Номер провадження 2/754/3208/26
Справа № 754/15096/25
Іменем України
24 лютого 2026 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Гринчак О.І.,
за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,
представника відповідача-1 - ОСОБА_3.,
розглядаючи у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" про звільнення безпідставно займаного житлового приміщення шляхом виселення,
Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" про звільнення безпідставно займаного житлового приміщення шляхом виселення.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29.09.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 30.10.2025.
У підготовче засідання 30.10.2025 з'явилася лише представниця відповідачки-1. Позивач не забезпечив явки свого представника у підготовче засідання, причин неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа - судової повістки в електронний кабінет Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації 30.09.2025. Розгляд справи відкладено на 18.12.2025.
18.12.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку з відсутністю електропостачання в суді.
Підготовче засідання відкладено на 24.02.2026 о 10:00 год, всі учасники справи повідомлялися належним чином, зокрема, позивач шляхом надсилання судової повістки до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа 22.12.2025.
Однак у підготовче засідання 24.02.2026 з'явилася лише представниця відповідачки-1. Позивач повторно не забезпечив явки свого представника у підготовче засідання, причин неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд справи за відсутності його представника не подавав.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені вище норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил судового провадження. Так, частина п'ята статті 223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов'язані з неявкою у засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23).
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача у судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 756/7038/15-ц).
У цій справі позивач був повідомлений належним чином про підготовчі засідання, призначені на 30.10.2025 та 24.02.2026, однак представник позивача повторно до суду не з'явився, причин неявки не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд справи за відсутності не подавав, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Керуючись ст. 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" про звільнення безпідставно займаного житлового приміщення шляхом виселення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст складено та підписано 24.02.2026.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак