Справа № 699/1865/24
Номер провадження № 1-кп/699/32/26
23.02.2026 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з повною технічною фіксацією матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні від 18.11.2024 № 12024255380000188
за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, уродженця м. Кишинів Республіки Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньо спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_5 13.11.2024 близько 14:00 год, перебуваючи на пероні залізничної станції «Корсунь» по вул. Ярослава Мудрого у м. Корсунь-Шевченківський Черкаського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, здійснив один удар правою рукою в обличчя зліва, у результаті чого завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя зліва, який відповідно до висновку експерта Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 05-1 1-01/196 від 26.11.2024, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не спричиняють короткочасного розладу здоров'я.
Отже, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме заподіяв потерпілому умисне легке тілесне ушкодження.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Обсяг доказів
Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, встановлених в обвинувальному акті.
Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнає. ОСОБА_5 вважає, що конфлікт спровокував потерпілий. Захищаючись від нападу потерпілого, ОСОБА_5 наніс удар рукою.
Тому урахувавши, що обвинувачений ОСОБА_5 оспорює фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність дослідження доказів по справі, зокрема письмових доказів, здійснити допит потерпілого, свідків та обвинуваченого.
2.2. Показання обвинуваченого ОСОБА_5 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не визнав повністю.
Зазначив, що разом з дружиної 13.11.2024 очікував електропоїзд, перебуваючи на території вокзалу залізничої станції "Корсунь" у м. Корсуні-Шевченківському. Він є громадянином Республіки Молдови, тому з дружиною розмовляє російською мовою. Потерпілий, якого він до події не знав, також перебував на території вокзалу, сидячі на лавці біля колій. Потерпілий вживав пиво. Потерпілий перебував прибизно на відстані 4-5 метрів він того місця, де обвинувачений спілкувався зі своєю дружиною. Поряд з ними була відома їй мешканка с.Сотники ОСОБА_9 . Потерпілий 4-5 разів обізвав обвинуваченого "москалем", на що обвинувачений повідомив, що він молдаванин. Потім обвинувачений підійшов до лавки, на якій сидів потерпілий та запитав що останньому потрібно від нього. Потерпілий встав та схопив обвинуваченого на спині за куртку, обмеживши останньому видимість та рух. Обвинувачений намагався уникнути утримання, нанісши у відповідь удари рукой. Перший удар не зачіпив потерпілого, а другим ударом рукою правої руки обвинувачений попад потерпілому в обличчя. Потерпілий від цього удару впав. У нього розсипався дріб'язом та випало посвідчення. Свідок ОСОБА_9 допомогла зібрати потерпілому дріб'язок та допомогла підвестись. Обвинувачений бачив, що потерпілий пішов з території вокзалу. Через тиждень приїхали працівники поліції та повідомили, що потерпілий подав заяву до поліції про побиття.
Не заперечуючи факт нанесення удару по обличчу потерпілого, обвинувачений вину не визнав, оскільки, на його думку, він захищався від нападу потерпілого. При цьому вказав, що йому шкода потерпілого та він жалкує, що так відреагував на зауваження потерпілого щодо мови.
Захисник зазначив, що обвинувачений перебував у стані необхідної оборони, тому просив постановити виправдувальний вирок.
2.3. Показання потерпілого ОСОБА_7 .
Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що 13.11.2024 близько 14:00 год він перебував на пероні залізничної станції «Корсунь» та чекав електричку. В цей час на перон зайшли чоловік та дві жінки, які привернули увагу потерпілого тим, що голосно розмовляли. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_5 розмовляв російською мовою, висловлюючи свою позицію про те, що на сході України українці воюють між собою та ділять сфери впливу. Оскільки потерпілий ОСОБА_7 з 2014 року був учасником бойових дій, а на теперішній час у зв'язку з пораненням, є ветераном війни, він безпосередньо перебував на лінії фронту та бачив хто і з ким воює, тому не стерпів, почувши подібні вислови, та зробив обвинуваченому зауваження. Потерпілий назвав обвинуваченого «москалем» та ворогом.
У відповідь ОСОБА_5 зазначив, щоб потерпілий нічого йому не розказував. Потім обвинувачений приблизився до потерпілого, на що останній сказав, щоб він не підходив до нього так близько і відштовхнув його. Після цього ОСОБА_5 схватив потерпілого за куртку і вдарив кулаком правої руки у ліву сторону, від чого останній впав і вдарився головою об плитку. Удар був дуже такий сильний, що збив потерпілого з ніг. Інших ударів він не відчував. На секунду ОСОБА_7 знепритомнів. Одна із жінок, що прийшли разом з ОСОБА_5 (не його дружина, а інша) допомогла потерпілому піднятися і зібрати гроші, які у нього випали. У цей час під'їхала електричка і обвинувачений разом з іншими особами зайшов до неї і залишив місце події.
ОСОБА_7 зазначив, що не викликав поліцію одразу тому, що забув дома телефон. Наступного дня потерпілий відчув нудоту та звернувся до терапевта та до судово-медичного експерта, який 18.11.2024 видав йому висновок. У подальшому потерпілий звернувся до поліції із заявою. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями він протягом певного періоду не ходив на роботу.
Потерпілий повідомив, що обвинувачений залагодити ситуацію не намагався, пробачення не просив.
Міру покарання для обвинуваченого потерпілий покладає на розсуд суду.
У подальшому потерпілий звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, зазначивши, що претензій до обвинуваченого не має.
2.4. Пояснення свідків
Свідок ОСОБА_10 , яка є дружиною обвинуваченого, у судовому засіданні дала покази про те, що 13.11.2024 вона з чоловіком ОСОБА_5 зайшли на перон залізничної станції «Корсунь». Там вони розговорилися з якоюсь жінкою, яку вона знає лише наглядно, спілкувалися та чекали потяг. Потерпілий довго на них дивився і почав вигукувати близько 5-6 раз «москаль», однак вони не реагували. Потім обвинувачений не витримав та підійшов по потерпілого із запитом, що останній хоче. Тоді потерпілий встав, схватив ОСОБА_5 за плече та почав трясти за куртку. Обвинувачений у відповідь вдарив кулаком потерпілого в обличчя. Від удару потерпілий упав. Потім потерпілий пішов ймовірно додому, кричав, що вони не знають з ким зв'язалися. За декілька хвилин під'їхала електричка та вони поїхали додому.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні дала покази про те, що вона разом з обвинуваченим, його дружиною вийшли на перон та чекали електропотяг. Також там на лавці сидів ОСОБА_7 .
У цей час проїхав потяг, завантажений військовою технікою. Після цього свідок ОСОБА_9 висловила позицію чи довго це буде тривати, тобто воєнні дії. З цього приводу ОСОБА_5 висловився про те, що Україна відділилася від росії та як було добре жити до 1991 року.
Після цього вони перейшли на другу сторону перону. Обвинувачений знову почав розмову, що ОСОБА_11 має підкориться путіну.
Із цього приводу потерпілий, який сидів на лавці, зробив зауваження ОСОБА_5 .
Оголосили про підхід електропотяга, тому свідок не бачила хто кого перший вдарив. Коли вона повернулася то побачила, що потерпілий вже лежав на землі. Не біля лавки, а ближче до перону. З його кишень випали монети. Обвинувачений ОСОБА_5 ще декілька раз вдарив ногою ОСОБА_7 в область голови.
Останній не міг самостійно встати, тому свідок допомогла йому сісти на лавку, зібрала монети. У ОСОБА_7 були почервоніння у районі виличної частини голови. Крові свідок не бачила. У цей час обвинувачений з потерпілим продовжили лайку.
ОСОБА_7 хотів комусь зателефонувати, але забув вдома телефон. Тому свідок та обвинувачений з дружиною сіли на потяг, а потерпілий залишився на пероні, щоб повернутися додому.
Після події свідок обвинуваченого не бачила. Водночас, десь через тиждень, вона зустріла потерпілого. На вилиці у нього був синець. Потерпілий скаржився, що у нього болить бік.
Також свідок повідомила, що коли допомагала потерпілому на місці події, вона побачила у нього посвідчення та зрозуміла, що він "не проста людина". Тому зауважила обвинуваченому, що це може мати для нього негативні наслідки.
2.5. Дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.
Сторона обвинувачення надала витяг з ЄРДР, з якого вбачається. що 18.11.2024 було зареєстровано кримінальне провадження № 12024255380000188 за ч. 1 ст. 125 КК України за заявою ОСОБА_7 за фактом нанесення йому тілесних ушкоджень незнайомим чоловіком 13.11.2024 близько 14:00 год на залізничній станції «Корсунь» по вул. Ярослава Мудрого у м. Корсунь-Шевченківський Черкаського району Черкаської області.
Ураховуючи, що кримінальне провадження за ст. 125 КК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, то вказане вище провадження розпочате на підставі заяви потерпілого ОСОБА_7 від 13.11.2024. Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 13.11.2024, ОСОБА_7 повідомив, що 13.11.2024 близько 14:00 год невідомий чоловік наніс йому тілесні ушкодження, а саме вдарив його кулаком у обличчя з лівої сторони, унаслідок чого з'явився синець.
З висновку спеціаліста в галузі судово-медичного експертизи Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 18.11.2024 № 05-11-01/189 вбачається, що на тілі гр. ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя зліва, які утворилися від дії тупого твердого предмету, не спричиняють короткочасний розлад здоров'я і по цій ознаці відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися в строк, вказаний ОСОБА_7 .
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_7 від 11.11.2024 потерпілий повідомив, що 13.11.2024 у нього виник конфлікт з невідомим йому чоловіком, який перебував на пероні залізничного вокзалу у м. Корсунь-Шевченківський. Указаний чоловік кулаком правої руки здійснив йому один удар в обличчя з лівої сторони. У подальшому потерпілий ОСОБА_7 відтворив механізм отриманих ним тілесних ушкоджень.
За змістом протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 від 25.11.2024 остання відтворила механізм нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 .
Відповідно до змісту висновку експерта Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 26.11.2024 № 05-11-01/196, проведеного на підставі постанови дізнавача СД ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 від 25.11.2024, встановлено наступне:
- тілесні ушкодження, які мали місце на тілі гр. ОСОБА_7 , могли утворитися при обставинах вказаних ним в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.11.2024 та в протоколі його допиту від 18.11.2024;
- тілесні ушкодження, які мали місце на тілі гр. ОСОБА_7 , могли утворитися при обставинах, вказаних свідком гр. ОСОБА_10 в відеозаписі, що додається до протоколу проведення за її участі слідчого експерименту від 25.11.2024 та в протоколі її допиту від 25.11.2024;
- гр. ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя зліва, які утворилися від дії тупого твердого предмету, могли утворитися в строк, вказаний в постанові;
- дані тілесні ушкодження не спричиняють короткочасного розладу здоров'я і по цій ознаці відносяться до легких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_5 раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до довідки КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» від 27.11.2024 № 244 ОСОБА_5 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується посередньо.
2.6. Висновки щодо доведеності винуватості.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів оцінив з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Під час судового розгляду встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не суперечать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
Отже, судом поза розумним сумнівом встановлено, а стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме заподіяв потерпілому умисне легке тілесне ушкодження.
При цьому суд критично сприймає позицію сторони захисту щодо перебування ОСОБА_5 у стані необхіної оборони, оскільки останній, будучи на відміну від потерпілого особою молодого віку, сам підійшов до потерпілого та став ініціатором переводу словесного конфлікту у бійку. Належних та достовірних доказів того, що потерпілий застосовував фізичне насильство до обвинуваченого, не має. неупереджений очевидечь події стверджує, що саме обвинувачений винен у бійці та саме він наносив удари потерпілому.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
У обвинувальному акті зазначено, що обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття, а обставиною, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Що стосується щирого каяття слід зазначити таке. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 199/6365/19.
З урахуванням позиції обвинуваченого, який свою вину не визнав, під час судового розгляду суд не встановив наявності такої обставини, як щире каяття обвинуваченого.
Під особою похилого віку розуміється чоловік віком понад 60 років і жінка віком понад 55 років. Але на можливість усвідомлення винним відповідного вікового стану особи суттєво впливають не тільки їх фактичний вік, а й зовнішній вигляд, зріст, стан здоров'я та інші фактичні обставини.
Потерпілим у кримінальному провадженні є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на день вчинення кримінального правопорушення йому було 68 років.
Отже, суд погоджується з наявністю вказаної в обвинувальному акті обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого.
4. Мотиви призначення покарання.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорій проступків відповідно до ст. 12 КК України, особу винного, який характеризується посередньо, бере до уваги ставлення обвинуваченого до інкримінованого діяння, а також враховує наявність обставини, яка обтяжує покарання.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обвинуваченому доцільно призначити покарання в межах санкції інкримінованої статті у виді штрафу, оскільки саме таке покарання відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов заявлено не було.
Щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, підстав для його застосування не вбачається.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят грн 00 коп.) грн.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не застосовувати.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку, з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
СуддяОСОБА_1