Справа № 643/3290/26
Провадження № 1-кс/643/1751/26
20.02.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене прокурором клопотання слідчого, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020022137 від 26.12.2025 за ч.5 ст. 405, ч.4 ст.187 КК України, про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куйбишево, Бахчисарайського району, Автономної Республіки Крим, Україна, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця, призваного під час мобілізації, одруженого, маючого на утриманні одну повнолітню дитину та одну неповнолітню дитину, раніше несудимого,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 405, ч.4 ст.187 КК України, що на теперішній час утримується у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», -
До Салтівського районного суду міста Харкова 20.02.2026 надійшло клопотання слідчого про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 405, ч.4 ст.187 КК України, а саме у заподіянні тілесних ушкоджень начальникові, у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, вчинені групою осіб, із застосуванням зброї, в умовах воєнного стану, а також нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Так, у ході досудового розслідування встановлено, що старший сержант ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із солдатом ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, умисно застосував насильство щодо свого начальника, а саме т.в.о. командира 2 роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , під час виконанням останнім обов'язків військової служби, завдавши йому тілесних ушкоджень та погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї.
Крім того, старший сержант ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою та з корисливих мотивів, вчинили напад на ОСОБА_7 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я, із застосуванням зброї, внаслідок чого потерпілий, побоюючись за своє життя та здоров'я, перерахував на банківську картку ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 70 000 грн. ОСОБА_8 за допомогою месенджера «WhatsApp» на особистий номер ОСОБА_7 надіслав повідомлення із номером своєї особистої карти та вимогою у аналогічному перерахуванні грошових коштів.
ОСОБА_4 27.12.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 405, ч.4 ст.187КК України.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 29.12.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, до 22.30 години 23.02.2026, без визначення розміру застави.
Постановою керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 19.02.2026 строк досудового розслідування по кримінальному провадженню продовжено до 3-х місяців, а саме до 27.03.2026 включно.
Сторона обвинувачення вказує, що дія попередньої ухвали про тримання під вартою підозрюваногозакінчується, однак завершити досудове розслідування не виявляється можливимз об'єктивних причин та на даний час вбачаються підстави для продовження строку застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, а також продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.п 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Враховуючи вищенаведені обставини, сторона обвинувачення просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у межах строку досудового розслідування, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам.
У судовому засіданні прокурор доводи поданого клопотання повністю підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник зазначив, що підозра є необґрунтованою, а ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не доведені. Просив визначити розмір застави та вказав, що підозрюваний має намір повернутися на військову службу.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали встановлено наступне.
З комплексного тлумачення ст.ст.177, 184, 199 КПК України випливає, що до предмету доказування у справах про продовження строків тримання під вартою належить доведення: обґрунтованості підозри; виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.199 КПК України стороною обвинувачення доведено, що в рамках продовженого строку досудового розслідування є необхідність у отриманні доказів, які дадуть змогу забезпечити повне, всебічне встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а саме: отримати медичну документацію за результатами лікування потерпілого ОСОБА_7 у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь»; призначити і провести судово-медичну експертизу потерпілого ОСОБА_7 разом із доданими предметами для судово-медичного дослідження (медична документація); у зв'язку зі зміною захисників у кримінальному провадженні, з урахуванням правової позиції підозрюваних, а також забезпечуючи право на захист - провести додаткові допити підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ; з урахуванням отриманих фактичних даних під час досудового розслідування вирішити питання щодо остаточної кваліфікації кримінальних правопорушень; з урахуванням усіх зібраних доказів, скласти остаточне письмове повідомлення про підозру та виконати вимоги ст. ст. 276 - 279 КПК України в повному обсязі; відкрити сторонам матеріали досудового розслідування та надати їм доступ до них, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування.
Розглядаючи питання обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_4 підозри та наявності ризиків, слідчий суддя зазначає, що поняття «обґрунтована підозра», з огляду на викладені в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висновки означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
При цьому судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Враховуючи, що підозра ОСОБА_4 є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження, а через це є достатньою для наявності у слідчого судді можливості вирішення питання про продовження дії попереднього ув'язнення підозрюваного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Питання наявності ризиків вирішено ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 29.12.2025 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено, що продовжує мати місце ризики, передбачені п.п 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . З огляду на умови воєнного стану та можливу зміну місця дислокації військової частини, існує об'єктивна ймовірність ускладнення контролю за його місцезнаходженням та забезпечення явки до органу досудового розслідування і суду. Крім того, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, наявний ризик його переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний, перебуваючи на волі, матиме реальну можливість доступу до документів та інших матеріалів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема тих, що пов'язані з проходженням ним військової служби та виконанням службових обов'язків, що створює ризик їх знищення, приховування або спотворення.
Стосовно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні з метою зміни або відмови від наданих показань. З урахуванням характеру кримінального правопорушення, службового статусу підозрюваного та наявності соціальних зв'язків, такий ризик є реальним і обґрунтованим.
Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може умисно створювати підстави для неявки до органу досудового розслідування або суду, що може призвести до затягування кримінального провадження та перешкоджання встановленню істини у справі.
Крім того, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа. З огляду на обставини інкримінованого діяння, проходження підозрюваним військової служби в умовах воєнного стану та відсутність обмежень, пов'язаних із перебуванням під вартою, існує ймовірність продовження протиправної поведінки.
Оцінюючи сукупність наведених обставин, слідчий суддя доходить висновку, що зазначені ризики є реальними, обґрунтованими та такими, що не зменшилися, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе належним чином запобігти їх настанню.
Оскільки строк обраного запобіжного заходу спливає, завершити досудове розслідування не є можливим, підозра є обґрунтованою до ступеню необхідного для даної стадії процесу, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не втратили свою актуальність, суд вважає за можливе клопотання задовольнити та продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження строку застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Однак, на переконання слідчого судді, інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належне виконання процесуальних обов'язків підозрюваним. Окрім цього, в ході розгляду клопотання не встановлено обставин, що підозрюваний за станом здоров'я не може перебувати в умовах слідчого ізолятора.
Разом із цим слідчий суддя зазначає, що станом на час розгляду клопотання повідомлена підозра не змінена, підозрюваному інкримінується вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 405 КК України, а також особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави, зокрема у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або з погрозою його застосування.
Крім того, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, зокрема, статтями 402-405 КК України.
З огляду на те, що підозрюваному інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 405 та ч. 4 ст. 187 КК України, враховуючи характер інкримінованих діянь, їх насильницький характер, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також положення ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.
При цьому матеріали судового провадження не містять даних про звернення командування військової частини, в якій проходить службу підозрюваний, до органу досудового розслідування з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що у разі зменшення обсягу повідомленої підозри, а також у разі надходження до органу досудового розслідування клопотання командування військової частини щодо ініціювання зміни запобіжного заходу на більш м'який, підозрюваний та його захисник мають право після спливу одного місяця з дня постановлення цієї ухвали звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу в порядку, передбаченому ст. 201 КПК України.
Строк запобіжного заходу продовжується в межах строку досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 196, 199 КПК України, суд,-
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії обраного запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування, тобто до 23:59 години 27 березня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі зменшення обсягу повідомленої йому підозри, а також після надходження до слідчого відповідного клопотання військової частини щодо ініціювання зміни запобіжного заходу на більш м'який, він та його захисник мають право після спливу одного місяця з дня постановлення цієї ухвали звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу в порядку, передбаченому ст. 201 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 16:30 годині 23.02.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1