Справа № 539/457/26
Провадження № 2/539/904/2026
про передачу справи за підсудністю
11 лютого 2026 року місто Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 30 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 185/8191/16-ц зазначено, що «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об'єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення».
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Позов стосується нерухомого майна і, відповідно, для визначення підсудності застосовуються положення частини першої статті 30 ЦПК України.
Вказаний висновок узгоджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01 серпня 2025 року у справі № 286/253/24.
Предметом позову у цій справі є визначення додаткового строку позивачу для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_4 в три місяці з часу набрання рішення суду законної сили.
ОСОБА_1 вказувала, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить 1/5 частка квартири АДРЕСА_1 . На підтвердження вказаних обставин до суду подано, зокрема, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно та свідоцтво про право власності на квартиру.
Таким чином, справа не підсудна Лубенському міськрайонному суду Полтавської області.
За змістом пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з частиною дев'ятою статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 25 липня 2023 року № 747/0/15-23 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області» з 07 серпня 2023 року змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
На підставі викладеного, враховуючи предмет спорту та вказані норми процесуального права, позовну заяву належить передати на розгляд до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Керуючись статтями 27, 30, 32, 187, 261, 354 ЦПК України, -
Цивільну справу № 539/457/26 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини передати за підсудністю на розгляд до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Слобожанське, вулиця Теплична, 7).
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання (складення) суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. М. Пилипчук