Номер провадження 11-сс/821/88/26 Справа № 712/2030/26
про відмову у відкритті провадження
23 лютого 2026 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.02.2026, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 щодо незаконного затримання в порядку ст. 208 КПК України,
зазначеною ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.02.2026 задоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 щодо незаконного затримання в порядку ст. 208 КПК України.
Не погоджуючись з указаною ухвалою слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, якою просить про скасування вищевказаної ухвали слідчого судді у зв'язку із неповнотою судового розгляду та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та ухвалення нової ухвали про відмову у задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на незаконне затримання ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025250310003462.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Проте, як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа №646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження). Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади».
Так, ч. 1 ст. 309 КПК України визначено перелік ухвал слідчих суддів, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування. До числа цих ухвал не відносяться ухвали слідчих суддів щодо скарг, поданих у порядку ст. 206 КПК України.
Частина 2 ст. 309 КПК України визначає, окрім іншого, яке явно не стосується цього випадку, що під час досудового розслідування в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. При цьому перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування до слідчого судді, визначено в ст. 303 КПК України.
Проте, на відміну від порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбаченого статтями 303-308 КПК України, ст. 206 КПК України встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно у передбачений цією статтею спосіб.
Відповідно до частин 2-5 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. При цьому слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Водночас якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3)відсутність зволікання у доставленні особи до суду».
Отже, ст. 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, наведені вище положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.
Оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК України, у переліку, передбаченому ст. 309 КПК України, відсутня, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Така правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №766/22242/17, провадження №51-7276 кмо 18.
Зважаючи на те, що захисник подав скаргу слідчому судді саме у порядку ст. 206 КПК України, а не в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбаченому статтями 303-308 КПК України, ухвала слідчого судді, якою задоволено скаргу адвоката, поданою в порядку ст. 206 КПК України, у цьому випадку не є такою, що підлягає апеляційному оскарженню на підставі ч. 2 ст. 309 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.02.2026 слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 309, 399 КПК України,
відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.02.2026, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 щодо незаконного затримання в порядку ст. 208 КПК України.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та з усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя Черкаського
апеляційного суду ОСОБА_1