Справа №567/2252/25
Провадження №1-кп/567/56/26
23 лютого 2026 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острог кримінальне провадження №12023181170000268 від 13.09.2023
по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грозів Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, тракториста-машиніста ТОВ «РСН- ТРЕЙД», раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
сторонами кримінального провадження є:
прокурор ОСОБА_4
потерпілий ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7
встановив:
12 вересня 2023 року приблизно о 21 год. 20 хв., ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «RENAULT TRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 201 км + 980 м ділянки автодороги Н-25 сполученням «Городище-Рівне-Старокостянтинів», що по проспекту Незалежності в місті Острог Рівненської області, рухаючись від центру міста Острог Рівненської області в напрямку до села Грем'яче Острозької територіальної громади Рівненського району Рівненської області, в порушення вимог п. 12.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, (якими встановлено: п. 12.4 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год та п. 12.3 водій у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди), відтак ОСОБА_3 не врахував дорожню обстановку, не здійснив зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу, допустив зіткнення із самокатистом ОСОБА_8 , який рухався у попутному напрямку.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди самокатист ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови (важка ВЧМТ, перелом кісток склепіння та основи черепа. Забій-компресія головного мозку важкого ступення. Гостра субдуральна гематома лівої гемісфери головного мозку. Масивний набряк-набухання головного мозку. Вторинні набряково-ішемічні зміни базальних відділів головного мозку. ЗТГК. Забій лівої легені. Забійні рани м/тк колінного суглоба зліва та І пальця правої стопи. Забої-осаднення м/тк голови, обличчя, верхніх та нижніх кінцівок. Гематома верхньої повіки справа (S06/5), які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень (за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення). Смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10 год. 15. хв. внаслідок черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепа, крововиливами в речовину та під оболонку головного мозку, що ускладнилась набряком-набуханням та компресією головного мозку.
Невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, з технічної точки зору перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненими наслідками у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_8 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав і показав, що дійсно, 12 вересня 2023 року приблизно о 21 год. 20 хв., проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, допустив зіткнення із самокатистом ОСОБА_8 . Про те, що вчинив, особисто шкодує, у вчиненому розкаюється. Просив не позбавляти його волі та права керування транспортними засобами, оскільки наявність у нього цього права забезпечує йому роботу.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому вказав, що ввечері 12 вересня 2023 року йому повідомили, що його син ОСОБА_8 потрапив в ДТП. При призначенні покарання покладається на розсуд суду, вказує, що жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 матеріального чи морального характеру він не має, вказував на можливість розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши сукупність доказів, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, так як ОСОБА_3 , вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.
Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 №14 при призначенні покарання за ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що відповідно до ст. 12 КК України обвинуваченим вчинено тяжкий злочин, відповідальність за який не передбачає альтернативу видів покарання, окрім позбавлення волі.
Беручи до уваги особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, відшкодував витрати за проведене лікування, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має дружину та двоє дітей, батько обвинуваченого - ОСОБА_10 є інвалідом 3 групи. ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює трактористом- машиністом ТОВ «РСН- ТРЕЙД», водійський стаж 6 років, до відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався.
Відповідно до висновку органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_3 оцінюється як середній, виправлення особи без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно ст. 66 КК України - є його щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно ст. 67 КК України не встановлені.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Зважаючи на обставини скоєння злочину та особу обвинуваченого, який свою вину у скоєному визнав, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, беручи до уваги, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, тяжкість вчиненого ним злочину і те, що витрати КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 у розмірі 8131, 92 грн. відшкодовано обвинуваченим ОСОБА_3 в повному обсязі в ході досудового розслідування.
З матеріалів справи та поданих захистом доказів не доведено, що позбавлення права керувати транспортним засобами ОСОБА_3 поставить його та сім'ю в скрутне матеріальне становище, позбавить його можливості заробляти кошти.
Крім того, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 положення ст.75 КК України та звільнити його від відвідбування покарання з випробуванням, що сприятиме досягненню мети покарання, буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Крім того, до ОСОБА_3 слід застосувати п.п. 1, 2 ч.1, ст.76 КК України, обов'язок повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Суд зазначає, що протиправні дії обвинуваченого призвели до тяжких непоправних наслідків у вигляді смерті людини, тоді як відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров'я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей.
Враховуючи викладене, суд рахує за можливе застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.
При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат пов'язаних з проведенням експертиз, суд виходить з такого.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Розмір витрат на залучення експертів для проведення експертиз складає: 16017,16 грн.
-висновок судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № СЕ-19/118-23/10368-ІТ від 09.11.2023 - вартістю 1 912,00 грн.;
- висновок судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» № СЕ-19/118- 2/10367-ІТ від 09.11.2023 - вартістю 1673,00 грн.;
-висновок судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди» № СЕ-19/118-24/3З62-ІТ від 18.04.2024 - вартістю 5300, 96 грн.;
-висновок судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди» № СЕ-19/118-25/13525-ІТ від 29.10.2025 - вартістю 7131,20 грн. Загальна сума витрат на залучення експертів становить 16017,16 грн. і вказані витрати слід покласти на ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання про речові докази суд керується вимогами ст.100 КПК України,
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком два роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк три роки.
Покласти на ОСОБА_3 відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Повідомити ОСОБА_3 що він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, попередити його, що він протягом іспитового строку не повинен вчиняти нового кримінального правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 16017 грн. 16коп.
Речові докази у справі:
-автомобіль марки «RENAULT TRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , жовтого кольору, номер кузова НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_11 після вступу вироку в законну силу.
-електросамокат марки «Ninebot» №000222 - повернути власнику ФОП" ОСОБА_12 "- після вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1