Справа №591/6155/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.
Номер провадження 33/816/469/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
16 лютого 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі секретаря судового засідання Кислої Ю. М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Якименко О.І., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Якименко О.І., на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 18 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 18 серпня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років за те, що він 02 червня 2025 року о 01-09 год у м. Суми по вул. Богдана Хмельницького, 8, керував т/з Opel Astra, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 або прослідувати до медичного закладу КНП СОР «ОКМЦСНЗ» відмовився. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №348687 від 02 червня 2025 року.
02 червня 2025 року о 01-09 год у м. Суми по вул. Богдана Хмельницького, 8, керував т/з Opel Astra, н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Своїми діями порушив вимоги п. 2.1.а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №348690 від 02 червня 2025 року.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Якименко О.І., подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 18 серпня 2025 року, справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вважає, що судом першої інстанції прийнято постанову з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки:
1) судом не з'ясовано всі фактичні обставини, так як ОСОБА_1 своєї вини не визнає, та зазначає, що автомобілем Opel Astra, н.з. НОМЕР_1 керував ОСОБА_2 , оскільки він керував у нетверезому стані, то після зупинки транспортного засобу працівниками поліції вирішив сказати, що за кермом був він, так як був самий тверезий, слабоалкогольний напій вживав ще ввечері за довго до того, як сісти за кермо;
2) на відеозаписі не зафіксовано, що саме ОСОБА_1 керував даним автомобілем, а навпаки зафіксовано, де ОСОБА_1 заперечує керування транспортним засобом, також на відео зафіксована інформація, де ОСОБА_2 оговорився, що він був за кермом даного автомобіля;
3) також протокол складено з порушенням вимог ч. 6 ст. 266 КУпАП, оскільки не залучено двох свідків;
4) окрім того, відеозапис, який було здійснено поліцейським, не є належним доказом винуватості при ухиленні водія від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП фіксування технічними засобами здійснюється лише при огляді водія. В даному випадку, огляд ОСОБА_1 не проводився, а тому поліцейські при складанні протоколу повинні керуватися ч. 6 ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння від 09 листопада 2015 року № 1452/735, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стані сп'яніння …», затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103;
5) складання протоколу відбувалось під час оголошення повітряної тривоги, у зв'язку з цим поліцейські повинні були зупинити проведення будь-яких дій до закінчення повітряної тривоги;
6) огляд ОСОБА_1 повинен був проводитися працівниками ВСП, оскільки він є військовослужбовцем та перебував при виконанні службових обов'язків. При цьому, дії ОСОБА_1 , як військовослужбовця, повинні були кваліфікуватись за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яка є спеціальною, а не за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є загальною нормою. Оскільки, суд самостійно не може змінювати кваліфікацію дій ОСОБА_1 на ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, протокол за вказаною статтею спеціальним суб'єктом не складався і останній від нього в суді не захищався;
7) із матеріалів не вбачається, що водієм ОСОБА_3 було будь-яке порушення ПДР, підстави для зупинки транспортного засобу відсутні, а тому дії працівників поліції є протиправними. Таким чином, незаконна зупинка транспортного засобу не тягне за собою відповідальності і у разі виявлення інших правопорушень після її вчинення;
8) також, працівниками поліції не було роз'яснено належним чином наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доповівши зміст оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги, вислухавши позицію захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Якименко О. І., яка вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт скоєння ОСОБА_1 вказаних правопорушень за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 348687 від 02 червня 2025 року, за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд не проводився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно ОСОБА_1 , від огляду відмовився;
- копією постанови Зарічного районного суду м. Суми від 25 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 348690 від 02 червня 2025 року, за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Із відеозаписів записаних на нагрудну камеру працівників поліції, вбачається, як 02 червня 2025 року о 01 год. 09 хв. під час патрулювання містом у комендантську годину, замічене авто Opel Astra, н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , працівниками поліції було зупинено для з'ясування обставин.
Працівник поліції встановивши особу водія, повідомив останнього про наявність в нього ознак сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зі застосуванням спеціального технічного засобу, на що останній відмовився, від огляду у медичному закладі також відмовився.
На підставі вище викладеного, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також враховуючи, що ОСОБА_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами повторно керував транспортним засобом не маючи посвідчення водія, що підтверджується постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка додана до матеріалів справи.
За таких обставин, апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб разом із іншими долученими доказами, зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд зауважує, що обов'язковими ознаками інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортного засобу та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, вказані ознаки поза розумним сумнівом підтверджені матеріалами справи.
Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не з'ясовано всі фактичні обставини, так як ОСОБА_1 своєї вини не визнає, заперечує факт керування транспортним засобом Opel Astra, н.з. НОМЕР_1 та запевняє, що керував ОСОБА_4 , однак апеляційний суд спростовує зазначені доводи, оскільки досліджений судом відеозапис підтверджує факт керування ОСОБА_1 на якому зафіксована розмова з поліцейським де він дає пояснення та каже, що він «самий тверезий з них, адекватно їхав, нічого не порушив, трошки випив».
Що стосується доводів апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений за відсутності свідків, то апеляційний суд їх вважати обґрунтованими не може, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП після прийняття Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року зазнала змін і відповідно до неї огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, оскільки всі дії з приводу відмови ОСОБА_1 були зафіксовані на відеозапис, а тому наявність 2 свідків у цьому разі є не обов'язковою, у зв'язку з чим це не впливає на допустимість самого протоколу про адміністративне правопорушення.
Щодо тверджень апелянта про те, що відеозапис не є належним доказом, оскільки огляд ОСОБА_1 не проводився, то апеляційний суд вважає ці твердження надуманими, оскільки належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для справи, у тому числі достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. У даному випадку, відеозапис, що міститься у матеріалах справи, та який був досліджений судом першої інстанції, підтверджені обставини, які підлягають доказуванню, він не може бути визнаний неналежним доказом. Відеозапис не є недопустимим доказом, як вважає апелянт, адже запис здійснений на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що складання протоколу відбувалось під час повітряної тривоги, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки з долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що під час оголошення повітряної тривоги ОСОБА_1 не повідомляв про його бажання пройти до укриття та не висловлював будь-яких зауважень щодо неправомірності дій працівників поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.
Щодо доводів апеляційної скарги апелянта про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і огляд відносно нього могла проводити тільки посадова особа, уповноважена на те начальником органу управління ВСП у Збройних Силах України відповідно, а не поліцейські, апеляційний суд зазначає наступне. За змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин. Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Як було встановлено, у даному випадку військовослужбовець ОСОБА_1 був зупинений 02 червня 2025 року о 01 год. 09 хв. в АДРЕСА_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, тобто поза межами території будь-якої військової частини.
У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія представника військової служби правопорядку не повинні запрошувати.
Твердження апелянта про те, що транспортний засіб яким керував ОСОБА_2 було безпідставно зупинено працівниками поліції та не роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, то до них апеляційний суд відноситься критично, оскільки, як вбачається з відеозапису, автомобіль Opel Astra, н.з. НОМЕР_1 було зупинено під час комендантської години. А тому дана ознака стала підставною для законної зупинки працівниками поліції автомобіля Opel Astra, н.з. НОМЕР_1 . Крім цього, під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було з'ясовано, що керував даним транспортним засобом саме він та запідозрено, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, від якого останній відмовився, після чого працівниками поліції було попереджено про наслідки у разі відмови, роз'яснено права та складено протокол.
Таким чином, доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті виключно безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП -
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 18 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 7 років, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Якименко О.І на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.