Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1251/26
Номер провадження 1-кс/711/413/26
16 лютого 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12025250000000442 від 16.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, який не є особою з інвалідністю, працюючого на посаді в.о. завідувача кафедри теорії та методики спорту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження №12025250000000442 від 16.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250000000442 від 16.05.2025, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи призначений на посаду завідувача кафедри теорії і методики спорту «Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в період часу з 31.10.2024 по 04.12.2024 одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за написання магістерської роботи та успішний захист магістерської роботи ОСОБА_9 .
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді викладача кафедри теорії і методики спорту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись в м. Умань, під час особистої розмови з студентом факультету фізичного виховання ОСОБА_9 , повідомив про необхідність надання йому неправомірної вигоди для написання магістерської роботи ОСОБА_9 та успішного захисту перед членами комісії.
Установлено, що 27.09.2024 близько 07.34 годин у мобільному додатку «Telegram» ОСОБА_5 надіслав студенту факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини ОСОБА_9 смс-повідомлення з абонентського номеру НОМЕР_1 , яким він користується, на абонентський номер НОМЕР_2 номер своєї банківської картки НОМЕР_3 .
У подальшому, 03.10.2024 ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, у мобільному додатку «Telegram» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслав студенту факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини ОСОБА_9 смс-повідомлення, на абонентський номер НОМЕР_2 та повідомив про необхідність надання йому неправомірної вигоди в розмірі 12 450 гривень, після чого ОСОБА_9 31.10.2024, виконуючи попередню домовленість, з банківської картки НОМЕР_4 о 08.56 годин перерахував частину обумовленої раніше суми коштів, а саме 5000 грн.; 15.11.2024 о 15.39 годин перерахував частину обумовленої раніше суми, грошові кошти в сумі 5000 грн.; 04.12.2024 о 10.55 годин перерахував частину обумовленої раніше суми, грошові кошти в сумі 2400 грн., а всього перерахував коштів на суму 12 400 грн. на банківську картку НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 , за написання магістерської роботи та вплив на прийняття рішення уповноваженими особами Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини щодо успішного захисту магістерської роботи.
Після чого, ОСОБА_5 , виконуючи попередні домовленості між ним та ОСОБА_9 10.12.2024 та 11.12.2024 у мобільному додатку «Telegram» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслав ОСОБА_9 повідомлення про успішний захист магістерської роботи з предмету Фізичне виховання на тему «Фізичне виховання в основній школі, в умовах диференційованого навчання» та отримання ним оцінки 5А.
З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів, 09.02.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 21.11.2025; матеріалами тимчасового доступу до речей і документів по руху коштів, по карткових рахунках АТ КБ «Приватбанк» від 10.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.01.2026; матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження.
Метою застосування до ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді застави є забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Викладене у своїй сукупності є достатніми мотивуючими факторами вчинення спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний, користуючись зв'язками, здобутими за час перебування на посаді завідувача кафедри факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 , маючи широке коло зв'язків, має реальну можливість як самостійно, так і через інших осіб, незаконно впливати на свідка ОСОБА_10 , інших ще не допитаних свідків, з метою примусу до відмови від давання показань чи їх зміни, чинити вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, з якими є особисто знайомий, з метою схилення їх до дачі неправдивих показань та з метою уникнення покарання, що вказує на ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема студентів університету, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих підозрюваним захисних версій.
Окрім того, ОСОБА_5 на даний час продовжує обіймати посаду завідувача кафедри факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, та має відповідні службові повноваження, які може повторно використати для вчинення нового, аналогічного за своїм складом кримінального правопорушення.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, установлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обираючи запобіжний захід саме у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та завданих збитків, визначити підозрюваному суму застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Саме такий розмір застави на думку органу досудового розслідування буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім того, визначення такої суми застави не тільки забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього ст. 194 КПК України обов'язків, а і можливе виконання ч. 11 ст. 182 КПК України, де вказано, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У цьому випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Разом з тим, у разі внесення застави, ініціатор клопотання вважає за необхідне, покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити спілкування із свідками ОСОБА_9 та іншими особами, які в подальшому будуть допитані в статусі свідка;
- здати на зберігання до ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З урахуванням вищевикладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, контролю за місцем перебування підозрюваного, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків з метою схилення до надання неправдивих показань у цьому кримінальному проваджені або іншим чином вплинути на них, слідчий за погодженням з прокурором, звернулась до слідчого судді з даним клопотанням та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням на останнього обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому та додані до нього докази. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави є обгрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а також існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від слідства та суду; знищення, приховання чи спотворення речей та документів, що мають значення для кримінального провадження; незаконно впливати на свідків, представника потерпілого, спеціалістів, експертів у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, усвідомлюючи невідворотність покарання, яка йому загрожує, ОСОБА_5 , використовуючи свої соціальні зв'язки, зможе залишити територію України, а також переховуватись від суду на її території. Продовжуючи перебувати на посаді викладача Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, підозрюваний особисто знайомий із свідком ОСОБА_9 , що випливає із виявлено в мобільному телефоні підозрюваного переписки між ними, а тому, з метою уникнення покарання, ОСОБА_5 особисто чи через третіх осіб може здійснити на них вплив задля зміни наданих ними показів, що в подальшому також може перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, на даний час органом досудового розслідування ще не встановлено всього кола осіб, які можуть бути обізнані з протиправною діяльністю підозрюваного, а тому з метою уникнення покарання, останній особисто чи через третіх осіб зможе впливати на таких осіб, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню. Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_5 не відсторонений від зайнятої посади, він може створити штучні докази чи вчинити інші дії для перешкоджанню кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин справи. Крім того, на переконання сторони обвинувачення ризик вчити інше кримінальне правопорушення є досить високим, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та вчинене кримінальне правопорушення пов'язане із виконанням посадових обов'язків підозрюваним. Зазначене свідчить про небажання підозрюваного дотримуватись правослухняної поведінки та необхідність застосування до нього заходів процесуального характеру. На переконання сторони обвинувачення застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 грн., буде достатнім стримуючим засобом та забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи на необґрунтованість та відсутність ризиків, зазначених стороною обвинувачення. Так, захисник вказував, що кримінальне провадження триває з 2025 року, його підзахисний за весь цей час не вчиняв спроб для переховування від слідства та суду, доказів про вчинення ним тиску на свідків прокурором не надано, всі необхідні документи органом досудового розслідування були вилучено. ОСОБА_5 не вчиняв будь-яких дій направлених на перешкоджання кримінальному провадженню. Просив врахувати, що його підзахисний вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та роботи, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей. На переконання захисника, прокурор не довів, що інший запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення та обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, а в разі якщо суд прийде до висновку про застосування запобіжного заходу у виді застави, то просив зменшити її розмір з урахуванням того, що заробітна плата за місцем роботи ОСОБА_5 є єдиними джерелом доходу підозрюваного та його сім'ї, оскільки дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шести років та не отримує доходу.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав доводи свого захисника та просив застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. При цьому зазначив, що він не має наміру переховуватись від слідства та суду та вчиняти дії для перешкоджання кримінальному провадженню.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 1 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025250000000442 від 16.05.2025, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
09.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, є нетяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 21.11.2025; матеріалами тимчасового доступу до речей і документів по руху коштів, по карткових рахунках АТ КБ «Приватбанк» від 10.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.01.2026; матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави прокурор та слідчий в судовому засіданні посилалися на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтовуючи існування ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду прокурор посилався на усвідомлення підозрюваним ступені тяжкості кримінального правопорушення.
Однак, на думку слідчого судді оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна. (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58).
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є корупційним, проте нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та роботи, протягом 17 років працює в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений із ОСОБА_11 , має двох малолітніх дітей - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом здійснення досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке було внесено до ЄРДР 16.05.2025, місце проживання та роботи не змінював, від явки до органів досудового розслідування не ухилявся, що не заперечувалось і стороною обвинувачення в судовому засідання.
Зазначене свідчить про неспроможність доводів прокурора щодо наявності ризику втечі, а отже, враховуючи вищенаведене, слідчим суддею існування такого ризику не встановлено.
Що стосується ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що перебуваючи на волі підозрюваний, який перебуває на посаді в.о. завідувача кафедри теорії та методики спорту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, особисто чи через третіх осіб зможе вчинити дії щодо знищення, приховання чи спотворення речей та документів, які мають значення для кримінального провадження та не було вилучено органом досудового розслідування.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, а саме на ОСОБА_9 , слідчий суддя критично сприймає доводи сторони захисту щодо відсутності вказаного ризику у зв'язку з вже проведеним допитом вказаних осіб, з огляду на встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
В той же час, слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є неконкретизованим жодним чином та виступає формальним доводом обґрунтування доводів поданого клопотання.
Крім того, посилання прокурора, як на підставу для обрання запобіжного заходу у виді застави на можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає надуманим, оскільки прокурором не надано належного обґрунтування існування такого ризику, а відтак слідством не доведено, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати підозрюваним на свідка у даному кримінальному провадженні з метою дачі ним неправдивих показань задля уникнення від можливої відповідальності.
Отже, враховуючи викладене вище, слідчим суддею встановлено, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підставу для обрання підозрюваному запобіжного заходу.
В той же час, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки слідчим суддею встановлено ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та впливу на свідка у даному кримінальному провадженні, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, а тому слідчий суддя вважає, що стосовно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення досудового розслідування, який дозволить забезпечити виконання нею своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
У кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи (ч. 1 ст. 176 КПК): 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Обираючи один із запобіжних заходів, слід зважати, що їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості. Відповідно найбільш м'яким запобіжним заходом у порівнянні із заставою є особиста порука та особисте зобов'язання.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, викладенні в повідомленні про підозру, та його тяжкість, слідчий суддя вважає, що особисте зобов'язання, про яке клопотала сторона захисту, не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
В той же час, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Отже, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава.
Щодо визначення розміру застави, то слід зазначити, що її розмір визначається у межах від 1 до 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
При цьому, необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об'єктивні й суб'єктивні критерії.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов'язків.
Так, в контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Під час судового розгляду встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 працює на посаді в.о. завідувача кафедри теорії та методики спорту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та отримує заробітну плату, розмір якої за останній рік в середньому становить 35 700 грн. на місяць.
Також, до клопотання долучено характеристику на ОСОБА_5 , надану головою правління ОСББ «ДІБРОВА-УМАНЬ» ОСОБА_14 , згідно якої ОСОБА_5 разом з сім'єю поживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , частина якої на праві власності належить останньому.
Проте, відомостей щодо наявності у власності підозрюваного ОСОБА_5 рухомого та нерухомого майна слідчому судді не надано.
При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2026 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3328 грн.
За таких обставин, враховуючи сімейний та майновий стан підозрюваного, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень.
На думку слідчого судді, запропонований стороною обвинувачення розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є необґрунтованим, оскільки доказів щодо наявності у підозрюваного рухомого чи нерухомого майна слідчому судді надано не було. Крім того, слідчий суддя враховує розмір заробітної плати підозрюваного, а також наявність на його утриманні двох малолітніх дітей та дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шести років, про що в судовому засіданні зазначав ОСОБА_5 , що не було спростовано стороною обвинувачення
Також слідчий суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися за межі м. Умань Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи; утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідком ОСОБА_9 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, - оскільки це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше, та ефективності здійснення кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12025250000000442 від 16.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України - задовільнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень.
Зобов'язати ОСОБА_5 не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави, внести у грошовій одиниці України кошти у розмірі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі м. Умань Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідком ОСОБА_9 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 даною ухвалою слідчого судді, в межах строку досудового розслідування, тобто до 09 квітня 2026 року включно.
Підозрюваному роз'яснюється положення ч.ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Копію ухвали негайно вручити слідчому, прокурору, підозрюваному та його захиснику.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1