Справа № 991/1298/26
Провадження 1-кс/991/1304/26
23.02.2026 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
1.13.02.2026 ОСОБА_3 через «Електронний суд» звернувся до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальні правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не розпочали досудове розслідування.
2.16.02.2026, згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
3.Скаржник просив розглянути скаргу за його відсутності. Слідча суддя викликала скаржника у судове засідання на 19.02.2026 та 23.02.2026. Однак скаржник у судове засідання не прибув, не повідомивши про причини своєї неявки.
4.З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд у відсутність скаржника.
5.Прокурор другого відділу САП ОСОБА_4 (далі - прокурор) надіслала письмові пояснення, в яких, окрім іншого, просила розглядати скаргу без її участі та відмовити у задоволенні скарги. Оскільки КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку неприбуття представника суб'єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, а також з огляду на засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність представника САП.
6.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.
7.Скарга мотивована тим, що 03.02.2026 ОСОБА_3 звернувся електронною поштою до САП із заявою № 08/01/2026-3-2 про вчинення кримінальних правопорушень, у якій зазначив, що Прем'єр-міністр України ОСОБА_5 , Міністр енергетики України ОСОБА_6 , Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України ОСОБА_7 , голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) ОСОБА_8 , тимчасово виконуючий обов'язки голови правління АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» (код ЄДРПОУ - 24584661) ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , залучивши ряд підконтрольних фізичних та юридичних осіб, зокрема, ОСОБА_11 , ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ - 42751799), створили організовану злочинну групу, яка діє з метою умисного зловживання владою та службовим становищем, координації управлінських і регуляторних рішень у сфері електроенергетики в приватних інтересах, штучного заниження вартості електричної енергії АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», створення нерівних умов доступу до істотної ринкової інформації та забезпечення отримання надприбутків підконтрольними суб'єктами господарювання.
8.У заяві ОСОБА_3 зазначав, що ключовим елементом злочинної схеми стало маніпулювання регуляторним середовищем за участі НКРЕКП. Регулятор публічно декларував відсутність підстав для зміни прайс-кепів та оприлюднював відповідні проекти рішень, водночас фактичне обговорення і підготовка їх підвищення здійснювалися у закритому режимі з обмеженим колом осіб, афілійованих з організаторами злочинної схеми. За твердженням скаржника, такі дії НКРЕКП створили інформаційну нерівність на ринку та забезпечили окремим учасникам завчасну обізнаність про майбутні регуляторні зміни. Це дозволило їм закупити на аукціоні у АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» значні обсяги електричної енергії за заниженими цінами та надалі реалізувати її за суттєво вищою ринковою вартістю.
9.Поряд з цим, у заяві зазначається, що окремим елементом злочинної схеми стало свідоме незабезпечення формування повноважної Наглядової ради «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ». Зокрема, рішення про призначення відібраних незалежних членів та представників держави у встановленому законом порядку прийняті не були, внаслідок чого Наглядова рада фактично не існувала та не могла здійснювати передбачені законом функції контролю і стратегічного нагляду за діяльністю АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ».
10.Водночас, за змістом заяви, ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» перебуває під фактичним корпоративним та економічним контролем ОСОБА_10 , який є кінцевим бенефіціарним власником товариства та здійснює вирішальний вплив на визначення напрямів його господарської діяльності, участь у сегментах оптового ринку електричної енергії та концентрацію фінансових результатів у межах підконтрольних структур. Своєю чергою, ОСОБА_11 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ», відповідно до встановлених заявником обставин, забезпечував практичну реалізацію управлінських рішень бенефіціарного власника, зокрема щодо участі товариства в аукціонах АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», концентрації значних обсягів електричної енергії за заниженими цінами та подальшої її реалізації за підвищеними ринковими тарифами після зміни регуляторного середовища.
11.Як стверджує ОСОБА_3 , унаслідок зазначених ним у заяві узгоджених дій ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» та пов'язаних із ним осіб було сформовано надприбуток за рахунок штучно створеної різниці між аукціонною та ринковою ціною електричної енергії, що призвело до недоотримання державою доходів у розмірі 1,6 млрд грн. Зазначена сума є збитками, завданими державному бюджету, оскільки виникла внаслідок зловживання регуляторними та управлінськими рішеннями, штучного заниження вартості стратегічного ресурсу державного виробника та перерозподілу фінансового результату на користь приватного суб'єкта господарювання.
12.Окрім того, за змістом заяви, Прем'єр-міністр України ОСОБА_5 , Міністр енергетики України ОСОБА_6 , Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України ОСОБА_7 , голова НКРЕКП ОСОБА_8 , тимчасово виконуючий обов'язки голови правління АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , маючи вплив на представників ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підконтрольних їм підприємствах.
13.Також у заяві ОСОБА_3 повідомляв про те, що ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ», перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами ДПС України, територіальних органів ДПС України, правоохоронних органів, іншими посадовими особами державних, контролюючих органів, маючи тісні зв'язки з юридичними, фізичними особами, всупереч діючому законодавству, незважаючи на збройну агресію з боку рф, реалізуючи злочинні схеми, котрі описані у заяві, зокрема ухилення від сплати податків, легалізація грошових коштів, використовують корупційні схеми з рядом банків, керівництво і менеджмент яких перебуває у злочинній змові з товариством, сприяє проведенню сумнівних і незаконних банківський операцій, направлених на виведення, легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, виведення готівки на підконтрольні фіктивні юридичні особи і ФОП. Водночас, посадові особи банків отримують незаконну вигоду і відкати за вказані незаконні оборудки, невжиття заходів фінансового моніторингу, не проведення перевірок, не запитування документів на підтвердження законності і реальності фінансових операцій.
14.Поряд з цим, за твердженням заявника, вказані ним злочинні дії неможливі без протиправної бездіяльності з боку контролюючих органів. Позаяк, більшість зловживань, виявляються внаслідок поверхневого аналізу матеріалів фінансової звітності, які не може не зробити будь-який працівник правоохоронних органів. Так само як й інші кримінальні діяння з легкістю простежуються і без повноважень правоохоронних органів.
15.В діях вищенаведених осіб, на переконання скаржника, вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
16.У заяві ОСОБА_3 просив, окрім іншого, внести відповідні відомості до ЄРДР. Однак такі, як зазначив скаржник, до ЄРДР внесені не були.
17.Слідчою суддею здійснено запит до САП щодо надання інформації про результати розгляду заяви, у відповідь на який 03.02.2026 надійшли письмові пояснення прокурора.
18.За змістом письмових пояснень, САП розглянуто звернення голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій посадових осіб Кабінету Міністрів України, НКРЕКП, АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» та інших осіб, про що повідомлено заявника.
19.Так, як зазначає прокурор у письмових поясненнях, у заяві від 03.02.2026 № 03/02/2026-3-2 не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, про які він зазначає. Водночас, заявник не наводить будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення зазначених ним у заяві протиправних дій, ґрунтуючись виключно на суб'єктивному уявленні та власному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність. Кожне висловлене твердження у заяві про злочин (змова посадових осіб, зловживання та перевищення службовим становищем, з метою збагачення, отримання неправомірної вигоди, легалізація (відмивання) коштів) підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами, у тому числі в частині підслідності НАБУ та підсудності ВАКС. Проте, як зазначає, прокурор, лише самих відомостей із загальнодоступних джерел (соціальних мереж) недостатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, які підслідні НАБУ.
20.Отже, наразі відомості за заявою скаржника до ЄРДР не внесені.
21.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, у визначений ч. 1 ст. 304 КПК України строк.
22.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
23.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
24.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
25.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
26.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.
27.Також згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
28.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
29.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
30.Так, п. 1, 2 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено такі умови, як вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, Прем'єр-міністром України; членом Кабінету Міністрів України; членом НКРЕКП; державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; особою вищого складу Національної поліції; посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, а також, якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
31.Згідно з відкритими даними, частка державної власності у статутному капіталі АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» складає 100 відсотків.
32.Отже, скарга в частині повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 209, 364, 368, 369 КК України, Прем'єр-міністром України ОСОБА_5 , Міністром енергетики України ОСОБА_6 , Міністром економіки, довкілля та сільського господарства України ОСОБА_7 , головою НКРЕКП ОСОБА_8 , тимчасово виконуючим обов'язки голови правління АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» ОСОБА_9 , а також, зважаючи на ймовірний розмір завданої такими кримінальними правопорушеннями шкоди, підлягає розгляду в цьому суді.
33.Окрім того, ОСОБА_3 покликався на ймовірну причетність до зазначених ним у заяві кримінальних правопорушень, окрім інших, посадових осіб державних, контролюючих та правоохоронних органів, зокрема, ДПСУ, не конкретизуючи їх.
34.Отже, скарга в частині повідомлення про вчинення таких кримінальних правопорушень, зокрема посадовим особам ДПСУ, іншими посадовими особами контролюючих та правоохоронних органів також підлягає розгляду в цьому суді. Адже серед вказаних осіб можуть бути особи, що відповідають умовам, визначеним п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
35.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення кримінальних правопорушень, у співучасті з іншими особами, а також інших кримінальних правопорушень, цими ж особами, то з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.
36.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України.
37.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулося, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
38.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
39.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
40.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
41.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
42.Однак, на переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
43.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
44.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення. Адже всі його покликання є лише припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень.
45.Отже, доводи заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями, не заснованими на фактичних даних.
46.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
47.До того ж, слідча суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов'язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об'єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.
48.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
49.Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за такою заявою.
50.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, керуючись статтями 214, 303, 307, 371-372 КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб САП.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1