Справа № 369/1215/24
Провадження № 2/369/1094/26
Іменем України
24.02.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді Янченка А.В. за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грицюк Поліни Володимирівни, про витребування майна із незаконного володіння,-
24 січня 2024 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Черемін Денис Вадимович звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грицюк Поліни Володимирівни, про витребування майна із незаконного володіння.
Позивач у позовній заяві просив суд витребувати із чужого, незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3222481202:02:006:0011, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав що є власником земельної ділянки кадастровий номер 3222481202:02:006:0011 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ номер 021608, яка знаходиться у АДРЕСА_1 однак земельна ділянка випала з його володіння, в зв'язку із чим позивач просив суд витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 січня 2024 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 лютого 2024 року провадження по справі було відкрито в порядку загального позовного провадження.
30.04.2024 року до суду від третьої особи надійшли пояснення третьої особи, згідно яких остання повідомила суд, що договір купвлі-продажу земельної ділянки відповідає вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2024 року підготовче засідання по справі було закрито, призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач та представник позивача не з'явились, через канцелярію суду представником позивача адвокатом Череміним Д.В. було подано заяву, в якій він просив розглянути справу за відсутності позивача та його представника, підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
На підставі викладеного, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції. Відзив на позов до суду відповідач не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явилися всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явилися всі учасники такої справи.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно приписів п.6 ч.1 ст.3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.
Так судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка кадастровий номер 3222481202:02:006:0011 була предметом застави за іпотечним договором від 16 травня 2006 року укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_1 укладеним в забезпечення кредитного договору № 014/7478/81/33694 від 16 травня 2006 року укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_1 .
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2010 року по справі № 2-2228/10 кредитний договір № 014/7478/81/33694 від 16 травня 2006 року було розірвано за позовом банку.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2010 року не було пред'явлено банком до виконання, в в'язку із чим у вересня 2017 року Банк звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з проханням поновити строк до виконання рішення суду. 12 жовтня 2017 року Ухвалою суду судом було відмовлено в поновленні процесуального строку. 20 лютого 2018 року Київським апеляційним судом Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року залишено без змін.
Таким чином, правових підстав для звернення стягнення боргу на підставі рішення суду у банку відсутні.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий номер 3222481202:02:006:0011 було відчужено за договором купівлі-продажу, серія та номер: 2089, виданий 19 травня 2021, видавник: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грицюк П.В, а новим власником є ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
Цей висновок також був неодноразово підтриманий і Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 05.12.2018, від 15.05.2019 у справі №522/7636/14.
Згідно вимог ч.2 ст.90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно вимог ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно вимог ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно вимог ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грицюк Поліни Володимирівни, про витребування майна із незаконного володіння задовольнити повністю.
Витребувати із чужого, незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3222481202:02:006:0011, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: м. Кам'янка-Дніпровська, Запорізька область; РНОКПП НОМЕР_1 ) 8 360,86 грн судового збору, сплаченого за подання позову.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 24.02.2026 року.
Суддя А.В. Янченко