Справа № 705/7050/25
Провадження № 1-кс/702/2/26
23 лютого 2026 року м. Монастирище
Слідчий суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
19.11.2025 ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області зі скаргою на бездіяльність слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Подану скаргу обґрунтовує тим, що 10.11.2025 вона подала до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачає ч.1 ст. 382 КК України, але по спливу 24 годин, які законодавець визначив як час для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про внесення відомостей про кримінальне правопорушення її не повідомлено.
З мотивів задоволенням поданих слідчими суддями Уманського міськрайонного суду Черкаської області заяв про самовідводи від розгляду скарги ОСОБА_3 , головою Уманського міськрайонного суду Черкаської області до Черкаського апеляційного суду 08.01.2026 скероване подання для вирішення питання про направлення кримінального провадження за скаргою ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України до слідчого судді іншого суду.
Постановлено 20.01.2026 ухвалою Черкаський апеляційний суд подання голови Уманського міськрайонного суду задовольнив і матеріали скарги ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України передав до Монастирищенського районного суду Черкаської області для розгляду по суті.
Протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 30.01.2026 слідчим суддею обрано ОСОБА_1 , яка 30.01.2026 скаргу ОСОБА_3 прийняла до свого провадження і призначила її розгляд на 14 год. 10 хв. 03.02.2026.
У зв'язку з хворобою слідчого судді скарга 03.02.2026 з розгляду знята.
Судові засідання з розгляду скарги призначалися на 15 год. 30 хв. 17.02.2026 та 16 год. 00 хв. 19.02.2026. Однак з мотивів не отримання підтверджень належного і своєчасного повідомлення скаржниці про місце та час проведення судового засідання, розгляд скарги відкладався.
У призначене на 15 год. 30 хв. 23.02.2026 судове засідання з розгляду скарги на бездіяльність слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_3 не з'явилася, про час та місце його проведення повідомлена шляхом надіслання судових повісток про виклик в особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» та на зазначену у скарзі адресу електронної пошти.
У поданій слідчому судді 23.02.2026 заяві просила скаргу розглянути у її відсутність.
Уманська окружна прокуратура та Уманське РУП ГУНП в Черкаській області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги ОСОБА_3 , до слідчого судді Монастирищенського районного суду Черкаської області не з'явилися, клопотань про відкладення засідання і заяв щодо суті скарги не подавали.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_3 про розгляд скарги на бездіяльність слідчого за її відсутності, слідчий суддя враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України суди, як і інші органи державної влади, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданням слідчого судді відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, частини п'ятої статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування врегульовано статтею 306 КПК України. Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
Частиною другою статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
За імперативними приписами частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У разі неявки до суду скаржника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.
Частиною другою статті 307 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, які слідчий суддя може прийняти за результатами розгляду відповідної скарги: скасувати рішення слідчого чи прокурора; зобов'язати припинити дію чи вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги.
Однак постановлення будь-якої з наведених ухвал за відсутності і скаржника, і його захисника чи представника не відповідатиме приписам частини третьої статті 306 КПК України.
Водночас, відкладення розгляду скарги призведе до порушення строку, встановленого частиною другою статті 306 зазначеного Кодексу, а також не гарантує прибуття в наступне судове засідання осіб, котрі не бажають брати в ньому участь.
Прийняття ж у такому випадку іншого рішення, крім зазначених у частині першій статті 307 КПК України, не пов'язаного з розв'язанням порушених у скарзі питань по суті, зокрема про залишення скарги без розгляду, суперечитиме закріпленій у пункті 2 частини першої статті 7, статті 9 КПК України засаді законності, оскільки відповідного способу вирішення скарги законом не передбачено. Тоді як згідно із частиною другою статті 19 Конституції України суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судова практика застосування наведених положень КПК України є неоднаковою, в тому числі не сформовано єдиних підходів із цього питання судами вищого рівня.
Тому, враховуючи недоліки законодавчого регулювання розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які в аналогічних ситуаціях унеможливлюють дотримання встановленої КПК України процедури, а також з огляду на відсутність єдиної та сталої судової практики із цього питання, слідчий суддя вважає доцільним клопотання скаржниці ОСОБА_3 про розгляд скарги за її відсутності задовольнити і скаргу розглянути без участі скаржниці.
Дослідивши скаргу та копію матеріалів ЄО №35609 від 10.11.2025 за заявою ОСОБА_3 , слідчий суддя встановив такі обставини та дійшов такого висновку.
10.11.2025 ОСОБА_3 звернулася до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області із заявою про вчинення директором ПП «Центр - Монтаж- Енерго» ОСОБА_4 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачає ч.1 ст. 382 КК України.
У заяві, скаржник вказує на те, що прийнятою 05.11.2025 Кропивницьким апеляційним судом постановою на її користь з ПП «Центр - Монтаж- Енерго» стягнений середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 693751 грн. 08 коп.
Постанова суду набрала законної сили в момент її проголошення і мала бути невідкладно виконана. Проте станом на 10.11.2025 директор підприємства рішення суду не виконував.
Заява 10.11.2025 зареєстрована в журналі єдиного обліку Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за номером 35609.
Відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 08.12.2025 ДОПСП Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_5 склав довідку, в якій констатує, що подана ОСОБА_3 заява не підлягає внесенню в ЄРДР і вирішена ним в порядку адміністративного законодавства згідно Закону України «Про звернення громадян».
Доказів надіслання заявниці повідомлення про результати розгляду її заяви слідчому судді не надано, відсутні вони і в матеріалах перевірки №9727.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 КПК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Виходячи з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відтак, передбачений кримінальним процесуальним законом строк на внесення відомостей до ЄРДР, а також строк на надання заявнику витягу з ЄРДР пропущений, що свідчить про наявність факту протиправної бездіяльності органу досудового розслідування.
Системний аналіз положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, в яких заявником порушено перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, тобто ініційовано здійснення дій, визначених КПК України.
Отже, дії уповноважених осіб суперечать приписам ч. 1ст. 214 КПК України і згідно з правилами ст. 303 КПК України така бездіяльність може бути оскаржена під час досудового розслідування.
При цьому слідчий суддя враховує, що у пункті 5 Рішення №4-р (II)/2020 від 17.06.2020 Конституційний Суд України вказав, що звертаючись до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, особа очікувано перебуває в межах належної правової процедури, забезпечення якої є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України). Недостатність судових гарантій від свавілля у питанні початку кримінального провадження перешкоджає захисту порушених прав людини, зокрема внаслідок унеможливлення судового захисту, передбаченого частинами першою, другою статті 55 Конституції України.
Водночас слідчий суддя звертає увагу на рекомендації, викладені в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 №9-49/0/4-17, де висловлено позицію про те, що, якщо зі звернення особи випливає, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати факти, що викладені в тексті заяви на предмет їх доведеності та встановлювати наявність події кримінального правопорушення, оскільки це свідчитиме про перебирання повноважень органу досудового розслідування.
Тобто, з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Вимогами КПК України не передбачено жодної підстави для невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочинів, про які повідомлено належно оформленою заявою.
Підсумовуючи, слід зазначити, що на етапі прийняття слідчим/детективом, дізнавачем, прокурором заяви про вчинене кримінальне правопорушення у порядку ст.214 КПК України, слідчий суддя не наділений повноваженнями давати оцінку змісту заяви, у тому числі на предмет наявності/відсутності у ній відомостей про кримінальне правопорушення з апелюванням на цьому етапі до положень ст. 2 КПК України щодо завдань кримінального провадження.
Слідчий суддя звертає увагу на безпідставне посилання уповноваженою на розгляд заяви особою на приписи Закону України «Про звернення громадян», оскільки дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження», «Про адміністративну процедуру» (ст. 12 Закону).
Крім іншого, повідомлення про вчинене чи таке, що готується правопорушення, нормами ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» не визначене як звернення громадян - викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Отже, якщо зі звернення особи слідує, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то в обов'язковому порядку такі відомості мають бути внесені до ЄРДР.
У рішеннях «Лелас проти Хорватії» і «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх порушень та уникати виконання своїх обов'язків, а у цій ситуації, суб'єкт оскарження не дотрималися власних внутрішніх правил та процедур, щодо умов унесення відомостей до ЄРДР, апріорі, вони удалися, до фактичного уникнення виконання своїх обов'язків. Тим самим позбавили особу, яка подала заяву про злочин, як сторону, у взаємовідносинах, що склалися між ними з моменту подання такого звернення про злочин, розумної можливості представити свою справу за таких умов, які б не ставили його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (суб'єктом оскарження).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
За таких умов, з урахуванням наведеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, у межах наявних та поданих до суду доказів, на час її розгляду, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом зобов'язання суб'єкта оскарження вчинити дії передбачені ст. 214 КПК України.
Керуючись ст. 19, 55,129-1 Конституції України, ст. 214, 303-307, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов'язати слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за зареєстрованою 10.11.2025 в журналі єдиного обліку під номером 35609 заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, розпочати досудове розслідування, про що повідомити заявницю та надати їй витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6