Справа № 761/53622/25
Провадження № 1-кс/761/968/2026
22 січня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
23 грудня 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладених у заяві ОСОБА_4 від 15 грудня 2025 року.
Як на підставу звернення до суду зі скаргою, представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 посилається на положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України та обґрунтовує її тим, що 15 грудня 2025 року ОСОБА_4 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, яка була отримана уповноваженою особою органу досудового розслідування того ж дня, про що свідчить копія заяви про вчинення злочину з відміткою канцелярії органу досудового розслідування про отримання.
Однак, на час звернення до суду зі скаргою, відповідні відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове слідство не розпочато, що свідчить про порушення вимог ст. 214 КПК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив її задовольнити з підстав у ній наведених.
Уповноважена особа (слідчий) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явилась та не повідомила суд про причини свого неприбуття. Разом із цим, відсутність у судовому засіданні особи, бездіяльність якої оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, 15 грудня 2025 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві про нібито вчинення службовими особами органу прокуратури та органу досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366, 364, 365, 372 КК України під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12019110200004413.
Однак, станом на день розгляду скарги відомості про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове слідство не розпочато.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбаченого, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Згідно з п. 1 глави 1 розділу IІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, до Реєстру вносяться відомості про: дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Крім того, у своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Відповідно до висновку, зробленому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, аналіз положень ст. 214 КПК України, ст. ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Дослідивши зміст долученої до скарги заяви про вчинення, на думку ОСОБА_4 , кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов висновку, що вона не містить викладу відповідних фактичних обставин та об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366, 364, 365, 372 КК України, зокрема які саме службові особи органу прокуратури та досудового розслідування причетні до вчинення правопорушень, в чому саме полягали протиправні дії чи бездіяльність таких осіб, та чи була заподіяна істотна шкода фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Крім того, кримінальний процесуальний закон надає учасникам кримінального провадження право оскаржити незаконні дії, бездіяльність чи рішення сторони обвинувачення під час досудового розслідування до слідчого судді, а у разі постановлення слідчим суддею рішення з яким одна зі сторін чи обидві сторони не погоджується - до суду апеляційної інстанції.
На переконання слідчого судді, мотиви, наведені представником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 у скарзі, зводяться до його незгоди з проведеним досудовим розслідуванням кримінального провадження № 12019110200004413, проте оцінку зазначеним доказам було надано судом після комплексного дослідження усіх наявних доказів.
При цьому, ч. 5 ст. 214 КПК України встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення відповідних кримінальних правопорушень, яких ОСОБА_4 у заяві від 15 грудня 2025 року належним чином наведено не було, а доводи скаржника є висловленням незгоди із процесуальними рішеннями у конкретній справі та не є повідомленням про злочин, а відтак, на переконання слідчого судді, бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутня.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11 КК України, ст.ст. 60, 214, 303, 306-307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1