23 лютого 2026 року
м. Київ
справа №440/3780/24
адміністративне провадження №К/990/5421/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року
у справі №440/3780/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Глобинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
06 лютого 2026 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Суд звертає увагу на те, що належне зазначення скаржником підстав для касаційного оскарження є обов'язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та розгляду касаційної скарги.
Скаржником не виконано вимоги законодавства стосовно зазначення підстав касаційного оскарження, у зв'язку з чим касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України.
Окрім того, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року вирішено здійснювати розгляд справи №440/3780/24 у порядку спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Суд зазначає, що касаційна скарга не містить посилань на конкретний підпункт пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України із наведенням відповідних обґрунтувань, а тому доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не є достатніми для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Так, заявник оскаржує постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року.
Касаційну скаргу направлено до Верховного Суду 02 лютого 2026 року та зареєстровано 06 лютого 2026 року.
З огляду на викладене, Суд констатує, що заявником пропущено строк на касаційне оскарження більше ніж на 1 рік.
До касаційної скарги додано клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи указане клопотання позивачка зазначає, що не отримувала копії Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року, а про її існування дізналася після звернення 05 січня 2026 року за правовою допомогою.
Надаючи оцінку указаним доводам колегія суддів зауважує, що до матеріалів касаційної скарги не додано доказів невиконання судом апеляційної інстанції свого обов'язку щодо направлення учаснику справи копії оскаржуваної постанови, а на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження у суду відсутні матеріали судової справи.
Окрім того, зазначені скаржником обставини не свідчать про ненаправлення йому судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення, оскільки обов'язок такого направлення/вручення встановлено процесуальним законом (стаття 251 КАС України), а скаржником не надано належних та достатніх доказів свого твердження, якими, на переконання касаційного суду можуть бути, зокрема, письмові відповіді (довідки) суду апеляційної інстанції про направлення/ненаправлення скаржнику відповідного судового рішення, письмові відповіді (довідки) суду, у провадженні або на зберіганні в якого знаходиться справа, про наявність/відсутність в матеріалах справи супровідного листа про направлення відповідного судового рішення на поштову або електронну адресу, повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу особи, повідомлення про вручення/невручення поштового відправлення з таким рішенням, розписок про отримання судового рішення; реєстру поштових відправлень суду апеляційної інстанції тощо.
З огляду на викладене, Суд відхиляє доводи позивача про те, що строк на касаційне оскарження рішення пропущено з поважних причин.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, визначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі №440/3780/24.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі №440/3780/24 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду:
- уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України та з урахуванням пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України;
- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали про подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Л.О. Єресько
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду