Номер провадження: 22-ц/813/4204/26
Справа № 502/1856/24
Головуючий у першій інстанції Березніков О. В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
29.01.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бурлаченко Дмитро Володимирович,
на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року,
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
В серпні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, в обґрунтування якої зазначено, що ОСОБА_2 10.01.2024 року відповідно до розписки передала відповідачам, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 160000 гривень, на підставі чого відповідачі передали позивачу житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0939 га, кадастровий номер 5122385900:02:004:0247 розташовану в АДРЕСА_1 та призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відповідно до зобов?язання сторони домовились до 10.07.2024 року укласти договір купівлі-продажу на зазначене нерухоме майно у нотаріальному порядку.
Згідно зазначеної розписки відповідачі повинні були здійснити договір купівлі-продажу позивачу, нерухомого майна до 10.07.2024 року. Але до теперішнього часу відповідачі договір купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна за місцем реєстрації майна із позивачем не уклали, та борг не повернули чим взяті на себе зобов?язання не виконали.
З метою врегулювання спору до судового розгляду, позивач письмово повідомляла відповідачів щодо вирішення вищевказаних зобов?язань, однак ніяких дій з боку останніх не було.
Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за невиконаним договором купівлі-продажу від 10.01.2024 р. у розмірі 160000 грн.
У вересні 2024 року сторони звернулися до суду з заявою про укладення мирової угоди по справі, підписаною сторонами по справі, до якої додано мирову угоду.
Кілійський районний суд Одеської області ухвалою від 12 вересня 2024 року затвердив мирову угоду, укладену 10.09.2024 між сторонами по цивільній справі № 502/1856/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, згідно з умовами якої сторони домовились про наступне. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 добровільно в рахунок погашення грошових коштів за невиконаним договором купівлі пропану в сумі 160000 гривень передають у власність ОСОБА_2 належний першим на праві приватної спільної часткової власності по 1/2 частині кожному, відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку бланк серії НМО 734231 від 01.06.2017, договору купівлі-продажу земельної ділянки бланк серії НМО 734233 від 01.06.2017, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 88634305 від 01.06.2017, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 88632155 від 01.06.2017: житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А1 - житловий будинок (загальна площа 112,3 кв. м., житлова площа 70,3 кв. м.), кухня - літ. Б1, сарай - літ. В, навіс - літ. Г, літня кухня - літ. Д, гараж - літ. Е, убиральня - літ. Ж, надвірні споруди - № 1-8;1; земельну ділянку площею 0,0939 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , с цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5122385900:02:004:0247.
За ОСОБА_2 визнається право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А1 - житловий будинок (загальна площа 112,3 кв. м., житлова площа 70,3 кв. м.), кухня - літ. Б1, сарай - літ. В, навіс - літ. Г, літня кухня - літ. Д, гараж - літ. Е, убиральня - літ. Ж, надвірні споруди - №1-8; І.
За ОСОБА_2 визнається право власності на земельну ділянку площею 0,0939 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5122385900:02:004:0247.
ОСОБА_2 підтверджує, що з моменту підписання мирової угоди та затвердження її ухвалою суду, підтверджуючою її право власності на вищевказане нерухоме майно, жодних претензій майнового характеру до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стосовно стягнення грошових коштів за невиконаним договором купівлі-продажу в сумі 160000 гривень та відповідного судового збору вона мати не буде. Провадження у справі закрив.
У лютому представник ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року за нововиявленими обставинами з підстав істотності для справи обставин, що не були встановлені судом та не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 28 лютого 2025 року заяву про перегляд ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024року за нововиявленими обставинами було задоволено. Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року про затвердження мирової угоди від 10 вересня 2024 року між сторонами по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів скасовано. Провадження у справі закрито відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду 01.07.2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - задоволено частково. Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 28 лютого 2025 року - скасовано. У задоволенні заяви представника ОСОБА_3 про перегляд ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 502/1856/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - відмовлено. Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року залишено в силі.
В серпні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бурлаченко Д.В., звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Кілійського районного суду Одеської області по справі № 502/1856/24 від 12.09.2024 року про затвердження мирової угоди та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у повному обсязі.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що станом на 17.07.2020 року в житловому будинку АДРЕСА_1 проживали: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою за вих. № 1096 від 17.07.2020 року, виданою виконавчим комітетом Кілійської міської ради.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 07.10.2020 року, по справі № 502/1203/20, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Після розірвання шлюбу відповідач з дитиною залишилися проживати у вказаному будинку, однак, після збройної агресії російської федерації, вони змушені були покинути своє місце проживання та поїхати до іншої країни.
Зазначає, що будь - яких суперечок з колишнім чоловіком з приводу вказаного житлового будинку у відповідачів не було та ОСОБА_1 не надавала згоду на продаж вказаного будинку, а тому відповідача ОСОБА_1 та її дитину було фактично позбавлено місця реєстрації, оскільки жодної позики, будь-яких грошових коштів та згоди на передачу ОСОБА_2 своєї частини нерухомого майна, ОСОБА_1 не надавала. На час затвердження вказаної мирової угоди, за зазначеною адресою була зареєстрована неповнолітня дитина, яку фактично залишили без житла. При тому, що у вказаній справі не було залучено органу опіки та піклування з метою недопущення порушення прав неповнолітньої особи.
Скаржник наголошує, що вона разом з дитиною змушені були покинути своє місце проживання та поїхати до іншої країни ще у 2023 році, що підтверджується копією закордонного паспорту та після перетину кордону вона не поверталася до України.
Звертає увагу суду, що ні розписку, ні грошові кошти за розпискою, ні мирову угоду відповідач ОСОБА_1 не підписувала, та не отримувала від ОСОБА_2 будь-які грошові кошти, розмови з приводу продажу будинку ОСОБА_2 ні з ким у відповідача не було.
В ході розгляду заяви про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами, позивачем під звукозапис ходу судового засідання було вказано, що вказана мирова угода підписана особисто нею та «представником відповідачів» ОСОБА_6 в кабінеті представника позивача у червні 2024 року, що підтверджує факт того, що документ підписано не відповідачами, а іншою особою і є підробленим документом, що також фактично підтверджено представником позивача та ОСОБА_6 в письмових поясненнях наданих до матеріалів справи.
Зазначає, що представник позивача у поданих запереченнях фактично підтвердив, що мирова угода, розписка та договір, був підписаний третьої особою, оскільки жодної згоди відповідач ОСОБА_1 не давала.
Вказана мирова угода суперечить нормам діючого законодавства, оскільки нею змінено предмет позову та замість стягнення грошових коштів було визнано право власності на житловий будинок, при цьому, як доводить представник позивача, перешкод у оформленні відповідного договору не було, оскільки у своїх запереченнях підтверджено факт підписання ОСОБА_6 замість відповідачів вказаної мирової угоди.
Посилається, що внаслідок винесення ухвали про затвердження мирової угоди, дитина залишилася без домівки, а судом не залучено було відповідний орган опіки та піклування з метою недопущення порушуваних прав дитини.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 03.11.2025 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою, роз'яснив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 копію ухвали про відкриття провадження отримав 12.12.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав 21.11.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_9 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 06.12.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_3 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав 13.12.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 25.12.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Від представник ОСОБА_3 - ОСОБА_9 за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 без задоволення, ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року залишити без змін.
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, скаржник просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року скасувати, відмовити в затвердженні мирової угоди та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
13.01.2026 року від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року залишити без змін.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вже зазначалось ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.11.2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено ОСОБА_2 право на подання до Одеського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Вказана ухвала суду отримана позивачем 25.12.2025 року, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, та її представником ОСОБА_8 21.11.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Відзив на апеляційну скаргу подано представником ОСОБА_8 за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» 13.01.2026 року, тобто з пропуском строку визначеного ухвалою про відкриття провадження.
В судовому засіданні представник позивача, в обґрунтування пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу зазначив, що ОСОБА_2 перебуває за кордоном, особисто пошту не отримувала, а копію апеляційної скарги представнику передали її родичі, ОСОБА_8 зазначив, що він не отримував копії зазначених документів в особистому кабінеті Електронного суду.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 29.01.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 про поновлення строку на подачу відзиву на апеляційну скаргу, оскільки зазначені причини не є поважними відповідно до ЦПК України, а тому відзив на апеляційну скаргу підлягає залишенню без розгляду.
Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , представник ОСОБА_3 - ОСОБА_9 , представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 судові повістки-повідомлення отримали 23.12.2025 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_9 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, вважав що подана сторонами мирова угода, укладена 10.09.2024 підлягає затвердженню.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає, що ухвала суду не відповідає нормам процесуального права, з огляду на таке.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 19 серпня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 12 вересня 2024 року.
В матеріалах справи міститься супровідний лист від 19.08.2024 року про направлення судом першої інстанції ОСОБА_1 копії ухвали суду від 19.08.2024 року з позовними матеріалами.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази як направлення вказаних документів ОСОБА_1 , так і їх отримання.
Повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України.
Частинами першою, другою, п'ятою, шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
В матеріалах справи відсутні докази повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, призначеної 12 вересня 2024 року ОСОБА_1 , зокрема докази направлення судом та отримання останньою судової повістки-повідомлення.
Наявна в матеріалах справи розписка про одержання ОСОБА_1 05.09.2024 року розписки про виклик до Кілійського районного суду Одеської області на 10 год. 30 хвилин 12.09.2024 року як відповідача колегія суддів не приймає, виходячи з наступного.
З відміток у паспорті громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що 17.02.2023 року ОСОБА_1 виїхала закордон і не поверталась. Вказані обставини не заперечуються сторонами.
Отже 05.09.2024 року ОСОБА_1 перебувала за межами України та не могла особисто в суді отримати судову повістку.
Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не була повідомлена про час і місце розгляду справи, призначеної на 12.09.2024 року у спосіб як це передбачено ст. 128 ЦПК України.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, проведення судового засідання, призначеного на 12.09.2024 року та постановлення оскаржуваної ухвали суперечить нормам ЦПК України, відповідач був позбавлений можливості знати про дату, час та місце судового засідання в порядку визначеному ЦПК України та приймати участь. Оскаржувану ухвалу винесено за відсутності сторін.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм процесуального, а саме не повідомлення судом про дату, час та місце розгляду справи, відсутність можливості взяти участь у судовому розгляді справи.
Згідно пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що ухвала Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року, постановлена судом із порушенням норм процесуального права, зазначене порушення є обов'язковою підставою для скасування ухвали першої інстанції.
Відповідно до статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (пункт 5 частини першої статті 255 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 лютого 2020 року у справі № 911/427/19 вказано, що «Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах. Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов'язків сторін. Таким чином, сторонам надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою, в тому числі, не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові. До основних завдань та переваг мирової угоди належать: процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторін самостійно врегулювати основні питання, пов'язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін».
У постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 185/8179/22 (провадження № 14-84цс24) зазначено, що «мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд. Тому припинення судового процесу та закриття провадження у справі, за змістом частини четвертої статті 207 ЦПК України, є безальтернативним результатом затвердження судом мирової угоди. За своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох послідовних дій, що вчиняються сторонами та судом: 1) сторони справи укладають мирову угоду; 2) сторони повідомляють суд про укладання мирової угоди, подавши до суду спільну письмову заяву про це; 3) суд роз'яснює сторонам наслідки укладення сторонами мирової угоди; 4) суд перевіряє: чи не обмежені представники сторін вчинити дії з укладання мирової угоди; чи мирова угода укладається сторонами на підставі взаємних поступок; чи стосується мирова угода лише прав та обов'язків сторін; якщо у мировій угоді сторони вийшли за межі предмета спору, то чи мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб; 5) суд постановляє ухвалу, якою: затверджує мирову угоду; вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету; закриває провадження у справі. Затвердження мирової угоди змістовно є сукупністю процесуальних дій і рішень суду та сторін справи, які становлять системну послідовність».
Із матеріалів справи вбачається, що 10.09.2024 року до суду подано заяву про затвердження мирової угоди, яка підписана ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до якої додана мирова угода, за умовами якої сторони дійшли згоди про наступне: відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 добровільно в рахунок погашення грошових коштів за невиконаним договором купівлі-продажу в сумі 160000 гривень передають у власність ОСОБА_10 належний першим на праві приватної спільної часткової власності по 1/2 частині кожному, відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку бланк серії НМО 734231 від 01.06.2017, договору купівлі-продажу земельної ділянки бланк серії НМО 734233 від 01.06.2017, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 88634305 від 01.06.2017, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 88632155 від 01.06.2017:
-житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А1 - житловий будинок (загальна площа 112,3 кв.м, житлова площа 70,3 кв.м), кухня - літ. Б1, сарай літ. В, навіс літ. Г, літня кухня літ. Д, гараж літ. Е, убиральня літ. Ж, надвірні споруди №1-8;І.
-земельну ділянку площею 0,0939 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , с цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5122385900:02:004:0247.
За ОСОБА_2 визнається право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А1 - житловий будинок (загальна площа 112,3 кв. м., житлова площа 70,3 кв. м.), кухня - літ. Б1, сарай літ. В, навіс літ. Г, літня кухня літ. Д, гараж літ. Е, убиральня літ. Ж, надвірні споруди №1-8;І.
За ОСОБА_2 визнається право власності на земельну ділянку площею 0,0939 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5122385900:02:004:0247.
ОСОБА_2 підтверджує, що змоменту підписання мирової угоди та затвердження її ухвалою суду, підтверджуючою її право власності на вищевказане нерухоме майно, жодних претензій майнового характеру до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стосовно стягнення грошових коштів за невиконаним договором купівлі продажу в сумі 160000 гривень та відповідного судового збору вона мати не буде.
Мирова угода підписана ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року затверджена мирова угода.
Як зазначалося вище з відміток у паспорті громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що 17.02.2023 року ОСОБА_1 виїхала закордон і не поверталась. Вказані обставини не заперечуються сторонами.
Отже на час укладення мирової угоди від 10.09.2024 року ОСОБА_1 була відсутня на території України.
З протоколу судового засідання від 28.02.2025 року вбачається, що в судовому засіданні 28.02.2025 року під час розгляду заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами участь приймала ОСОБА_2 , яка зазначила, що мирова угода укладалась, за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 - підписувала мати ОСОБА_6 .
Крім того, у запереченнях на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, які підписані ОСОБА_6 зазначено, що ОСОБА_6 будучи законним представником ОСОБА_3 та ОСОБА_1 маючи на це законні права та обов'язки, підписувала всі неохідні документи стосовно передачі майна, які здійснювалися в судовому порядку, за виключним узгодженням, від імені та в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . ОСОБА_6 була присутня під час укладання мирової угоди та особисто, як законний представни на підставі спеціальної довіреності, підписувала мирову угоду від 10.09.2024 року з боку відповідачів.
Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 особисто мирову угоду від 10.09.2024 року не підписували.
Разом з тим, мирова угода від 10.09.2024 року не містить зазначення про її підписання ОСОБА_6 , як особою яка діє від імені довірителів за довіреністю.
Відповідно до наявної в матеріалах справи спеціальної довіреності, складеної та зареєстрованої в індивідуальному нотаріальному бюро нотаріусом Ківу Микола Богдан 17 січня 2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уповноважили ОСОБА_6 від їхнього імені та для них, продати тому, кому вважатиме за потрібне, за найбільш вигідною для них ціною прав власності на наступне майно: земельна ділянка, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , с цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5122385900:02:004:0247 та житловий будинок за вказаною адресою.
Для виконання цього доручення, уповноважена особа має право, зокрема подавати будь-які необхідні запити та заяви, представляти їх з повними повноваженнями перед будь-якими фізичними особами чи установами, залученими до виконання цього доручення (відповідна мерія, місцеве управління податків та зборів, відповідне кадастрове управління, нотаріальна контора), вимагати та отримувати податкову довідку для операцій, які будуть здійснені.
Спеціальна довіреність, складена та зареєстрована в індивідуальному нотаріальному бюро нотаріусом Ківу Микола Богдан 17 січня 2023 року не містить повноважень ОСОБА_6 на ведення справи в суді, здійснювати від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 їх процесуальні права та обов'язки.
Колегія суддів зауважує, що згідно довідки про склад сім'ї від 17.07.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (чоловік) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (син).
При визнанні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов'язок перевірити чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз'яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.
Затверджуючи мирову угоду суд першої інстанції не врахував, що мирова угода порушує права малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшо помилкового висновку про затвердження мирової угоди укладеної 10.09.2024 року та закриття провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1ст. 255 ЦПК України, що свідчить про порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бурлаченко Дмитро Володимирович, задовольнити частково.
Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В. Назарова