Справа № 335/9832/25
Номер провадження 2-о/337/31/2026
23 лютого 2026 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Салтан Л.Г
за участю секретаря Кабалюка Д.А.
заявника ОСОБА_1
представника заявника Дічко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в окремому провадженні ОСОБА_1 , представник заявниці- адвокат Дічко Віталій Сергійович, заінтересована особа - Запорізька міська територіальна громада в особі Запорізької міської ради, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
02.10.2025 року представник заявника звернувся до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 01.01.2004 року по 31.07.2025 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу понад двадцять сім років, вели спільне господарство, піклувались один про одного, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм житла: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, мали спільне коло друзів, крім того всі свята проводили разом колі рідних та друзів. Спільних дітей вони не мали, натомість спільно виховували їх дітей від попереднього шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, за її заявою у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Присяжнюка А.В., заведена спадкова справа.
Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно для вступу у спадщину після померлого ОСОБА_2 .
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 свої вимоги підтримала, просила задовольнити її заяву. Суду пояснила, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 1973 по 1988 роки, від якого мали двох дітей. З ОСОБА_2 вона познайомилася ще у 1974 році за місцем роботи, вони підтримували дружні стосунки, а з 1998 року почали мешкати однією родиною за його адресою по АДРЕСА_1 , разом з його батьками. Діти вже подорослішали, донька вийшла заміж, а син сам залишився проживати в квартирі по бул.Будівельників. ОСОБА_2 у шлюбі ніколи не перебував. Дітей не мав. Шлюб вони також не реєстрували, мешкали однією родиною, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, допомагали дітям, доглядали за батьками, потім поховали їх, допомагали одне одному коли хворіли, купували меблі, побутову техніку, спільно вирішували питання побуту, відпочинку, тощо. Шлюбні відносини вони не припиняли. Вона особисто займалася похованням ОСОБА_2 . Після його смерті залишилася проживати в його квартирі. Сплачує комунальні послуги, звернулася з заявою про прийняття спадщини.
Представник заявниці адвокат Дічко В.С. вважає заявлені вимоги законними та обґрунтованими, доведеними наданими суду доказами, просить задовольнити заяву у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - Запорізької міської територіальної громада в особі Запорізької міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, з заявами про відкладення не звертався, заперечень за заявою не надав.
Під час розгляду справи по суті проти задоволення заяви заперечив, вважаючи не доведеними заявлені вимоги.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що мешкає в квартирі АДРЕСА_1 . Наприкінці 1990 року заявниця ОСОБА_1 заселилася в квартиру 77 до ОСОБА_2 , з того часу вони мешкали як подружжя. Мали спільний бюджет, купували меблі, робили ремонт, доглядали батьків, відпочивали, на свята ходили як родина, дарували один подарунок, вдвох відвідували збори ОСББ. Ніхто навіть і не знав, що вони не одружені, сприймали їх як єдину родину. Коли заявниця хворіла ОСОБА_2 доглядав її. Дружини та дітей у ОСОБА_2 ніколи не було. Його похованням займалася заявниця, яка продовжує мешкати у квартирі померлого.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що заявниця його теща. В їхній родині він з 2009 року. У той час заявниця вже мешкала з ОСОБА_2 однією родиною, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали одне перед іншим права та обов'язки, притаманні подружжю, інколи сварилася, але ніколи не розлучалися до самої смерті ОСОБА_2 . Вони щотижня брали до себе їхню доньку, яка називала ОСОБА_2 «дідом». ОСОБА_2 відносився до неї як до своєї онуки, а до заявниці - як до дружини.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що заявниця є його рідною сестрою, яка мешкала однією родиною з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 до дня його смерті. Познайомилися вони у 80-х роках, на той час сестра була у шлюбі. Після розлучення, коли підросли діти, сестра переїхала проживати у квартиру до померлого, де мешкала з ним та його батьками однією родиною, перевезла до нього свої речі, документи. Вони спільно вели господарство, мали спільний бюджет, разом харчувалися, несли спільні витрати, піклувалися одне про одного, ніколи не розлучалися аж до самої смерті ОСОБА_2 після його смерті сестра організовувала поховання та поминки, продовжує мешкати в його квартирі.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є онукою ОСОБА_1 . ОСОБА_2 усе своє життя сприймала як рідного діда. Вони часто забирали її зі школи, купували солодощі, речі, разом їздили на відпочинок до моря. Вони поводили себе як подружжя, вона навіть не знала, що вони не «розписані». У ОСОБА_2 своїх дітей, онуків не було. ОСОБА_2 та бабуся разом оплачували здобуття нею вищої освіти з їхнього спільного бюджету.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що заявниця є її матір'ю. ЇЇ батьки розлучилися наприкінці 80-х. Потім батько одружився, а мати більш шлюб не реєструвала. У 1998 році мати переїхала проживати до ОСОБА_2 , взяла з собою усне необхідне: одяг, особисті речі та документи, постільну білизну. Брат залишився проживати по бул.Будівельників, вона влаштовувала особисте життя. Мати з ОСОБА_2 приїжджали на вихідних, надавали допомогу. З того часу вони завжди проживали як родина: спільно вели господарство, харчувалися, спільно вирішували побутові справи, витрачали спільний бюджет, допомагали їй з дітьми, забирали доньку зі школи, брали з собою у поїздки, допомагали одне одному, здійснювали догляд за іншим, коли хворіли та не розлучалися до самої смерті.
Вислухавши покази учасників провадження та допитаних свідків, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 у період з 06 жовтня 1973 року по 29.03.1988 року, від якого народились діти - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Шлюб був розірваний 29.03.1988, що підтверджується записом у свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 06.10.1973.
З відповіді Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 11.12.2025 року, отриманої на виконання ухвали суду, вбачається, що після даного розлучення, ОСОБА_1 , в іншому зареєстрованому шлюбі не перебувала; відомості про реєстрацію/розірвання шлюбу та народження дітей щодо ОСОБА_2 у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян взагалі відсутні.
13 липня 1973 року ОСОБА_1 почала працювати на ДП «Укрдіпромез». 07 жовтня 1974 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 також почав працювати на ДП «Укрдіпромез», де вони познайомились одне з одним.
У 1998 році ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, як дружина та чоловік, без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_3 .
Спільних дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 01.08.2025.
За заявою ОСОБА_1 у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Присяжнюк А.В., заведена спадкова справа №45/2025 після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №82342427 від 27.08.2025. Крім заявниці, інші особи за оформленням спадщини після померлого ОСОБА_2 не зверталися.
Отже, встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно ОСОБА_1 для вступу у спадщину за померлим ОСОБА_2 . При цьому, спір про право з будь-якими фізичними чи юридичними особами відсутній.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України встановлені також інші факти, від яких в судовому порядку можуть бути залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Засади шлюбу, а також особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, визначає СК України.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків. Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню. Обов'язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 р. у справі № 695/1732/16-ц). У постанові від 03.07.2019 у справі №554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суд зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю у наведеному визначенні. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є «конкубінат», тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства. У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ЕСН-1986-5-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.
Згідно з частиною 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
В пункті 2 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Пунктом 21 цієї ж Постанови передбачено, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Судом були досліджені докази проживання заявниці разом із ОСОБА_2 , на підставі яких суд дійшов висновку, що вони проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов'язані спільним побутом.
Зокрема, факт спільного проживання заявниці разом із ОСОБА_2 , однією сім'єю, як чоловік та дружини підтверджується:
- показами допитаних у судовому засіданні свідків, які і під присягою пояснили, що заявниця та ОСОБА_2 мешкали однією родиною з 1998 року, спільно вели господарство, мали спільний бюджет, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, мали спільне коло друзів, крім того всі свята проводили разом колі рідних та друзів, несли взаємні права та обов'язки, притаманні подружжю.
- спільними світлинами, наявними в матеріалах справи щодо святкування різних подій за певний період часу;
- письмовими доказами: квитанціями про сплату комунальних послуг, деклараціями про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-X2A9-ТЗАО від 10.11.2021 та №0001-9719-T3A0 від 10.11.2021, що укладені з одним сімейним лікарем - ОСОБА_9 та одній лікарні - КНП «ЦПМСД №10» Крім того, в обох деклараціях як Позивачка, так і ОСОБА_2 зазначена одна і та сама адреса фактично місця проживання - АДРЕСА_3 та в якості близьких осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( одне у одного), роздруківкою з АТ КБ «Приватбанк», з якої вбачається, що ОСОБА_1 здебільшого несла витрати не у Хортицькому районі, а в місцях, приближених до права власності ОСОБА_2 , отримувала пенсію у Центральному відділенні АТ КБ «Приватбанк» (м. Запоріжжя пр. Соборний, 158), копіями трудових книжок, якими підтверджено факт опрацювання на одному підприємстві , квитанціями щодо поховання ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , документів, які свідчать про сплату коштів на утримання спільного житла, та інших доказів, тощо.
Встановлення факту проживання однією сім'єю для заявника має юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, в даному випадку прийняття спадщини, і законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 01.01.2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, а тому її заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.193, 294, 315, 316, 318 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , представник заявниці - адвокат Дічко Віталій Сергійович, заінтересована особа - Запорізька міська територіальна громада в особі Запорізької міської ради, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу -задовольнити.
Встановити юридичний факт постійного проживання, а саме що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який
помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 01.01.2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по день смерті ОСОБА_2 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Повне найменування або ім'я сторін та інших учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3
Представник заявниці: адвокат Дічко Віталій Сергійович, РНОКПП НОМЕР_3 , м. Запоріжжя, пр. Соборний 135, оф. 603
Заінтересована особа: Запорізька міська територіальна громада в особі Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915, юридична адреса: поштовий індекс 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206.
Суддя: Салтан Л.Г.