Справа № 619/505/26
Провадження № 2/638/5752/26
24 лютого 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
23.01.2026 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, згідно прохальної частини якої просить суд: розірвати шлюб, який був зареєстрований 23.01.1993 року Слатинською селищною радою Дергачівського району Харківської області про що було складено відповідний актовий запис №2.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 02.02.2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Харкова.
За таких обставин маються всі підстави для прийняття справи до свого провадження.
Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення, (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а такожсправ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею175,177 ЦПК України.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення заяви без руху.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду заяви оплачується судовий збір у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року в якому відповідна заява подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за заяву у справах про розірвання шлюбу становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн., а коефіцієнт 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1 311,20 грн.
Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Сплата судового збору також відповідає пункту 1 частини другої статті 129 Основного Закону України, згідно з яким до основних засад (принципів) судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Таким чином, судовий збір (Court fees) - це обов'язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв'язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
До позовної заяви долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Вказана позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові від 12 грудня 2023 року по справі № 600/1927/23-а Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Таким чином, Законом України «Про судовий збір» передбачено, що позивач має пільги щодо сплати судового збору, лише у справах пов'язаних з порушення його прав, як учасника бойових дій.
Позов про розірвання шлюбу не пов'язаний з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що вказана в Законі пільга на даний позов не розповсюджується.
Обставин, які б давали підстави для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено та не додано доказів сплати судового збору в розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги статті 4 Закону України «Про судовий збір» та частини 4 статті 177 ЦПК України не виконі.
На підставі викладеного, позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 1 311,20 грн. на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Харкова та долучити платіжний документ до позовної заяви.
Окрім цього,позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (частина 1 статті 177 ЦПК України).
Натомість позивачем не надано додатків до позову для відповідача, а отже вказаний недолік необхідно усунути.
Враховуючи викладене, відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - прийняти до свого провадження.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення позивачу ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених вище недоліків заява вважатиметься не поданою та буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: