Справа № 527/3191/25
провадження 2/527/124/26
23 лютого 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
Головуючого судді - Олефір А.О.,
за участю секретаря
судового засідання - Семенової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/3191/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», який подано представником позивача Усенком Михайлом Ігоровичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30 жовтня 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що 26.04.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1466249, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти в сумі 15000,00 грн, а позичальник зобов'язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Товариство виконало зобов'язання та надано грошові кошти у розмірі та у строк визначені договором. Відповідач не виконала зобов'язання за кредитним договором.
28.11.2024 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № 28112024, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 1466249 від 26.04.2024.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 70500,00 грн, яка складається з 15000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 48000,00 грн - заборгованості за процентами, 7500,00 грн - заборгованість за штрафом.
Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 70500,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив заяву, у якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з Рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, судові повістки про виклик ОСОБА_1 до суду на 09:00 год 03.12.2025, на 14:30 год 15.01.2026 та на 14.00 год 23.02.2026 повернулися до суду не вручені з відмітками «адресат відсутній».
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.
Відзиву відповідач не подала.
Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
26.04.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1466249 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (далі Договір), який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором В317. Відповідно до п. 1.2 Договору, сума кредиту 15000,00 грн. Згідно п. 1.3. строк кредиту 360 дні. Відповідно до п.1.5.1. стандартна процентна ставка становить 1.5 відсотків в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п.1.3. договору. Відповідно до п.6.4. у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань щодо повернення суми кредиту або сплати процентів за користування кредитом споживач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 2250,00 грн на 4 день такого невиконання (п.6.4.1.), та у розмірі 165,00 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання (п.6.4.2.)(а.с.22 зворот - 26).
26.04.2024 ОСОБА_1 підписала одноразовим ідентифікатором А995 паспорт споживчого кредиту (а.с. 21-22).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, вищезазначений договір, укладено у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно листа ТОВ «ПЕЙТЕК» на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_1 від 01.04.2024, останнє повідомило про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: дата - 26.04.2024 о 16:27:10 на суму 15000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 (а.с.28 зворот).
Відповідно до відповіді на виконання ухвали суду, АТ «Перший український міжнародний банк» повідомило, що в банку на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку здійснено переказ коштів 26.04.2024 о 16:27:10 в сумі 15000,00 грн (а.с.62).
Судом встановлено, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало зобов'язання за Договором № 1466249 та надало відповідачу кредит у розмірі 15000,00 грн.
28.11.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 28112024, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до боржників вказаних у Реєстрах Боржників (а.с.33 зворот - 38).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору в факторингу № 28112024 від 28.11.2024, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1466249 в сумі 70500,00 грн, яка складається з 15000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 48000,00 грн - заборгованості за процентами, 7500,00 - заборгованості за штрафом (а.с.38 зворот).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право вимоги за Договором укладеним з ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу.
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором №1466249, складеного ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» станом на 28.11.2024 заборгованість становить: 15000,00 грн - за тілом кредиту, 48600,00 грн - заборгованість за відсотками, 7500,00 - заборгованість за штрафом, а всього - 71100,00 грн. (а.с.29-33).
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 15000,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти, зобов'язання з їх повернення не виконала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 15000,00 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами в сумі 48000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З розрахунку заборгованості за договором №1466249 від 26.04.2024, станом на 28.11.2024 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за відсотками становить 48600 грн (а.с. 29-33).
Крім того, судом встановлено, що відповідачем 22.11.2024 сплачено 600,00 грн в рахунок погашення відсотків (а.с.32 зворот).
З вказаного розрахунку судом встановлено, що з 26.04.2024 по 28.11.2024 відсотки відповідачу було нараховано виходячи з розміру відсоткової ставки - 1,5 % на день.
Судом встановлено, що позивачем було нараховано відсотки в межах дії договору, після закінчення строку дії договору позивач не здійснював нарахування відсотків, що відповідає вимогам закону.
Разом з тим, розмір нарахованих відсотків не в повній мірі відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», з огляду на таке.
Пунктом 5 розділу І ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-IX від 22.11.2023), статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно п. 2 Розділу ІІ. Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX від 22.11.2023 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Як встановлено судом, договір між сторонами укладено 26.04.2024, отже договір було укладено після набрання чинності Законом № 3498-IX від 22.11.2023, тому дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на кредитний договір укладений між сторонами, який є підставою даного позову.
Згідно п. 17 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в період з 26.04.2024 по 19.08.2024 розмір денної процентної ставки відповідав умовам договору, проте з 20.08.2024 по 28.11.2024 розмір відсотків згідно вказаного закону не міг перевищувати 1 %, проте позивач нараховував відсотки виходячи з розміру процентної ставки 1.5 %.
Отже, за період з 26.04.2024 по 19.08.2024 розмір відсотків нарахований позивачем в розмірі 25875,00 грн відповідає розміру визначеному договором.
Натомість за період з 20.08.2024 по 28.11.2024 - розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Разом з тим, судом встановлено, що за вказаний період позивачем було нараховано відсотки, виходячи із процентної ставки - 1,5% в день, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».
Так, за підрахунками суду, розмір відсотків за період з 20.08.2024 по 28.11.2024 виходячи з розміру денної процентної ставки 1 % становить 15150,00 грн (150 грн (розмір відсотків в день) х 101(днів в періоді).
Таким чином, за підрахунками суду, із врахування часткової сплати відсотків в сумі 600 грн, загальний розмір відсотків за період з 26.04.2024 по 28.11.2024 терміну дії договору становить 40425,00 грн.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти зобов'язання з повернення процентів за користування кредитними коштами не виконала, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами.
Разом з тим, приймаючи до уваги те, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів в сумі 48000,00 грн, які було нараховано представником позивача без урахування обмежень встановлених ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти в розмірі за підрахунками суду в сумі 40425,00 грн, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7500,00 грн - заборгованості по штрафу, суд зазначає наступне.
Пунктом 6.4 Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нарахувати, а клієнт зобов'язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 2250,00 грн на 4 день такого невиконання (п.6.4.1.), та у розмірі 165,00 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання.
Разом з тим, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Приймаючи до уваги те, що штраф нарахований відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7500,00 грн - заборгованості по штрафу до задоволення не підлягають.
Вирішення питання стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 70500,00 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 55425,00 грн, що становить 78,61 % від ціни позову.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1904,24 грн, що складає 78,61 % від 2422,40 грн.
Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Усенко М.І. надавав правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 8000,00 грн (а.с.42 зворот - 44).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не подано суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав. Крім того, суд враховує, що розмір заявлених витрат на правову допомогу перевищує розмір заявлених позовних вимог, що не є співмірним.
За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючи конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 3000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, відповідачем не доведено не співмірність заявлених судових витрат, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 2353,30 грн, що складає 78,61 % від 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236 заборгованість за Договором № 1466249 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort»:
15000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту,
40425,00 грн - заборгованості за процентами,
а всього 55425,00 грн (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 00 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 1904,24 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2353,30 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд. 1, корп.28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ: 35234236);
відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_4 ).
Суддя А. О. Олефір