Справа № 690/104/26
Провадження № 1-кп/690/80/26
23 лютого 2026 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження № 12026255310000067 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ватутіне Звенигородського району Черкаської області, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, не одруженого, проходить військову службу за мобілізацією, паспорт НОМЕР_1 , виданий 21.10.2016 року Ватутінським МС УДМС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
ОСОБА_3 03.02.2026 року близько 15 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні продуктового магазину «Хліб і до хліба», що розташований за адресою: вул. Миру, 5, м. Багачеве Звенигородського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс один удар металевим молотком в ліву частину обличчя, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді рани на лівій щоці, що згідно висновку експерта судово-медичної експертизи від 06.02.2026 року № 05-9-01/55 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до ухвали від 23.02.2026 року розгляд справи проводиться в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
За змістом заяви ОСОБА_3 , складеної в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , ним добровільно беззаперечно визнається вина у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а також висловлена згода із встановленими в ході досудового розслідування обставинами його вчинення, та з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Також вказано про обізнаність з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.
Відповідно до змісту заяви потерпілого ОСОБА_4 він погоджується з встановленими в ході досудового розслідування обставинами й, та з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також йому роз'яснено обмеження права на апеляційне оскарження. Також зазначено, що він не заперечує проти призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до змісту ч. 4 ст. 107 КПК України, оскільки судове провадження здійснюється судом без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали справи, суд вважає, що матеріалами дізнання в кримінальному провадженні № 12026255310000067, підтверджуються винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Так, органом дізнання встановлено наступні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.
ОСОБА_3 03.02.2026 року близько 15 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні продуктового магазину «Хліб і до хліба», що розташований за адресою: вул. Миру, 5, м. Багачеве Звенигородського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс один удар металевим молотком в ліву частину обличчя, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді рани на лівій щоці, що згідно висновку експерта судово-медичної експертизи від 06.02.2026 року № 05-9-01/55 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, а саме у рішенні «Коробов проти України», вказано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в ході розгляду кримінального провадження винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку доведена у повному обсязі, та сумніви в суду щодо вказаного відсутні.
Діяння обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При цьому, суд критично оцінює щирість каяття ОСОБА_3 , про що вказано в обвинувальному акті, оскільки відсутні відомості про те, що за період часу дізнання він вибачився перед потерпілим чи відшкодував йому заподіяну шкоду.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.11.2021 року в справі № 199/6365/19, про те, що щире каяття слід оцінювати не як формальну вказівку обвинуваченого на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку ним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
Також суд не вбачає в діях ОСОБА_3 активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки дане кримінальне правопорушення вчинене в умовах очевидності та фактично обставини його вчинення самостійно встановлено працівниками поліції в ході проведення досудового розслідування у формі дізнання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, суд враховує суспільну небезпеку, характер та ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, який класифікується як кримінальний проступок; особу винного, який є військовослужбовцем, та за місцем проходження служби характеризується позитивно, а також обмеження щодо призначення військовослужбовцям певного виду покарань.
З урахуванням вказаного та принципу індивідуалізації покарання, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу максимальним розміром, вважаючи, що така міра покарання з урахуванням обставин даної справи буде достатньою та справедливою для нього.
Питання щодо речових доказів, відомості про наявність яких надано суду, вирішується відповідно до п.п. 4), 7) ч. 9 ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Арешт на майно не накладався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, підстави для їх застосування до набрання даним вироком законної сили відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 50, 56, 65-67, 309 КК України, ст.ст. 100, 107, 110, 124, 302, 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на даний час становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Підстави для обрання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міри запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу відсутні.
Речові докази, а саме:
-дерев'яну швабру, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, знищити;
-диск формату CD-R із записами відео-файлів, залишити в матеріалах кримінального провадження № 12026255310000067.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Копію вироку надіслати учасникам кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Багачевський міський суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1