Справа № 161/1807/25 Провадження №11-кп/802/312/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
23 лютого 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційног о суду ОСОБА_2 , перевірившина наявність перешкод для прийняття до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 січня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.191 КК України,
В провадженні Волинського апеляційного суду перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023030580003133 від 13.10.2023 року, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.01.2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.191 КК України.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанціїОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, визначивши свій статус як потерпілої. Окрім цього зазначила потерпілими також і ОСОБА_6 та мешканців гуртожитку міста Луцьк бульвар Дружби Народів, 4а та 2, 4, 6.
Перевіривши подану апеляційну скаргу на предмет її відповідності вимогам закону та наявності перешкод для відкриття апеляційного провадження вважаю, що зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Відповідно до Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих йому Конституцією або законом.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду: (п.8 ст.129 Конституції України).
Згідно ст.14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію гарантованого статтею 6 Конвенції права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Проте, як неодноразово наголошувалося у рішеннях Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Законодавцем передбачено, які судові рішення можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (ст.392 КПК України), коло осіб, які мають таке право та межі оскарження (ст.393 КПК України), особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень (ст.394 КПК України), порядок і строки апеляційного оскарження (ст.395 КПК України), вимоги до апеляційної скарги (ст.396 КПК України).
У разі необхідності вирішення питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд має послідовно визначитися, що скарга відповідає всім передбаченим процесуальним законом вимогам, а її невідповідність хоча б одній із них є перешкодою для постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до визначеної законодавцем послідовності норм кримінального процесуального закону апеляційний суд має:
1. перевірити чи відноситься оскаржене судове рішення до предмету його перевірки;
2. встановити наявність у особи права на апеляційне оскарження з урахуванням певних особливостей;
3. визначити чи було дотримано особою, яка подала скаргу, порядку і строків апеляційного оскарження;
4. дослідити відповідність апеляційної скарги вимогам статті 396 цього Кодексу.
Проте, якщо на певному етапі перевірки апеляційним судом буде встановлено, що є перешкода для відкриття апеляційного провадження, то встановлення інших обставин є процесуально недоцільним, оскільки ця перешкода позбавляє суд можливості прийняти апеляційну скаргу до провадження.
Тобто до постановлення рішення про можливість здійснення провадження в суді апеляційної інстанції, першочерговим є вирішення питання щодо належності суб'єкта, який подав скаргу, до осіб, визначених ст.393 КПК України, і лише потім встановлювати дотримання цією особою процесуальних строків і порядку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст.393 КПК України апеляційну скаргу мають право подати:
1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;
2) обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині мотивів і підстав виправдання;
3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;
4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;
6) прокурор;
7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
9-1) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи;
9-2) фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію;
9-3) викривач - у частині, що стосується його інтересів під час вирішення питання виплати йому винагороди як викривачу;
10) інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
Системний аналіз зазначених правових норм, дозволяє зробити висновок та тлумачити їх таким чином, що перелік зазначених підстав для апеляційного оскарження та суб'єктів такого судового рішення є вичерпним, відповідно до п.3 ч.1 ст.392 КПК України, а сам порядок такого оскарження є особливим, так як регламентується спеціальною нормою кримінального процесуального закону.
Разом з цим, ОСОБА_3 не є особою, яка відповідно до вказаних вимог закону має право подавати апеляційну скаргу на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.01.2026 року, який було ухвалено щодо ОСОБА_4 , оскільки згідно матеріалів кримінального провадження №12023030580003133 від 13.10.2023 року ОСОБА_3 не має жодного процесуального статусу у даному провадженні, а отже не є суб'єктом, зазначеним в ст.393 КПК України.
У відповідності до п.2 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
З урахуванням наведеного приходжу до висновку про відсутність підстав, передбачених КПК України, для відкриття провадження за даною апеляційною скаргою, оскільки апелянт не відноситься до суб'єктів оскарження зазначеного вироку, та вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Отже, оскільки апеляційна скарга подана особою, яка не має на це право, апеляційну скаргу ОСОБА_3 , за приписами п.2 ч.3 ст.399 КПК України, слід повернути особі, яка її подала, з надсиланням копії ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами за нормою ч.5 ст.399 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.9, 393, 399 КПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 січня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.191 КК України, повернути апелянту.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Волинського апеляційного суду ОСОБА_2