Справа № 404/5703/25
Номер провадження 1-кс/404/2665/25
25 грудня 2025 року м.Кропивницький
Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3 ,
розглянувши в приміщенні Фортечного районного суду міста Кропивницького, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницький) Територіального управління Державного Бюро Розслідувань, розташоване у м.Миколаєві, яка полягає у не визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62025150030000383 від 26.03.2025, -
До Фортечного районного суду м. Кропивницького надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницький) Територіального управління Державного Бюро Розслідувань, розташоване у м.Миколаєві, яка полягає у не визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62025150030000383 від 26.03.2025, відповідно до якої просить:
- визнати ОСОБА_3 , потерпілим у кримінальному провадженні №62025150030000383 від 26.03.2025.
На обгрунтування скарги зазначено, що ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №62025150030000383 від 26.03.2025 звернувся із заявою як учасник відкритого кримінального провадження за ст. 366 КК України відносно судді ОСОБА_4 , про визнання ОСОБА_3 потерпілим, оскільки дії ОСОБА_4 підпадають під катування в результаті діяльності посадовця.
У судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити. Пояснив, що відносно ОСОБА_5 необхідно винести окреме рішення та відкрити кримінальне провадження за зловживання владою, оскільки в цій справі інший учасник кримінального провадження визнаний потерпілим, однак, йому слідчий відмовив. Надав суду відповідь від слідчого ОСОБА_5 від 31.10.2025 за вхідним №З-2025/мк/16-06-3657/25.
Слідчий викликав у судове засідання, однак, до суду не з'явився, надав заяву від 23.12.2025 про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши скаржника, дослідивши скаргу та додані документи, слідча суддя прийшла до такого висновку.
Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) територіального управління ДБР, розташованому м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 62025150030000383 від 26.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Як зазначає ОСОБА_3 у своїй скарзі, що він звернувся на адресу слідчого із заявою про визнання його потерпілим в даному кримінальному провадженні.
З листа старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) територіального управління ДБР, розташованому м. Миколаєві, від 31.10.2025 за № 3-2025/мк/16-06-3657/25, вбачається, що 01.08.2025 за вих. № 3-1212/мк/16-06-2148/25 на адресу заявника направлено постанову про відмову у визнанні потерпілим. Одночасно повідомлено, що рішення про визнання потерпілим буде вирішено після надання грунтовних свідчень в якості свідка або безпосередньо перед початком допиту.
Відповідно до положень п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст.303 КПК України визначено право на оскарження та перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, п.5 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч. 1ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
При цьому, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про злочин або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2ст. 55 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Правилами частини 5 статті 55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до кримінального провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
У судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив, що кримінальне провадження розпочато за заявою ОСОБА_6 , яку він адресував представнику уповноваженої особи по захисту прав людини. Зазначив, що він звернувся до слідчого із заявою про визнання його потерпілим в даному кримінальному провадженні, оскільки також є учасником кримінального провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України. яке перебуває на розгляді у судді ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Межі втручання слідчого судді у діяльність прокурора та слідчого обмежуються ч. 1 ст. 303 КПК України. Слідчий суддя позбавлений можливості втручання у діяльність прокурора, слідчого та дізнавача, крім випадків, визначених КПК України.
Дії та процесуальні рішення дізнавача, слідчого, прокурора вважаються законними, доки вони не скасовані або не переглянуті в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії дізнавача, слідчого і прокурора їх законність та обґрунтованість може бути предметом розгляду лише в порядку судового провадження. Процесуальна діяльність службової особи пов'язана зі збором, оцінкою доказів і прийняттям процесуального рішення є суто суб'єктивними оціночними дискреційними повноваженнями, яке не передбачають кримінально карної поведінки.
Слідчий суддя не наділений повноваженнями визнавати особу потерпілою, а здійснює лише судовий контроль за додержанням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
З листа третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Кропивницькому) ТУ ДБР (розташованого в м. Миколаєві) вбачається, що заява ОСОБА_3 розглянута та винесено процесуальне рішення про відмову у її задоволенні. Такі обставини не заперечуються скаржником.
В силу вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, ОСОБА_3 не ставить вимогу про скасування вказаної постанови слідчого, як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, не надає суду копію постанови про відмову у задоволенні його заяви.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути прийняте рішення про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги. (ст. 307 КПК України).
Щодо вимог ОСОБА_3 про винесення окремого рішення відносно слідчого ОСОБА_5 , слідчий суддя не вбачає підстав для її задоволення, оскільки, в силу вимог ст. 307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарги не наділений такими повноваженнями, та при розгляді скарги розглядає її в межах вимог зазначених в скарзі, а також з урахуванням досліджених у суді матеріалів кримінального провадження слідчий суддя не вбачає підстав для винесення ухвали про звернення до ДБР для внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, слідчий суддя, зазначає, що заявник не позбавлений самостійно звертатися до ДБР з заявою щодо вчинення посадовими особами будь-якого кримінального правопорушення.
Таким чином, вимоги скаржника задоволенню не підлягають.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.303-307, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про невизнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62025150030000383 від 26.03.2025 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1