Справа № 203/9384/25
Провадження № 1-кс/0203/236/2026
22 січня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, про закриття кримінального провадження №62025170030008893 від 20.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
встановив:
17.12.2025 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 (далі - заявник, скаржник) на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, про закриття кримінального провадження №62025170030008893 від 20.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, в якій заявник, з урахуванням заяви від 22.01.2026 року про уточнення вимог скарги, просить суд:
- скасувати постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 від 21.11.2025 року про закриття кримінального провадження №62025170030008893;
- зобов'язати уповноважених осіб Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025170030008893.
В обґрунтування вимог скарги, з урахуванням додаткових пояснень, заявник зазначила, що на її думку, закриття кримінального провадження є передчасним і незаконним, оскільки її не допитано як заявника та не забезпечено реалізацію її прав потерпілої. Протягом періоду досудового розслідування з 20.05.2025 року до 21.11.2025 року слідчим не було виконано базових процесуальних дій, без яких неможливо встановити фактичні обставини та зробити обґрунтований висновок про відсутність складу кримінального правопорушення.
Також заявник, зокрема, вказала, що слідчим ДБР не було витребувано та не оглянуто належним чином матеріали адміністративних справ №180/55/25, провадження №3/180/84/25, №180/56/25, провадження №3/180/85/25, а також пов'язані з ними матеріали справи №180/1535/22, провадження №3/180/20/23, хоча саме в цих адміністративних провадженнях суди зафіксували ключові обставини, що прямо вказують на можливу фальсифікацію доказів. Крім того, слідчим не були досліджені вилучені предмети як ключові речові докази (алкоголь/тютюн). Заявник вважає, що слідством не було вжито заходів для дослідження знарядь фальсифікації (алкоголю та тютюну). Поліція офіційно визнає, що ці предмети досі перебувають у них, проте слідчі ДБР їх не вилучали, не оглядали, не перевіряли ланцюг їх походження, що свідчить про умисне приховування фактів підкидання майна ОСОБА_5 . У кримінальному провадженні не було проведено обов'язкових експертиз для об'єктивного розслідування, зокрема, почеркознавчу, трасологічну експертизи.
На думку заявника, мали місце сумнівні дії оперативника ОСОБА_6 , бо відсутні дані, чи діяв він за дорученням слідчого, відповідно до вимог ст. 40 КПК України. Заявника не було допитано як потерпілу за участю її адвоката, не проведено одночасного допиту (очної ставки) з ОСОБА_5 , що позбавило її можливості довести факт використання ОСОБА_5 старих фотознімків 2022 року у протоколах 2024 року, що вже було встановлено судом у справах №180/55/25 та №180/56/25.
З огляду на викладене, скаржник звернулась до суду із скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 17.12.2025 року, судову справу №203/9384/25, провадження №1-кс/0203/5831/2025, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 , яка передана слідчому судді та прийнята до розгляду - 24.12.2025 року.
Ухвалою слідчого судді від 24.12.2025 року було задоволено клопотання заявника про поновлення строку на подання скарги та поновлено заявнику строк на звернення до суду зі скаргою, відкрито провадження у справі за скаргою та призначено скаргу до судового розгляду по суті, зобов'язано відповідальних осіб надати суду матеріали кримінального провадження №62025170030008893 для огляду у судовому засіданні.
У чергове судове засідання, призначене на 22.01.2026 року, учасники провадження не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду скарги.
Скаржник подала до суду письмову заяву про розгляд скарги за її відсутності, підтримала вимоги скарги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, не виконав вимоги ухвали суду від 24.12.2025 року в частині зобов'язання надання матеріалів кримінального провадження №62025170030008893, для огляду у судовому засіданні.
Суд на підставі положень ч. 4 ст. 107, ст. ст. 138, 306 КПК України, розглянув скаргу за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу та наявні у справі матеріали, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62025170030008893 від 20.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження було закрито кримінальне провадження №62025170030008893 від 20.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення в діях співробітників Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
За змістом оскаржуваної постанови слідчий, зокрема, зазначив, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_8 від 14.05.2025 року, справа №203/2944/25, за фактом службового підроблення службовими особами Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_8 від 14.05.2025 року, справа №203/2944/25, було зобов'язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 13.02.2025 року та 03.03.2025 року за фактом службового підроблення службовими особами Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, у тому числі дільничним інспектором ОСОБА_5 , яке виразилось у внесенні завідомо неправдивих відомостей до адміністративного протоколу від 27.12.2024 року за ч. 1 ст. 164 КУпАП у справі №180/56/25, провадження №3/180/85/25, стосовно ОСОБА_3 , за фактом торгівлі без ліцензії алкогольними напоями, а також адміністративного протоколу відносно ОСОБА_3 від 27.12.2024 року серії ВАД №182895 за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
У ході досудового розслідування в якості свідка було допитано ОСОБА_5 , який надав відомості про те, що 27.12.2024 року приблизно о 14:40 годині він разом з ДОП ВП №1 НРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 перебували біля перехрестя вулиць Грейдерна та заїзду Грейдерний в м. Марганці.
Так, вони побачили як з магазину, розташованого за адресою: м. Марганець, заїзд Грейдерний, 1А, вийшли чоловік та жінка, які направились в їхній бік. Підійшовши до них, вони побачили у чоловіка пляшку пива та тютюнові вироби, на яких була відсутня марка акцизного податку. Представившись, у чоловіка було запитано, де саме він придбав зазначений товар, на що чоловік, а саме: ОСОБА_10 повідомив, що він зі своєю дружиною ОСОБА_11 щойно придбав пиво та цигарки в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , у продавця жінки похилого віку на ім'я ОСОБА_12 . Після цього за даним фактом було зроблено реєстрацію на лінію «102», та опитано свідків правопорушення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які придбали тютюнові вироби, та пиво в магазині. Після цього вони зайшли до магазину та представившись пояснили продавцю про виявлений факт продажу тютюнових виробів та пива. Будь-яких ліцензій або інших дозвільних документів на право здійснення торгівельної діяльності продавець, як згодом було встановлено, і власник магазину, надати не змогла. Після цього до магазину було запрошено понятих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та в їх присутності проведено огляд приміщення магазину, в ході якого було виявлено пляшку пива «Pivna Divka», 2 л, 5 пет-пляшок по 0,5 л з прозорою рідиною з різким запахом алкоголю, та 17 пачок цигарок «Маршал», на яких були відсутні марки акцизного податку.
Протоколом огляду було вилучено зазначені речі. Порушник ОСОБА_3 заперечувала факт продажу, поводила себе агресивно та від надання пояснень і підписів в протоколі в присутності понятих відмовилась. Після того, як були заповнені всі відповідні службові документи, алкогольні напої та тютюнові вироби вилучені, поміщені в пакет, опечатані печаткою з підписами понятих, та вони всі вийшли з магазину. ОСОБА_5 разом з ДОП ОСОБА_9 поїхали до ВП №1 НРУП.
Також до матеріалів досудового розслідування долучено адміністративні матеріали відносно ОСОБА_3 , складені за фактом вчинення нею адміністративного правопорушення.
Слідчий, проаналізувавши норми чинного законодавства України, дійшов висновку, що у ході досудового розслідування виконані всі необхідні слідчі дії з метою встановлення істини, забезпечення повноти, неупередженості розслідування, проте здобуті слідством докази свідчать про відсутність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, у співробітників Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Суд зазначає, що відповідно до положень частин 1, 2, 3, 6 статті 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Відповідно до частини 2 статті 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 92 КПК Укра їни, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до положень статей 93, 94 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до частини 5 статті 110 КПК України, обґрунтованість рішення (постанови), яке прийняли прокурор та слідчий, повинна знайти вираження в його мотивуванні.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
Відповідно до частин 2 статті 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, в тому числі рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з положеннями статті 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Аналіз вказаних вище обставин кримінального провадження та положень КПК України вказує, що слідчий, закриваючи кримінальне провадження у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, не здійснив усіх необхідних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій задля проведення повного та всебічного досудового розслідування.
Так, за змістом оскаржуваної постанови слідчий не вмотивував належним чином об'єктивний зв'язок між здобутими ним у ході проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій доказів з фактом відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, з огляду на що оскаржувана постанова є невмотивованою.
Тобто слідчий в оскаржуваній постанові послався, зокрема, на те, що ним був допитаний в якості свідка ОСОБА_5 , до матеріалів досудового розслідування були долучені адміністративні матеріали відносно ОСОБА_3 . З огляду на це, аналізуючи чинне законодавства, зокрема, склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, слідчий дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, що свідчить про неповне проведення ним всіх необхідних слідчих (процесуальних) дій задля встановлення істини під час досудового розслідування та наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, хоча закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Суд зазначає, що скаржник, реалізуючи принцип змагальності, навела у скарзі невирішені слідчим у кримінальному провадженні питання, зокрема: органом досудового розслідування не було вжито заходів для дослідження знарядь фальсифікації (алкоголю та тютюну), не було проведено обов'язкових експертиз, зокрема, почеркознавчої - для перевірки підписів на бирках речових доказах та у протоколах, оскільки такі не належать заявниці, трасологічної - для перевірки відбитків пальців на пляшках, що довело б факт фальсифікації доказів, не допитано ОСОБА_3 ані в якості заявника, ані в якості потерпілої у кримінальному провадженні, не проведено одночасний допит (очна ставка) з ОСОБА_5 . Крім того, заявник вказує на використання ОСОБА_5 старих фотознімків 2022 року у протоколах 2024 року, що вже було встановлено судом у справах №180/55/25 та №180/56/25. Водночас слідчий не взяв до уваги вказаних посилань заявника, не перевірив їх обґрунтованість та підставність, чого і не відобразив в оскаржуваній постанові. При цьому слідчий не надав суду для огляду матеріали кримінального провадження, та, відповідно, не довів зворотного тому, на що вказує заявник у скарзі.
Натомість прийняття постанови про закриття кримінального провадження можливе лише після безпосереднього дослідження й оцінки слідчим доказів, які стосуються кримінального провадження у їх сукупності, а мотивування постанови про закриття кримінального провадження виражається в детальному викладенні тих обставин, які є підставами для закриття кримінального провадження з наведенням необхідних доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що слідчий не виконав обов'язок, визначений КПК України, щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, що призвело до передчасного прийняття оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження.
Таким чином, скарга підлягає задоволенню у повному обсязі, а оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 303-306, 307, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, про закриття кримінального провадження №62025170030008893 від 20.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, - задовольнити повністю.
Скасувати постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 від 21.11.2025 року про закриття кримінального провадження №62025170030008893 від 20.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Зобов'язати уповноваженого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, у кримінальному провадженні №62025170030008893 від 20.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, - відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025170030008893.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1