА_1 на час укладення спірного правочину був обізнаний про наявність кримінального провадження, а отже передбачав негативні для себе наслідки судового розгляду цього провадження. Стверджує, що оспорюваний договір дарування житлового будинку та земельної ділянки від 16.09.2023 укладений з метою уникнення ОСОБА_1 покарання у вигляді конфіскації майна, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Підкреслює, що обставини справи на час розгляду справи в суді не змінилися. Враховуючи вищевикладене просить скасувати ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.
23 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що він не отримував від Житомирського апеляційного суду ні ухвали про відкриття апеляційного провадження, ні копії апеляційної скарги, ні повідомлення про дату, час та місце судового засідання у даній справі. Вказані обставини позбавили його можливості підготувати та подати до суду відзив на апеляційну скаргу та заперечення проти інших заяв і клопотань апелянта.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться судом відповідно до ст. 128 ЦПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відтак, чинним законодавством передбачено два способи надсилання процесуальних документів - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через Електронний кабінет, у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Вимога про надіслання процесуальних документів через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
У даній справі встановлено, що ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується його заявою від 16.07.2025 (а.с.179 том 1), відзивом від 08.09.2025 (а.с.208 том 1), клопотанням від 09.09.2025 ( а.с.216 том 1), клопотанням від 04.11.2025 (а.с.2 том 2), клопотанням про відкладення розгляду справи від 23.02.2026.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Реєстраційна картка вхідного документу» від 24.12.2025 по справі №294/1277/24, а також прикріплені до нього файли а/с.pdf було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 25.12.2025 11:50:10.
Згідно довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття» від 08.01.2026 по справі №294/1277/24 було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 09.01.2026 03:04:34.
Також, відповідно до довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» від 08.01.2026 по справі №294/11277/24 було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 09.01.2026 2:56:03.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 про неотримання процесуальних документів та неповідомлення про розгляд справи є необґрунтованими та безпідставними, а судом апеляційної інстанції належним чином виконано вимоги щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та вручення йому копій процесуальних документів.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що поштова кореспонденція адресована ОСОБА_2 повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».
Відповідно до норм ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у cправі №910/1730/22 зазначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі №911/3113/20).
Таким чином, апеляційним судом вжито усіх можливих заходів щодо повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що клопотання ОСОБА_1 не містить жодних обґрунтованих та поважним підстав, які б слугували поважними причинами для відкладення розгляду справи.
Відтак, враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи.
Щодо суті спору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до договору дарування від 16 вересня 2023 року ОСОБА_1 подарував по 1/2 частці ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , від імені яких діяла їх законний представник мати ОСОБА_2 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1368 га, кадастровий номер 825855100:01:001:0914. Вказаний договір посвідчений 16 вересня 2023 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Журбеєм В.Л. та зареєстрований в реєстрі за №4351.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №373432839 від 09.04.2024 право власності по 1/2 частці житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1368 га кадастровий номер 1825855100:01:001:0914 зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частинах.
Також встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому внесенно відомості про кримінальне провадження №12022060000000487 від 25.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.
11 серпня 2023 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 02 листопада 2023 року у справі №295/14821/23 накладено арешт із забороною відчуження на належне підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_1 майно, а саме належні йому на праві приватної власності транспортні засоби: 1) «CADILLAC SRX 4600», д.н.з. НОМЕР_1 , 2005 р.в., номер кузова: НОМЕР_2 ; 2) « НОМЕР_3 », д.н.з. НОМЕР_4 , 1995 р.в., номер кузова: НОМЕР_5 ; 3) «ГАЗ 24 2445», д.н.з. НОМЕР_6 , 1982 р.в., номер кузова: НОМЕР_7 , номер шасі: НОМЕР_8 .
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 26 червня 2025 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 97,1 кв.м., житлова площа 53,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно 711642218258) та на 1/2 земельної ділянки площею 0,1368 га, кадастровий номер 1825855100:01:001:0914, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_3 . Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами зальною площею 97,1 кв.м., житлова площа 53,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно 711642218258) та на 1/2 земельної ділянки площею 0,1368 га, кадастровий номер 1825855100:01:001:0914, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_4 .
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача - Коки В.А. про повернення позовної заяви відмовлено. Провадження у цивільній справі за позовом керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Журбей В.Л. про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору. Скасовано арешт накладений ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 26 червня 2025 року на 1/2 житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 97,1 кв.м., житлова площа 53,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно 711642218258) та на 1/2 земельної ділянки площею 0,1368 га, кадастровий номер 1825855100:01:001:0914, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_3 . А також на 1/2 житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 97,1 кв.м., житлова площа 53,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно 711642218258) та на 1/2 земельної ділянки площею 0,1368 га, кадастровий номер 1825855100:01:001:0914, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_4 .
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога ґрунтується на припущенні, що в майбутньому може бути ухвалено обвинувальний вирок із санкцією про конфіскацію майна відповідача. Проте, на момент розгляду справи обвинувального вироку щодо відповідача не ухвалено, цивільне право чи інтерес держави на спірне майно не виникли, відсутні докази порушення вже існуючого майнового або іншого цивільного права держави. Фактична підстава позову зводиться до гіпотетичної події, яка наразі не настала, що виключає наявність предмета спору у розумінні цивільного процесуального права.
Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження в справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.
Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, з приводу якого виник спір (правовий конфлікт) між позивачем і відповідачем (постанови Верховного Суду від 12 червня 2019 у справі №916/542/18, від 01 серпня 2019 року у справі №916/1743/18, від 14 вересня 2021 року у cправі №909/243/18).
При цьому підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04 зазначено, що прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Такі висновки викладені в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20, постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі №916/1042/22, від 10 квітня 2024 року у справі №754/11753/21, від 22 травня 2024 року у справі №204/1150/23.
Закриття провадження в справі в зв'язку з відсутністю предмета спору можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року в справі №13/51-04 (провадження №12-67гс19)).
Колегія суддів доходить до висновку, що у даній справі спір між сторонами не вирішений, оскільки не врегульованим залишилися питання про визнання недійсним договору дарування від 16 вересня 2023 року житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1368 га, кадастровий номер 825855100:01:001:0914, укладений між ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (обдаровані), від імені яких діяла їх законний представник мати ОСОБА_2 , посвідчений 16 вересня 2023 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Журбеєм В.Л. та зареєстрований в реєстрі за №4351 у зв'язку з його фіктивністю та скасування державної реєстрації 1/2 права власності ОСОБА_3 та 1/2 права власності ОСОБА_4 .
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для закриття провадження у цій справі з підстав відсутності предмету спору, оскільки встановлені обставин вказують на наявність неврегульованих між сторонами спірних питань.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. в, ч. 4 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22.
Враховуючи, що Житомирський апеляційний суд ухвалив постанову за наслідками розгляду процесуальних питань, які виникли під час розгляду справи у суді першої інстанції, а не рішення по суті позовних вимог, він не є тим судом, який уповноважений здійснювати розподіл судових витрат на даному етапі.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області задовольнити.
Ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 24 лютого 2026 року.
Головуючий Павицька Т. М.
Судді Талько О. Б.
Шевчук А. М.