23 лютого 2026 року
м. Київ
справа №990/43/26
адміністративне провадження №П/990/43/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, Держави Україна в особі судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) ОСОБА_2 , за участі третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення від 22 січня 2026 року № 100/0/15-26,
13 лютого 2026 року ОСОБА_1 сформував в системі «Електронний суд» позовну заяву, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 22 січня 2026 року №100/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку»;
- зупинити дію рішення Вищої ради правосуддя від 22 січня 2026 року № 100/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку» до вирішення питання у справах № 380/1246/25, № 380/1182/25, № 380/19379/25, розгляду дисциплінарної скарги, зареєстрованої за Єдиним унікальним номером справи Н-326/0/7-26Вхідний номер справи 127252 до набрання рішенням суду у цій справі та інших справах законної сили;
- зобов'язати Вищу раду правосуддя після отримання рішень у справах №380/1246/25, №380/1182/25, №380/19379/25, розгляду дисциплінарної скарги, які набрали силу законну повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про звільнення у відставку відповідно до заяви або звільнити за порушення присяги судді.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення Вищої ради правосуддя від 22 січня 2026 року №100/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку» порушує як вимоги Конституції України та діючого законодавства, так і його права та законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів передбачені статтею 266 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіряючи позовну заяву, Суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на невідповідність вимогам статті 160 КАС України з таких підстав.
Так, процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом зазначеної норми таке право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов'язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
ОСОБА_1 самостійно визначив відповідачів у адміністративній справі, а саме - Вищу раду правосуддя та Державу Україна в особі судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) ОСОБА_2 .
Із доводів та вимог поданої позовної заяви можна зрозуміти, що вона стосується оскарження акту Вищої ради правосуддя, пов'язаного зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 .
Проте у позовній заяві відсутній зміст позовних вимог та їх обґрунтування щодо другого відповідача - Держави Україна в особі судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) ОСОБА_2. Прохальна частина позовної заяви також не містить вимог до такого відповідача, що, у свою чергу, не відповідає вимогам статті 160 КАС України.
Таким чином Суд вказує на необхідність уточнення позивачем вимог поданої ним позовної заяви.
Виконання вказаних вимог насамперед зумовить забезпечення завдань адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача від можливих порушень з боку суб'єкта владних повноважень та дозволить перевірити вчинення відповідачами у справі дій відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України.
Слід звернути увагу на те, що Верховний Суд в ухвалі від 01 червня 2022 року у справі №990/81/22 підкреслив, що позовні вимоги мають бути сформульовані чітко, зрозуміло та містити визначений спосіб судового захисту.
Отже, викладений ОСОБА_1 зміст позовних вимог і обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, не відповідає приписам пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Главою 10 КАС України врегульовано питання забезпечення позову, а статтею 153 цього Кодексу встановлено порядок подання заяви про забезпечення позову, а саме: до подання позовної заяви, одночасно з пред'явленням позову та після відкриття провадження у справі.
Пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Підставою вжиття судом заходів забезпечення позову є заява учасника справи або власна ініціатива (частина перша статті 150 КАС України).
Статтею 152 КАС України визначено зміст і форма заяви про забезпечення позову (подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності).
У пункті третьому прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить зупинити дію рішення Вищої ради правосуддя від 22 січня 2026 року № 100/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку» до вирішення питання у справах № 380/1246/25, № 380/1182/25, № 380/19379/25, розгляду дисциплінарної скарги, зареєстрованої за Єдиним унікальним номером справи Н-326/0/7-26Вхідний номер справи 127252 до набрання рішенням суду у цій справі та інших справах законної сили.
Таким чином, можна дійти висновку, що позивач ставить питання про забезпечення позову у цій справі одночасно з пред'явленням позову. Проте така вимога позивача не відповідає положенням глави 10 КАС України щодо форми та змісту відповідної заяви, що, у свою чергу, ускладнює порядок її розгляду.
Згідно частини першої статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їхнього усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
З огляду на викладене, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, установивши строк, протягом якого позивач має усунути вказані недоліки шляхом подання позовної заяви із обґрунтуванням та підставами позовних вимог, а також з належним чином оформленою заявою про забезпечення позову (у разі визначення позивачем такої необхідності).
У зв'язку з тим, що в межах п'ятиденного строку, передбаченого для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, був відсутній повний склад колегії суддів, то вирішення такого питання стало можливим у перший робочий день.
Враховуючи викладеного та керуючись статтями 169, 248, 266 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, Держави Україна в особі судді Херсонського окружного адміністративного суду (відрядженої до Львівського окружного адміністративного суду) ОСОБА_2 , за участі третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення від 22 січня 2026 року № 100/0/15-26 - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, зазначений у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Судді М.В. Білак
А.Г. Загороднюк
В.Е. Мацедонська
В.М. Соколов
С.А. Уханенко