Справа № 154/4754/25 Провадження №33/802/163/26 Головуючий у 1 інстанції:Каліщук А. А.
Доповідач: Гапончук В. В.
23 лютого 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 08 січня 2026 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 16.11.2025 о 20:05 годин по вул. Нововолинській, в с. Суходоли, Володимирського району, Волинської області керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Мерседес Бенц Е220» з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) та від проходження у встановленому порядку огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджується з постановою суду першої інстанції у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також неповнотою та необ'єктивністю з'ясування усіх обставин події. Вказує що працівники поліції не зупиняли його транспортний засіб та вважає в матеріалах справи відсутні докази як зупинки автомобіля, так і керування ним. Внаслідок наведеного взагалі були відсутні підстави вимагати в апелянта пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того зазначає, що справи стосовно нього за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КпАП України, які розглядалися Володимирським міським судом, мали бути об'єднані в одне провадження, оскільки події мали місце в один день, та відповідно до ст. 36 КпАП України накладається одне стягнення за більш тяжке адміністративне правопорушення.
Просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Володимирського міського суду Волинської області від 08 січня 2026 року, оскільки судове засідання відбулося без його участі, а копію судового рішення отримав лише 14.01.2026.
В судове засідання ОСОБА_1 в зазначений час та дату не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши доводи заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, доходжу наступного висновку.
Згідно ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З аналізу норми вказаної статті вбачається, що обчислення строку апеляційного оскарження постанови судді закон пов'язує саме з днем прийняття оскарженої постанови.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести особа, яка подає апеляційну скаргу, і яка заявила таке клопотання.
Розгляд справи Володимирським міським судом Волинської області відбувся 08 січня 2026 року без участі ОСОБА_1 , клопотань про відкладення судового розгляду останній не подавав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином проінформований про дату і час судового розгляду, що стверджується наявною в справі довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з підписом ОСОБА_1 . За тією ж поштовою адресою, що повідомлявся ОСОБА_1 про судовий розгляд було надіслано копію постанови, відповідно до супровідного листа від 14.01.2026. Крім того, копію судового рішення ОСОБА_1 отримав особисто в суді першої інстанції 14.01.2026, про що свідчить розписка з підписом останнього, тобто копію оскарженої постанови судді отримано в межах строку на апеляційне оскарження постанови судді Володимирського міського суду від 08 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано 25 січня 2026 року, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження постанови судді Володимирського міського суду Волинської області від 08 січня 2026 року (останній день апеляційного оскарження 18.01.2026).
На думку апеляційного суду, особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Слід звернути увагу, що в апеляційний суд ОСОБА_1 для надання додаткових пояснень щодо поважності обставин пропуску строку на апеляційне оскарження не з'явився, фактично висловивши свою процесуальну незацікавленість в поновленні такого строку.
Отже, сукупність вказаних вище обставин свідчить про те, що ОСОБА_1 ураховуючи сучасні функціонали запроваджені в судовій системі за допомогою яких можливо дізнатися про етапи та результати розгляду справи, будучи поінформованим про судовий розгляд справи у Володимирському міському судді Волинської області, отримавши копію судового рішення в межах строку на апеляційне оскарження, мав можливість повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення, однак у встановлений законом строк не скористався таким.
Таким чином, при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що закон пов'язує обчислення такого строку саме з днем прийняття оскарженої постанови, не доведено існування обставин, які були чи об'єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення апелянта, чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції.
Відтак, апеляційний суд вважає, що причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді суду першої інстанції за встановлених на підставі матеріалів справи обставин не є поважними, оскільки з розумним інтервалом часу, ОСОБА_1 мав сам цікавитись провадженням у справі, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а тому в цьому випадку слід відмовити ОСОБА_1 в поновленні такого строку, з поверненням апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Володимирського міського суду Волинської області від 08 січня 2026 рокувідмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.В. Гапончук