23.02.26
22-ц/812/144/26
Провадження №22-ц/812/144/26
16 лютого 2026 року м. Миколаїв
Справа № 484/753/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шаманської Н.О.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання -Лівшенком О.С.,
переглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу
за позовом
Акціонерного товариства «Сенс Банк»
до
ОСОБА_1
про стягнення кредитної заборгованості
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 ,
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене суддею Шикерею І.А., 10 квітня 2024 року в приміщенні цього ж суду, повний текст рішення складено 10 квітня 2024 року,
У лютому 2024 року АТ «Сенс Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позову зазначало, що 15 червня 2020 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання ОСОБА_1 оферти на укладення угоди про надання кредиту № 500832323 та анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
Офертою погоджені умови споживчого кредиту, а саме: тип кредиту - «Кредит готівкою», сума кредиту - 248 425 грн 97 коп., процентна ставка - 23,00 % річних, строк кредиту - 84 місяців.
АТ «Альфа Банк» виконало свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит.
АТ «Альфа Банк» змінило назву на АТ «Сенс Банк», про що внесено запис до Державного реєстру банків 01 грудня 2022 року.
В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 293 663 грн 10 коп.
Посилаючись на викладене, АТ «Сенс Банк» просило стягнути зазначену кредитну заборгованість з ОСОБА_1 .
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 квітня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 500832323 у розмірі 293663 грн 10 коп. Розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову АТ «Сенс Банк».
Апеляційна скарга мотивована тим, що факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів є недоведеним, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження отримання кредиту саме відповідачем, відсутні повні реквізити рахунку на який позивач перераховував кошти, відсутнє посилання на повний розрахунок заборгованості, особу позичальника ніякими доказами не ідентифіковано.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а отже на нього розповсюджуються пільги щодо звільнення від сплати процентів та штрафів на час воєнного стану. Посилаючись на дану обставину, зазначала, що нарахування процентів за кредитним договором є безпідставним.
У додаткових письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначала, що на ОСОБА_1 поширюються положення ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких військовослужбовцям не нараховуються проценти за користування кредитом. В обґрунтування зазначено надала копії контрактів добровольця територіальної оборони від 11 вересня 2025 року та від 12 січня 2023 року.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, за положеннями статей 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (частина 1 статті 205 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац 1 частини 1 статті 207 ЦК України).
Судом встановлено, що 15 червня 2020 року ОСОБА_1 підписав оферту на укладання угоди про надання кредиту № 500832323, згідно з якою позичальник запропонував АТ «Альфа-Банк» надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором. Офертою погоджені умови споживчого кредиту, а саме: тип кредиту - «Кредит готівкою», сума кредиту - 248 425 грн 97 коп., процентна ставка - 23,00 % річних, строк кредиту - 84 місяців. Дата повернення кредиту 16 червня 2027 року. Для повернення заборгованості за угодою запропоновано використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.
Кредит надається позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором № 501090698 від 30 листопада 2018 року - в розмірі 248 425 грн 97 коп., спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа-Банк».
У додатку № 1, що є невід'ємною частиною угоди запропоновано визначити:
-детальний розпис складових загальної вартості кредиту реальної річної процентної ставки;
-графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування;
-сум комісійної винагороди та інших платежів за угодою.
Всі відносини, що не врегульовані угодою, ОСОБА_1 запропонував врегулювати договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, додатково до тих, що вказані в угоді і є невід'ємною частиною угоди. та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку www.alfabank.com.ua (а.с. 4).
Також 15 червня 2020 року ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа Банк» (а.с. 5 зворот).
Підписуючи Анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ОСОБА_1 підтвердив, що:
а) в день його підписання отримав примірник Договору та всіх додатків до нього;
б) ознайомлений з положеннями законодавства України, що регулюють порядок відкриття, використання і закриття рахунків, а також надання та користування іншими послугами Банку згідно із Договором, в тому числі, ознайомлена зі змістом Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, а також йому відомо, про те, що рахунки відкриті на підставі Договору забороняється використовувати для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності;
в) на момент підписання, цього Акцепту він отримав згоду осіб, щодо яких АТ «Альфа-Банк» може здійснювати обробку персональних даних в тому числі, але не виключно, даних про контактну особу для зв'язку, дружину/чоловіка, довірену особу та інших осіб, на обробку АТ «Альфа-Банк» їх персональних даних;
г) надав Банку доручення на здійснення договірного списання коштів у визначених Договором випадках та порядку з будь-яких рахунків, що будуть відкриті йому на підставі Договору, а у випадку відсутності або недостатності коштів на будь-якому з рахунків, що будуть відкриті на його ім'я на підставі Договору у валюті, що відповідає валюті зобов'язання, доручає здійснювати продаж списаної валюти на міжбанківському валютному ринку України в порядку та на умовах, передбачених Договором.
Таким чином, відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору кредиту, а саме строку та суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки та уклали в належній письмовій формі кредитний договір. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі, встановленому договором, що підтверджується меморіальним ордером № 198033 від 16 червня 2020 року та випискою по рахунку з 15 червня 2020 року по 09 серпня 2023 року.
Згідно з Витягом з державного реєстру банків АТ «Альфа Банк» змінило назву на АТ «Сенс Банк», про що внесено запис від 01 грудня 2022 року (а.с.34).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Презумпція правомірності правочину закріплена у статті 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним.
Відповідачем не спростована презумпції правомірності кредитного договору, а тому всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту надання ОСОБА_1 кредитних коштів спростовуються матеріалами справи.
Так, згідно меморіального ордеру № 198033 від 16 червня 2020 року, 16 червня 2020 року було надано кредитні кошти у сумі 248425 грн 97 коп. за кредитним договором № 500832323 від 15 червня 2020 року.
З виписки з особового рахунку відповідача, доданого АТ «Сенс Банк» до позову вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами та частково здійснював погашення кредитної заборгованості (а.с. 13-27).
Відповідно до наданого Банком розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №500832323 від 15 червня 2020 року станом на 09 серпня 2023 року становить 293 663 грн 10 коп., з яких: 219 099 грн 16 коп. - заборгованість за кредитом, 74 563 грн 94 коп. - заборгованість по процентам (а.с. 11).
Разом з тим, заперечуючи проти задоволення вимог банку, представник відповідача зазначала, що на ОСОБА_1 поширюються положення ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких військовослужбовцям не нараховуються проценти за користування кредитом. В обґрунтування зазначено надала копії контрактів добровольця територіальної оборони від 11 вересня 2025 року та від 12 січня 2023 року.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно згідно витягу із наказу № 88 від 26 березня 2022 року Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України ОСОБА_1 призначений командиром добровольчого формування № НОМЕР_3 Усатівської сільської територіальної громади .
Вподальшому, а саме 12 січня 2023 року між командиром в/ч НОМЕР_4 та ОСОБА_1 було укладено контракт добровольця територіальної оборони строком на три роки .
Відповідно статті 3 частини 1 п. 4 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ( далі - Закон) дія цього Закону поширюється на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.
Відповідно до п. 15 статті 14 Закону, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи відповідача щодо розповсюдження на нього положень цього Закону та відповідно застосування пільг, передбачених ст. 14 Закону щодо не нарахування процентів за користування кредитом заслуговують на увагу та підлягають задоволенню.
За такого з розрахунку заборгованості по процентам слід виключити проценти, нараховані банком за період з березня 2022 року по серпнь 2023 року, тобто за 17 місяців, що становить 70362 грн 54 коп., а сума процентів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 4201 грн. 40 коп.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції слід змінити , зменшивши стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором з 293 663 грн. 10 коп. до 223 300 грн 56 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат слід змінити , зменшивши стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» судового збору з 4404 грн. 95 коп. до 3349 грн. 52 коп., пропорційно до задоволених позовних вимог.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 1266 грн. 51 коп судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником Чиркою Ольгою Олегівною, задовольнити частково.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 квітня 2024 року змінити, зменшивши стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором № 500832323 з 293663 гривень 10 коп. до 223300 гривень 56 копійок, та судового збору з 4404 гривень 95 копійок до 3349 гривень 52 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 1266 гривень 51 коп. судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Н.О. Шаманська
Судді: В.В.Коломієць
Т.В.Серебрякова
Повний текст постанови складено 23 лютого 2026 року.