Номер провадження 2/754/5899/26
Справа № 638/23364/25
Іменем України
24 лютого 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Харкова із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 01.12.2025 цивільну справу передано до Деснянського районного суду міста Києва за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана цивільна справа визначена головуючому судді Сенюті В.О.
Вивчивши письмові матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку, що справу слід направити за підсудністю, як помилково надіслану до Деснянського районного суду міста Києва з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України судом здійснені відповідні запити з метою перевірки дотримання правил підсудності.
За результатами отриманої інформації, а саме Реєстру територіальної громади міста Харкова, вбачається, що ОСОБА_2 до 26.11.2018 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до отриманої інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 .
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, позивачка зареєстрована за адресою - АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», є спеціальним законом, щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29.07.2019 у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони по вказаній справі не мають зареєстрованого місця проживання у Деснянському районі міста Києва, а відтак підстави для розгляду вказаної справи Деснянським районним судом міста Києва відсутні.
Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю
У відповідності до ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 у справі № 855/364/19 зроблено висновок, відповідно до якого «Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення. Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС». Хоча вказаний правовий висновок здійснено щодо норм КАС України, суд вважає доцільним дотримуватись його і у порядку цивільного судочинства, зважаючи на подібність норм КАС України та ЦПК України щодо недопустимості спору про підсудність.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що Шевченківський районний суд м.Харкова, вказуючи на те, що справа підлягає передачі до іншого суду за реєстрованим місцем проживання відповідача помилково направив справу за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва, оскільки місце реєстрації відповідача відноситься до Дніпровського району м. Києва.
Відтак, підстави для розгляду вказаної цивільної справи Деснянським районним судом міста Києва відсутні, а справа підлягає передачі до Дніпровського районного суду міста Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 353, 354 ЦПК України, -
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направити до Дніпровського районного суду міста Києва.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет на веб-сайті суду: http://ds.ki.court.gov.ua/
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги..
Повний текст ухвали суду складено 24.02.2026.
Суддя: В.О. Сенюта