Справа № 550/1561/25
Провадження № 2/550/103/26
19 лютого 2026 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Михайлюк О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Шукевич Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чутове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на частки у праві спільної сумісної власності в порядку спадкування,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на частки у праві спільної сумісної власності в порядку спадкування.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті залишилася спадщина у вигляді частини житлового будинку садибного типу з погосподарськими будівлями та двох земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_5 . Після її смерті залишилася спадщина у вигляді частини житлового будинку садибного типу з погосподарськими будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка звернулася до Полтавської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після померлих, яка є єдиною спадкоємицею, що виявила бажання прийняти спадщину, інші спадкоємці (діти позивачки) - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , також є спадкоємцями за законом після смерті батька ОСОБА_4 , але вони до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не зверталися. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.11.2025 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частки після померлих, тому що подані нотаріусу документи не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме існують розбіжності в документах на об'єкт нерухомості, що підлягає спадкуванню, у зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, її представник, адвокат Глазков С.М. надав клопотання про розгляд справи у відсутності позивачки та її представника. Позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Суд дослідивши матеріали справи, вивчивши докази надані по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.13).
ОСОБА_1 є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.12), а тому згідно ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20.10.2021, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 20.10.2021 року складено відповідний актовий запис №190 (а.с.14).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 08.01.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 08.01.2024 року складено відповідний актовий запис №4 (а.с.15).
24.09.2024 року ОСОБА_1 було отримано Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку загальною площею 0,0608 га, кадастровий номер: 5325455100:30:005:0842, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Відповідно до листа Полтавської районної державної нотаріальної контори №661/02-14 від 29.08.2025, після смерті ОСОБА_4 в Чутівській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу за №153/2021. Єдиним спадкоємцем на майно померлого є ОСОБА_1 (а.с.18).
Відповідно до листа Полтавської районної державної нотаріальної контори №662/02-14 від 29.08.2025, після смерті ОСОБА_6 в Полтавській районній державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу за №60/2024. Єдиним спадкоємцем на майно померлої є ОСОБА_1 (а.с.19).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.11.2025 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на
Постановою державного нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О.В. від 04.11.2025 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частки після померлих, у зв'язку з тим, що подані нотаріусу документи не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме існують розбіжності в документах на об'єкт нерухомості, що підлягає спадкуванню (а.с.27).
Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 16.09.1996 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 отримали у власність житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належать їм на праві спільної сумісної власності (а.с.17).
Згідно довідки Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області №87 від 03.09.2012 року, адреса квартири, яка належить ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , змінена з адреси АДРЕСА_2 на адресу: АДРЕСА_2 (а.с.20).
ОСОБА_7 , 06.07.2013 року уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на " ОСОБА_9 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 (а.с.32).
Рішенням виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавської області №29 від 26 березня 2024 року змінено адресу об'єкта нерухомого майна (житлового будинку) належного ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 з адреси: АДРЕСА_2 , на адресу: АДРЕСА_1 (а.с.21).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 26.09.2025, житловий будинок садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , на праві спільної сумісної власності (а.с.22-26).
У відповідності до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до положень статтей 316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.
Приписами частини 2 статті 372 ЦК України встановлена презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності, а саме: вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні (пункт 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
У відповідності до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 року № 20, - частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними (пункт 5).
Згідно роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», - у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріпленої в пункті 3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належному на праві спільної сумісної власності.
Між тим, Верховний Суд в своїх постановах неодноразово зазначав, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно саме за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування (постанови від 27.05.2020 у справі № 361/7518/16-ц, від 16.09.2020 у справі № 464/1663/18, від 16.06.2021 у справі № 570/997/19 та ін., що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як було встановлено судом,згідно Свідоцтва про право власності на житло від 16.09.1996 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 отримали у власність житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належать їм на праві спільної сумісної власності. Отже, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності назаначений житловий будинокє рівними, кожному із співвласників належить по 1/5 частці.
Таким чином, враховуючи вищевикладені положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, зокрема те, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, крім позивачки, спадкоємців, які виявили бажання прийняти спадщину після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 немає, також розбіжності в документах на об'єкт нерухомості, що підлягає спадкуванню були допущені саме у зв'язку зі зміною адреси, а тому позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину в установленому законом порядку, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1/5 частці житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, яка належала кожному із спадкодавців.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 18, 258, 264, 265, 268, 352-356 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на частки у праві спільної сумісної власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом право власності на 1/5 частку житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом право власності на 1/5 частку житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 .
Повний текст рішення складено 23.02.2026.
Суддя О.І.Михайлюк