Ухвала від 18.02.2026 по справі 371/1921/23

18.02.2026

Єдиний унікальний № 371/1921/23

провадження № 1-кс/371/44/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1921/23

Провадження № 1-кс/371/44/26

Суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасника справи заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_4 у справі за заявою ОСОБА_3 про відвід слідчих у кримінальному провадженні №12023111220000388,

УСТАНОВИЛА:

У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває справа за заявою ОСОБА_3 про відвід слідчих у кримінальному провадженні №12023111220000388. Судова справа ЄУН 371/1921/23, номер провадження № 1-кс/371/40/26. Слідчим суддею у справі є суддя ОСОБА_4

В судовому засіданні 17 лютого 2026 року ОСОБА_3 , який має статус підозрюваного у кримінальному провадженні та подав заяву про відвід слідчих у цьому кримінальному провадженні, заявив відвід слідчому судді, у провадженні якого перебуває справа за заявленим відводом.

Автоматизований розподіл справи здійснено на підставі відомостей журналу судового засідання від 17 лютого 2026 року, мотивована письмова заява про відвід слідчого судді заявником не була подана.

Про розгляд заяви про відвід повідомлено учасників судового провадження.

Участь заявника ОСОБА_3 в розгляді справи за заявою про відвід забезпечено шляхом проведення судового засідання у режимі відеоконференції із Державною установою «Київський слідчий ізолятор», в якому утримується заявник.

Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належно, до суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

Неявка слідчого не перешкоджає розгляду справи за заявою про відвід.

Судді ОСОБА_4 як слідчому судді у кримінальному провадженні, згідно правил частини третьої статті 81 КПК України, було запропоновано надати пояснення з приводу заявленого відводу, які сприятимуть з'ясуванню питання про те, чи дійсно є обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, і прийняттю рішення щодо заявленого відводу.

На таку пропозицію суддя ОСОБА_4 не відреагувала, правом надати пояснення з приводу заявленого відводу не скористалася.

В судовому засіданні ОСОБА_3 заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 обґрунтував тими обставинами, що ним було здійснено відеофіксацію події, коли суддя ОСОБА_4 курила у забороненому місці біля приміщення суду, а також обставин події, за яких вона та інші судді на професійному святі перебували разом з начальником слідства місцевого відділу поліції. Він скерував до Вищої ради правосуддя ряд скарг на таку поведінку і вважає, що з цих підстав суддя ОСОБА_4 не може бути незацікавленою та неупередженою при розгляді судових справ за його участю.

Звернення до Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарних проступків судді ОСОБА_4 та інших суддів дає йому підстави для висновку, що у справі про відвід слідчих у кримінальному провадженні при ухвалені судового рішення будуть порушуватися норми матеріального і процесуального права. Він впевнений, що суддя ОСОБА_4 має зацікавленість у кримінальному провадженні.

Крім того, суддя ОСОБА_4 допускала агресивну поведінку щодо нього при розгляді інших судових справ. Це змушує сумніватися в об'єктивності і безсторонності судді ОСОБА_4 при вирішенні справи.

Заслухавши мотиви заявника щодо підстав для відведення слідчого судді, суд дійшов таких висновків.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відповідно до приписів пунктів 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Якщо в учасника справи виникли сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді, то у нього, відповідно до наведеного, виникає право заявити судді відвід.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб?єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об?єктивного критерію, тобто з?ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб?єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Підстави відводу - це юридичні факти матеріально-правового або процесуально-правового характеру, при встановленні яких за допомогою доказів для забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення із розгляду справи усувається суддя.

Положеннями частини першої статті 75 КПК України встановлений вичерпний перелік підстав, які перешкоджають подальшому розгляду слідчим суддею кримінального провадження, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, суду для розгляду справи.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Правилами частини п'ятої статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі в судовому провадженні.

Судом встановлено такі обставини.

У провадженні слідчого судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_4 перебуває справа за заявою ОСОБА_3 про відвід слідчих у кримінальному провадженні №12023111220000388.

Судове засідання у справі було призначено на 16 годину 00 хвили 17 лютого 2026 року.

В судовому засіданні після оголошення складу ОСОБА_3 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_4 . Вказана обставина підтверджується інформацією, яку містить журнал судового засідання в режимі відеоконференції №592420 від 17 лютого 2026 року.

Аналізуючи мотиви, які наведені заявником при розгляді цієї справи як такі, що стали підставою відводу слідчого судді, суд дійшов висновку, що відвід слідчому судді ОСОБА_4 заявлено з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України, тобто у зв'язку із наявністю обставин, які викликають сумнів у її неупередженості.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його упередженості» є оціночним тлумаченням, його використання залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.

З системного аналізу положень закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

З метою підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб?єктивних та/або об?єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв?язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Для відведення судді з підстав упередженості або необ'єктивності необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ'єктивність судді, підтвердити їх доказами, у заяві про відвід неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Посилання заявника на упередженість судді ОСОБА_4 не є об?єктивно та легітимно обґрунтованими. Наведені заявником мотиви не містять належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеною нормою КПК України.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 9 наведеного Закону суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.

Згідно положень пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).

При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (пункт 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

Для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Цю думку Велика Палата Верховного Суду розкрила в ухвалі у справі № 908/137/18 щодо процедури «сквіз-аут».

Обґрунтування заяви про відвід базується на думці заявника, сформованій внаслідок його певної поведінки, зважаючи на яку, заявник робить висновок про наявність упередженості слідчого судді, суб'єктивно оцінюючи на предмет законності та правомірності майбутні дії та рішення слідчого судді.

Мотиви заявника щодо агресивної поведінки судді, яку вона допускала щодо нього при розгляді інших справ та твердження про те, що при ухвалені судового рішення у справі, в якій ним заявлено відвід, слідчим суддею будуть порушуватися норми матеріального і процесуального права, є вочевидь надуманими.

Суд також зазначає, що чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП зі скаргою стосовно рішень чи дій судді. Подання скарги на суддю є правом особи, що, за загальним правилом, не створює конфлікту інтересів та не спричиняє тиску на суд.

Суд враховує, що згідно з неодноразовими розясненнями Вищої ради правосуддя у своїх рішеннях подання скарги на суддю не є підставою для його відводу (самовідводу).

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Суддя повинен бути об'єктивним і неупередженим при виконанні своїх професійних обов'язків. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише міркування про можливу упередженість судді, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Сам по собі факт, що заявник внаслідок суб'єктивних міркувань, які не підтверджені жодним доказом, сумнівається в неупередженості слідчого судді, не свідчить про упередженість та заінтересованість судді і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду справи.

Отже, доводи заявника ОСОБА_3 про упередженість судді ОСОБА_4 не знайшли підтвердження при розгляді справи за заявою про відвід. Такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, суб?єктивному баченні можливих дій судді під час судового розгляду справи. Заява про відвід, а також матеріали справи не містять жодних фактів чи доказів, які б свідчили про вчинення суддею ОСОБА_4 активних дій чи бездіяльності та могли викликати сумнів у її об?єктивності чи неупередженості.

Наведені заявником обставини, якими він обґрунтував заяву про відвід судді, не вказують на наявність об?єктивного чи суб?єктивного критерію для висновків про упередженість судді, а тому відсутні підстави для висновку про наявність визначених пунктом пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 , заява про відвід не може бути розцінена як обґрунтована.

Задоволення заяви про відвід з підстав суб?єктивного бачення учасником справи особи судді, якому він може довірити розгляд справи за його участі, призведе до безпідставного фактичного усунунення судді від здійснення правосуддя у зазначеній справі та затягування розгляду справи, що суперечить основоположним принципам судочинства.

Керуючись статтями 75, 80 - 82, 369 - 372 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_4 від розгляду справи за заявою ОСОБА_3 про відвід слідчих у кримінальному провадженні №12023111220000388.

Справу за заявою ОСОБА_3 про відвід слідчих у кримінальному провадженні №12023111220000388, ЄУН 371/1921/23, номер провадження № 1-кс/371/40/26, повернути слідчому судді Миронівського районного суду ОСОБА_4 для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
134301086
Наступний документ
134301088
Інформація про рішення:
№ рішення: 134301087
№ справи: 371/1921/23
Дата рішення: 18.02.2026
Дата публікації: 25.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Миронівський районний суд Київської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.04.2026)
Результат розгляду: інше
Дата надходження: 31.03.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
02.01.2024 14:00 Миронівський районний суд Київської області
22.01.2024 16:00 Миронівський районний суд Київської області
22.01.2024 16:30 Миронівський районний суд Київської області
22.01.2024 17:00 Миронівський районний суд Київської області
29.02.2024 13:45 Миронівський районний суд Київської області
29.02.2024 13:55 Миронівський районний суд Київської області
14.03.2024 09:10 Миронівський районний суд Київської області
05.07.2024 12:00 Миронівський районний суд Київської області
17.02.2026 15:00 Миронівський районний суд Київської області
02.03.2026 16:00 Миронівський районний суд Київської області
04.03.2026 16:00 Миронівський районний суд Київської області
11.03.2026 10:00 Миронівський районний суд Київської області
26.03.2026 12:00 Миронівський районний суд Київської області
30.03.2026 16:00 Миронівський районний суд Київської області