Номер провадження: 33/813/43/26
Номер справи місцевого суду: 946/4353/25
Головуючий у першій інстанції Смокіна Г. І.
Доповідач Назарова М. В.
21.01.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Соболєвої Р.М.,
захисника - адвоката Лупу Сергія Сергійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань
апеляційну скаргу захисника Лупу Сергія Сергійовича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 червня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34000 грн з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605,60 грн.
ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що 06.06.2025 о 23:03 год. в м. Ізмаїл по вул. Семінарська, керував електросамокатом марки «JET» д.н.з. б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, захисник Лупу С.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує:
- суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою, що постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2025 у справі № 946/10233/24 була оскаржена Постельниковим В.Р. до Одеського апеляційного суду, а тому були відсутні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП у справі № 946/4353/25 до розгляду апеляційної скарги Одеським апеляційним судом;
- зазначення поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення місця, дати та часу розгляду справи, не є належним повідомленням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату і місце розгляду справи у розумінні положень КУпАП, тому враховуючи відсутність в матеріалах справи № 946/4353/25 повістки суду, якою ОСОБА_1 за три доби до дня розгляду справи було б повідомлено про те, що справа № 946/4353/25 призначена до розгляду на 12.06.2025 о 12 год. 00 хв., слід дійти обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваної постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.06.2025 у справі № 946/4353/25;
- суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою, що вказані документи складені неуповноваженими особами, а саме в даному випадку уповноваженими на те посадовими особами органів Національної поліції, враховуючи місце скоєння - м. Ізмаїл, є Відділ організації несення служби в м. Ізмаїлі Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, а не Сектор реагування патрульної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області.
В судовому засіданні захисник Лупу С.С. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду та закрити провадження по справі.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
25.12.2025 захисник Лупу С.С. подав клопотання про залучення прокурора до участі у справі, у задоволенні якого постановою Одеського апеляційного суду від 21.01.2026, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено.
Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне право-порушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному до-слідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру, особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 6 Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинено повторне протягом року, передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повторно протягом року, утворює самостійний склад, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 06.06.2025 серії ЕПР1 № 353795; направленням на огляд водія транспортного засобу від 06.06.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2025 по справі № 946/10233/24; довідками від 09.06.2025; відеозаписом.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 06.06.2025 серії ЕПР1 № 353795, зафіксовано, що 06.06.2025 о 23:03 год. в м. Ізмаїл по вул. Семінарська, ОСОБА_1 керував електросамокатом марки «JET» д.н.з. б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України (а.с. 2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від якого ОСОБА_1 відмовився (а.с. 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.06.2025, згідно з яким огляд не проводився (а.с. 4);
- відеозаписом, який було оглянуто в ході розгляду справи, яким підтверджено, що ОСОБА_1 зупинили працівники поліції та запитали: «Звідки їдете?», на що останній відповів з магазину (23:03:20 хв). На питання поліцейського чи вживав спиртні напої, ОСОБА_1 відповів, що так - шейк (назва напою) (23:04:36 хв). Поліцейський вказав, що самокат призначений для однією особи, проте їх двоє, що є порушенням експлуатації транспорту та запропонував пройти огляд на місці зупинки або в медичному закладі (23:07:25 хв). ОСОБА_1 запитав, що буде у разі відмови, на що поліцейський роз'яснив, що буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Поліціант повторно запитав ОСОБА_1 , чи згоден останній пройти освідування, на що ОСОБА_1 відповів: «Нет, не хочу» (мовою оригіналу) (23:08:58 хв). Поліцейський роз'яснив права та обов'язки ОСОБА_1 , склав протокол про адміністративне правопорушення, ознайомив з його змістом, який останній підписав без зауважень. (23:35:57 хв).
Щодо доводів захисника, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою, що постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2025 у справі № 946/10233/24 була оскаржена ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду, а тому були відсутні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП у справі № 946/4353/25 до розгляду апеляційної скарги Одеським апеляційним судом, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 2 ст. 130 КУпАП, необхідно встановити факт керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - і що таке вчинено повторно протягом року.
Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться наявністю діючої постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і за яке протягом одного року її вже було піддано адміністративному стягненню.
При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно із п. 3 Розділу І "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395: «повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП)».
Крім того, відповідно до п. 1, 4, 5 розділу VII Інструкції повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року поновлено строк на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційну скаргу Лупу С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення, постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 квітня 2025 року у справі № 946/10233/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП - залишено без змін.
Враховуючи вищевикладене, повторність вчинення ОСОБА_1 протягом року аналогічного правопорушення підтверджується постановою Одеського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року, яка набрала законної сили, про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого тією ж статтею КУпАП.
Отже, ОСОБА_1 вважається таким, що піддавався адміністративному стягненню, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 вказаної норми.
Оцінюючи доводи скарги, що ОСОБА_1 належним чином не повідомили про дату і місце розгляду справи, апеляційний суд зазначає, що стаття 268 КУпАП не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за ч. 2 ст. 130 КУпАП, тому винесення постанови за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, само по собі, не може бути беззаперечною підставою для її скасування.
Апеляційним судом шляхом проведення апеляційного розгляду за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності, надання можливості безпосередньої участі у судовому перегляді постанови, а також шляхом поновлення строку на апеляційне оскарження постанови було відновлено права останнього, перевірені доводи цієї особи, викладені в апеляційній скарзі, проте не встановлено підстав для закриття провадження у справі.
Отже, розгляд суддею справи за відсутності правопорушника не вплинуло на висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Доводи скарги, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою, що документи складені неуповноваженими особами, апеляційний суд відхиляє, з огляду на таке.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, діючи в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи відсутність належних доказів повідомлення особи про дату та місце розгляду справи, задоволено клопотання захисника Лупу Сергія Сергійовича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та вирішено витребувати у Національної поліції України докази наявності у Сектора реагування патрульної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області повноважень складати на території міста Ізмаїл протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП, враховуючи створення та функціонування на цій території Відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та поставлено питання: «Чи наявні у Сектора реагування патрульної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області законодавчі повноваження складати на території міста Ізмаїл протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП, чим таке передбачене і як таке узгоджується із вимогами ст. 255 КУпАП?»
На виконання вказаної протокольної постанови суду, від заступника начальника Максима Скидана Національної поліції України Департаменту превентивної діяльності надійшла відповідь № 156077-2025 від 17.10.2025.
Згідно з вказаної відповіді поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон). Згідно з ст. 23 Закону відповідно до покладених на неї завдань здійснює у тому числі превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
У відповідності до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Згідно положень частини першої статті 255 КУпАП поліцейський уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені статтею 130 КУпАП.
Відповідно до розділу І Положення про Ізмаїльський РВП, затвердженого наказом ГУНП в Одеській області від 27.09.2022 № 1737 (далі - Положення), Ізмаїльський РВП є територіальним (відокремленим) підрозділом ГУНП в Одеській області та здійснює свої повноваження на території Ізмаїльського району Одеської області, безпосередньо обслуговує Ізмаїльську міську, Суворовську селищну, Саф?янівську сільську територіальні громади.
Крім того, відповідно до розділу II Положення, до основних завдань Ізмаїльського РВП належить, виявлення причин та умов, що сприяють учиненню кримінальних й адміністративних правопорушень, вжиття в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення, а також здійснення заходів з виявлення кримінальних й адміністративних правопорушень, зокрема, їх припинення, а також, регулює дорожній рух і здійснює контроль за додержанням Правил дорожнього руху його учасниками, та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі й здійснює нагляд за станом доріг.
У свою чергу, в Ізмаїльському РВП функціонує підрозділ реагування патрульної поліції, який є структурним підрозділом цього ж відділу поліції.
Разом з тим, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», єдиний порядок дорожнього руху визначається Правилами дорожнього руху (далі - ПДР). Усі учасники дорожнього руху зобов?язані знати та неухильно дотримуватись їх вимог, а порушення ПДР тягне за собою відповідальність згідно з законодавством України.
Отже, з наведених норм законодавства та положень відомчих актів убачається, що працівники поліції, у тому числі поліцейські Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області та підрозділу реагування патрульної поліції, наділені повноваженнями здійснювати контроль за додержанням Правил дорожнього руху, виявляти та припиняти адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, а також складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені статтею 130 КУпАП.
Натомість, визначальним для правильного вирішення питання щодо суб'єктів, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення за с. 130 КУпАП згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП є уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції, якими є, зокрема, працівники Ізмаїльського районного відділу ГУНП в Одеській області.
Таким чином, складання протоколу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху уповноваженим поліцейським Ізмаїльського РВП відповідає вимогам чинного законодавства та здійснене в межах наданих законом повноважень, а оспорюваний протокол не є недопустимим доказом по справі.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Лупу Сергія Сергійовича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова