Справа № 991/10619/23
Провадження № 1-кп/991/127/23
11 лютого 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.
11.02.2026 обвинувачений ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 .
Обґрунтування заяви про відвід
Заявлений відвід обвинувачений ОСОБА_8 мотивував тим, що, під час розгляду клопотання про стягнення застави в дохід держави, прокурор ОСОБА_5 надав суду скриншоти із відеозаписів переміщення автомобіля ОСОБА_12 , стверджуючи, що в останньому перебував саме обвинувачений. За результатами розгляду клопотання суд встановив, що в авто перебував син ОСОБА_8 та відмовив прокурору в задоволенні клопотання, фактично визнавши його доводи безпідставними. Тобто прокурор свідомо подав суду недостовірні докази.
ОСОБА_8 вважає, що прокурор грубо втручається у приватне життя ОСОБА_12 та їх спільних дітей. Не зважаючи на те, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва та ухвалою Вищого антикорупційного суду встановлено той факт, що ОСОБА_12 не є дружиною ОСОБА_8 , прокурор продовжує використовувати термін «подружжя» та систематично намагається штучно пов'язати майно та діяльність ОСОБА_12 із обставинами цього кримінального провадження.
Під час судового процесу прокурор використовує персональні дані ОСОБА_12 та дітей без їх згоди, що, з огляду на те, що слідчий суддя не санкціоновував проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо них, порушує ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 3 Конвенції про права дитини.
Крім того в ході розгляду прокурор оперує терміном «безпредикатна легалізація», якого не існує в законодавстві України. Використання таких конструкцій свідчить про його обвинувальний ухил та намагання підмінити закон власним суб'єктивним баченням.
Прокурор ігнорує надані ним же документи на підтвердження легальності походження коштів (кредит на суму 8,5 млн грн), що порушує стандарт розкриття матеріалів, згідно з яким обвинувачення зобов'язане надавати всі докази, включаючи виправдувальні.
Разом з тим між обвинуваченим та прокурором наявний конфлікт інтересів, оскільки ОСОБА_8 звернувся із дисциплінарною скаргою на дії ОСОБА_5 , який у позапроцесуальний спосіб висловлював образи на його адресу.
Переконаний, що прокурор зацікавлений у тому, щоб засудити його, аби виправдати свою неналежну поведінку.
Водночас прокурор допускає процесуальну непослідовність, суперечливу поведінку. Так, у судовому засіданні 28.01.2026 прокурор повідомив суду недостовірну інформацію щодо місця знаходження матеріалів, які стосуються арешту рахунків, хоча раніше особисто наполягав на протилежній позиції.
Вважає, що прокурор свідомо вводить суд в оману, маніпулює правом / фактами, діє виключно із обвинувальним ухилом, приховує виправдувальні докази, має особисту неприязнь до ОСОБА_8 , втратив процесуальну нейтральність, перейшовши до ролі зацікавленої сторони конфлікту.
На переконання обвинуваченого, означені обставини та систематична процесуальна недоброчесність свідчать про упередженість прокурора ОСОБА_5 та є достатньою підставою для його відводу в порядку п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_11 підтримали подану заяву, просили суд відвести прокурора.
ОСОБА_8 конкретизував, що прокурор ОСОБА_5 повідомив суду неправдиву інформацію про те, що арешт, накладений на кошти, розміщені на банківських рахунках, має значення для кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023, хоча насправді - для провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022.
На попередньому судовому засіданні прокурор ОСОБА_13 надав суду документ, завірений прокурором ОСОБА_5 , хоча це не витяг по рахунках, а компіляція даних, що вплинуло на рішення суду.
Захисник зазначив, що прокурор намагається принизити його підзахисного та насміхається із його знань, хоча має обов'язок роз'яснити обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви. Вважає, що заявлений відвід є безпідставним. Зазначив, що позиція стосовно накладених на стадії досудового розслідування арештів є незмінною. Так само як і те, що реєстрація об'єктів на пов'язаних осіб має значення для провадження, а тому буде обстоюватись стороною обвинувачення і надалі.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_8 .
Мотиви та висновки суду
Перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу, визначений ст. 77 КПК України. Так, серед іншого, п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України передбачає, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, прокурор зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Частинами 4, 5 ст. 80 КПК України унормовано, що заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та бути підтверджені відповідними доказами.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 81 КПК України відвід прокурора під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.
Прокурор у кримінальному провадженні відноситься до сторони обвинувачення і має ряд повноважень, за допомогою яких реалізується обвинувальна функція прокурора у змагальному кримінальному процесі. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України він зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Об'єктивність і неупередженість прокурора є не менш важливими для досягнення завдань кримінального провадження, ніж судді, оскільки він згідно зі ст. 36 КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи.
Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання ним своїх конституційних функцій, передбачених ст. 131-1 Конституції України, та виконання повноважень на досудовому розслідуванні, під час судового провадження (ст. 36 КПК України), для здійснення завдань кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України, забезпечення законності згідно зі ст. 9 КПК України.
Норми кримінального процесуального законодавства не містять ознак або властивостей, які б розкривали сутність упередженості, що вказує на оціночний характер цієї обставини в кожному конкретному випадку.
Суть доводів щодо упередженості прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні зводиться до того, що прокурор під час обстоювання своєї позиції, на думку захисту, надає суду недостовірні докази, повідомляє недостовірну інформацію, маніпулює доказами / термінами, втручається у приватне життя третіх осіб та діє виключно із обвинувальним ухилом. Крім того між обвинуваченим та прокурором наявний конфлікт інтересів, у зв'язку із тим, що ОСОБА_8 звернувся із скаргою на дії ОСОБА_5 до дисциплінарного органу.
Суд звертає увагу, що частина обставин, якими обвинувачений мотивує відвід прокурору, були відомі йому задовго до заявлення відводу 11.02.2026, а саме щонайменше починаючи із березня 2024 року (заявлення ОСОБА_8 відводу із підстав повідомлення прокурором суду інформації щодо перебування обвинуваченого у шлюбі із ОСОБА_12 ), із серпня 2024 року (заявлення прокурором клопотання про звернення застави в дохід держави, застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 застави в більшому розмірі та розгляд такого клопотання; нібито використання персональних даних ОСОБА_12 та дітей), із жовтня 2024 року (подача дисциплінарної скарги на дії прокурора), що свідчить про недотримання вимог ч. 4 ст. 80 КПК України.
Суд відхиляє вказані вище доводи заяви про відвід з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів (ч. 1 ст. 37 КПК України).
Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених ч. 4, 5 ст. 36, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 341 цього Кодексу та ч. 3 цієї статті (ч. 2 ст. 37 КПК України).
За змістом ч. 1, 2 ст. 22, ч. 1 ст. 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Тобто прокурор, реалізовуючи свої процесуальні повноваження у кримінальному провадженні, вправі доводити перед судом свою правову позицію з того чи іншого питання за допомогою засобів, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Реалізація такого права не свідчить про упередженість прокурора у кримінальному провадженні.
Той факт, що обвинувачений не погоджується із позицією прокурора ОСОБА_5 , не є підставою для відводу останнього. Сторона захисту не позбавлена можливості спростувати твердження прокурора та надати суду відповідні докази.
У свою чергу суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, надасть оцінку доводам / доказам як обвинувачення, так і захисту.
Звернення ОСОБА_8 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із дисциплінарною скаргою про вчинення ОСОБА_5 дисциплінарного проступку є його правом та безумовно не свідчить про виникнення між ними конфлікту інтересів чи про упередженість прокурора.
Ба більше Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає таке звернення / дисциплінарне провадження / притягнення до відповідальності як підставу для відводу. У іншому ж випадку це дало б змогу усувати від процесу будь-якого прокурора, у тому числі із формальних підстав.
Подання прокурором ОСОБА_13 у попередньому судовому засіданні документу, складеного прокурором ОСОБА_5 , не свідчить про упередженість прокурора ОСОБА_5 ; до того ж вказаний документ, який сторона захисту вважає недостовірним, не став підставою для будь-яких висновків суду.
Під час судового провадження прокурор ОСОБА_5 не допускав діянь, спрямованих на приниження ОСОБА_8 . Суб'єктивне сприйняття останнім тих чи інших висловлювань не може слугувати причиною для відводу.
Обвинувачений не навів інших обставин, які б вказували на те, що прокурор ОСОБА_5 є упередженим по відношенню до нього або що він особисто заінтересований в результатах кримінального провадження.
З огляду на викладене, суд не вбачає законодавчо визначених підстав для задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід прокурора ОСОБА_5 .
Разом з тим, суд констатує періодичне заявлення відводу прокурору ОСОБА_5 з боку сторони захисту ОСОБА_8 з одних і тих же підстав - з підстав незгоди із його процесуальною позицією у справі та способом реалізації своїх повноважень.
Так, 31.01.2024 захисник ОСОБА_14 мотивував поданий відвід тим, що прокурор не мав права зокрема: 1) звертатись до суду із клопотанням про покладення на ОСОБА_8 додаткових обов'язків в порядку ст. 194 КПК України без ініціювання питання про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою; 2) на стадії підготовчого судового засідання надавати суду копії протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, копії протоколів обшуку.
27.03.2024 обвинувачений ОСОБА_8 заявив відвід із тих підстав, що 1) прокурор є некомпетентним, не володіє у повному обсязі необхідною для розгляду кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 інформацією, у тому числі щодо матеріалів досудового розслідування первісного кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022; 2) повідомляє суду недостовірну інформацію щодо перебування ОСОБА_8 та ОСОБА_12 у шлюбі; 3) клопоче перед судом про покладення на нього обов'язку, який він завідомо не може виконати.
Заява обвинуваченого від 19.06.2024 про відвід була мотивована тим, що прокурор 1) є некомпетентним, неналежним чином ставиться до виконання своїх повноважень та підтримання державного обвинувачення; 2) звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії додаткових процесуальних обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , із порушенням строку, визначеного Кримінальним процесуальним кодексом України; 3) створює перешкоди здійсненню належного захисту ОСОБА_8 , шляхом накладення арешту на майно останнього, застосування до нього запобіжних заходів у кримінальних провадженнях та таким чином тисне на обвинуваченого, аби той визнав вину в інкримінованих злочинах.
За результатами розгляду таких заяв суд постановив відповідні ухвали про відмову в їх задоволенні.
Звернення до суду із четвертою заявою про відвід, мотивованою по суті тими ж підставами (незгодою із процесуальною позицією прокурора у справі та способом реалізації своїх повноважень), є нічим іншим, як зловживанням стороною захисту ОСОБА_8 своїми правами.
Керуючись ст. 77, 80, 81, 372, 392 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3