Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua
24.02.2026 394/1244/25
2/394/5/26
24 лютого 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого - судді Запорожець О.М.
при секретарі: Лясковській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Адвокат Столітній М.М. в інтересах позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 19.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем укладено Договір № 1564530 про надання споживчого кредиту.
На умовах, встановлених договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов'язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору:
Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 3000 грн.
Згідно із п. 1.4. договору строк кредиту 363 днів: з 19.04.2024 року по 18.04.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.
Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 3000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».
Щодо процедури укладання електронного кредитного договору, кредитний договір з споживачем укладається в електронній формі за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт (Мобільний застосунок «SlonCredit»). З метою укладення кредитного договору, сторонами здійснюються визначені нижче дії:
Споживач на Веб-сайті (в т.ч. шляхом доступу до Веб-сайту через мобільний застосунок «SlonCredit») обирає бажані умови кредитування, з урахуванням доступних кредитних продуктів, у тому числі суму та періодичність платежів, вказує контактні дані (мобільний номер телефону), вказує електронну адресу (за наявності) і розпочинає реєстрацію в ІКС товариства через Веб-сайт.
Під час першого етапу реєстрації в ІКС товариства споживачу надаються для ознайомлення та прийняття гіперпосилання на правила, публічну пропозицію на використання аналогів підписів, згоду на обробку персональних даних та доступ до своє кредитної історії. Споживач натискаючи відповідну клавішу, яка виражає згоду споживача продовжувати дії в ІКС товариства, підтверджує що ознайомлений зі змістом правил, публічної пропозиції на використання аналогів підписів, приймає їх в повному обсязі та надає згоду на обробку персональних даних та на доступ до своєї кредитної історії.
У процесі реєстрації в ІКС товариства, споживач:
- реєструє рахунки в форматі IBAN/платіжні картки для перерахування коштів та
здійснення погашення кредитної заборгованості;
- має право надати персональні дані третіх осіб (в т.ч. близьких осіб) з метою інформування про необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором.
Після завершення реєстрації, споживач вказує бажані умови отримання кредиту (у тому числі суму та періодичність платежів) та/або підтверджує раніше вказані умови кредиту (якщо крок підтвердження умов технічно доступний споживачу) та надсилає заявку на розгляд товариству. Товариство повідомляє споживача про прийняття заявки шляхом відповідного інформаційного повідомлення у особистому кабінеті.
У разі прийняття позитивного рішення, товариство робить споживачу в особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі кредитного договору, що містить усі істотні умови та підписаний зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства відтворені засобами копіювання.
Кредитний договір вважається укладеним з моменту одержання товариством електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти).
Зауважив про те, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладеним сторонами, отже цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Щодо укладення правочину в електронній формі зазначив, що правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі.
Зазначив, що відповідач, оформлюючи кредитний договір здійснив всі необхідні дії, викладені в розділі 2. «Процедура укладання електронного кредитного договору» цієї позовної заяви, що визначені розділом 7 «Особливості укладення кредитних договорів з споживачами в електронній формі через ІКС товариства (алгоритм):» правил надання коштів у кредит Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ», та уклав кредитний договір.
Відповідно до реквізитів договору № 1564530 від 19.04.2024 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «K179».
Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач.
Щодо зарахування грошових коштів на платіжну карту відповідача, зазначив, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» не є банківською установою, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему Pay Tech, на підставі укладеного договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК».
За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору № 1564530 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 3000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .
Кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.
Щодо нарахованих процентів за користування грошовими коштами, зазначив, що проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт».
Пунктом 1.5.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту.
Зауважив, що відповідно до п. 5.1. договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів.
У період з 19.04.2024р. по 27.06.2025р. відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 450,01 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 450 грн.
Оплата відповідачем суми нарахованих процентів за користування грошовими коштами на рахунок первісного кредитора є підтвердженням факту отримання боржником від первісного кредитора грошових коштів у сумі, що визначена п. 1.2. договору.
Враховуючи вищенаведене, факт укладення правочину та отримання відповідачем коштів не може бути спростований, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку.
Щодо відступлення права вимоги, зазначив, що враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 27 червня 2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі договору факторингу № 27062025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
27.06.2025р., ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» повідомило в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані новому кредитору - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», проінформовано про відступлення права грошової вимоги за договорами та передачу персональних даних ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора.
Враховуючи вищезазначене, відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором.
Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1564530 від 19.04.2024 року загальна сума заборгованості склала 31124,99 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 2999,99 грн.,заборгованості за процентами - 26625 грн., штрафні санкції 1500,00 грн.
За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання договору, а саме: з 19.04.2024 року по 27.06.2025 року, у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії договору у розмірі 26625 грн.
Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання.
Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 1564530 від 19.04.2024 року загальною сумою 31124,99 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 26625 грн., штрафні санкції 1500 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.
Розгляд справи відповідно до ухвали від 15.12.2025 року про відкриття провадження у справі проводиться за відсутності сторін цивільного провадження.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Ч. 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Ч. 1 ст. 13 ЦПК України вказує на те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до позову до відповідачки заявлено матеріально правові вимоги - стягнення заборгованості за кредитом та стягнення заборгованості за нарахованими відсотками.
Суд розглядає дану цивільну справу тільки в межах заявлених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи 19.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем укладено Договір № 1564530 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до реквізитів договору № 1564530 від 19.04.2024 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «K179».
За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору № 1564530 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 3000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .
У період з 19.04.2024р. по 27.06.2025р. відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 450,01 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 450 грн.
Щодо відступлення права вимоги, зазначив, що враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 27 червня 2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі договору факторингу № 27062025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1564530 від 19.04.2024 року загальна сума заборгованості склала 31124,99 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 2999,99 грн., заборгованості за процентами - 26625 грн., штрафні санкції 1500,00 грн.
За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання договору, а саме: з 19.04.2024 року по 27.06.2025 року, у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії договору у розмірі 26625 грн.
Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання.
Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 1564530 від 19.04.2024 року загальною сумою 31124,99 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 26625 грн., штрафні санкції 1500 грн.
Вирішуючи даний спір суд зважує на наступні норми матеріального права.
Відповідно до частин 1, 3, 4 та 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором . Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Ст. 638 ЦК України вказує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 Закону України «Про електрону комерцію»).
У ст. 11 Закону України « Про електрону комерцію» зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг. Момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов'язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством. У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов'язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством. Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов'язань між сторонами. Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено. Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов'язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України. Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.
Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «К179», після чого відповідач отримав кредит в сумі 3000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».
Зазначені умови договору є публічною пропозицією у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України.
Ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України « та «, за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис з одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір та надсилаються іншій стороні цього договору.
З договору № 1564530 від 19.04.2024 року про надання споживчого кредиту слідує, що відповідач його підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «К179», а тому суд доходить висновку, що факт укладення зазначеного кредитного договору підтверджується матеріалами справи та узгоджується із ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується копією довідки про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.
Уклавши зазначений договір на умовах, викладених в ньому відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в них закріплені.
За змістом ст. ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 1564530 від 19.04.2024 року становить 31124,99 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 26625 грн., штрафні санкції 1500 грн.
Суд вказує, що відповідачем не було подано до суду жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості (в даному випадку - заборгованості за нарахованими процентами) є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку, оскільки спростування доказів позивача є процесуальним обов'язком саме відповідача (а не суду).
А тому суд вказує, що нарахований позивачем розмір відсотків є обґрунтованим, оскільки не заперечений самим відповідачем.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем виниклого між позивачем та ним кредитного зобов'язання і тому з нього на користь останнього в повному обсязі з урахуванням відсотків та комісій по кредиту підлягає стягненню сума заборгованості - 31124,99 грн.
Стосовно судових витрат, понесених позивачем на звернення до суду, суд зважує на наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
З урахуванням зазначених норм процесуального права, враховуючи те, що позов задовольняється в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягають стягненню в повному обсязі судові витрати понесення при зверненні до суду у виді судового збору у сумі 2422,40 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зважує на наступне.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частинами 1, 3 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в позовній заяві просило стягнути з відповідачки витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн.
Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено заявку №12342 від 21 жовтня 2025 року на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року.; копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між Адвокатом Столітнім М.М., та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»; рахунок на оплату до договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 .року
Враховуючи характер спірних правовідносин, суть спору та заявлені позивачем вимоги, з дотриманням положень ст. 137 ЦПК України, суд приходить до обґрунтованого та виваженого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката Столітнього М.М. в сумі 5000 грн.
А тому суд з урахуванням наведеного вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 31124,99 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 26625 грн., штрафні санкції 1500 грн., понесенні судові витрати в сумі 7422,40 грн. (сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. та 5000 грн. (витрати, пов'язаних з правничою допомогою адвоката Столітнього М.М.).
Приймаючи до уваги викладене та, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 612 ч.1, 625, 629, 1049 ч.1, 1054 ЦК України , суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитом в сумі 31124,99 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 26625 грн., штрафні санкції 1500 грн., та судовий збір в сумі 2422,40 грн., а всього підлягає стягненню 33547 /тридцять три тисячі п'ятсот сорок сім/ грн. 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені судові витрати, пов'язані з правничою допомогою в сумі 5000 /п'ять тисяч/ грн.
Ідентифікаційні дані учасників:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження вул. Загородня 15, офіс 118/2, м. Київ, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 44559822.
ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Копію даного рішення негайно після постановлення направити сторонам.
Суддя: