Єдиний унікальний № 371/1225/24
Номер провадження № 1-кс/371/43/26
про арешт майна
"19" лютого 2026 р. м. Миронівка
Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миронівка Київської області клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024116220000107 від 21.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Заступник начальника слідчого відділення відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майор поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024116220000107 від 21.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 21.08.2024 приблизно о 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 , прибув до магазину «Сільмаг», що розташований по вул. Центральна, буд. 2, с. Росава Обухівського району Київської області, помітив раніше знайому йому потерпілу ОСОБА_6 , з якою у нього існують тривалі особисті неприязні відносини, викликані наявними судовими та виконавчими провадженнями з приводу укладення та виконання договору позики грошових коштів.
В цей час, ОСОБА_5 , з метою схиляння ОСОБА_7 до виконання боргових зобов'язань, вирішивши дочекатися останню в тамбурі (коридорі) магазину «Сільмаг», розташованого за вище вказаною адресою, вийшов з магазину.
21.08.2024, близько о 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в тамбурі (коридорі), куди в цей момент вийшла ОСОБА_6 , на ґрунті особистих неприязних відносин розпочав сварку з останньою, в ході якої в нього раптово виник умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, перебуваючи в тамбурі (коридорі) магазину «Сільмаг», що розташований по вул. Центральна, буд. 2, с. Росава Обухівського району Київської області, взяв потерпілу ОСОБА_6 правою рукою за спину та утримуючи її в такому положенні, наблизився впритул своїм обличчям до її та в цей момент схопив зубами верхню губу потерпілої, після чого різким поступальним рухом голови - відкусив частину м'яких тканин верхньої губи потерпілої ОСОБА_6 , завдавши останній фізичного болю та заподіявши тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації частини верхньої губи.
Рубцеві зміни та дефект м'яких тканин верхньої губи, уздечки та присінку ротової порожнини, які виникли в наслідок загоєння після травматичної ампутації частини верхньої губи, при застосуванні хірургічного методу лікування, повністю не усунули прояви його патологічних змін, що призвело до непоправного знівечення обличчя потерпілої ОСОБА_6 , і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
12.01.2026, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю, АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 , визнано потерпілою.
У кримінальному провадженні № 12024116220000107 від 21.08.2024 потерпілою, в порядку ст. 128 КПК України, пред'явлено цивільний позов до підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди в сумі 2 000 000 (два мільйона) гривень та 30 000 (тридцять тисяч)гривень в розрахунок витрат на правничу допомогу.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
З огляду на викладене, підставою для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , є наявність доказів, що підтверджують вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та наданням потерпілою ОСОБА_6 позовної заяви про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином.
Метою накладення арешту на майно ОСОБА_5 є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
На підставі вище викладеного з метою запобігання можливості відчуження вказаного майна, що належить ОСОБА_5 , враховуючи сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно може бути стягнуто для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), існують обґрунтовані підстави для накладення арешту на майно, а саме на житлову нерухомість - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить ОСОБА_5 .
Слідчий просив розглянути клопотання без його участі та участі прокурора, про що подав відповідну заяву, в якій клопотання підтримав, просив задовольнити. Просив проводити клопотання без виклику особи, у володінні якої воно знаходиться, у зв'язку з можливістю підозрюваного ОСОБА_5 відчужити житлову нерухомість - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, з урахуванням клопотання слідчого та на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, розглянув клопотання без повідомлення власників майна, з метою забезпечення арешту майна.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання про накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення, з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що СВ відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024116220000107 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
12.01.2026, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю, АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 , у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджуються зібраними в ході розслідування доказами, а саме: рапортом чергового ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 21.08.2024, зареєстрований в журналі ЄО № 3929, про отримання повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; рапортом чергового ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 21.08.2024, зареєстрований в журналі ЄО № 3933, про отримання повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; рапортом чергового Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 22.08.2024, зареєстрований в журналі ЄО № 32128, про отримання повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; письмовою заявою ОСОБА_6 від 21.08.2024, про вчинення ОСОБА_5 відносно неї кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 21.08.2024, відповідно до якого остання повідомили про обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 21.08.2024, відповідно до якого оглянуту місце скоєння кримінального правопорушення, та вилучено футболку належну ОСОБА_5 , з нашаруванням речовини бурого кольору, зовні схожої на кров; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , від 22.08.2024; висновком судово-медичної експертизи № 49 від 10.10.2024; висновком комісійної удово-медичної експертизи № 143/К від 17.01.2025; протоколом проведення слідчого експерименту від 06.11.2024, за участі потерпілої ОСОБА_6 ; протоколом проведення слідчого експерименту від 05.08.2025, за участі свідка ОСОБА_9 ; висновком судово-імунологічної експертизи № 63 від 21.03.2025; висновком судово-медичної експертизи № 83 від 22.09.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 , визнано потерпілою.
11.02.2026 року, до слідчого відділення ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від потерпілої ОСОБА_6 та представника потерпілої - адвоката ОСОБА_10 , який діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 26.02.2025 року, ордера серії АІ № 1994890 від 26.02.2025 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5143/10від 31.01.2014 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 31.01.2014 року № 11, надійшло клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження № 12024116220000107 від 21.08.2024 позовну заяву потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування їй моральної шкоди, визнання ОСОБА_6 цивільним позивачем, а ОСОБА_5 цивільним відповідачем, та вирішення питання про накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення заявленого цивільного позову.
Згідно інформаційної довідки № 442288282 від 05.09.2025, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта об'єкт житлової нерухомості - квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на праві власності належить ОСОБА_5 .
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості унікальний реєстраційний номер № 201-20260203-0011141025 від 03.02.2026, отриманої у Фонді державного майна України, вартість квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 42,5 кв.м, становить - 1 501 735 (один мільйон п'ятсот одна тисяча сімсот тридцять п'ять гривень) 73 копійки.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Стаття 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, може бути об'єктом конфіскації майна як виду покарання, а також за рахунок нього може бути забезпечене відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України у випадку накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), арешт накладається на майно підозрюваного за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також положеннями ч. 8 ст. 170 КПК України передбачено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя має встановити наявність обґрунтованої підозри, співмірність вартості майна шкоді проти завданої шкоди та наявність ризику відчуження.
Таким чином, слідчим доведено підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проте, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у його вчиненні особою, яка є власником такого майна, на думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов'язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що арешт накладається без заборони користування відповідним майном, а тому не вбачає негативних наслідків від його застосування як для самого підозрюваного, так і для інших осіб. Водночас, заборона відчуження є обґрунтованою та виправданою з огляду на встановлений ризик передачі зазначеного майна на користь інших осіб, що унеможливить досягнення заявленої мети арешту.
Також слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнає підозрюваний, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у його право власності.
Ураховуючи викладене, з метою забезпечення цивільного позову, завданої кримінальним правопорушенням, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження, внесеного 21.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024116220000107, накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , житлову нерухомість - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з позбавленням права відчуження та розпорядження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1