Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/889/26
Номер провадження 1-кс/711/297/26
10 лютого 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024250000000414 від 23.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 239 КК України, про арешт майна, -
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження №12024250000000414 від 23.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 239 КК України, про арешт майна, вказуючи, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться на території України, природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Конституція передбачає, що власність зобов'язує і не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.
Неправомірні посягання на суспільні відносини у сфері охорони конституційного права громадян на безпечне довкілля, охорону, використання, збереження та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання та усунення негативного впливу господарської та іншої діяльності людини, збереження генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій, а також природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною, визнаються порушеннями проти довкілля. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід'ємними умовами сталого економічного та соціального розвитку України.
Відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища регулюються, зокрема, Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-III, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-XII, Законом України «Про управління відходами» від 20.06.2023 № 2320-IX, Законом України «Про охорону земель» від 19.06.2003 №962-IV, Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» №963-IV та іншими спеціальними законами.
Статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено обов'язок громадян берегти природу, охороняти та раціонально використовувати її багатства, здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки та інших екологічних нормативів, не порушувати екологічні права та законні інтереси інших суб'єктів і компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє середовище. Відповідно до п. б ст. 40 цього Закону використання природних ресурсів громадянами, підприємствами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів та негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Керуючись абзацом 1 ст. 53 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи та організації зобов'язані забезпечувати екологічно безпечне виробництво, зберігання, транспортування, використання, знищення, знешкодження та захоронення мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин і продуктів біотехнології, а також здійснювати заходи щодо запобігання та ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних факторів на навколишнє середовище та здоров'я людини.
Стаття 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає, що утворювачі відходів повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для оброблення відходів, утворення яких неможливо уникнути. Здійснення операцій з оброблення відходів дозволяється лише за наявності дозволу на визначених місцевими радами територіях з додержанням санітарних та екологічних норм.
Власники і землекористувачі земельних ділянок, відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель», зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства, забезпечувати використання земель за цільовим призначенням, дотримуватися встановлених обмежень, захищати земельні ділянки від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення та застосовувати заходи щодо запобігання негативному і екологічно небезпечному впливу на земельні ділянки.
Статтями 45 та 46 Закону України «Про охорону земель» та ст. 167 Земельного кодексу України забороняється господарська діяльність, що забруднює ґрунти понад гранично допустимі концентрації небезпечних речовин. При здійсненні діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та захороненням відходів, повинні виконуватися заходи щодо запобігання та зменшення обсягів утворення відходів, забезпечення екологічно безпечного поводження з ними та запобігання негативному впливу на прилеглі території.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» забруднення земель розглядається як накопичення в ґрунтах шкідливих речовин, що перевищують природний фон, а псування земель - як порушення їх природного стану без обґрунтованих проєктних рішень, погоджених і затверджених у законодавчому порядку.
Закон України «Про управління відходами» визначає відходи як будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворилися в процесі виробництва чи споживання, а небезпечні відходи - як такі, що мають властивості, які створюють або можуть створити небезпеку для навколишнього середовища та здоров'я людини, потребуючи спеціальних методів поводження. Суб'єкти господарювання у сфері управління відходами зобов'язані дотримуватися вимог щодо збирання, перевезення, оброблення, вести облік відходів та подавати звітність, мати дозволи та ліцензії на діяльність із небезпечними відходами, забезпечувати утримання об'єктів оброблення відходів у належному стані та відшкодовувати шкоду, заподіяну довкіллю та здоров'ю людей.
Полігони твердих побутових відходів є спеціальними об'єктами для розміщення та знешкодження побутових відходів, що забезпечують захист природних ресурсів від забруднення, перешкоджають поширенню патогенних мікроорганізмів та дозволяють утилізацію органічної складової шляхом утворення біогазу. Вони формують єдину динамічну систему з природним середовищем, і безконтрольне поводження з відходами становить екологічний ризик для довкілля та здоров'я людини.
Відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 та Наказу Мінрегіонбуду №196 від 04.05.2012 експлуатація полігонів побутових відходів здійснюється відповідно до затвердженого проєкту, санітарно-технічного паспорта та інструкцій з експлуатації, з наявністю контрольно-пропускного пункту, ваг для обліку відходів, огорож, системи моніторингу стану ґрунту, повітря та підземних вод, а також охорони території.
Відповідно до ст. 1, ст. 91, ч. 1 ст. 96, ст. 167, 168 та ст. 211 Земельного кодексу України використання земель та розміщення відходів не повинно завдавати шкоди правам та свободам громадян, інтересам суспільства та екологічній ситуації.
Встановлено, що відповідно до рішення № 29-12/VII від 15.06.2018 сесії Звенигородської міської ради Черкаської області затверджено статут Комунального підприємства «Добробут» Звенигородської міської ради (далі - Статут).
Відповідно до п.п. 1.1 Статуту Комунальне підприємство «Добробут» Звенигородської міської ради (далі - Підприємство) є Комунальним підприємством, яке засновано на комунальній власності територіальної громади міста.
Відповідно до п.п. 1.2 Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із власним найменуванням.
Відповідно до п.п. 1.3 Підприємство має право укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському суді та третейському суді.
Відповідно до п.п. 1.6, 1.7, 1.8 найменування Підприємства: Комунальне підприємство «Добробут» Звенигородської міської ради. Скорочене найменування Підприємства: КП «Добробут». Місцезнаходження (юридична адреса) Підприємства: 20202, Черкаська область, місто Звенигородка, вулиця Олександра Кошиця, будинок 13-б.
Відповідно до п. 2.2 Статуту предметом діяльності Підприємства є: інші види діяльності з прибирання; різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; оброблення та видалення безпечних відходів;, інша діяльність щодо поводження з побутовими відходами; організація будівництва будівель; будівництво житлових і нежитлових будівель; знесення; підготовчі роботи на будівельному майданчику; електромонтажні роботи; інші будівельно-монтажні роботи; штукатурні роботи; установлення столярних виробів; покриття підлоги й облицювання стін; малярні роботи та скління; інші роботи із завершення будівництва; покрівельні роботи; інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; вантажний автомобільний транспорт; надання послуг перевезення речей (переїзду); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами; комплексне обслуговування об?єктів; інша діяльність із прибирання будинків і промислових об?єктів; збирання безпечних відходів; надання ландшафтних послуг, утримання міських вбиралень, догляд і обслуговування цвинтарів; надання комбінованих офісних адміністративних послуг; надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; організування поховань і надання суміжних послуг; надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.; надання в оренду автотранспортних засобів; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.
Відповідно до п.п. 5.2. Статуту поточне керівництво підприємством здійснює його керівник, який призначається та звільняється з посади міським головою. З керівником підприємства укладається контракт.
Відповідно до п.п. 5.3. Статуту керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції Власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до п.п. 5.4. Статуту керівник підприємства:
- несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства;
- діє без довіреності від імені підприємства, представляє його в усі підприємства установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування;
- розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до чинного законодавства;
- укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки, затверджує штатний розпис, видає накази і дає вказівки, обов'язкові для всіх працівників Підприємства;
- несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.
Власник не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність Підприємства.
Згідно з п. 6 Статуту повноваження трудового колективу Підприємства реалізуються загальними зборами працівників Підприємства. Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності Підприємства, розробляються і приймаються його органом управління за участю трудового колективу, відображаються у колективному договорі. Право укладання колективного договору від імені Підприємства надається керівнику Підприємства, а від імені трудового колективу - профспілковому комітету.
04.12.2020 розпорядженням міського голови Звенигородської міської ради на посаду директора Комунального підприємства «Добробут» Звенигородської міської ради призначений ОСОБА_5 , який перебував керівником вказаного підприємства по 03.02.2025.
Відповідно до п.п. 1.1. Контракту з керівником підприємства, що перебуває в управлінні Звенигородської міської ради, укладеного між Звенигородською міською радою та ОСОБА_5 , про призначення останнього на посаду директора КП «Добробут», керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством комунального майна.
Відповідно до п.п. 1.3. Контракту керівник, який уклав контракт, є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов'язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами та відповідно до п.п. 1.4. діє на засадах єдиноначальності.
Відповідно до п.п. 2.1.1. Контракту керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом та контрактом.
Відповідно до п.п. 2.1.4. Контракту керівник щорічно подає органу управління майном, з яким укладено контракт, звіт про результати виконання показників, передбачених контрактом.
Відповідно до п.п. 2.3. Контракту керівнику належать закріплені за ним повноваження і права, які поширюються на підприємство законодавчими та іншими нормативними актами, а також передбачені статутом та контрактом.
Відповідно до п.п. 2.4. Контракту керівник має право: діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях; укладати господарські та інші угоди; видавати доручення; відкривати рахунки в банках; користуватися правом розпорядження коштами підприємства в межах передбачених статутом, накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства; в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства; вирішувати інші питання, віднесені законодавством, органом управління майном, статутом підприємства і контрактом до компетенції керівника.
Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора КП «Добробут» Звенигородської міської ради відповідно до статут, контракту, був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Він мав повноваження щодо організації роботи підприємства, управління його поточною діяльністю, зокрема контролю за дотриманням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, прийняття обов'язкових для працівників рішень, а також щодо прийняття та звільнення працівників.
У зв'язку з цим ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. 18 Кримінального кодексу України є службовою особою, оскільки обіймає посаду в підприємстві, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
Саме як службова особа, наділена відповідними повноваженнями, він був зобов'язаний забезпечити дотримання спеціальних правил експлуатації полігону твердих побутових відходів та вимог природоохоронного законодавства, однак цього не зробив.
Так, ОСОБА_5 , директор КП «Добробут» Звенигородської міської ради, будучи відповідальним за полігон твердих побутових відходів та його експлуатацію з дотриманням норм чинного законодавства, не забезпечив належну виробничо-господарську діяльність полігону твердих побутових відходів, його екологічний та санітарний стан та допустив розміщення побутових відходів за межами виділеного полігону.
Поряд з цим, з 24.12.2021 по теперішній час у віданні КП «Добробут» Звенигородської міської ради перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 7121210100:01:003:0072, цільове призначення - 03.12 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, розташована за адресою: Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Щедріна, 11, яка виділена як місце видалення відходів.
В результаті неналежного виконання службових обов'язків, відсутності належного контролю та організації діяльності полігону, ОСОБА_5 , допустив в період часу з 04.12.2020 по 03.02.2025 неодноразове розміщення твердих побутових відходів на суміжній земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності Звенигородської міської ради, та що межує із полігоном ТПВ, розташованим на земельній ділянці з кадастровим номером 7121210100:01:003:0072, цільове призначення - 03.12 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування категорія земель: землі житлової та громадської забудови, розташована за адресою: Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Щедріна, 11.
Такі дії (бездіяльність) призвели до накопичення, засмічення суміжної земельної ділянки, а саме земельної ділянки площею 45643 метрів квадратних, що на праві комунальної власності належить Звенигородській міській раді Черкаської області і межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 7121210100:01:003:0072, тобто земельної ділянки на якій розташований полігон, та її забруднення внаслідок перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин (фосфор, хлориди, сульфати), що відповідно до висновку за результатами проведеної інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/111-25/62237-ФХЕД від 20.10.2025 створило небезпеку для довкілля.
Вказані умисні та незаконні дії ОСОБА_5 спричинили завдання шкоди у вигляді забруднення земель, що спричинили небезпеку для довкілля.
Так, забруднення земельної ділянки, прилеглої до земельної ділянки з кадастровим номером 7121210100:01:003:0072, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відбулося внаслідок недотримання вимог природоохоронного законодавства, а саме:
- Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III;
- Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII;
- Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 № 962-IV;
- Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» №963-IV
- Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2023 № 2320-IX.
Внаслідок порушення вищевказаного законодавства та спеціальних правил експлуатації полігону твердих побутових відходів, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7121210100:01:003:0072 за адресою: Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Щедріна, 11, відбулося забруднення та засмічення суміжної земельної ділянки, заподіявши шкоду на загальну суму 6009813,81 гривень.
Окрім цього, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , обіймаючи з 04 грудня 2020 року по 03 лютого 2025 року посаду начальника Комунального підприємства «Добробут» Звенигородської міської ради, відповідно до статуту підприємства та контракту, був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, мав повноваження щодо організації роботи підприємства, управління його поточною діяльністю, зокрема контролю за дотриманням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, прийняття обов'язкових для працівників рішень, а також щодо прийняття та звільнення працівників, у зв'язку з чим відповідно до ст. 18 КК України є службовою особою.
Так, ОСОБА_5 , будучи зобов'язаним забезпечити дотримання вимог Земельного кодексу України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про управління відходами», а також спеціальних правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів, у період виконання службових повноважень з 04.12.2020 по 03.02.2025, внаслідок недбалого ставлення до своїх службових обов'язків, відсутності належного контролю за діями підлеглих працівників не забезпечив належний екологічний та санітарний стан полігону ТПВ, не організував контроль за місцями розміщення відходів та допустив систематичне розміщення твердих побутових відходів поза межами полігону на земельну ділянку, яка є суміжною із 7121210100:01:003:0072, що розташована за адресою: Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Щедріна, 11.
Внаслідок неналежного виконання службових обов'язків ОСОБА_5 відбулося накопичення, засмічення та забруднення земельних ділянок, що підтверджується висновком інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/111-25/62237-ФХЕД від 20.10.2025, яким встановлено наявність створеної небезпеки для довкілля.
У результаті таких дій державі в особі Звенигородської міської ради Черкаської області завдано матеріальної шкоди на загальну суму 6009813,81 гривень, що відповідно до примітки до ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками.
Забруднення та засмічення земельних ділянок настали саме внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 , своїх службових обов'язків, що проявилося у відсутності організаційних та контрольних заходів щодо діяльності підприємства, недостатньому контролі за діями підлеглих працівників, а також у невжитті заходів реагування на факти розміщення відходів поза межами відведеної земельної ділянки.
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, тобто в забрудненні земель відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працевлаштований на посаді заступника міського голови з виконавчої роботи Звенигородської міської ради.
29.01.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 367 КК України.
Як зазначалось вище, проведеною інженерно-екологічною експертизою встановлено наявність небезпеки для довкілля, внаслідок розміщення відходів та підтверджено шкоду, заподіяну державі та довкіллю внаслідок забруднення та засмічення вказаної земельної ділянки в загальній сумі 6 009 813,81 гривень.
Відповідно до п. 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України забруднена земельна ділянка, в якої відсутній кадастровий номер, на праві комунальної власності належить Звенигородській міській раді. Крім того, відповідно до листа Звенигородської міської ради №01-27/182 від 15.01.2026 збитки внаслідок даних подій завдано Звенигородській територіальній громаді, які в майбутньому можуть пред'явити цивільний позов до підозрюваного з метою відшкодування збитків.
Також в ході розслідування встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві власності перебувають наступні об'єкти нерухомого майна:
- квартира загальною площею 50,7 метрів квадратних, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- квартира загальною площею 49,8 метрів квадратних, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;
Крім того, на праві спільної часткової власності, розмір частки , у ОСОБА_5 , перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 7121281600:02:002:0089, площею 2,3056 га.
Також, згідно відомостей реєстру транспортних засобів у власності ОСОБА_5 , перебуває автомобіль марки Audi, моделі Q5, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-номер: НОМЕР_2 .
Так, на даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно ОСОБА_5 , а саме на квартиру загальною площею 50,7 метрів квадратних, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру загальною площею 49,8 метрів квадратних, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; на частки земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:002:0089, площею 2,3056 га., на автомобіль марки Audi, моделі Q5, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-номер: НОМЕР_2 , з метою забезпечення майбутнього цивільного позову у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини ініціатор клопотання вважає, що без накладення арешту на вказане майно, орган досудового розслідування буде позбавлений можливості досягти мети у забезпеченні відшкодуванні збитків завданих державі в особі Звенигородської міської ради.
При цьому зазначає, що матеріали кримінального провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
З цих причин накладення арешту на майно, є вкрай важливим, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігання можливостям приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цього майна, що можливо досягти лише шляхом позбавлення власників чи інших зацікавлених осіб права на їх відчуження, розпорядження чи користування ними. При цьому орган досудового розслідування вважає, що не накладення арешту на вказане майно на даному етапі досудового розслідування жодним чином не гарантує можливості запобігання указаним вище ризикам, адже такі ризики можуть бути вчинені, як самим власником, так і третіми, в тому числі зацікавленими, особами з будь-якою метою.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою повного, всебічного досудового розслідування, слідчий за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до слідчого судді та просив накласти арешт на належне підозрюваному ОСОБА_5 майно.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання та просили задоволити його з підстав викладених у клопотанні та долучених до нього документів. При цьому, прокурор просив долучити поданий в межах даного кримінального провадження цивільний позов прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Звенигородської міської ради, до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним провадженням на суму 6 009 813,81 грн. Додатково прокурор зазначив, що з урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 367 КК України. Так, неправомірними діями останній завдав збитків інтересам держави в особі Звенигородської міської ради на загальну суму 6 009 813,81 грн. У даному кримінальному провадженні подано цивільний позов про відшкодування завданих збитків на зазначену суму. А тому з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, виникла необхідність в накладенні арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_5 .
Слідчий ОСОБА_4 додатково вказав, що вартість належного підозрюваному ОСОБА_6 майна не перевищує розміру завданої ним шкоди, на підтвердження чого надав протокол огляду інтернет ресурсів, в якому досліджувалась вартість аналогічного/подібного майна.
У судове засідання власник майна - підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник не з'явились, про час та місце проведення судового розгляду були обізнані, що вбачається з матеріалів клопотання. Причини неявки суду невідомі.
Відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України не прибуття в судове засідання осіб, зазначених у цій статті, не перешкоджає розгляду клопотання. .
Заслухавши прокурора та слідчого, дослідивши зміст клопотання та матеріали додані до нього, а також документи надані в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000414, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 239 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , будучи зобов'язаним забезпечити дотримання вимог Земельного кодексу України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про управління відходами», а також спеціальних правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів, у період виконання службових повноважень з 04.12.2020 по 03.02.2025, внаслідок недбалого ставлення до своїх службових обов'язків, відсутності належного контролю за діями підлеглих працівників не забезпечив належний екологічний та санітарний стан полігону ТПВ, не організував контроль за місцями розміщення відходів та допустив систематичне розміщення твердих побутових відходів поза межами полігону на земельну ділянку, яка є суміжною із 7121210100:01:003:0072, що розташована за адресою: Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Щедріна, 11.
Внаслідок неналежного виконання службових обов'язків ОСОБА_5 відбулося накопичення, засмічення та забруднення земельних ділянок, що підтверджується висновком інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/111-25/62237-ФХЕД від 20.10.2025, яким встановлено наявність створеної небезпеки для довкілля.
У результаті таких дій державі в особі Звенигородської міської ради Черкаської області завдано матеріальної шкоди на загальну суму 6009813,81 гривень, що відповідно до примітки до ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками.
29.01.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, тобто в забрудненні земель відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді штрафу від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до висновку інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/111-25/62237-ФХЕД від 20.10.2025, розмір збитків, завданих державі складає 6 009 813,81 грн.
У даному кримінальному провадженні прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 заявлено цивільний позов в інтересах держави, в особі Звенигородської міської ради, з метою подальшого забезпечення відшкодування збитків підозрюваним, завданих державі на суму 6 009 813,81 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових. установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №462482746 від 02/02/2026, за підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстровано нерухоме майно, а саме:
- квартиру загальною площею 50,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; ринкова вартість якої, згідно даних щодо аналогічного об'єкту нерухомого майна, розмішених на сайті olx.ua, станом на 05.02.2026 становить від 1 035 932.23 грн. до 2 244 519,84 грн.;
- квартиру загальною площею 49,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , ринкова вартість якої, згідно даних щодо аналогічного об'єкту нерухомого майна, розмішених на сайті olx.ua, станом на 05.02.2026 становить від 1 035 932.23 грн. до 2 244 519,84 грн.;
- частки земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:002:0089, площею 2,3056 га, ринкова вартість якої, згідно даних щодо аналогічного об'єкту нерухомого майна, розмішених на сайті olx.ua, станом на 05.02.2026 становить від 413 638, 43 грн. до 645 000 грн.
Також, відповідно до реєстраційної картки на транспортний засіб за підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстровано:
- автомобіль марки Audi, моделі Q5, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-номер: НОМЕР_2 , ринкова вартість якого, згідно даних щодо аналогічних транспортних засобів, розмішених на сайті https://auto.ria/com/uk/, станом на 05.02.2026 становить від 11 600 доларів США (еквівалент 501 120 грн) до 18 000 доларів США (еквівалент 777 600 грн).
Таким чином, з долучених до клопотання документів, слідчим суддею встановлено, що розмір завданої шкоди, яка заявлена в цивільному позові прокурора, є обґрунтованим, що підтверджується висновком інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/111-25/62237-ФХЕД від 20.10.2025, а вартість належного підозрюваному ОСОБА_5 нерухомого та рухомого майна, на яке просить накласти арешт слідчий, не перевищує її розміру.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та збереження речових доказів, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання щодо накладення арешту на належне підозрюваному ОСОБА_5 майно.
На думку слідчого судді, в даному випадку обмеження права власності шляхом накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності цілком відповідатиме принципу співмірності виконання завдань кримінального провадження, оскільки, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки реалізацію права власника майна, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тож, у даному випадку, саме не накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності, може призвести до подальшого його відчуження, що суперечить завданням кримінального провадження та унеможливить забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, винесення обвинувального вироку та задоволення заявленого у даному кримінальному провадженні цивільного позову.
При цьому слідчий суддя зазначає, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Кримінальне процесуальне законодавство України у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
За таких обставин, враховуючи потреби досудового розслідування та співмірність обмеження права власності, слідчий суддя вважає за доцільне заборонити відчуження майна, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , що буде відповідати не лише меті арешту, а й завданням кримінального провадження, як і досягненню справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположного права на вільне володіння майном. Крім того, таким рішенням суду буде забезпечено дотримання при втручанні у право на вільне володіння майном принципу законності, що свідчить - що таке втручання не було свавільним/
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 7, 110, 131, 132, 170-173, 369-372, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження №12024250000000414 від 23.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 239 КК України, про арешт майна - задовільнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному 23.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000414, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), на майно належне на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 367 КК України, а саме на:
- квартиру загальною площею 50,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;
- квартиру загальною площею 49,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;
- частки земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:002:0089, площею 2,3056 га;
- автомобіль марки Audi, моделі Q5, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-номер: НОМЕР_2 .
Заборонити відчуження вищевказаного майна до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвалу суду вручити учасникам судового процесу.
Ухвала суду не пізніше наступного дня з дня оголошення надсилається особі, яка не була присутня в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1