18.02.2026
копія
Справа № 401/2775/25
Провадження № 2/401/239/26
18 лютого 2026 року м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Мельничика Ю.С.,
з участю: секретаря судового засідання Рудської В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Процедура (рух справи):
У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №3708005 від 03.02.2021 року у розмірі 39725 грн.
Відповідно до ч.4 та ч.6 ст.19, ч.ч. 1-4 ст.274 ЦПК України ухвалою суду від 23 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалами суду від 11 листопада 2025 та 12 січня 2026 року витребувано докази.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом в силу ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Аргументи позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал":
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 03.02.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3708005, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 9000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів і можливих штрафних санкцій. 14.05.2021 року між ТОВ "Мілоан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (далі ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") укладено договір відступлення прав вимоги №68-МЛ, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал". Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №68-МЛ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача за договором в сумі 39725 грн., з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту 9000 грн., заборгованість по відсотках 29725 грн., заборгованість за комісією 1000 грн.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Позиція відповідача, ОСОБА_1 :
Відповідач подала письмову заяву про розгляд справи без її участі, зазначивиши, що вона визнає позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та відстотків в межах строку кредитування. Крім цього, просила зменшити розмір витрати позивача на правничу допомогу, оскільки їх розмір необґрунтовано завищений.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та зміст заяви позивача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов такого висновку.
Встановлені судом обставини справи:
Судом встановлено, що 03.02.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3708005 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти в розмірі 10000 грн.
Відповідно до умов Кредитного договору відповідачу надано кредит в розмірі 10000 грн.
Розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в Графіку платежів, що міститься в матеріалах справи.
ТОВ "Мілоан" свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, надавши їй відповідно до п 1.1.Кредитного договору кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням №63075234 від 03.02.2021, в свою чергу Позичальник свої зобов'язання перед Позикодавцем не виконав та відповідно до умов Кредитного договору мав повертати кредитні кошти згідно графіку погашення кредиту, передбаченого у Додатку № 1 до кредитного договору.
Факт отримання кредитних коштів підтверджується інформацією АТ КБ "ПриватБанк" наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.
14.05.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено Договір відступлення прав вимоги №68-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" право вимоги за вище вказаним кредитним договором.
Як вбачається з Реєстру прав вимоги у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитом в загальній сумі 39725 грн., з яких 9000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 29725 грн. - заборгованість по відсоткам; 1000,00 - заборгованість за комісією.
12.08.2025 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" направило відповідачу письмову претензію, у якій повідомило про наявність договору відступлення права вимоги та необхідність сплати заборгованості за кредитом.
Встановлені обставини справи вказують на те, що між сторонами договору виник спір щодо виконання зобов'язання за кредитним договором від 03.02.2021 року.
Витребувана судом інформація суду не надана.
У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 39725 грн.
Оцінка суду (джерела права):
Згідно статті 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ст.526, 527 та 530 ЦК України, - зобов'язання має виконуватися належним чином та в установлений строку відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.
Висновок суду:
З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ "Мілоан" 03.02.2021 було укладено кредитний договір №3708005.
Із кредитного договору вбачається, що у відповідності до вимог частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
ТОВ "Мілоан" свої зобов'язання за кредитними договорами виконав, перерахувавши відповідачу 03.02.2021 року кредитні кошти в розмірі 10000 грн., про що свідчить платіжне доручення.
14.05.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено Договір відступлення прав вимоги №68-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" право вимоги за вище вказаним кредитним договором.
Позивачем надано належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитними договорами, а також наявність у відповідача грошового зобов'язання та заборгованості перед позивачем. Надані розрахунки та довідки містять всі ознаки первинного документу (реквізити організації, зміст операції, номер договору, контрагента).
Так, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Наявні в матеріалах справи Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та Витяг з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, підтверджують право грошової вимоги ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 за кредитним договором №3708005 від 03.02.2021.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивач ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" як новий кредитор у встановленому законом порядку відповідно до умов договору відступлення прав вимоги набув права вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №3430491.
Таким чином, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в частині заборгованості за тілом кредиту, суд вважає вимоги позивача, який є новим позикодавцем, щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором за основною сумою боргу в розмірі 9000 грн., обґрунтованими та доведеними, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 1000 грн., що складає 10 відсотків від суми кредиту, також підлягають задоволенню, оскільки обов'язок її сплати передбачений п.1.5.1, 2.2.1 Кредитного договору.
Разом з тим, щодо позовних вимог позивача ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" в частині стягнення відсотків за кредитним договорам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками в сумі 29 725 грн.
Так, згідно умов кредитного договору №3708005 від 03.02.2021, відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 10000,00 грн. на строк 15 днів (до 18.02.2021), за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування. Таким чином, за вказаний період розмір відсотків становить 1875 грн. (10000 грн х 1,25% х 15 днів), які підлягають стягненню.
Згідно п.2.2.2 Кредитного договору, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору. Доказів того, що позивачем (позичальником) було продовжено строк кредитування відповідно до умов п.2.3.1.1 - 2.3.1.2 Договору, матеріали справи не містять.
Слід зауважити, що у вказаному договорі можливість нараховувати проценти за межами строку кредитування визначена у розділі, що регулює питання відповідальності сторін, тобто як санкція за неналежне виконання зобов'язань.
Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 15 днів, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації.
Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, з огляду на положення ст. ст. 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, про що зазначено вище, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за кредитним договором від 21.10.2021 року №3430491 починаючи з 21.11.2021 задоволенню не підлягають. Вказані умови договору суперечать положенням ст. ст. 1048, 1050 ЦК України та висновкам, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).
Відповідно до вимог ст. ст. 4, 6 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Сам факт передачі заявленого позивачем розміру заборгованості в порядку відступлення права вимоги не свідчить про обґрунтованість нарахування такої заборгованості та суперечить наведеним вище положенням Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №3708005 від 03.02.2021 року у розмірі 11 875 грн., з яких: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту); 1875 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1000 грн. - заборгованість за комісією.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 8 000 грн.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що представник позивача в судове засідання не прибував, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише з надання консультацій та складення позовної заяви.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з висновком суду про часткове задоволення позову на суму 11875 грн., на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути (2422,40 х (11875 грн./ 39725 грн.) = 724,13 грн. судового збору
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 83, 89, 141, 223, 264, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 610, 611, 1048-1054 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №3708005 від 03.02.2021 у розмірі 11 875 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн., а також судовий збір у розмірі 724,13 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Найменування сторін:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження за адресою: 79029, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-й поверх, код за ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Світловодського
міськрайонного суду Ю.С. Мельничик
Згідно з оригіналом