ф
23 лютого 2026 року
м. Київ
справа №420/7716/25
адміністративне провадження № К/990/4962/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №420/7716/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправним та скасувати пп.1-4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №99 від 14 лютого 2025 року в частині притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності ОСОБА_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано пункти 1-4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №99 від 14 лютого 2025 року "Про підсумки службового розслідування".
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2026 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №420/7716/25 залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав пропуску строку із наданням відповідних доказів, уточненої касаційної скарги із обґрунтуванням наявності підстав передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
16 лютого 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач із посиланням на обставини збройної агресії РФ проти України зазначає, що військова частина постійно задіяна у виконання бойових завдань та була позбавлена можливості вчасно забезпечувати підготовку відповідних процесуальних документів. На підтвердження постійного перебування військової частини НОМЕР_1 у зоні бойових дій додано витяги із журналу бойових дій від 01 листопада 2024 року та 01 червня 2024 року.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Оскаржувана постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена 21 жовтня 2025 року. Касаційну скаргу на постанову суду подано лише 03 лютого 2026 року, тобто зі значним пропуском строку на касаційне оскарження.
Щодо посилання скаржника на обставини збройної агресії РФ проти України, колегія суддів зазначає таке.
Саме посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку або необхідність його продовження.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 07 січня 2025 року у справі № 160/26312/23, від 30 січня 2025 року у справі № 120/3063/24, від 06 лютого 2025 року у справі № 420/36603/23.
Додані до заяви скаржником витяги із журналу бойових дій від 01 листопада 2024 року та 01 червня 2024 року не підтверджують поважності пропуску строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 21 жовтня 2025 року.
За таких обставин зазначені скаржником причини пропуску строку на подання касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а отже, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 333 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №420/7716/25, викладені у клопотанні військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №420/7716/25.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №420/7716/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний М.В. Білак В.Е. Мацедонська