24.02.2026
Єдиний унікальний № 371/210/26
провадження № 3/371/122/26
24 лютого 2026 року м. Миронівка
ЄУН 371/210/26
Провадження № 3/371/122/26
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 , працює підсобним робітником МПЗ «Легко», ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відносно ОСОБА_1 11 лютого 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 966192, за змістом якого 08 лютого 2026 року о 12 годині, перебуваючи в будинку під номером АДРЕСА_1 , він в телефонній розмові нецензурними словами ображав громадянина ОСОБА_2 , чим своїми діями в присутності свідків ображав його честь та гідність вказаної особи. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що жінка, з якою він мешкає, попросила подзвонити її колишньому чоловікові ОСОБА_2 , оскільки сама йому телефонувати боїться. Він мав з'ясувати, чому її син, який проживає разом із батьком, не відвідує школу. Розмова з ОСОБА_2 не склалася, вони почали сваритися, під час сварки обоє використовували нецензурну лексику. Усвідомлює, що не мав з'ясовувати стосунки з ОСОБА_2 , проте вважає, що таким діями він не порушував громадський порядок.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належно. Неявка потерпілого в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією статті 173 КУпАП визначено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, що здійснили дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22 грудня 2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Положеннями статті 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Об'єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена статтею 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вищевказаного правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіон (пункти 1 статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22 вересня 2005 року).
Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17кс12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.
У цій постанові Верховний Суд України наголосив, що хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об'єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Суд враховує, що для кваліфікації дій особи за статтею 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.
Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за статтею 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за статтею 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.
З огляду на вищенаведене, для встановлення істини по справі та належної оцінки дій ОСОБА_3 має значення мотив його поведінки, направленість умислу особи.
Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає про відсутність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на факт вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що між ним та ОСОБА_2 08 лютого 2026 року відбулась сварка з приводу відносин ОСОБА_2 з його сином, матір'ю якого є жінка, з якою він мешкає однією сім'єю. Мати дитини попросила ОСОБА_3 з'ясувати, чому дитина не відвідує школу.
Вказані обставини підтверджують надані суду матеріали справи. Зокрема, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 08 лютого 2026 року, ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_2 на її прохання, телефонував з місця їх проживання. Відтак встановлене свідчить про те, що дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не були спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян та не вчинялися з хуліганських мотивів.
Отже, в діях ОСОБА_1 не вбачається умислу на порушення громадського порядку, як це визначено статтею 173 КУпАП. Не доведено, що його дії обумовлені саме хуліганськими мотивами та прагненням порушити громадський порядок, самоствердитись шляхом ігнорування гідності інших осіб, що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП - дрібного хуліганства.
На підставі статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом першим частини першої статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відсутність належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, відповідальність за вчинення яких настає за статтею 173 КУпАП, є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею173 КУпАП.
Враховуючи вказані обставини, керуючись статтями 7, 9, 245, 247, 251, 254, 256, 280, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.О.Капшук