Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua
24.02.2026 2/394/3/26
394/1136/25
24 грудня 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого - судді: Запорожець О.М.
при секретарі: Лясковській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів посилаючись на те, що постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 лютого 2025 року у справі № 394/807/24 було змінено рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2024 року.
Вказаною постановою апеляційного суду, яка набрала законної сили 21.02.2025 року , було вирішено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 14.08.2024 року і до 04.07.2026 року.
На підставі зазначеного судового рішення 18 березня 2025 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області було видано виконавчий лист у справі №394/807/24.
01 квітня 2025 року державним виконавцем Голованівського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Калінчук М.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5.
Відповідач, будучи достеменно обізнаним про свій обов'язок зі сплати аліментів, ухиляється від його належного виконання та сплачує аліменти не в повному обсязі та нерегулярно, внаслідок чого утворилась системна заборгованість.
Відповідно до Довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданої Голованівським ВДВС станом на 20.10.2025 у ВП № НОМЕР_5 , сукупний розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів становить 73896,97 грн. /а.с.1-6/.
Розгляд справи відповідно до ухвали від 06.11.2025 року про відкриття провадження у справі проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін /а.с.31-34/.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (пропорційність у цивільному судочинстві).
Частиною 1 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Як вбачається, 01.04.2025 року державним виконавцем Голованівського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Південного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_6 з виконання виконавчого листа № 394/807/24 виданого 18.03.2025 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області року про стягнення із боржника - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), з моменту звернення до суду 14.08.2024 року щомісячно, до 04 липня 2026 року, тобто до закінчення ним навчання /а.с.8-10, 11-14, 18, 19/.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_6 сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 станом на 20.10.2025 року становить 73896,97 грн. /а.с.17/.
Завданням Сімейного кодексу в розумінні ч. 1 ст. 1 СК України засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
В ч. 1 ст. 2 СК України законодавець вказує на те, що Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
В ст. 6 СК України дано поняття дитини зокрема - правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Ч. 7 ст. 7 СК України наголошує на тому, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В ч. 2 ст. 18 СК України перелічено способи захисту цивільних прав в нашому випадку це є - примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку.
Відповідно до ст. 7 Європейської конвенції про здійснення прав дітей під час розгляду справ, що стосуються дитини, судовий орган діє швидко для уникнення будь-яких невиправданих зволікань, а швидке виконання прийнятих рішень повинно бути забезпечене відповідною процедурою. У термінових випадках судовий орган при необхідності має повноваження приймати рішення, які підлягають негайному виконанню.
Ч. 1 ст. 180 СК України прямо вказує, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 3 та 4 статті 194 Сімейного кодексу України визначено, що заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 Сімейного кодексу України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Судом встановлено, що розмір заборгованості за аліментами становить 73896,97 грн., він визначений державним виконавцем, відповідачем в передбаченому законом судовому порядку даний розмір не оскаржено.
Частиною 1 ст. 196 Сімейного кодексу України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Головною підставою стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів є наявність рішення суду та виконавчого листа по даній справі, яким платника аліментів зобов'язано здійснювати сплату аліментів в частині доходу платника. Також наявність заборгованості зі сплати аліментів з вини боржника.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Отже, пеня за прострочення зі сплати аліментів нараховується за кожним періодичним платежем окремо з дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, після чого розмір нарахованої пені за кожним щомісячним платежем підсумовується та визначається загальна сума пені за порушення аліментних зобов'язань.
Виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, то за змістом статті 196 СК України, пеня нараховується на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Оскільки відповідач, всупереч вимогам ст. ст. 12, 13 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів відсутності його вини щодо несплати аліментів у повному обсязі, суд вбачає наявність підстав для стягнення пені.
За розрахунками позивача станом на 20.10.2025 року сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів складає - 143243,58 грн.
Суд погоджується з вищевказаним розрахунком суми неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, але констатує, що даний розмір неустойки (пені) за несплату аліментів перевищує 100 відсотків заборгованості зі сплати аліментів, а тому дана сума з урахуванням положень ч. 1 ст. 196 СК України визначається у розмірі фактичної заборгованості по аліментах у розмірі 73896,97 грн.
З врахуванням всіх обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 73896,97 грн.
З відповідача на користь держави у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зважує на наступне.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частинами 1, 3 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Виходячи зі змісту ч. 8 ст. 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Позивачка в позовній заяві просила стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн.
Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено світлокопію угоди від 28.10.2025 року про надання правничої (правової) допомоги), світлокопію ордеру, світлокопію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 28.10.20025 року, акт приймання-передачі наданих послуг у виді правничої допомоги від 28.10.2025 року, квитанцію про прийняття готівкових коштів за наданні послуги /а.с.21, 22, 23, 24, 25, 26/.
Враховуючи характер спірних правовідносин, суть спору та заявлені позивачем вимоги, з дотриманням положень ст. 137 ЦПК України, суд приходить до обґрунтованого та виваженого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката Бабенко Р.В. в сумі 5000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 13, 28, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Європейською конвенцією про здійснення прав дітей, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст. 1, 2, 6, 7, 18, 180, 194, 195, 196 СК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 73896 /сімдесят три тисячі сімсот дев'яносто шість/ грн. 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, пов'язані з правничою допомогою в сумі 5000 /п'ять тисяч/ грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 /одну тисячу двісті одинадцять/ грн. 20 коп.
Ідентифікаційні дані учасників:
ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області від 27 вересня 2007 року.
ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області від 14 жовтня 1995 року.
Рішення може бути оскаржено до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Копію даного рішення негайно після постановляння направити учасникам справи.
Суддя: