Справа №639/1147/26
Провадження №2/639/1112/26
23 лютого 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна, -
До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Лаєвської Марине Леніківни, до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна, згідно якої просила суд зняти арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, серія та номер 56150225, видана 12.04.2018 року, видавник: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області на нерухоме майно, що належать ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , все нерухоме майно.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, приходить до наступного висновку.
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Зі змісту ч.5 ст.177 ЦПК України вбачається, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19) зробила висновок «що спори, пов'язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України у редакції, що була чинною 15 грудня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) також зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Так, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідачами у справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Пред'явлення позову до неналежного відповідача (або непред'явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Однак вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог.
Подібні висновки щодо належних відповідачів у справі про зняття арешту з майна висловлені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №521/17712/15 (провадження №61-11321св18), від 13.11.2019 року у справі №745/691/18 (провадження №61-7248св19), від 12.08.2021 року у справі №756/14542/19 (провадження №61-6976св21), від 26 січня 2022 року у справі №457/726/17 (провадження №61-43201св18, від 02.02.2022 року в справі №607/3269/21(провадження № 61-19506св21).
У разі, якщо позивач подає позов про звільнення майна з-під арешту, то тоді слід мати на увазі, що відповідачем по справі є стягувач за виконавчим документом, за яким накладений арешт та боржник за цим виконавчим документом, а ВДВС залучається в якості третьої особи.
Разом з цим, позивачем пред?явлені позовні вимоги до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.
Таким чином, належними відповідачем у справі про скасування арешту майна мають бути особи, в інтересах яких накладався цей арешт, а не державна виконавча служба.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна, підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 176, 177, 185, Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 23.02.2026
Суддя В.В. Труханович