23.02.26
22-ц/812/276/26
Справа №177/1551/25
Провадження № 22-ц/812/276/26
Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
Іменем України
23 лютого 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - Яворської Ж.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 27 жовтня 2025 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Васильченко - Дригою Н.О., дата складання повного тексту не зазначена, у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У серпні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - ПАТ « СК «Арсенал Страхування») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 06 жовтня 2023 року між ПАТ «СК «Арсенал страхування» та ТОВ «БВА» було укладено договір страхування наземного транспорту №278/23-Тз/Чн, згідно якого ПАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Pezzaioli SBA 32» реєстраційний номер НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
04 червня 2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «SCANIA S 730» реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом «Pezzaioli SBA 32» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «MAN TGX 18.480» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .
Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «MAN TGX 18.480» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Саратського районного суду Одеської області по справі №513/818/24 від 23 липня 2024 року.
Внаслідок цієї ДТП транспортному засобу напівпричепу марки «Pezzaioli SBA 32» реєстраційний номер НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику, завданий матеріальний збиток.
У зв'язку з викладеним, ПАТ «СК «Арсенал Страхування» відповідно до умов договору страхування, страхового акту №006.00996324-1, та заяви про погодження розміру страхового відшкодування, здійснило страхове відшкодування в розмірі 200 000 грн.
Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «MAN TGX 18.480» реєстраційний номер НОМЕР_3 , була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» (поліс № АР - 003996119, ліміт за шкоду майну - 160 000,00 грн., франшиза - 3200 грн.) останнє добровільно сплатило в межах ліміту страхової відповідальності з вирахуванням франшизи, суму у розмірі 156 800 грн. Таким чином, невиплаченою залишається частина у розмірі 43200 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 43 200 грн, а також судові витрати.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 27 жовтня 2025 року позов ПАТ «СК «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Арсенал Страхування» заборгованість у розмірі 43200 грн, а також 3 028 грн витрат по сплаті судового збору.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «MAN TGX 18.480» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» (поліс №AP - 003996119, ліміт за шкоду майну - 160 000,00 грн., франшиза - 3200,00 грн.), останнє добровільно сплатило в межах ліміту страхової відповідальності з вирахуванням франшизи суму у розмірі 156 800 грн. 00 коп. Зважаючи на те, що розмір завданої шкоди перевищує страховий ліміт, за такого різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, з врахуванням приписів статті 1194 ЦК України, у розмірі 43 200 грн. 00 коп., підлягає стягненню з винуватої особи, а саме, з відповідача.
Щодо заперечень відповідача в частині наявності пошкоджень, які отримав напівпричеп «Pezzaioli SBA 32» державний номерний знак НОМЕР_1 , то суд зазначив, що ДТП сталася за участю двох автомобілів. ОСОБА_1 , як особа, яка спричинила ДТП, не був позбавлений можливості висловлювати свої зауваження, або зробити застереження з приводу отриманих напівпричепом «Pezzaioli SBA 32» реєстраційний номер. НОМЕР_1 пошкоджень, зазначивши про це як в протоколі про адміністративного правопорушення, так в і схемі дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, відповідач, знаючи про те, що визнаний винуватим у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, міг самостійно цікавитись станом проведення експертизи, та отриманим за результатом експертизи висновком.
Також, суд не взяв до уваги твердження відповідача про те, що належним чином не обґрунтована сума завданих збитків, оскільки наведене спростовується доказами дослідженими в судовому засіданні.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є таким, що винесено на підставі неповного та необ'єктивного з'ясування обставин справи, а також наявних доказів та з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Також, апелянт просив, у разі якщо суд прийде до висновку, що позов підлягає задоволенню, повернути йому замінені деталі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження розміру матеріальних збитків. Також незрозуміло, які саме запасні частини підлягали заміні, яка їх вартість та взагалі чи була така необхідність.
Вказує, що у схемі ДТП та постанові про притягнення його до відповідальності вказані механічні пошкодження, які зазнали автомобілі. Самі автомобілі пошкоджень не зазнали жодних. Пошкодження отримав напівпричеп відповідача, та напівпричеп потерпілого, а саме: напівпричіп марки PEZZAIOLI SBA-32 реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав такі пошкодження задньої двері зліва; пошкодження причепу позаду зліва (деформація).
Натомість у Акті технічного огляду PEZZAIOLI SBA-32 реєстраційний номер НОМЕР_1 , в описі пошкоджень транспортного засобу вказано 13 позицій пошкоджень.
Звертає увагу на недотримання ПАТ «СК «Арсенал Страхування» вимог підпункту 3 пункту 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-ІХ такими, що підлягають врахуванню, оскільки огляд транспортного засобу потерпілого здійснив не працівник відповідача ПАТ «СК «Арсенал Страхування» або експерт, а оцінювач, що не передбачено вказаним Законом.
ПАТ «СК «Арсенал Страхування» не надав доказів для підтвердження того, що оцінювач ОСОБА_3 , який склав акт огляду транспортного засобу від 06 червня 2024 року, є представником відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» або експертом.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутній висновок експерта.
Також судом першої інстанції взято до уваги рахунок № СЕ 000190 від 14 червня 2024 року, наданий Страхувальником з заводу Італії, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 13060,48 у валюті Євро, що еквівалентно 573093,86 грн.
Однак, звертає увагу, що цей рахунок не перекладено на українську мову внаслідок чого неможливо встановити чи має він відношення до транспортного засобу потерпілого, про які саме запасні частини там вказані.
Разом із тим, в рішенні не вказано, чи було перекладено цей документ на державну мову. Доказ на іноземній мові без перекладу не може бути належним і є недопустимим, оскільки суд не може його дослідити та використати для прийняття рішення без офіційного перекладу.
Крім того, відповідно до підпунктів 27.10., 27.10.3 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу потерпілого від 06 жовтня 2023 року, при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається страховиком шляхом складання кошторису вартості відновлення. Кошторис збитків складається страховиком виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на підставі рахунків з СТО. Однак матеріали справи не мають таких доказів.
Апелянт не заперечу своєї винуватості в ДТП, проте заперечує, що в нього настав обов'язок по відшкодуванню завданої шкоди, оскільки його цивільно-правова відповідальність була застрахована і відшкодована його страховою компанією в сумі 156 800 грн.
Відповідач не надав належних доказів на встановлення розміру збитків. Акт технічного огляду транспортного засобу не є належним доказом, оскільки проведений не судовим експертом, більш того без огляду самого транспортного засобу, оскільки про це не вказано у Акті, не долучено до нього фото огляду, і в саму акті вказано підпис лише оцінювача, будь-яких інших осіб присутніми не було.
Пошкодження вказані у оспорюваному Акті огляду від 06 червня 2024року не співпадають із тими пошкодженнями, які були вказані у Постанові про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності та схемі ДТП. Не надано розрахунку відновлювального ремонту, та які ж саме роботи мають бути проведені. Пошкодження задньої двері зліва та пошкодження причепу позаду зліва (деформація), не є такими пошкодженнями, які потребують повної заміни дверей та нової бочки.
Відсутній звіт оцінювача, чи пошкоджені деталі повинні бути замінені на нові і визначена їх вартість. Оскільки в такому випадку має бути вирішене питання щодо передачі відповідачу майна, зокрема, пошкоджених деталей транспортного засобу, які підлягали заміні та не можуть використовуватись за призначенням, але мають певну цінність, або ж виключення цієї цінності (вартості як металолома) із суми, яка підлягає відшкодуванню, оскільки потерпілий може сам продати такі деталі як металолом і отримати з них прибуток. Тому, вартість таких деталей, не може бути включена в розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля, а для цього потрібно провести авто товарознавчу експертизу щодо оцінки залишкової вартості запчастин автомобіля, а також встановити, які деталі (нові чи ні) були замінені в процесі проведення відновлюваних робіт.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «СК «Арсенал Страхування» вважали, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням всіх процесуальних норм та законів.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником напівпричепу «Pezzaioli SBA 32»,реєстраційний номера НОМЕР_1 - є ТОВ «БВА» (а.с.16).
06 жовтня 2023 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «БВА» було укладено договір страхування наземного транспорту №278/23-Тз/Чн, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Pezzaioli SBA 32» реєстраційний номер НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП ( а.с.6-11).
04 червня 2024 року о 16 годині 20 хвилин у с. Зоря, Білгород-Дністровського району Одеської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки MAN TGX реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом марки MAGYAR реєстраційний номер НОМЕР_5 , по вулиці Троїцькій, в порушення вимоги п. 12.1, 13.1 ПДР не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки SCANIA S 730 реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом марки PEZZAIOLI SBA-32 реєстраційний номер НОМЕР_7 , який зупинився попереду( а.с.18-19).
Внаслідок ДТП транспортному засобу, напівпричепу марки «Pezzaioli SBA 32» державний знак НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику, завданий матеріальний збиток.
Постановою Саратського районного суду Одеської області по справі №513/818/24 від 23 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху ( а.с.20).
Власник транспортного засобу напівпричепу марки «Pezzaioli SBA 32» державний знак НОМЕР_1 , звернувся до свого страховика із заявою щодо виплати страхового відшкодування 05 червня 2024 року, на наступний день було складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), у якій назначено пошкодження транспортного засобу у кількості 13- та характер робіт по їх усуненню ( а.с.12, 22-25.
Заявою від 02 липня 2024 року у відповідності до вимог пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ТОВ «БВА» погодило з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» розмір страхового відшкодування у розмірі 200 000 грн ( а.с.13).
Згідно з розрахунком страхового відшкодування від 02 липня 2024 року вартість ремонту, робіт та матеріалів напівпричепа марки PEZZAIOLI SBA-32 реєстраційний номер НОМЕР_7 складає 200 000 грн ( а.с.29).
Відповідно до страхового акту №006.00996324-1 від 18 жовтня 2024 року 1 по Договору добровільного страхування наземного транспорту №278/23-Тз/Чн №2872/21-Т/Х/01 від 06 жовтня 2023 року розмір страхового відшкодування склав 200000 грн. Підставою для визначення такої суми відшкодування зазначено на пункт 7 Договору страхування 278/23-Тз/Чн( а.с.28).
ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» згідно умов договору страхування, страхового акту №006.00996324-1 та заяви про погодження розміру страхового відшкодування, здійснило страхове відшкодування в розмірі 200 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №50633850 від 22 жовтня 2024 року( а.с.30).
За даними централізованої бази даних Моторно-транспортного страхового бюро України позивачем було встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «MAN TGX 18.480» реєстраційний номер НОМЕР_3 , була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» (поліс №AP - 003996119, ліміт за шкоду майну - 160 000,00 грн., франшиза - 3 200,00 грн.)( а.с.21).
ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» мало право зворотної вимоги до зазначеного товариства в межах ліміту по полісу з урахуванням франшизи (ліміт за шкоду майну - 160 000 грн., франшиза - 3200,00 грн) відповідно, з урахуванням статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» здійснила перерахунок страхового відшкодування на рахунок ПРАТ СК «Арсенал Страхування» в межах ліміту страхової відповідальності з вирахуванням франшизи суму у розмірі 156 800 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №446431 від 18.10.2024 р. ( а.с.31).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову ПрАТ СК «Арсенал Страхування».
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон N 1961-IV), чинним на час виникнення спору, та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до положень статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у відповідній редакції, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до змісту статей 22, 29 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик за договором про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів несе обмежену відповідальність, та при настанні страхового випадку відшкодовує оцінену у встановленому цим Законом порядку шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди відповідно до лімітів відповідальності з урахуванням зносу автомобіля, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а також за вирахуванням франшизи, якщо вона була встановлена договором.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні ДТП, яка мала місце 04 червня 2024 року, в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб напівпричепа марки PEZZAIOLI SBA-32 реєстраційний номер НОМЕР_7 _майнові ризики, пов'язані із володінням яким, були застраховані у ПрАТ СК «Арсенал Страхування» на умовах договору добровільного страхування транспортного засобу. На підставі здійсненого розрахунку ПрАТ СК «Арсенал Страхування», погодженого з страхувальником, було виплачено ТОВ «БВА» страхове відшкодування в розмірі 200 000 грн.
З урахуванням положень статей 22, 29 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» , в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля водія автомобіля «MAN TGX 18.480» реєстраційний номер НОМЕР_3 , виплатило ПрАТ СК «Арсенал Страхування» страхове відшкодування в сумі 156 800 грн. 86 коп.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
Отже, відносини між сторонами у справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування".
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні».
Відповідальність відповідача ОСОБА_1 застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, відшкодування за яким має особливості, встановлені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зокрема, правила ст. 29 Закону №1961-IV покладають на страховика обов'язок у разі пошкодження транспортного засобу відшкодувати потерпілому не всі витрати, а лише витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у встановленому законом порядку.
Тобто, даний Закон встановлює законодавчі обмеження щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме, розмір страхової виплати визначається з урахуванням зносу автомобіля, що, у свою чергу, згідно з статтею 1194 ЦК України, покладає на винуватця обов'язок сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у разі її недостатності.
В ході судового розгляду встановлено, що сторонами у справі не заперечується факт дорожньо-транспортної пригоди 04 червня 2024 року, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, настання страхового випадку і підстави для страхового відшкодування. Відповідач не згодний із розміром виплаченої грошової суми в якості страхового відшкодування.
Однак заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_4 не спростував належними та достатніми доказами того, що виплачений ПрАТ СК «Арсенал Страхування» розмір відшкодування - 200 000 грн. не відповідає обсягу пошкоджень транспортного засобу напівпричепа марки PEZZAIOLI SBA-32 реєстраційний номер НОМЕР_7 , та є завищеною.
Відтак, з урахуванням положень статей 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування», статей 22, 29 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_4 на користь ПрАТ СК «Арсенал Страхування» різниці між сумою виплаченого ним відшкодування та страховою виплатою, здійсненою ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», яка склала 43200 грн.
Доводи апеляційної скарги, що розмір матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належними засобами доказування, зокрема, належними доказами, який підтверджує розмір заподіяної у ДТП шкоди, є експертний висновок, проте позивачем такий висновок суду першої інстанції не надано, не заслуговують на увагу і спростовуються наступним.
Так, за умовами пункту 27.10 Договору, при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення (кошторис збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, з врахуванням умов, зазначених у п.17.3 цього Договору, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на рахунку СТО згідно з умовами по 17 1 . 17 2 Договору). В окремих випадках, за згодою Страховика, розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи або безпосередньо Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром.) Вартість частин та деталей, береться в розрахунок ОСОБА_5 збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в такий стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові.
Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом даного спору є стягнення вже сплаченого страхового відшкодування. Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страховою відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.
За приписами пункту 36.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до пунктів 5,8 розрахунку страхового відшкодування від 02 липня 2024 року вартість робіт і матеріалів, вартість ремонту( з рахуванням зносу у випадку відшкодування з урахуванням зносу, визначено у розмірі 200 000.00 грн. за заявою погодження з клієнтом( а.с.29).
Позивачем було складено страховий акт №006.00996324-1 від 18 жовтня 2024 року, в якому визначено суму страхового відшкодування у розмірі 200 000,00 грн. Підставою для визначення такої суми відшкодування зазначено на пункт 7 Договору страхування 278/23-Тз/Чн( а.с.28).
Отже, у матеріалах справи наявні докази, що страховик та потерпіла особа досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування вартості ремонт у розмірі 200000 грн, та відсутні докази того, що потерпілий наполягав на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
За такого колегія суддів враховує, що розрахунки, здійснені позивачем, узгоджуються з доказами наявними в матеріалах справи, а тому позов підлягає до задоволення, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині 6 статті 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно частини п'ятої статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Оскільки страховик та страхувальник дійшли згоди щодо розміру страхового відшкодування, тому вимоги статті 106 ЦПК України на вказані правовідносини не поширюються.
Проте доказів на спростування розміру матеріального збитку відповідачем не надано, правом на призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи відповідач не скористався.
Аргументи апелянта про розбіжності пошкоджень напівпричепа марки PEZZAIOLI SBA-32 реєстраційний номер НОМЕР_7 , що вказані у акті огляду транспортного засобу та постанові про притягнення до адміністративної відповідальності та схемі ДТП є безпідставними, оскільки у вказаному акті вказано деталі, на яких виявлено пошкодження та зазначено характер робіт по їх усуненню, а у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено перелік видимих( зовнішніх пошкоджень транспортного засобу, отриманого унаслідок ДТП.
За такого доводи апелянта щодо невірного, на його думку, обрахування розміру завданої матеріальної шкоди, не можуть бути взяті до уваги, оскільки останній знаючи про факт спричинення шкоди автомобілю допустив навмисну бездіяльність по її відшкодуванню, а на момент подання позову не надав доказів на підтвердження своїх доводів.
Твердження апеляційної скарги про повернення відповідачеві запасних частин, які було замінено власником пошкоджених колегією суддів відхиляється, оскільки суперечать умовам пункту 27.19 Договору відповідно до якого у разі коли страхове відшкодування за пошкоджені агрегати, деталі або весь ТЗ виплачена у розмірі їх повної вартості, страховик має право на одержання від страхувальника цих агрегатів, детале й і ТЗ.
Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Позивачем до позову долучено копії документів, складені іноземною мовою - рахунок № СЕ 000190 від 14.06.2024 від заводу Італії, на суму 13060,48 у валюті Євро ( а.с.26,27). Поряд з цим подані документи не оформлені належним чином, та не дають суду належним чином зрозуміти їх зміст.
Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа № 9901/12/20, провадження №11-56заі20, справа №826/7329/17, провадження № 11-28заі21).
За такого, колегія суддів погоджується з доводом апеляційної скарги про те, що надані позивачем документи на іноземній мові без перекладу на українську мову є неналежними доказами, а відтак суд не може посилатися на них при вирішенні спору. Однак таке не впливає на правильність вирішення спору при наявності інших письмових доказів щодо розміру страхового відшкодування та розміру матеріальних збитків.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує сплачений на користь позивача розмір страхового відшкодування, страховиком та страхувальником було погоджено розмір страхового відшкодування, відповідач клопотання про призначення та проведення у справі судової експертизи у суді першої інстанції не заявляв, то з відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданих збитків та виплаченим страховим відшкодуванням, тобто 43200 грн.
Колегія суддів вважає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці та не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на правильність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», § § 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до пункту1 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи, до відзиву на апеляційну скаргу представником позивача надано письмові докази щодо оцінювача: копія кваліфікаційного свідоцтва оцінювача від 09 жовтня 2010 року, свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів від 2010 року, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 2020 року, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 2020 року.
З наведеного вбачається, що при поданні відзиву на апеляційну скаргу надано нові докази, які не надавалися суду першої інстанції, без клопотання про їх доручення, без зазначення причин, що об'єктивно не залежали від нього щодо неможливості їх подання до суду першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники процесу посилаються в апеляційній скарзі. Докази, які не були подані суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає долучені до відзиву на апеляційну скаргу документи та повертає їх позивачеві.
Згідно з частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення - 23 лютого 2026 року.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 27 жовтня 2025 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк
Повний текст постанови складено 23 лютого 2026 року